Хитрі схеми, звільнення працівників та вивезення обладнання. Як франківський ЛРЗ роками доводили до банкрутства (документи)

 

 

На позачерговій сесії міської ради Івано-Франківська було прийнято рішення про участь в аукціоні на придбання Івано-Франківського локомотиворемонтного заводу.

 

НАВІЩО МІСТУ ЛРЗ

Початкова ціна аукціону — 33,92 млн. грн. і це лише початкова ціна, адже тут не враховано борги підприємства — понад 15 мільйонів гривень, які перейшли у спадок від попереднього керівництва.

 

Також не береться до уваги сума, потрібна для модернізації заводу, — ця цифра починається від 50 мільйонів гривень. Тобто мерія готова витратити колосальні для міського бюджету гроші на купівлю підприємства...

 

Оскільки перший квартал 2017 року став дефіцитним для міського бюджету, то купівля підприємства  може свідчити лише про те, що хтось із медиків або вчителів недоотримає зарплати. Або школи та дитячі садочки в опалювальний сезон залишаться холодними.

 

Цікаво, що за підсумками першого кварталу 2017 року прибуток локомотиворемонтного заводу відсутній, і працює на підприємстві 270 людей із середньою заробітною платнею 3 960 гривень. При цьому за 2016 рік чисельність працівників скоротилася вдвоє, і попри неприбутковість упродовж всього року на кінець 2016-го вдалось вийти на мінімальний прибуток.

 

 

Натомість міський голова Руслан Марцінків каже, що завод прибутковий, на ньому працює 350 людей із середньою заробітною платнею 5 400 грн.

 

Фонд держмайна, який сьогодні володіє контрольним пакетом акцій Івано-Франківського локомотиворемонтного заводу, виставив низку вимог до покупця підприємства. Зокрема, основною вимогою є обов’язкове подальше збереження основного виду діяльності заводу. Детальніше про вимоги до покупця можна дізнатись за посиланням.

 

 

ЯК ГОЛОСУВАЛИ

24 депутати прогосували "за" даний проект рішення. Утримався лише представник БПП Андріан Волгін. Франкція УКРОП не голосувала.

 

Хто голосував "ЗА":

"Всеукраїнське об`єднання "Свобода"
1. Абрам'як Сергій Михайлович - ЗА
2. Бурко Віталій Миколайович - ЗА
3. Вагилевич Мар'ян Володимирович - ЗА
4. Капустяк Олег Іванович - ЗА
5. Марцінків Роман Богданович - ЗА
6. Онуфріїв Роман Михайлович - ЗА
7. Продан Маріанна Василівна - ЗА
8. Савчук Оксана Василівна - ЗА
9. Синишин Віктор Іванович - ЗА
10. Скиданчук Василь Михайлович - ЗА
11. Строїч Андрій Петрович - ЗА
12. Харук Роман Романович - ЗА
 
"Блок Петра Порошенка "Солідарність"
13. Руднянин Степан Михайлович - ЗА
 
"Об`єднання "Самопоміч"
14. Гарасимко Іван Михайлович - ЗА
15. Корсун Ігор Валерійович - ЗА
 
"Всеукраїнське об`єднання "Батьківщина"
16. Горбовий Ярослав Васильович - ЗА
17. Магас Стефан Дмитрович - ЗА
18. Ревчук Василь Іванович - ЗА
19. Терешко Руслан Володимирович - ЗА
 
Позафракційні депутати
20. Анушкевичус Віктор Андрюсович - ЗА
21. Куницька Галина Володимирівна - ЗА
22. Марцінків Руслан Романович - ЗА
23. Саварин Ігор Володимирович - ЗА
24. Саврей Володимир Ярославович - ЗА
 

"Чи доцільно місту купляти цей завод з його боргами та необхідністю проведення модернізації, якщо цього року місто планує будувати "пасічнянський міст", - прокоментував одразу після сесії депутат Андріан Волгін.

 

Очільник комісії з питань оренди та приватизації комунального майна "укропівець" Сергій Гаєвський вважає, що підприємством, як і містом, повинні керувати професіонали.

