Хто і чому влаштував кривавий вікенд у Парижі

 

/data/blog/91970/0c1025dafcc0e5d779e5d875d9bfd256.jpg

 

Світ намагається оговтатися після кривавих терактів у Парижі, які, за останніми даними, забрали життя 129 людей.

 

Еспресо.TV підсумовує, що ми вже знаємо, й аналізує можливі наслідки для світу та України

Скільки було терактів та жертв

Теракти сталися в шести різних місцях.

1. Найбільше жертв було під час нападу озброєних молодиків у концертному холі La Bataclan. Перед початком концерту четверо нападників, озброєні за словами свідків, "калашніковими", помповими рушницями та гранатами увірвались до зали та з криками "Аллах акбар!" і "Це вам за Сирію" почали стріляти по людям.

Потім частину людей взяли в заручники. Один з відвідувачів концерту Бенджамін Казеньов написав у Facebook, що нападники "ріжуть заручників одного за одним". Ще через 20 хвилин він написав, що знаходиться в безпеці.

Поліція взяла концертний хол штурмом. Четверо терористів були вбиті, з них троє носили пояси з вибухівкою (пояси шахіда) і підірвалися, коли до них наблизились спецназівці.

У La Bataclan загинуло не менше 112 людей.

2. Ще двоє терористів влаштували стрілянину біля стадіону Stade de France, який розташований у передмісті Парижу Сен-Дені. Там саме проходив товариський футбольний матч між командами Франції та Німеччини. Загинуло 4 людини.

Терористи підірвали себе. Серед решток їхніх тіл знайшли паспорти Єгипту та Сирії.

3. Один з терористів відкрив вогонь по вікнам заповненого людьми бару Le Carillon. Потім він перейшов дорогу та почав стріляти по терасі ресторану Le Petit Cambodge. Вбито 14 людей.

4. Ще 19 людей загинули біля бару, який називається La Belle Equipe.

5. Біля ресторану Casa Nostra терорист застрелив 5 людей.

6. На Площі Республіки вбили чотирьох людей.

За даними французької поліції, вбито вісім терористів. З них семеро підірвалися самі, ще один був застрелений поліцією.

До лікарень Парижу, за останніми даними, потрапили 300 людей. Серед них 80 у критичному стані. Ще 177 – у серйозному стані.

Відомо, що серед загиблих окрім громадян Франції є двоє бельгійців, двоє румунів, один британець і одна американка. Громадян України серед жертв немає.

Почерк терористів

Відповідальність за теракти взяла на себе "Ісламська держава". Вона проголосила це по всім доступним їй медіа-каналам. У їхніх повідомленнях говориться так: "вісім братів, вдягнувши жилети, начинені вибухівкою, та озброївшись автоматами, нанесли удари по ретельно обраним цілям в серці французької столиці". Париж у заяві називають "столицею мерзоти та збочень"

Символізм та зухвалість так і пре.

1. Теракти провели у п’ятницю, 13-го. Це не тільки "чорний день календаря", але й перший день початку двотижневого посиленого контролю кордонів Франції силами поліції.

2. У концертному холі La Bataclan проходив концерт американського гурту Eagles of Death Metal. Америку ісламські екстремісти вважають своїм ворогом №1.

3. Концертний хол La Bataclan знаходиться у 7 хвилинах ходу від старої редакції журналу Charlie Hebdo. Саме там розпочалась серія паризьких терактів у січні 2015 року, під час яких загинули 17 людей.

4. На матчі на стадіоні Stade de France був присутній президент Франсуа Олланд та голова МЗС Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр.

5. Теракти сталися невдовзі після того, як Франція розпочала авіаудари по ІД та відправила до берегів Сирії свій авіаносець "Шарль де Голль".

Все це натякає на те, що в підготовці терактів брала участь не лише ІД, але й "Аль-Каїда". Почерк ІД - це індивідуальні примітивні атаки, інколи навіть з ножами. Дітище Усами бен Ладена навпаки любить влаштувати криваве видовище, яке вимагає складної підготовки та немало обладнання. На "Аль-Каїду" вказують і американські спецслужби.

Загалом же у Європі схожі атаки вже були. За кількістю жертв нинішня трагедія наближається до терактів у передміських потягах в Мадриді у 2004 році. Тоді загинула 191 людина.

А 7 липня 2005 року сталися вибухи в лондонському метрополітені. Загинуло 52 людини.

Звертає на себе увагу ще й те, що напади в Парижі сталися невдовзі після авіакатастрофи над Синайським півостровом літака російської авіакомпанії "Когалимавіа", в якій загинуло 224 людини. Вона, на думку спецслужб, також була терактом. Відповідальність взяло на себе угрупування терористів, які називають себе відділенням "Ісламської держави" на Синаї.

Дірки у системі безпеки

Те, що сталося - колосальний удар по іміджу Франції, величезний прокол її спецслужб. На додачу, це провал і їхніх колег з союзних держав. Адже терористи ІД, за логікою, мали бути під ковпаком спецслужб Німеччини, Італії, Великої Британії та багатьох  інших європейських країн і, звичайно, США. Усі вони прогавили планування не одного, а цілої серії терактів.

Питання про ефективність обміну інформацією щодо потенційних терористів між європейськими країнами вже ставилось після паризьких терактів у січні цього року. Та, схоже, нічого з того часу не змінилось.

На додаток, все це сталося напередодні екологічного саміту ООН, який має відбутися в Парижі з 29 листопада до 12 грудня. Там очікуються лідери 198 держав світу. Саме через це 13 листопада французька поліція розпочала посилений контроль на кордонах, який мав виглядати як вибіркова перевірка багажу подорожуючих.

