Відома членкиня Партії регіонів Ганна Герман тихо насміхається з "визволителів" Західної України - східняків та советчиків. У своїй статті вона пише зокрема таке:
"70 років тому, у вересні 1939 року, незабаром після початку Другої світової, на Західну Україну, що входила тоді до складу Польщі, прийшла радянська влада. Як тепер кажуть місцеві «перші совіти», або «перші москалі» («другі» - після звільнення Галичини від німців у 1944 році). Коли польські війська на заході країни вже були розгромлені німцями, червоноармійці зайшли в Польщу зі сходу та взяли під «опіку братній український народ», обіцяючи захистити від гітлерівців і гніту польської шляхти.
Війська СРСР перейшли радянсько-польський кордон 17 вересня 1939 року та менше ніж за два тижні практично без боїв зайняли Тернопільщину, Волинь, Івано-Франківщину (Станіславщину) і Львівщину".
Львів'янка згадує, що під час приходу більшовиків серед інтелігенції почалася паніка - поляки тікали, боячись розправи. Кидали свої квартири з антикварними меблями і всіма пожитками.
«У шикарних апартаментах селилися колишні двірники і прислуга, а також радянські військові, - згадує Яценко. - Коли входила Червона армія, ображені на поляків галичани вбиралися і зустрічали більшовиків з квітами та хлібом-сіллю, хоч зараз про це не люблять згадувати. Військові, в основному українці-«східняки», були худими, голодними, брудними. Для них львівські магазини були в дивину, вони ніколи не бачили європейських товарів, особливо купували годинники. Вражало неуцтво червоноармійців і їхніх дружин.
Був такий курйозний випадок: одного разу офіцерські дружини пішли в Оперний театр в... нічних сорочках. Вони побачили в комісіонці красиві, мереживні нічні сорочки і прийняли їх за сукні. А ще деякі червоноармійські дружини варили їжу в нічних горщиках, думаючи, що це каструлі»
.