 

"Якщо у нас нема професіоналів у комунальних підприємствах, то які професіонали будуть керувати тим заводом? Ми вже маємо приклад "Сервіс-Авто", і КП "ДРЕУ", і ще багатьох славнозвісних комунальних компаній, які стали банкрутами", - коментує Сергій Гаєвський.

 

На його думку, якщо міські керівники будуть займатися ще і локомотиворемонтним заводом, то є ймовірність того, що його спіткає доля тих комунальних підприємств, які стали банкрутами.

 

"А потім земля під тим заводом піде так, як іде по всьому місту", – прокоментував депутат.

 

 

ХРОНОЛОГІЯ ПИТАННЯ

Як повідомило Фіртці поінформоване джерело, попередній керівник заводу Ярослав Ленів робив все для його занепаду та банкрутства.

 

Питання щодо звільнення керівника заводу Ярослава Леніва постало ще 25 серпня 2014 року, коли представники Міністерства інфраструктури на чолі з керівником Департаменту залізничного транспорту Олександром Федоренком приїхали на завод для проведення аудиту та заміни керівника. Робочу групу тодішнє керівництво заводу не допустило на об’єкт, а також погрожувало фізичною розправою.

 

Наступний етап заміни керівника почався у вересні 2015 року з передачі акцій підприємства від Міністерства інфраструктури у підпорядкування Фонду держмайна.

 

З боку ОДА було вивчено питання та запропоновано кандидатуру з числа працівників, начальника виробництва Ющишина Олександра Орестовича, якого підтримувало 70-80% трудового колективу.

 

В момент представлення нового керівника, Ярослав Ленів повторив «шоу» дворічного зразка, спробувавши залучити на свою підтримку представників громадськості, які цього разу йому відмовили.

 

У продовж двох років відбувалося постійне підбурювання колективу – «керівництво заводу хочуть замінити, для того, щоб довести завод до банкрутства, вас всіх звільнити, а майно продати».

 

 

 

 

Ярослав Ленів вів переговори з кількома потенційними покупцями, що хотіли викупити завод. Одна з цих компаній – литовська «Vilniuseneries» - хотіла перетворити підприємство у логістичний центр, ліквідувавши виробництво та звільнивши висококваліфікованих працівників.

 

Свої послуги Ленів оцінив у 10% вартості проекту. Коли прийшов наказ про його звільнення, він звернувся до компанії з відмовою від згаданої винагороди за умови його підтримки Посольством Литви в Україні та залишення його на керівній посаді.

 

читайте також: Марцінків каже, що міська рада готова купити Локомотиворемонтний завод, бо він має більше 7 гектарів землі

 

Протягом останнього періоду роботи Леніва завод працював 2-3 дні на тиждень. Виконання замовлень, що поступають на завод, всіляко гальмувалося. Створювалися умови для укладання контрактів через фірми-"прокладки" синів Леніва та партнерів.

 

Зокрема, реалізація основної продукції (гальмівних колодок) своїм компаніям здійснювалося за заниженими на 10-20% цінами. Поставка матеріалів та комплектуючих відбувається за завищеними цінами.

 

В процесі вибіркової інвентаризації основних засобів було зафіксовано наступне.

Цех механічної обробки (в складі механічної ділянки, інструментального цеху, ковальського цеху):

- в ковальському цеху відсутні інвентарні номери на деяких об’єктах, зокрема, поряд з обладнанням плавки поковок (можливо це частина обладнання або інвентар);

- в ковальському цеху відсутній об’єкт з інвентаризаційного опису з інв №132369; за словами керівника цеху, об’єкт знаходиться на території, що не працює в даний момент цеху (на місці передбачуваного його знаходження ідентифікувати об’єкт не вдалось, так як інвентарний номер не був видним);

- на території інструментального цеху присутній об’єкт без інвентарного номеру, переміщений з ковальського цеху як об’єкт з інвентарним № 132365;

- тельфер з крана консольного з талю інвентарний №132361 був переданий в ремонтну службу головного механіка (за словами начальника цеху, первинні документи на частковий демонтаж і переміщення об’єкта на поточний момент не оформлені (потрібно оформлення документів);

- в кожному з оглянутих підрозділів присутні об’єкти ОЗ в неробочому стані, на деяких з них відсутня частина комплектуючих, деталей (були демонтовані ймовірно в ремонт або пропали).