Але тепер на всій території Франції введено надзвичайний стан, кордони закриті, а дію шенгенської угоди призупинено. Скільки це триватиме поки що незрозуміло.

Вже відомо, що одним з нападників на La Bataclan був 30-річний громадянин Франції відомий поліції, бо раніше він мав стосунок до криміналітету. А у 2010 році став прибічником радикальної версії ісламу. Власне, схожу біографію мали й терористи, які вчинили паризькі атаки в січні цього року.

Також з’ясувалося, що сирійський паспорт, який знайшли на місці теракту, належав біженцю, який потрапив до Євросоюзу через Грецію.

"Ми підтверджуємо, що власник даного сирійського паспорту пройшов 3 жовтня через грецький острів Лерос, де був зареєстрований у відповідності з правилами ЄС", - розповів заступник міністра громадського порядку Греції Нікос Тоскас.

Можливі наслідки

Мета виконавців терактів була дуже проста й зрозуміла: вони мстилися за те, що Франція підтримує США і веде війну проти тероризму в Сирії та Іраку.

Хто були організатори і яку мету вони ставили, ще належить з’ясувати. По українському сегменту соцмереж вже гуляє теорія про те, що теракт здійснили сирійські бойовики Асада, яких до Франції заслала російська ФСБ. Поки що вона видається притягнутою за вуха.

Але вже з великою долею вірогідності можна спрогнозувати ряд конкретних наслідків, які матимуть паризькі теракти.

1. Посилення контролю на кордонах між країнами шенгенської угоди. Питання повернення до прикордонного контролю між країнами ЄС зазвучало після напливу біженців та мігрантів. Про це, наприклад, писав дипломат та голова громадської організації "Майдан закордонних справ" Богдан Яременко.

 

Тепер це питання отримало додаткової гостроти.

2. Мета України отримати безвізовий режим стає все більш примарною. Через терористів стрімко падає бажання європейських лідерів скасувати візовий режим українцям – громадянам країни, де йде війна і повно зброї.

3. Багато українців відреагували на теракти висловами з серії "французи платять за свою толерантність". Це, на жаль, не дивує. Наше суспільство вкрай нетолерантне, що зайвий раз довела історія з голосуванням за антидискримінаційну поправку до Трудового кодексу.

Але європейці не такі, особливо французи. Після нападу на редакцію Charlie Hebdo я цікавився у французів, як змінилося у країні ставлення до мусульман. Їх таке формулювання питання дивувало. Для них важлива ідея республіки, розбудови суспільства, де важать не релігія чи національність, а політичні погляди. Париж – столиця світу, не менше. Але тепер все може змінитися.

4. Теракти подарували прекрасний аргумент європейським праворадикалам і євроскептикам. Серед них у перших рядах подруга Путіна та лідер Національного фронту Марін Ле Пен.

Вона давно закликає французів закрити кордони для іноземців, особливо для мусульман з Близького Сходу та Північної Африки. Також вона вважає помилковою політику Європейського Союзу, і по великому рахунку не проти виходу Франції з ЄС. Втім, це не заважає їй бути членом Європарламенту.

Тепер, коли загроза ісламського екстремізму продемонстрована криваво й конкретно (сирійський паспорт прямо на місці теракту), популярність праворадикальних гасел з приводу біженців зросте.

Поляки вже скористалися ситуацією. За словами міністра з європейських питань Конрада Шиманського, Польща не буде приймати мігрантів згідно з квотами ЄС після нападів у Парижі. За його словами, новий уряд не погоджується із зобов’язаннями попереднього уряду прийняти мігрантів в рамках програми їх перерозподілу між країнами Євросоюзу.

Тож політичні лідери ЄС зараз мають велику проблему. Населення їхніх країн отримало потужний заряд ненависті проти мігрантів. Якщо можновладці не задовольнять запит своїх громадян на більш жорстку політику щодо мігрантів, вони ризикують втратити владу.

А загалом Європа має всі шанси значно поправішати. Для нас це небезпечно тим, що серед європейських правих дуже багато друзів Путіна. Таких як, наприклад, угорський прем’єр Віктор Орбан.

5. Теракт стався напередодні саміту G20 у Туреччині. Там буде й російський президент Путін зі своїм стандартним пакетом пропозицій "давайте боротися проти ІДІЛ всі разом". До нього входить збереження при владі Башара Асада та винищення усіх його супротивників під соусом "боротьби з терористами". А для Путіна головна мета – повернення до клубу впливових світових лідерів. Тих, кому пробачають всілякі "дрібниці" на зразок окупованого Криму та частини Донецької і Луганської областей.

Всі ці його пропозиції з нагадуванням про часи минулої дружби можуть бути позитивно сприйняті Францією. Саме зараз, коли лідери країни горять бажанням дати терористам здачі. Щоправда, Франсуа Олланд вже скасував свою поїздку на саміт.

Власне, російські "експерти" вже напрацьовують відповідні коментарі. Зокрема, Сергій Марков написав на своїй на своїй сторінці Facebook: "Треба терміново припиняти конфлікт Росії та Заходу через Україну".

Тепер подивимось, чи купиться Захід на цю гру.

 

Дмитро Гомон


15.11.2015 688 0
Коментарі (0)

16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1409
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

810
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1284
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2503 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3601
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

3026 2

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

319

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

265

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

273

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

881
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5031
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10420 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8880
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7467
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

699
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

899
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1188
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15652
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1210
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1615
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1534
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1756