Гріх жадібності, як першопричина екологічної проблеми людства

Наукова фантастика початку ХХІ ст. через фільми, серіали нав’язує думку про однозначну загибель нашої планети та потребу колонізації для людства Марсу - червоної, фактично безжиттєвої пустелі.

Але, невже ми такі, що зможемо з легкістю занапастити  таку прекрасну для життя планету, яку подарував нам Бог (не будемо сперечатися про теорії створення світу) і покинути  її задля примарного виживання десь у світах. Чи не легше берегти те, що маємо?

Біблія  та священні тексти інших релігій стверджують, що світ створений Богом для нас, для людини - вінця Божого творіння.

Закінчуючи кожен етап (день) творіння нашої планети Господь підсумовує словами:

«І побачив Бог, що вчинив. І ото вельми добре воно!»(Бут. 1:31).

А й справді, унікальність нашої планети беззаперечна, її краса і те, що вона наповнена життям у різних формах. 

Протягом довгих тисячоліть людство могло жити у гармонії з навколишнім середовищем, не принісши природі серйозної шкоди.

Ми брали від природи рівно стільки, скільки потрібно для життя, але до початку ХХ ст. ситуація починає кардинально мінятися.

До цього можна віднести безконтрольний китобійний промисел, який поставив цей вид тварин на межі зникнення.

Звісно, розвиток цивілізації потребує певних ресурсів. Але не такими засобами, що Земля на початку ХХІ ст. опинилася на межі екологічної катастрофи.

Патріарх Варфоломій у 1997 році у Каліфорнії наголосив, що «злочин проти природи є злочином проти нас самих та гріхом проти Бога». А ці гріхи мають причини, і їх належить побачити, щоб боротися не з наслідками, але причинами.

Можна припустити, що коренем є гріх жадібності  (лат. avaritia, грец.Απληστία) — жага до здобування чи купування, іншими словами жадання наживи, користолюбства.

Недаремно жадібність є у переліку семи смертних гріхів.

Двадцяте століття відзначилося надмірним споживацтвом. Ми маємо надлишок речей, які зовсім нам не потрібні, а корпорації закликають купувати ще і ще більше нових гаджетів.

Усім нам відоме слово, поняття "екологія" (від дав-гр.  οἶκος — середовище, житло і λόγος — вчення, наука). У вузькому, науковому значенні – це біологічна дисципліна, яка займається закономірностями взаємовідношень живих істот з довкіллям.

Крім того, екологія займається вивченням функціонування популяцій, видів і взагалі біосфери.

Екологічний рух в ширшому значенні зводиться до понять «екоїжа» - чиста їжа, екопальне, екобудинки  і тд.

На мій погляд, ми зайнялись питаннями екології, коли пройшли вже точку невороття, можна сказати, взяли віник в руки, коли сміття через вікна полізло.

Відносини між людиною і природою погіршилися ще з доісторичних часів, причиною цього стало гріхопадіння Адама і Єви та їхня втрата Богоспілкування.

Гріх, який зародився в душі людини, згубно вплинув не тільки на неї саму, а й на весь навколишній світ.

Апостол Павло у посланні до Римлян пише:

Бо створіння покорилось марноті не добровільно, але через того, хто скорив його, в надії, що й саме створіння визволиться від неволі тління на волю слави синів Божих. 

Бо знаємо, що все створіння разом зідхає й разом мучиться аж досі. (Рим8:20-22)

Природа стала місцем першого людського злочину і головним його свідком. У своїх відносинах з природою, що набули споживацького характеру, люди почали дедалі частіше керуватися егоїстичними мотивами.

Вони почали забувати, що єдиним Владикою Всесвіту є Бог (Пс. 23, 1), Котрому належить «небо і... земля і все, що на ній» (Втор. 10, 14), тоді як людина, за висловом Іоанна Златоуста, є лише «домоправитель», якому ввірено багатство долішнього світу.

