Часто фахівці гандбольних центрів України дивуються майстерністю воротарів з нашого містечка, та запрошують ці таланти до престижних державних училищ фізичної культури чи команд вищої та суперліг.
Звісно, що пересічного вболівальника в ігрових видах спорту, більше приваблює польовий гравець. Але «сторож» воріт чомусь грає під першим номером та завжди є центральною фігурою, останньою надією команди на щасливий результат поєдинку, чи окремого ігрового моменту та може вирішити долю матчу. Першому номеру в гандболі приходиться вступати в ігрові моменти що хвилини, без відпочинку з великими фізичними та психологічними навантаженнями, та ні на секунду не втрачати контроль за переміщенням м яча та гравців команд. Диригент захисту, організатор атак, при превзятості «чесних» заказних суддів ми твердимо: «Воротар – це половина команди! Він не має права на похибку яку вже жодний гравець не виправить…».
Городенківська школа гандболу завжди славилася воротарями високого ґатунку. 60-ті роки – Галина Мосійчук (Щербакоа), перша наша чемпіонка області. Кінець 60-тих початок 70-тих, Людмила Чагіна (Онісімчук) – переможець обласних змагань серед школярів, володарка кубка області, член збірної команди області, учасниця республіканських змагань ЦР ДСТ «Колос». В студентські свої роки захищає честь команди Тернопільського педінституту в першості ЦР ДСТ «Буревісник» та різних республіканських змаганнях. Кінець 80-тих – Анжела Аліман (Кушнір) підвищує свою спортивну майстерність в найкращому в той час київському спортивному інтернаті на теренах СРСР. З командою Києва тричі стає чемпіонкою України (спартакіада школярів та «Стрімкий м яч»), захищає ворота дублерів столичного «Спартака» в першості Радянського союзу. В 1990 році в складі збірної школярів України в Тбілісі, стає бронзовою призеркою спартакіади школярів СРСР та захищає кольори команди «Галичанка» Львів у вищій лізі Союзу. Кінець 90-тих – Леся Томин (Здріла) навчається в КСЛІ. Після завершення спортивного училища стає студенткою Тернопільського фінансового економічного університету та виступає за команду цього міста у вищій лізі національної першості.
Урожайним на воротарські таланти краю стало перше десятиліття XXI століття. Підтверджується аксіома: «Де є відмінна команда, там зростає і сам воротар». Городенківські команди дівчаток чотири рази посідають найвищі сходинки Українських першостей та по разу стають срібними і бронзовими призерками, в цьому й велика заслуга наших голкіперів. КМС з гандболу та футболу Ірина Никифорук сьогодні виступає за команду суперліги «РЕАЛ МОШВСМ НУК» з Миколаєва. Вікторія Батура ще недавно захищала кольори КСЛІ та Києва на спартакіаді школярів України та дитячо-юнацьких спортивних іграх, а сьогодні здобула разом з командою «Енерго-пед-універ» з Тернополя золоті медалі у вищій лізі національної першості та звання КМС.
Багаторазову чемпіонку України Юлію Думанську знає і гандбольна Румунія. З командою «НСМ» Бая Маре вона стає срібним призером вищої ліги (дивізія – А) та бронзовою призеркою чемпіонату серед дівчат 1996-1997р.н. де її визнано кращим воротарем. Юлію включено до складу юнацької збірної команди Румунії, за яку вона зіграла вже низку товариських міжнародних ігор. Відвідуючи рідну домівку, Юлія є частою гостею в рідній школі, дає свої поради та настанови роблячим перші кроки в спорті воротарям, проводить бесіди з учнями школи. На одній із зустрічей старший тренер відділення гандболу школи Богдан Аліман зауважив: «Я був би дуже радий бачити на одній із Олімпіад у фіналі збірні команди Румунії (воротар Юлія Думанська)та України, де б з різницею в один м яч виграла команда України (воротар Марина Думанська)». Тринадцятирічна Марина вже дворазова чемпіонка країни та навчається в ЛДУФК.
Велику надію покладаємо ми й на гідну зміну - дев ятирічну Марійку Поляк, динадцятирічну Христинку Білик, дванадцятирічну Ольгу Бундзяк та інші обдарування, що в скорому майбутньому саме вони примножать славу своїх попередниць.
Михайло Думанський – директор Городенківської ДЮСШ для www.sport.if.ua
