Галицький «регіонал» Ігор Зварич: Партія регіонів подолала комуно-тоталітарний спадок на сході України

 

Відомий менеджер-економіст, доктор політичних наук, народний депутат України Ігор Зварич постійно привертає увагу преси. Пропонуємо увазі читачів «Галичини» погляд на стан справ в Україні очима галицького «регіонала» І. Зварича.

 

 

— Із заступника голови облдерж¬адміністрації ви перейшли знову на роботу законодавцем. Як вам працюється у сфері державного будівництва з відомими «українолюбами» на кшталт Колісниченка, Єфремова та інших?

 

— У сфері державного будівництва мені працюється нормально. Як на мене, не можна формувати імідж сходу України на зразок «далеко не українці», оскільки і «східняки», і «західняки» є громадянами однієї держави. Так склалося історично, що західна, східна, центральна частини України мали свій шлях розвитку, тому й існують певні ментальні відмінності між її представниками. Майже кожен клаптик української землі має власну історію залежно від впливу тих чи інших держав зі своєю політикою, ментальністю. Ці чинники впливають на мислення людей і донині. До прикладу, коли Івано-Франківщина була в складі Польщі, то Луганщина, звідки походить Олександр Єфремов, про якого ви згадали, належала до Російської імперії. Тому на ментальному рівні в них і у нас можуть бути різні оцінки тих чи інших суспільно-політичних подій у державі. Ми хочемо, аби їхнє сприйняття було таким, як у нас, і, навпаки, вони хочуть, щоб ми сприймали суспільні реалії по-їхньому. На жаль, так склалося, що такі розбіжності стали основою для не завше чесної боротьби політичних еліт.

 

Тому сприймаю ініціативи керівника фракції О. Єфремова про надання російській мові статусу державної в Україні з розумінням. Адже і він має право на власну позицію, яка може бути відмінною від моєї чи вашої. А в дискусії народжується істина. Це нормальний процес цього періоду розвитку державності. Найважливіше, щоб кожен наш крок наближав нас до тієї спільної споруди, яку маємо створити — справді незалежної Української держави. Цього хочуть і «східняки», і «західняки»! Тому треба шукати те, що нас об’єднує, а не політизувати те, що нас роз’єднує, й уникати гострих кутів. Все це врегулюється, коли будуть міцними не лише політичні, а й передусім економічні основи держави.

 

— Ви не раз наголошували, що політичні еліти заходу і сходу мають шукати спільні точки дотику. В такому разі, яким є ваше ставлення до того, що колегія суддів ВАСУ підтримала рішення Окружного адмінсуду Донецька про неправомірність присвоєння звань Героїв України Степанові Бандері та Романові Шухевичу? Чи не стане це черговим яблуком розбрату для «східняків» і «західняків»?

 

— Гадаю, що ні. Зрештою, яке ви хотіли рішення від суду, коли при виданні указу відбулися порушення чинного законодавства? Усі три судові інстанції визнали, що указ було видано не відповідно до закону, який регулює питання державних нагород.

 

Суд прийняв рішення, з яким я можу погоджуватись чи не сприймати його, проте не коментуватиму, бо не наділений такими повноваженнями.

 

- А ви особисто вважаєте Шухевича і Бандеру героями України?

 

— Я над цим особливо ніколи не задумувався. В історії є чимало суперечностей, проте, схоже, весь український народ, який воював за незалежність України, героїчний. Як на мене, то всіх, хто творив історію українського державотворення, можна вважати героями України.

 

- Над якими законопроектами працюєте нині?

 

— Передусім мене цікавлять зміни у пенсійному законодавстві. Зокрема, це стосується тих, хто має особливі заслуги перед Україною. Словом, йде мова про те, щоб негайно внести зміни до закону щодо порядку нарахування їм виплат, задля скасування того формалізму, на який звертали увагу учасники нещодавньої зустрічі «Влада і бізнес», котру провів голова облдержадміністрації М. Вишиванюк. Також працюю над тим, аби законодавчо врегулювати вичерпне використання рахунків персоніфікованого обліку пенсіонерів, яке все ще оповите павутиною бюрократії.