Це багатство – «повітря, сонце, вода, земля, небо, море, світло, зірки».

«Панування» над природою та «володіння» землею (Бут. 1, 28), до яких людина покликана за Божим задумом, не означає вседозволеності.

До питання екології причетний кожен, як світові транскорпорації, з нафти яких виготовляють майже половину сучасних речей, до дітей, які смітять порожніми пластиковими пляшками, та дорослих, які несуть пластикові квіти та вінки на чиюсь могилу.

До речі, завдяки закликам священників, відмовлятись від штучних квітів на кладовищі, їх насправді останнім часом поменшало.

Отже, все в наших руках.


09.03.2023 Роман Тадра 4822
28.05.2025
Вікторія Матіїв

Фіртка порозмовляла з Сергієм Галкіним — колишнім морським піхотинуем Феодосійського батальйону. Після окупації Криму Росією у 2014 році, медики виявили в нього пухлину. Чоловіка визнали непридатним до служби. Відтоді він активно займається волонтерством: допомагає українським військовим та надає юридичні консультації.  

756
25.05.2025
Олег Головенський

Фіртка підготувала «змішаний» рейтинг задекларованих зарплат місцевих посадовців, в який входять керівники рад та державних (військових) адміністрацій Івано-Франківщини та районів області.  

2970
23.05.2025
Вікторія Косович

Про методи викладання, сучасну школу історії та виклики професії Володимир Половський розповів журналістці Фіртки.

2903 5
21.05.2025
Тетяна Ткаченко

Про долю Центрального ринку, судові процеси, стихійну торгівлю та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором КП «Муніципальні Ринки» Мар’яном Слюзаром.

2397 1
19.05.2025
Катерина Гришко

Організаторам найбільшого в історії Івано-Франківщини наркобізнесу, що вражав масштабами та технологіями, винесли вирок. Під час судового процесу, який тривав майже шість років, відкрилися приголомшливі подробиці наймасштабнішого проєкту з марихуаною на Прикарпатті.  

3149
17.05.2025
Лука Головенський

Фіртка поспілкувалася з Володимиром Війтовичем, отцем-адміністратором катедрального храму Української Греко-Католицької Церкви в Мюнхені про церковне життя, хвилі еміграції, історію українства в Мюнхені та ставлення німецького народу та влади до України та українців. 

2981 2

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

197

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

707

Поділ народів на «історичні» та «неісторичні» є ідейним спадком позаминулого століття. Історики кажуть, що методологічно він застарів. Певне, мають рацію. Попри це прихід Трампа продемонстрував, що певні історично «застарілі» та «архаїчні» речі здатні досить бадьоро та свіжо випірнати з минувшини.

1355

Забобони  або марновірство  — це ті  низинні вірування в певні сили чи предмети, які нібито мають здатність впливати на наше життя.  

1464
26.05.2025

На Івано-Франківщині триває посівна кампанія.  

883
20.05.2025

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

580
14.05.2025

На Івано-Франківщині оприлюднили підсумки збору сільськогосподарських культур у 2024 році.  

950
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

487
25.05.2025

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

43788
19.05.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3297
14.05.2025

У сучасному світі християнські цінності, зокрема — вчення про чистоту до шлюбу, нерідко стають предметом дискусій. Але християнство залишається послідовним у своїй позиції: дошлюбні статеві стосунки — гріх.

1276
25.05.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

35500 1
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

79
27.05.2025

Німеччина, а також Франція, Велика Британія та США більше не мають обмежень щодо далекобійної зброї для України.  

465
22.05.2025

Держсекретар США Марко Рубіо відмовився назвати лідера Кремля володимира путіна воєнним злочинцем.  

568
17.05.2025

Президент України Володимир Зеленський говорив з Президентом США Дональдом Трампом разом із Президентом Макроном, Федеральним канцлером Мерцом, прем’єр-міністрами Стармером і Туском.  

779