Гріх жадібності, як першопричина екологічної проблеми людства

Наукова фантастика початку ХХІ ст. через фільми, серіали нав’язує думку про однозначну загибель нашої планети та потребу колонізації для людства Марсу - червоної, фактично безжиттєвої пустелі.

Але, невже ми такі, що зможемо з легкістю занапастити  таку прекрасну для життя планету, яку подарував нам Бог (не будемо сперечатися про теорії створення світу) і покинути  її задля примарного виживання десь у світах. Чи не легше берегти те, що маємо?

Біблія  та священні тексти інших релігій стверджують, що світ створений Богом для нас, для людини - вінця Божого творіння.

Закінчуючи кожен етап (день) творіння нашої планети Господь підсумовує словами:

«І побачив Бог, що вчинив. І ото вельми добре воно!»(Бут. 1:31).

А й справді, унікальність нашої планети беззаперечна, її краса і те, що вона наповнена життям у різних формах. 

Протягом довгих тисячоліть людство могло жити у гармонії з навколишнім середовищем, не принісши природі серйозної шкоди.

Ми брали від природи рівно стільки, скільки потрібно для життя, але до початку ХХ ст. ситуація починає кардинально мінятися.

До цього можна віднести безконтрольний китобійний промисел, який поставив цей вид тварин на межі зникнення.

Звісно, розвиток цивілізації потребує певних ресурсів. Але не такими засобами, що Земля на початку ХХІ ст. опинилася на межі екологічної катастрофи.

Патріарх Варфоломій у 1997 році у Каліфорнії наголосив, що «злочин проти природи є злочином проти нас самих та гріхом проти Бога». А ці гріхи мають причини, і їх належить побачити, щоб боротися не з наслідками, але причинами.

Можна припустити, що коренем є гріх жадібності  (лат. avaritia, грец.Απληστία) — жага до здобування чи купування, іншими словами жадання наживи, користолюбства.

Недаремно жадібність є у переліку семи смертних гріхів.

Двадцяте століття відзначилося надмірним споживацтвом. Ми маємо надлишок речей, які зовсім нам не потрібні, а корпорації закликають купувати ще і ще більше нових гаджетів.

Усім нам відоме слово, поняття "екологія" (від дав-гр.  οἶκος — середовище, житло і λόγος — вчення, наука). У вузькому, науковому значенні – це біологічна дисципліна, яка займається закономірностями взаємовідношень живих істот з довкіллям.

Крім того, екологія займається вивченням функціонування популяцій, видів і взагалі біосфери.

Екологічний рух в ширшому значенні зводиться до понять «екоїжа» - чиста їжа, екопальне, екобудинки  і тд.

На мій погляд, ми зайнялись питаннями екології, коли пройшли вже точку невороття, можна сказати, взяли віник в руки, коли сміття через вікна полізло.

Відносини між людиною і природою погіршилися ще з доісторичних часів, причиною цього стало гріхопадіння Адама і Єви та їхня втрата Богоспілкування.

Гріх, який зародився в душі людини, згубно вплинув не тільки на неї саму, а й на весь навколишній світ.

Апостол Павло у посланні до Римлян пише:

Бо створіння покорилось марноті не добровільно, але через того, хто скорив його, в надії, що й саме створіння визволиться від неволі тління на волю слави синів Божих. 

Бо знаємо, що все створіння разом зідхає й разом мучиться аж досі. (Рим8:20-22)

Природа стала місцем першого людського злочину і головним його свідком. У своїх відносинах з природою, що набули споживацького характеру, люди почали дедалі частіше керуватися егоїстичними мотивами.

Вони почали забувати, що єдиним Владикою Всесвіту є Бог (Пс. 23, 1), Котрому належить «небо і... земля і все, що на ній» (Втор. 10, 14), тоді як людина, за висловом Іоанна Златоуста, є лише «домоправитель», якому ввірено багатство долішнього світу.

Це багатство – «повітря, сонце, вода, земля, небо, море, світло, зірки».

«Панування» над природою та «володіння» землею (Бут. 1, 28), до яких людина покликана за Божим задумом, не означає вседозволеності.

До питання екології причетний кожен, як світові транскорпорації, з нафти яких виготовляють майже половину сучасних речей, до дітей, які смітять порожніми пластиковими пляшками, та дорослих, які несуть пластикові квіти та вінки на чиюсь могилу.