 

Крім цього, опрацьовую зміни до антимонопольного законодавства, аби була можливість створювати транснаціональні компанії, які б допомагали в умовах глобалізації зберегти національне обличчя економіки України.

 

— Наш земляк «тимошенківець» Дмитро Шлемко називає пенсійну реформу «жахливим соціальним експериментом», відповідальними за яку вважає тих, хто проголосував за неї у ВРУ, зосібна і вас. Якої ви думки про пенсійну реформу як шанований економіст?

 

— Пенсійна реформа потрібна наразі така, якою вона є. Але ніхто не забороняє в парламенті вносити конструктивні пропозиції, які б могли змінити чи доповнити її. До речі, немало із запропонованих новел було враховано.

 

- Проте чимало говориться, що пропозиції опозиціонерів тотально ігнорує парламентська більшість.

 

— Насправді так не є. Погляньте на сайт Верховної Ради України і ви переконаєтесь у цьому. До прикладу, за пропозиціями Наталії Королевської прийнято 67 законів або змін до них, Віктора Швеця — близько 50. А вони ж опозиціонери! До речі, це третина всіх законопроектів, прийнятих Верховною Радою.

 

Щодо пенсійної реформи, то оцінюю її позитивно, оскільки вона приводить наше пенсійне законодавство і пенсійне забезпечення до відповідних європейських стандартів. Нині понад 50 відсотків пенсіонерів продовжують працювати. і проблема тут не в пенсійному віці, а у рівні пенсій. Тому треба економічно розвиватися, змінювати підходи і пропонувати такі пенсійні виплати, аби людина не вибирала і пенсію, і роботу. Ця пенсійна реформа відкриває таку можливість. Варто сказати, що невдовзі буде компенсовано втрати через невигідність одночасної пенсії й зарплати за межами пенсійного віку. і коли так відбудеться, то це питання припинять політизувати. Адже треба думати і про робочі місця для молоді.

 

— Пане Ігоре, ви належите до тих парламентарів, які голосували за закон про червоні прапори, за що вам нерідко дорікають галичани. Як комуністична атрибутика поєднується з вашими «вільноринковими» економічними поглядами? Чи, може, це ностальгія за комсомольським минулим?

 

— Про жоден червоний прапор у тому розумінні, яке у це поняття вкладають, не йшлося. Це комуністи вважали і досі вважають атрибутами Великої Вітчизняної війни (далі — ВВв) прапор колишнього СРСР, до якого історично «приліпилось» означення «червоний», знамена з портретом Сталіна і т. п. і до внесених до закону змін ніякого законодавчого обмеження так не вважати для них не було. Уявіть собі, що вся ця так звана атрибутика вилилася б на наші вулиці.

 

Як відомо, базовий закон про відзначення подій Великої Вітчизняної війни був прийняти ще у 2000 році. До речі, за нього тоді одностайно голосували лише «бютівці» і не всі комуністи були ним вдоволені. Одна з його статей гласить про використання символів ВВв, її атрибутики під час святкування подій, пов’язаних з нею. Саме тут якраз і могли виникати прапори з символікою СРСР. Тому першим проголосованим доповненням до закону було означення, що таке прапор перемоги — жодним чином не колишнього Радянського Союзу, а те знамено, котре, як кажуть історики, було вивішено на рейхстазі. Вперше, до речі, про прапор ідрицької дивізії йдеться в указі колишнього президента України Віктора Ющенка щодо присвоєння звання Героя України Олексію Бересту. Таким чином, новий закон навпаки з прапора Радянського Союзу та інших його атрибутів, звів цю символіку до прапора Перемоги. Хтось його називає «так званим», хтось спекулятивно — «червоним», але це прапор окремої військової частини, яка фігурувала при капітуляції Німеччини. Отже, саме цей прапор Перемоги як єдиний атрибут відзначення на теренах України нашої участі у ВВв для мене очевидний — це прапор ідрицької дивізії.

 

— Як депутат чим гордитеся перед громадою?

