Хто і чому влаштував кривавий вікенд у Парижі

 

/data/blog/91970/0c1025dafcc0e5d779e5d875d9bfd256.jpg

 

Світ намагається оговтатися після кривавих терактів у Парижі, які, за останніми даними, забрали життя 129 людей.

 

Еспресо.TV підсумовує, що ми вже знаємо, й аналізує можливі наслідки для світу та України

Скільки було терактів та жертв

Теракти сталися в шести різних місцях.

1. Найбільше жертв було під час нападу озброєних молодиків у концертному холі La Bataclan. Перед початком концерту четверо нападників, озброєні за словами свідків, "калашніковими", помповими рушницями та гранатами увірвались до зали та з криками "Аллах акбар!" і "Це вам за Сирію" почали стріляти по людям.

Потім частину людей взяли в заручники. Один з відвідувачів концерту Бенджамін Казеньов написав у Facebook, що нападники "ріжуть заручників одного за одним". Ще через 20 хвилин він написав, що знаходиться в безпеці.

Поліція взяла концертний хол штурмом. Четверо терористів були вбиті, з них троє носили пояси з вибухівкою (пояси шахіда) і підірвалися, коли до них наблизились спецназівці.

У La Bataclan загинуло не менше 112 людей.

2. Ще двоє терористів влаштували стрілянину біля стадіону Stade de France, який розташований у передмісті Парижу Сен-Дені. Там саме проходив товариський футбольний матч між командами Франції та Німеччини. Загинуло 4 людини.

Терористи підірвали себе. Серед решток їхніх тіл знайшли паспорти Єгипту та Сирії.

3. Один з терористів відкрив вогонь по вікнам заповненого людьми бару Le Carillon. Потім він перейшов дорогу та почав стріляти по терасі ресторану Le Petit Cambodge. Вбито 14 людей.

4. Ще 19 людей загинули біля бару, який називається La Belle Equipe.

5. Біля ресторану Casa Nostra терорист застрелив 5 людей.

6. На Площі Республіки вбили чотирьох людей.

За даними французької поліції, вбито вісім терористів. З них семеро підірвалися самі, ще один був застрелений поліцією.

До лікарень Парижу, за останніми даними, потрапили 300 людей. Серед них 80 у критичному стані. Ще 177 – у серйозному стані.

Відомо, що серед загиблих окрім громадян Франції є двоє бельгійців, двоє румунів, один британець і одна американка. Громадян України серед жертв немає.

Почерк терористів

Відповідальність за теракти взяла на себе "Ісламська держава". Вона проголосила це по всім доступним їй медіа-каналам. У їхніх повідомленнях говориться так: "вісім братів, вдягнувши жилети, начинені вибухівкою, та озброївшись автоматами, нанесли удари по ретельно обраним цілям в серці французької столиці". Париж у заяві називають "столицею мерзоти та збочень"

Символізм та зухвалість так і пре.

1. Теракти провели у п’ятницю, 13-го. Це не тільки "чорний день календаря", але й перший день початку двотижневого посиленого контролю кордонів Франції силами поліції.

2. У концертному холі La Bataclan проходив концерт американського гурту Eagles of Death Metal. Америку ісламські екстремісти вважають своїм ворогом №1.

3. Концертний хол La Bataclan знаходиться у 7 хвилинах ходу від старої редакції журналу Charlie Hebdo. Саме там розпочалась серія паризьких терактів у січні 2015 року, під час яких загинули 17 людей.

4. На матчі на стадіоні Stade de France був присутній президент Франсуа Олланд та голова МЗС Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр.

5. Теракти сталися невдовзі після того, як Франція розпочала авіаудари по ІД та відправила до берегів Сирії свій авіаносець "Шарль де Голль".

Все це натякає на те, що в підготовці терактів брала участь не лише ІД, але й "Аль-Каїда". Почерк ІД - це індивідуальні примітивні атаки, інколи навіть з ножами. Дітище Усами бен Ладена навпаки любить влаштувати криваве видовище, яке вимагає складної підготовки та немало обладнання. На "Аль-Каїду" вказують і американські спецслужби.

Загалом же у Європі схожі атаки вже були. За кількістю жертв нинішня трагедія наближається до терактів у передміських потягах в Мадриді у 2004 році. Тоді загинула 191 людина.

А 7 липня 2005 року сталися вибухи в лондонському метрополітені. Загинуло 52 людини.

Звертає на себе увагу ще й те, що напади в Парижі сталися невдовзі після авіакатастрофи над Синайським півостровом літака російської авіакомпанії "Когалимавіа", в якій загинуло 224 людини. Вона, на думку спецслужб, також була терактом. Відповідальність взяло на себе угрупування терористів, які називають себе відділенням "Ісламської держави" на Синаї.

Дірки у системі безпеки

Те, що сталося - колосальний удар по іміджу Франції, величезний прокол її спецслужб. На додачу, це провал і їхніх колег з союзних держав. Адже терористи ІД, за логікою, мали бути під ковпаком спецслужб Німеччини, Італії, Великої Британії та багатьох  інших європейських країн і, звичайно, США. Усі вони прогавили планування не одного, а цілої серії терактів.