До речі, завдяки закликам священників, відмовлятись від штучних квітів на кладовищі, їх насправді останнім часом поменшало.

Отже, все в наших руках.


09.03.2023 Роман Тадра 4941
30.07.2025
Олег Головенський

Фіртка поспілкувалася з Олександром Красовицьким —письменником та видавцем, генеральним директором та власником харківського видавництва «Фоліо».   

290
28.07.2025
Павло Мінка

Фіртка розповідає, як незаконні заправки та контрафактне виробництво пального загрожують економіці й безпеці регіону.  

1538
22.07.2025
Дарина Кочержук-Слідак

Прокуратура бореться з незаконним захопленням лісів, але корупція гальмує справедливість.  

741
17.07.2025
Катерина Гришко

Родичі пробачили хлопцю, знаючи про «своєрідний характер» загиблої і його нелегке дитинство, і просили в суді застосувати менш суворе покарання.  

3358
13.07.2025
Вікторія Матіїв

Дружина полеглого воїна Любов Галько розповіла журналістці Фіртки, яким був Руслан Галько — у повсякденному житті, в родинному колі та на фронті.

21413
09.07.2025
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю професорка кафедри судової медицини Івано-Франківського національного медичного університету Наталія Козань розповіла про процес та методи ідентифікації тіл загиблих військових, виклики, з якими стикаються фахівці та чому ця робота — це насамперед про гідність.  

2188

Найперше в цій історії із законом, що позбавив антикорурційні органи «незалежності», тішать молоді люди, які протестують. Щирі, світлі, небайдужі, впевнені своїй правоті…

575 1

Протягом своєї історії християнство завжди використовувало найсучасніші на той час технології для проповіді Євангелія.  

350

Я відкладаю роботу над перекладом книги. Виходжу з кабінету, де практикував Вольфганг Льох, засновник психоаналітичного об'єднання... Спускаюся повз книжковий магазин, де збиралися тюбінгенські філософи, і де Ернст Блох шукав світлі сторони соціалізму. Повертаю ліворуч і натрапляю на інший книжковий магазин, де працював і писав Герман Гессе...

959

По соцмережах пішла дискусія про зрізані кілька дерев (ялинок) на Івано-Франківській Площі Ринок. «Політично» мотивований ґвалт наростає. Аж до вимог «засадити» ринкову площу деревами та зробити парк.

2337
21.07.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

352
13.07.2025

Першими жнива на Прикарпатті почали хлібороби Покуття.

616
10.07.2025

У сучасному ритмі життя готувати "здорову вечерю з трьох страв" щодня — радше мрія, ніж реальність. Але це не означає, що збалансоване харчування — лише для тих, хто має багато часу. Навпаки: з правильним підходом можна харчуватися повноцінно, навіть маючи 15–20 хвилин на день.  

1177
28.07.2025

У селищі Делятин на Івано-Франківщині відбулася знакова для громади подія — освячення храму Всіх Святих Українського Народу.  

587
21.07.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

318
17.07.2025

На Прикарпатті готуються до щорічної Всеукраїнської Патріаршої прощі до Галицької Чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі. Проща відбудеться 2-3 серпня.  

958
15.07.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

928
23.07.2025

Програма промоції читання «Текстура» спільно з «Видавництвом Старого Лева» запрошують на розмову довкола абетки-енциклопедії «Антонич від А до Я» — книжки, що розповідає про поета, закоханого у світ, сонце й слово.  

226
25.07.2025

263 народні депутати підтримали законопроєкт, зокрема — дев’ятеро з Івано-Франківщини. Хто і як голосував, і якою була їхня реакція згодом — розповідає Фіртка.

1732 1
22.07.2025

Сенатор-республіканець Ліндсі Грем, який є ініціатором нових санкцій проти Росії, заявив, що президент США Дональд Трамп «надере зад» Володимиру Путіну, підписавши законопроєкт про вторинні санкції для країн-покупців російської нафти.  

545
15.07.2025

У понеділок, 14 липня, генсек НАТО Марк Рютте під час зустрічі із президентом США Дональдом Трампом у Білому домі нагадав президенту США, кого Росія відправила керівником делегації на переговори до Стамбула.

1585 7
10.07.2025

«Більдерберзький клуб» — одна із найбільш загадкових закритих «тусовок». Зустрічі клубу щороку тривають кілька днів щоразу в іншому місці.

2360 4