 

— Депутатом обирають для того, щоб він представляв інтереси громади. Я не хочу конкретизувати все те, що зробив для своїх виборців, оскільки відкидаю хвальбу — це було б некрасиво. Зрештою, є мій звіт за час депутатської діяльності, в якому про все, що я зробив, можна прочитати.

 

- Чи допускалися ви у своїй депутатській роботі таких помилок, за які б хотіли вибачитися перед галичанами?

 

— Я завжди намагався голосувати відповідно до своїх внутрішніх переконань. Проте, користуючись нагодою, вибачаюсь за ті рішення, які могли комусь завдати шкоди, якщо взагалі такі були. Хоча оцінити закони можна тільки через час, який, гадаю, розставить усі крапки над «і». До того ж у ПР і в прикарпатської громади є більше об’єднувальних моментів, ніж роз’єднувальних. Я зараз поставлю вам одне запитання, а ви дайте мені на нього відповідь: хто справився з комуно-тоталітарним спадком на сході України?

 

— Уже справився? Якщо так насправді є, то, мабуть, Партія регіонів…

 

— Так, саме Партія регіонів та її попередники подолали комуно-тоталітарний спадок на сході України, як до цього доклався здебільшого тодішній «Рух» на її заході. Знаєте, приписувати нам усілякі «страшилки», що роблять окремі політичні опоненти на кшталт, що ПР проросійська і т. д. і т. п., це вже навіть трохи смішно. Адже, керуючись такою логікою, можна стверджувати, що й НАТО проросійська структура, бо має договір з Росією про особливе партнерство...

 

— Але ж по телебаченні видно, що ПР голосує у сесійній залі за помахом руки «бригадира» Чечетова?

 

— Порядок організації роботи великої фракції такий, що є попередні процедури, які передують колегіальному рішенню. Зокрема, експертна рада розглядає кожен законопроект, вона приймає пропозиції. Бувають і принципові голосування, коли не всі голосують так, як ви кажете.

 

— Наприклад?

 

— Я не брав участі в голосуванні щодо Голодомору, моя позиція була іншою з приводу внесення змін до закону про гірські населені пункти, які стосувалися і нашої області, і завжди керівництво фракції сприймало це з розумінням. Але я знаю, що коли відбувається засідання екс¬пертної ради, то маю право туди прийти, висловити свою думку. і такі пропозиції неодноразово було враховано.

 

— Ви часто в парламенті натискаєте кнопки за відсутніх на сесії депутатів?

 

— Буває. Все залежить знову ж таки від системи. Якщо вона побудована на фракційному принципі, то голосування є вираженням позиції фракції. Я інколи можу виручити колегу, який є моїм сусідом у сесійній залі. Хоча мені це також не подобається.

 

— А за вас часто голосують?

 

— Як правило, я завжди працюю в сесійній залі парламенту. Тому за мене важко комусь проголосувати.

 

— Які вигоди має Прикарпаття з того, що і. Зварич знову став депутатом ВРУ?

 

— Це саме Прикарпаття оцінить. Поєднання досвіду заступника голови облдержадміністрації та народного депутата дає дуже добрі можливості щодо практичного вирішення соціально-економічних та інших питань, які стосуються області. Крім цього, я нині є головою підкомітету з питань координації програм технічної допомоги ЄС Комітету з питань європейської інтеграції, входжу до складу постійної делегації України у Парламентській Асамб¬леї НАТО. А це означає, що і в цій царині маю можливість сприяти Івано-Франківщині в безумовному контексті як регіональних, так і загальноукраїнських інтересів. Тож, користуючись нагодою, щиро вітаю всіх краян з Днем незалежності України. і нехай нам щастить!

 

 

Оксана Процюк,

Галичина


18.08.2011 2074 1
Коментарі (1)

Антирегіонал 2011.08.18, 13:41
Гарно підмічено постійно привертає увагу преси, а преса у нас... Подолала комуно тоталітрний спадок злодійсько-олігархічним режимом, який витрачає на резиденції у Крими та Гуті сотні мільонів, і говорить про еконмію на День Незалежності.
24.09.2022
Уляна Мокринчук

Фіртка поспілкувалась із психологинею Валерією Худзіцькою та дізналась, як продовжувати або почати працювати під час війни, не травмуючи себе.

