Гріх жадібності, як першопричина екологічної проблеми людства

Наукова фантастика початку ХХІ ст. через фільми, серіали нав’язує думку про однозначну загибель нашої планети та потребу колонізації для людства Марсу - червоної, фактично безжиттєвої пустелі.

Але, невже ми такі, що зможемо з легкістю занапастити  таку прекрасну для життя планету, яку подарував нам Бог (не будемо сперечатися про теорії створення світу) і покинути  її задля примарного виживання десь у світах. Чи не легше берегти те, що маємо?

Біблія  та священні тексти інших релігій стверджують, що світ створений Богом для нас, для людини - вінця Божого творіння.

Закінчуючи кожен етап (день) творіння нашої планети Господь підсумовує словами:

«І побачив Бог, що вчинив. І ото вельми добре воно!»(Бут. 1:31).

А й справді, унікальність нашої планети беззаперечна, її краса і те, що вона наповнена життям у різних формах. 

Протягом довгих тисячоліть людство могло жити у гармонії з навколишнім середовищем, не принісши природі серйозної шкоди.

Ми брали від природи рівно стільки, скільки потрібно для життя, але до початку ХХ ст. ситуація починає кардинально мінятися.

До цього можна віднести безконтрольний китобійний промисел, який поставив цей вид тварин на межі зникнення.

Звісно, розвиток цивілізації потребує певних ресурсів. Але не такими засобами, що Земля на початку ХХІ ст. опинилася на межі екологічної катастрофи.

Патріарх Варфоломій у 1997 році у Каліфорнії наголосив, що «злочин проти природи є злочином проти нас самих та гріхом проти Бога». А ці гріхи мають причини, і їх належить побачити, щоб боротися не з наслідками, але причинами.

Можна припустити, що коренем є гріх жадібності  (лат. avaritia, грец.Απληστία) — жага до здобування чи купування, іншими словами жадання наживи, користолюбства.

Недаремно жадібність є у переліку семи смертних гріхів.

Двадцяте століття відзначилося надмірним споживацтвом. Ми маємо надлишок речей, які зовсім нам не потрібні, а корпорації закликають купувати ще і ще більше нових гаджетів.

Усім нам відоме слово, поняття "екологія" (від дав-гр.  οἶκος — середовище, житло і λόγος — вчення, наука). У вузькому, науковому значенні – це біологічна дисципліна, яка займається закономірностями взаємовідношень живих істот з довкіллям.

Крім того, екологія займається вивченням функціонування популяцій, видів і взагалі біосфери.

Екологічний рух в ширшому значенні зводиться до понять «екоїжа» - чиста їжа, екопальне, екобудинки  і тд.

На мій погляд, ми зайнялись питаннями екології, коли пройшли вже точку невороття, можна сказати, взяли віник в руки, коли сміття через вікна полізло.

Відносини між людиною і природою погіршилися ще з доісторичних часів, причиною цього стало гріхопадіння Адама і Єви та їхня втрата Богоспілкування.

Гріх, який зародився в душі людини, згубно вплинув не тільки на неї саму, а й на весь навколишній світ.

Апостол Павло у посланні до Римлян пише:

Бо створіння покорилось марноті не добровільно, але через того, хто скорив його, в надії, що й саме створіння визволиться від неволі тління на волю слави синів Божих. 

Бо знаємо, що все створіння разом зідхає й разом мучиться аж досі. (Рим8:20-22)

Природа стала місцем першого людського злочину і головним його свідком. У своїх відносинах з природою, що набули споживацького характеру, люди почали дедалі частіше керуватися егоїстичними мотивами.

Вони почали забувати, що єдиним Владикою Всесвіту є Бог (Пс. 23, 1), Котрому належить «небо і... земля і все, що на ній» (Втор. 10, 14), тоді як людина, за висловом Іоанна Златоуста, є лише «домоправитель», якому ввірено багатство долішнього світу.

Це багатство – «повітря, сонце, вода, земля, небо, море, світло, зірки».

«Панування» над природою та «володіння» землею (Бут. 1, 28), до яких людина покликана за Божим задумом, не означає вседозволеності.

До питання екології причетний кожен, як світові транскорпорації, з нафти яких виготовляють майже половину сучасних речей, до дітей, які смітять порожніми пластиковими пляшками, та дорослих, які несуть пластикові квіти та вінки на чиюсь могилу.