Питання про ефективність обміну інформацією щодо потенційних терористів між європейськими країнами вже ставилось після паризьких терактів у січні цього року. Та, схоже, нічого з того часу не змінилось.

На додаток, все це сталося напередодні екологічного саміту ООН, який має відбутися в Парижі з 29 листопада до 12 грудня. Там очікуються лідери 198 держав світу. Саме через це 13 листопада французька поліція розпочала посилений контроль на кордонах, який мав виглядати як вибіркова перевірка багажу подорожуючих.

Але тепер на всій території Франції введено надзвичайний стан, кордони закриті, а дію шенгенської угоди призупинено. Скільки це триватиме поки що незрозуміло.

Вже відомо, що одним з нападників на La Bataclan був 30-річний громадянин Франції відомий поліції, бо раніше він мав стосунок до криміналітету. А у 2010 році став прибічником радикальної версії ісламу. Власне, схожу біографію мали й терористи, які вчинили паризькі атаки в січні цього року.

Також з’ясувалося, що сирійський паспорт, який знайшли на місці теракту, належав біженцю, який потрапив до Євросоюзу через Грецію.

"Ми підтверджуємо, що власник даного сирійського паспорту пройшов 3 жовтня через грецький острів Лерос, де був зареєстрований у відповідності з правилами ЄС", - розповів заступник міністра громадського порядку Греції Нікос Тоскас.

Можливі наслідки

Мета виконавців терактів була дуже проста й зрозуміла: вони мстилися за те, що Франція підтримує США і веде війну проти тероризму в Сирії та Іраку.

Хто були організатори і яку мету вони ставили, ще належить з’ясувати. По українському сегменту соцмереж вже гуляє теорія про те, що теракт здійснили сирійські бойовики Асада, яких до Франції заслала російська ФСБ. Поки що вона видається притягнутою за вуха.

Але вже з великою долею вірогідності можна спрогнозувати ряд конкретних наслідків, які матимуть паризькі теракти.

1. Посилення контролю на кордонах між країнами шенгенської угоди. Питання повернення до прикордонного контролю між країнами ЄС зазвучало після напливу біженців та мігрантів. Про це, наприклад, писав дипломат та голова громадської організації "Майдан закордонних справ" Богдан Яременко.

 

Тепер це питання отримало додаткової гостроти.

2. Мета України отримати безвізовий режим стає все більш примарною. Через терористів стрімко падає бажання європейських лідерів скасувати візовий режим українцям – громадянам країни, де йде війна і повно зброї.

3. Багато українців відреагували на теракти висловами з серії "французи платять за свою толерантність". Це, на жаль, не дивує. Наше суспільство вкрай нетолерантне, що зайвий раз довела історія з голосуванням за антидискримінаційну поправку до Трудового кодексу.

Але європейці не такі, особливо французи. Після нападу на редакцію Charlie Hebdo я цікавився у французів, як змінилося у країні ставлення до мусульман. Їх таке формулювання питання дивувало. Для них важлива ідея республіки, розбудови суспільства, де важать не релігія чи національність, а політичні погляди. Париж – столиця світу, не менше. Але тепер все може змінитися.

4. Теракти подарували прекрасний аргумент європейським праворадикалам і євроскептикам. Серед них у перших рядах подруга Путіна та лідер Національного фронту Марін Ле Пен.

Вона давно закликає французів закрити кордони для іноземців, особливо для мусульман з Близького Сходу та Північної Африки. Також вона вважає помилковою політику Європейського Союзу, і по великому рахунку не проти виходу Франції з ЄС. Втім, це не заважає їй бути членом Європарламенту.

Тепер, коли загроза ісламського екстремізму продемонстрована криваво й конкретно (сирійський паспорт прямо на місці теракту), популярність праворадикальних гасел з приводу біженців зросте.

Поляки вже скористалися ситуацією. За словами міністра з європейських питань Конрада Шиманського, Польща не буде приймати мігрантів згідно з квотами ЄС після нападів у Парижі. За його словами, новий уряд не погоджується із зобов’язаннями попереднього уряду прийняти мігрантів в рамках програми їх перерозподілу між країнами Євросоюзу.

Тож політичні лідери ЄС зараз мають велику проблему. Населення їхніх країн отримало потужний заряд ненависті проти мігрантів. Якщо можновладці не задовольнять запит своїх громадян на більш жорстку політику щодо мігрантів, вони ризикують втратити владу.

А загалом Європа має всі шанси значно поправішати. Для нас це небезпечно тим, що серед європейських правих дуже багато друзів Путіна. Таких як, наприклад, угорський прем’єр Віктор Орбан.

5. Теракт стався напередодні саміту G20 у Туреччині. Там буде й російський президент Путін зі своїм стандартним пакетом пропозицій "давайте боротися проти ІДІЛ всі разом". До нього входить збереження при владі Башара Асада та винищення усіх його супротивників під соусом "боротьби з терористами". А для Путіна головна мета – повернення до клубу впливових світових лідерів. Тих, кому пробачають всілякі "дрібниці" на зразок окупованого Криму та частини Донецької і Луганської областей.