 

Цех ливарний:

- за словами працівника, в експлуатації цеху перебували 2 нові формувальні машини (2001 р. введення) і 3 зношені формувальні машини (з 1990 року введення) – при частковому огляді вказані в наявності 1 нова і 1 зношена. Встановити, чи був об’єкт переміщений або взагалі відсутній не було можливим.

 

Ліквідація не повністю замортизованих основних засобів має здійснюватися за згодою Міністерства інфраструктури України та відповідного нормативного акту Товариства. Протягом 2016 року в обліку присутні операції списання об’єктів основних засобів тільки з нульовою балансовою вартістю.

 

 

КУДИ ДІЛОСЬ ОБЛАДНАННЯ?

За період з травня по грудень 2016 року вивезено металобрухту близько 300 тон.

Ливарний цех:

- вібромашини 3 шт;

- ливарний відсів (відходи виробництва) – 40 тон.

 

Служба механіки:

- токарських станків - 9 од;

- фрезерних станків – 6 од;

- цистерни (на залізничному ходу) – 3 шт;

- залізнична платформа – 5шт;

- кран-балки – 12 шт;

- опори 20 шт.

 

Кузня ковальська:

- вивезені прес-форми.

 

ЦІКАВА МАТЕМАТИКА

В 2016 році ЛРЗ працював в середньому 15 днів на місяць (3,5 днів на тиждень). В 2017 році – в січні 7 днів, в лютому 11 днів (згідно наказу).

 

Замовлення на завод від клієнтів не брались, а ті, які брались, в основному виконувались через штучних посередників. Наприклад: завозився метал, оформляли як завезення деталей для шліфування, а насправді робилась повноцінна шестерня, різниця між оформленням і реальною роботою складала 8 разів (виготовлення – 8 тис. грн, шліфування – 1-1,2 тис. грн).

 

Другий приклад: ТГМ (тяговоз) ціна ремонту 700-800 тис. грн, оформлялось 250-300 тис. грн. через посередника. Посередниками, як правило, виступали компанії синів Леніва або його партнерів.

 

Далі буде...

 

Довідково: ПАТ "Івано-Франківський ЛРЗ" заснований в 1866 році. Основний вид діяльності заводу - ремонт та обслуговування інших транспортних засобів.

У користуванні товариства перебуває 34 споруди та земельна ділянка площею 9,96 га.

Станом на початок 2017 року кредиторська заборгованість ПрАТ становила 21,1 млн грн, в тому числі перед бюджетом – 2,31 млн грн, по виплаті заробітної плати – 1,15 млн грн. Дебіторська заборгованість перевищує 20 млн грн, в тому числі 18,9 млн грн – заборгованість за продукцію і послуги.

Середньооблікова кількість працівників заводу на 1 квітня поточного року – 270 осіб. Статутний капітал ПрАТ становить 19,56 млн грн.

З 6 березня 2017 року після перемоги в конкурсі ФДМ на заміщення вакантної посади керівника завод очолив Олег Сирота, який раніше обіймав посаду начальника відділу зовнішніх правових відносин Івано-Франківського ЛРЗ, до цього – експерта з питань інвестицій та капітального будівництва НЕК "Укренерго".


23.06.2017 3907 0
Коментарі (0)

04.08.2022
Тетяна Дармограй

Повномасштабне російське вторгнення майже повністю витіснило коронавірусну хворобу з інформаційного простору України. Проте, як констатують медики, українці продовжують хворіти та помирати через цю недугу.

1083
31.07.2022
Тіна Любчик

Про пережите внаслідок російського вторгнення журналістці Фіртки розповіла киянка, яка працює дитячою психологинею, Ксенія Дичко. У перші дні повномасштабної війни жінка переїхала із сім’єю до Івано-Франківська.

1274
28.07.2022
Уляна Мокринчук

Журналістка Фіртки розпитала у психологині, як війна впливає на стосунки, як зберегти шлюб в умовах постійного стресу чи тривалої розлуки та чому сьогодні особливо важлива підтримка та щира розмова.  

1518
26.07.2022
Мар'яна Цимбалюк

У перші дні війни в село одразу зайшли російські війська, які розгорнули штаб неподалік їхнього дому. Ворожі солдати  використовували місцевих, як живий щит для захисту. Життя нагадувало сценарій фільму жахів. Як родині вдалося живими втекти на Прикарпаття, читайте в інтерв’ю для Фіртки.

