Галичина і біженці

 

Цей рік приніс Україні і українцям драматичний досвід, з яким ми ще не стикалися за більш, як два десятиліття державної незалежності.

Передусім – це втрата частини території. Потім війна на Донбасі. А внаслідок цього і таке явище як наші ж співгромадяни в якості біженців, чи хай як їх там евфемістично називають «вимушеними переселенцями».

Цей досвід відкрив нам кілька неприємних аспектів у нашому державотворенні і поставив нас перед непростими викликами. Передусім йдеться про те, що і держава в цілому, і тим більше окремі регіони виявилися, м’яко кажучи, не цілком готовими до такоїпроблеми як біженці.

Наступне відкриття для багатьох полягає в тому, що скільки б ми не само заспокоювали себе мантрами про «єдину країну – єдінуюстрану», насправді вимушена зустріч біженців зі сходу з мешканцями інших регіонів, а в першу чергу заходу країни, призвела у багатьох випадках до, сказати б, зіткнення різних цивілізаційних традицій.

У багатьох випадках ця зустріч сходу і заходу зовсім не веде до їхнього зближення, а навіть навпаки – взаємне відчуження попередніх десятиліть, тепер перетворюється іноді у відкрито вороже ставлення одних до одних.

Тут дозволю собі припустити, що значною мірою це відбувається і через невивчені галичанами уроки від досвіду попередніх хвиль біженців зі сходу. У міжвоєнний період в Галичині осіло чимало втікачів з України, окупованої більшовиками. Вони не пристосовувалися до галицького світу, а заохочували його до ворожого ставленням як до поляків, так і до росіян. Після Другої світової в Галичину переїхало чимало втікачів від голоду і розрухи з центральних і південних областей УРСР. Вони замикалися у своїх «східняцьких гетто», дистанціюючись від галичан. Галичина тоді ж прийняла значну кількість вигнанців зі східних регіонів комуністичної Польщі. Багато з них із недовірою ставилися до місцевих мешканців.  Але в усіх цих випадках процеси відбувалися на нашій землі та не у нашій державі.

І ось тепер ми, галичани, приймаємо на своїй землі, у своїй державі, біженців – наших співгромадян зі сходу країни. Тому, я б хотів, щоб на цій дискусії ми поговорили про три аспекти цієї проблеми.

По-перше, чи наші органи місцевого самоврядування здатні справитися самотужки з такою проблемою? І що їм для цього потрібно.

По-друге, чи згадане мною зіткнення цивілізацій є насправді значним і загрозливим, чи його значення свідомо кимось перебільшується?

По-третє, чи здатні ми цю вимушену зустріч сходу і заходу використати для інтеграції українців з різними традиціями і поглядами в одну політичну націю?

Відповіді на ці запитання потрібні вже нині, хоч  мають  більше значення для майбутнього, ніж для сьогодення. Бо всі ми повинні розуміти, що силою зброї можна людей змусити боятися України, але не можливо їх змусити Україну любити.І це та проблему, з якою нам доведеться жити у найближчі роки, якщо не десятиліття.

 

Захід.нет


30.08.2014 Володими Павлів 2386 0
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1199
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

948
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1057
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

7089
29.08.2025
Олег Головенський

Рівно рік тому чимало експертів та аналітиків як крайній сценарій прогнозували перемир’я у війні та вибори президента, Верховної та місцевих рад на весну або на осінь вже поточного 2025 року.  

1733
27.08.2025

Формальний аудит і кримінальний шлейф компанії-переможця змушують задуматися.

2509

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

306

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

566

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1605

Східне християнство — найпоширеніша релігійна традиція в Україні. Православна церква України і Українська греко-католицька церква мають подібний устав і обряди, і вони глибоко вкорінені в українську культуру.  

850
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1074
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

564
02.09.2025

Завдяки сприятливим погодним умовам та щоденній праці аграріїв завершили збирання ранніх зернових культур.  

918
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1238
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

809
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1362 1
30.08.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

943
09.09.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

37291 1
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1038
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1281
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

789
16.08.2025

Так виглядає, що Трамп принижений путіним. Трамп ризикнув, поставивши на кон хоч і не все, але багато. І програв. Перед самітом на Алясці він заявляв, що якщо не досягне за результатами особистої зустрічі припинення вогню в Україні, то буде незадоволеним. Припинення вогню він не отримав. Але після тригодинних переговорів заявив, що оцінка зустрічі — «десять з десяти».  

3014 13