До речі, завдяки закликам священників, відмовлятись від штучних квітів на кладовищі, їх насправді останнім часом поменшало.

Отже, все в наших руках.


09.03.2023 Роман Тадра 4481
21.12.2024
Олег Головенський

На «Порталі місцевих податків Івано-Франківської громади» відтепер можна довідатися про заборгованості мешканців Івано-Франківська по податках на житлову та нежитлову нерухомість, на землю, борги за оренду землі та мінімальне податкове зобов’язання.  

200
16.12.2024
Вікторія Матіїв

Про значення Різдва Христового, журналістка Фіртки поспілкувалася з отцем Миколаєм Микосовським, який служить у Василіянському монастирі УГКЦ на Ясній Горі у Гошеві.  

1326
12.12.2024
Діана Струк

Про навчальний процес, наукові досягнення, мобілізацію, обсерваторію на горі Піп Іван та перейменування університету Фіртка поспілкувалася з в. о. ректора Прикарпатського національного університету, професором Ігорем Цепендою.

2422 2
06.12.2024
Вікторія Косович

Станіслав Дейна добровольцем пішов на фронт у 2022 році. Захисник отримав поранення на Запорізькому напрямку та вже понад рік проходить лікування в Івано-Франківській обласній клінічній лікарні.  

3579
04.12.2024
Олег Головенський

У США, як справжня інформаційна бомба, «вибухнув» Звіт конгресового «Спеціального підкомітету з пандемії коронавірусу». 

2903
02.12.2024
Тетяна Сорока

Про атмосферу у Верховній Раді, творення законів, що змінюють правила гри для бізнесу, для розвитку локальних ініціатив, про майбутні вибори та терміни служби у війську, народний депутат розповів журналістці Фіртки.  

2111

Чому на прапорах європейських країн переважають синій, білий та червоний кольори та які ж вони - кольори китайської Серединної держави.  

579

В період російської агресії  ми згадуємо про свою ідентичність  звертаючись до своїх коренів та традицій. От і на Різдво все частіше можна побачити  в оселях не тільки ялинку, але і дідух – традиційну українську  різдвяну прикрасу.  

427

Теперішні жлоби і жлобихи збирають величезні аудиторії – від кількох тисяч й аж до десятків мільйонів завсідників соціальних мереж. Але суть та сама.

1602

«Хресні ходи», «молитовні стоянія» образ «жертви» та численні відео всіляких «батюшок» та вірян московського патріархату після об’єднання українського православ’я нікуди не зникли. Вони далі  продовжують розхитувати українське суспільство.  

1760
19.12.2024

Святкові застілля часто спокушають нас великою кількістю смачних страв, але переїдання може зіпсувати як настрій, так і самопочуття.  

251
16.12.2024

У листопаді цього року приріст споживчих цін до попереднього місяця на 1,4–2,5% зафіксували у всіх регіонах України.  

472
12.12.2024

Сніданок – це основа вашого дня. Саме від першого прийому їжі залежить рівень енергії, концентрація та настрій. Але не кожен сніданок справді працює на вас.  

767
18.12.2024

Митрополит Володимир проголосив два відпустові храми з нагоди Ювілейного 2025 року Божого.  

4924
15.12.2024

Христове Різдво — джерело перемоги над різними страхами. Особливо сьогодні, коли вирує в Україні війна з московитами, лунають часто тривоги та щодня є звістки про загибель українців.  

328
10.12.2024

Кардинал Микола Бичок отримав титул кардинала-пресвітера Святої Софії.

842
07.12.2024

Перша святиня у селі була зведена далекого 1852 року. Споруда згоріла у роки І світової війни. Але попри складні часи прикарпатці взялись на її місці відновлювати храм. І нова церква була зведена 1924 року.  

10089
18.12.2024

У суботу, 21 грудня 2024 року, в приміщенні Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби імені Степана Бандери відбудеться благодійний захід "Традиції Різдва в часі боротьби".  

466
18.12.2024

Президент України зазначив, що в України поки немає сил відвоювати окупований Крим та частину Донбасу, які Росія "фізично" контролює.

219
16.12.2024

В українському інформаційному просторі останніми місяцями з'являються повідомлення про можливі вибори в умовах воєнного стану.  

342
13.12.2024

Литва є одним із найбільших прибічників й адвокатів України на міжнародній арені.

370
11.12.2024

В Україні продовжують цифровізацію послуг для чинних і колишніх військовослужбовців та їхніх рідних.  

688