1626
17.07.2022
Тетяна Дармограй

В Україні вже 144-й день триває повномасштабна війна. Через російську агресію процес загальної мобілізації продовжили до 23 серпня.

5430
14.07.2022
Тетяна Дармограй

Поряд зі звичним розкриттям крадіжок чи оформленням дорожньо-транспортних пригод прикарпатські правоохоронці призвичаїлися й до нових завдань — виявлення диверсантів, колаборантів та розкрадачів гуманітарної допомоги.   

6602

Питання грошей і релігії завжди хвилювало людей, ймовірно в її більш вузькому розумінні «грошей і церкви», «скільки жертвувати на церкву», «скільки давати священнику?». Періодично по селах чи містах вибухають скандали, пов'язані із майном чи фінансами тієї, чи іншої парафії, але з часом все затихає до наступного скандалу. Чому віряни повинні утримувати священників і церкву? Виявляється це питання таке ж древнє, як і сам світ, у якому живемо.

1704

Духовні пошуки на війні не тільки не припиняються й навпаки загострюються. Перебування на війні загострює  почуття віри, розставляє акценти на важливому і другорядному, показує скороминучість земного буття і близькість смерті, наскільки речі, які нас оточують і до яких ми звикли і вважаємо незамінними насправді є другорядними і неважливими. На війні загострюється нюх до фальші та брехні, там немає атеїстів. В окопах всі моляться.

1593

Московська церква в Україні, або як лукаво вони себе називають “Українською” іменуючись УПЦ, вже давно втратила риси Церкви, притаманні їй служіння Богу і людям та ведення людей до визволення душі.  

2616

Повномасштабна війна в Україні стала остаточним доказом, що наявна система безпеки у світі більше не діє.

2864
09.08.2022

Перш за все фахівець радить виключити із щоденного раціону жирну та смажену їжу.

95
30.07.2022

Літо – та пора року, коли потрібно їсти максимально корисні та насичені вітамінами продукти  

902
27.07.2022

В літній період радять пити теплу воду, вона краще засвоюється організмом.  

926
05.06.2022

У Храмі Царя Христа (відомому, як церква на Майзлях) Святу літургію провів Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин.

4358
09.05.2022

Кожен охочий мав змогу доєднатися до молитви через трансляцію на інтернет-ресурсах Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ та Архікатедрального собору.  

6273
04.05.2022

Розмова між предстоятелями церков відбулась через відеозв'язок Zoom і тривала близько 40 хвилин. Патріарх Кирило під час розмови з протягом 20 хвилин, "читаючи з папірця", намагався переконати Папу Римського в доцільності війни росії проти України. 

7317 1
25.04.2022

Православні християни вшановують пам'ять преподобного Василя Сповідника, єпископа Парійського. Наші пращури у молитвах до святого просили про надання сили та хоробрості, а також про позбавлення від хвороб. Що не можна і що  слід робити в цей день.

7432
05.08.2022

Першого липня на п'ятому позачерговому засіданні Міжурядового комітету з охорони нематеріальної культурної спадщини за зверненням Міністерства культури та інформаційної політики України внесено елемент “Культура приготування українського б

285
30.06.2022

В оточенні президента кажуть, що система, привчена озиратись на Банкову, продовжила чекати команд, а у Зеленського зараз немає ресурсу розв'язувати всі питання. Показовою стала криза з пальним, яку чиновникам не вдалося вирішити оперативно.  

2550
14.06.2022

Восьмий апеляційний суд Львова 14 червня заборонив діяльність партій “Наші” та "Держава", які в Міністерстві юстиції вважають проросійськими.  

3500
25.04.2022

У Франції офіційно оголосили переможця президентських виборів, другий тур яких відбувся у неділю 24 квітня.

7409
07.04.2022

Нагадаємо, що попри те, що ЗСУ фіксують численні обстріли українських земель, що ведуться з території Білорусії; дислокацію на білоруських землях російських окупантів, котрі вбивають, гвалтують та грабують цивільне населення в Україні Лукашенко цинічно заявляє, що Білорусь не є учасником війни.  

9484