215
20.09.2022
Тіна Любчик

Фіртка поспілкувалася з отцем Йосафатом Бойком, настоятелем парафії Святих Кирила і Методія в Крихівцях, про досвід волонтерства та благодійності у час війни.

847
16.09.2022
Тетяна Дармограй

Іванофранківець на фронті не вперше. «Шериф» захищав Україну від російської орди ще у 2014 році, коли окупанти вторглися на територію українського Донбасу. Тепер його бригада знову зупиняє російську армію на сході України.

2255
12.09.2022
Тетяна Дармограй

Фіртка поспілкувалась з головною психологинею благодійного фонду «Діти Героїв», що опікується дітьми, які втратили одного або обох батьків під час війни, Мартою Білик про те, як розмовляти про війну та її наслідки, не травмувавши.

813
07.09.2022
Андрій Левкович

Давні греки мислили час в багатьох іпостасях (як лінійний, циклічний, миттєвий…), головні з яких дві – час, як черга слідування подій і час невловної миті змін.

1020
31.08.2022
Тіна Любчик

Журналістка Фіртки дізналась у Миколи Рожка, ректора Івано-Франківського національного медичного університету, наскільки заклад готовий до нового навчального року та як готуватимуть майбутніх медиків.    

1952

З 1 по 5 вересня на Запорізькій АЕС працювала місія МАГАТЕ. За результатами свого візиту вони представили звіт з фактами та рекомендаціями.

759

Татуювання на тілі людини явище не нове, і в сучасному світі доволі поширене, лише у нашому суспільстві до нього ставились і здається ставляться доволі стримано. До малюнків на тілі відносяться по-різному: хтось ними захоплюється,  а хтось подекуди

1310 1

Вважаю, що некоректно визначати, що церква продукує забобони. Кредо віри визначає «Вірую в єдину святу .. церкву», то ж святість і забобони несумісні.

1542

На щастя, переважна більшість держав світу розуміє справжню ситуацію в російсько-українській війні. Хто на кого напав, хто обороняє по праву свою територію, і де тут світла й темна сторона. Але в міжнародному праві та відносинах самого розуміння мало.

1679
24.09.2022

В області розпочали сівбу озимих зернових культур.  

189
18.09.2022

Аби на власні очі побачити, що навіть попри війну в Україні, підприємці не лише працюють, а й заробляють і дають роботу місцевим.

395
07.09.2022

Від жовтня в Україні знизяться ціни на гречку. Наразі аграрії вже зібрали 20 тисяч тонн гречаної крупи.

728
24.09.2022

Відомо, що на рештках костелу почали зводити дерев'яну будівлю у 1900 році. Відтоді 36 років у ній молилися жителі двох сіл — Креховичів і Брошнів-Осади.

395
18.09.2022

Депутати Івано-Франківської облради просять керівництво держави заборонити Українську православну церкву Московського патріархату в країні, ініціювати розслідування її діяльності та покарати винних за колабораціонізм.

381
12.09.2022

Зокрема, віряни молитимуться за мир в Україні, припинення війни та за всіх військових.  

583
02.09.2022

Кожного дня у соціальних мережах отець Іван Гнатюк проводить молитву онлайн, відповідає на запитання, дає поради.

1086
19.09.2022

На жовтень в Івано-Франківському академічному драматичному театрі  підготували  30 вистав, аби ця осінь була наповнена театральним теплом та незабутніми враженнями.

314
24.09.2022

Крім того, він наголосив, що світ "абсолютно справедливо" відреагує на так звані "референдуми", які окупаційна влада намагається зараз провести в Криму та в інших частинах України, які вона "поки контролює".

166
18.09.2022

Окрім того, керівництво Збройних сил наголосило, що «керується принципом єдиноначальності» і «не допускає всередині військового колективу розколів».

320
12.09.2022

Восьмого вересня на 97-му році життя померла королева Великої Британії Єлизавета ІІ.

712
07.09.2022

Співрозмовники приділили увагу безпековим гарантіям та обговорили участь Великої Британії у відбудові України.

661