Всі ці його пропозиції з нагадуванням про часи минулої дружби можуть бути позитивно сприйняті Францією. Саме зараз, коли лідери країни горять бажанням дати терористам здачі. Щоправда, Франсуа Олланд вже скасував свою поїздку на саміт.

Власне, російські "експерти" вже напрацьовують відповідні коментарі. Зокрема, Сергій Марков написав на своїй на своїй сторінці Facebook: "Треба терміново припиняти конфлікт Росії та Заходу через Україну".

Тепер подивимось, чи купиться Захід на цю гру.

 

Дмитро Гомон


15.11.2015 549 0
Коментарі (0)

17.10.2025
Тетяна Дармограй

Після багаторічних суперечок і судових процесів місто й бізнес, схоже, знайшли спільну мову. Журналістка Фіртки поспілкувалась з директором комунального підприємства «Муніципальні ринки» Мар’яном Слюзаром та співвласником товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий сервіс» Володимиром Добровольським, щоб почути позиції обох сторін.

8741
14.10.2025
Павло Мінка

Ексклюзивний звіт для Фіртки від обласного начальника аудиторів.  

3946
11.10.2025
Тетяна Ткаченко

Благодійний фонд «Волонтери Добра» від початку повномасштабної війни допомагає військовим. За три роки роботи команда передала сотні дронів, тепловізори, техніку та тонни їжі.  

10381
10.10.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні відкриття сезону міського театру журналістка Фіртки поспілкувалася з Тарасом Бенюком, керівником Івано-Франківського театру драми і комедії про історію створення та розвиток міського комунального театру, про фінансування та незалежність, режисерські мрії та бачення майбутнього.

2242
08.10.2025
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині звалища твердих побутових відходів давно перестали бути лише екологічною проблемою. Вони перетворилися на осередки судових суперечок, соціальних драм і тендерних скандалів.    

1674
02.10.2025
Тетяна Дармограй

Представник Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталій Вербовий в інтерв'ю Фіртці розповів про роботу інституції, візити у громади та проблеми, з якими стикаються ветерани.  

3247

Терміни отримають нові функціональні значення. До прикладу, агресія - експансія. Або, скажімо, архетип - ресентимент, лобізм - резильєнтність, об'єктивність - голізм, мистецтво - війна...Мистецтво - це війна. Це говорить колективна пам'ять. Чому?

704

Доволі поширеною є думка серед практикуючих християн начебто «жінці в дні менструації не можна заходити до церкви, цілувати ікони та причащатися». Ця ідея настільки довго існує, що багато хто вважає  це каноном. І насправді дуже сумно кол

965

Сьогодні ми є посеред переломного моменту в історії. Нові правила гри не просто формулюються, сама гра передефіньовує себе, дає собі нове означення і сенс.

1134

«Наталка Полтавка» в стилі «реп» і «рок» від Івано-Франківського облмуздрамтеатру. Правда, круто, як на Бродвеї, світовий рівень? Чи ви за класику?

3564
16.10.2025

За даними експертів, те, що одночасне споживання їжі й води негативно впливає на травлення, є міфом.

9757
12.10.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

3283
09.10.2025

На ярмарку буде представлено широкий асортимент продукції: сири та мед, овочі, фрукти та вироби з них, м’ясну, хлібобулочну продукцію, живу рибу та багато іншого.    

1234
16.10.2025

Вінчання — особливий релігійний обряд, який символізує об'єднання двох людей в шлюбі перед Богом.  

8120
12.10.2025

У сучасному світі християнські цінності, зокрема — вчення про чистоту до шлюбу, нерідко стають предметом дискусій. Але християнство залишається послідовним у своїй позиції: дошлюбні статеві стосунки — гріх.

3458
09.10.2025

Нічні чування відбудуться з 12 на 13 жовтня в Погінському монастирі, що на Івано-Франківщині.

885
04.10.2025

Реліквію зберігатимуть у Відпустовому центрі блаженного священномученика Симеона Лукача, що в селі Старуня.

2119
15.10.2025

Виставу створили в жанрі «інтроспективна драма» — як розмову про внутрішній біль, травму та відновлення після війни.

1010
12.10.2025

Після позачергових парламентських виборів влітку 2024 року, які ініціював президент Еммануель Макрон, Франція опинилася у стані хронічної політичної нестабільності. Новообраний парламент розділився на три майже рівні табори.  

923
09.10.2025

Федеральне Бюро Розслідувань США оприлюднило документи, які стосуються корупційних схем за участю Петра Порошенка та кума путіна Віктора Медведчука.

1654
07.10.2025

Вкотре вибори в Чехії стали по суті вибором між минулим і майбутнім.  

1079
02.10.2025

І Україна, і Європа спостерігали за передвиборчими перегонами в Молдові, які завершилися власне виборами минулої неділі, 28 вересня, з певною тривогою.

1322