Франківці створили додаток, що допомагає віддати і знайти речі

З допомогою додатку Clewo можна віддати непотрібні речі та забрати те, що можна використати в господарстві.

«Я придумав додаток ще понад два роки тому, – каже автор ідеї Clewo франківець Єгор Куц. – Працював тоді у харківській ІТ-компанії, був конкурс ідей, і кожен мав запропонувати щось своє. Ідея виникла, коли йшов на роботу і побачив пункт прийому вторсировини, а зовсім недалеко від нього просто неба лежали скляні та пластикові пляшки – нікому не потрібні».

За словами Єгора, в нього виникла проста ідея – дати людям можливість фотографувати непотріб, позначати геолокацію – і все. Далі мали б прийти чи приїхати небайдужі, які заберуть вторсировину на переробку.

Подав ідею на конкурс – посів перше місце в компанії, пише Репортер. Тоді ж вони з колегою Олександром Герасимовим почали збирати команду для реалізації задуму.

Довго шукали назву для додатку й наприкінці вирішили просто скоротити два англійських слова clear та world, тож вийшло Clewo – чистий світ.

«Усі ми працювали в одній компанії, створювали сайти для інших, тож вирішили, що пора зробити щось своє, – розповідає Куц. – Розділили додаток на дві окремі функції. Перша – це оголошення людей, котрі сортують, наприклад, пластик і хочуть його віддати. Але це переросло у щось більше. Утворилась, умовно, платформа, де люди можуть виставляти оголошення старих або непотрібних речей, а інші їх забирають. Друга функція – це мапа. Там відображаються пункти прийому вторинної сировини. Нам пише велика кількість людей, які хочуть дізнатися, де найближчий пункт прийому та який його графік роботи. Це все є на мапі».

Каже, не обходилось і без цікавих оголошень. Наприклад, одна людина задекларувала, що приймає зламані парасольки. Інша оголосила збір чорно-білих фото.

Clewo – проєкт соціальний, усі в команді працювали без зарплати. Кожен робив своє завдання у вільний час – після роботи, вночі, але все вийшло. Хоча, як каже Куц, за цей час кожен міг заробити близько 10 тисяч доларів, а то й більше.

«Ми з того нічого не заробляємо, – говорить Єгор. – Але, правда, переглядаємо можливість монетизації, бо щомісяця з власної кишені платимо за сервер, дизайн. Це буде додаткова можливість, але базовий функціо­нал «поділитися / забрати» – був, є та буде безкоштовним завжди. Якось ми спробували вийти на українську краудфандингову компанію Na-Starte, зібрали там 40 тис. грн – вийшли в нуль».

За словами Куца, вони часто аналізують додаток, дивляться статистику й, за їхніми даними, Івано-Франківськ виявився одним із найактивніших. Саме в нашому місті часто додають оголошення і пункти прийому вторсировини.

Планів у розробників і зараз багато. Але найголовнішим є створення мережі пунктів прийому вторсировини, щоб їх кількість не відставала від оголошень непотрібних речей. Щоб користувач довго не шукав пункт, а міг одразу побачити найближчий і те, який тип сировини він може здати.

«Дуже зручно відкрити додаток і побачити, що, наприклад, за кілометр від тебе є пункт прийому, а ти про нього й не знав, – говорить автор Clewo. – Також другим найголовнішим пунктом буде чат, в якому люди зможуть спілкуватись і домовлятися між собою, як і коли забрати річ».

До речі, минулого тижня випустили оновлення для двох мобільних платформ, інформують на сторінці проєкту у Фейсбук.

Оновлення доступне у мобільному маркеті або за посиланням, відкритим з телефону: http://onelink.to/hh42pp

Категорії об’єктів в додатку (список постійно доповнюється):

  • метал;
  • скло;
  • банки;
  • пластик;
  • папір;
  • дерево;
  • електроніка;
  • реюз.


13.02.2020 4368
Коментарі ()

10.08.2022
Тіна Любчик

Журналістка Фіртки поспілкувалася зі Святославом Балакою, головою Асоціації інтервенційних онкологів України, який приїхав в Івано-Франківськ із Харкова. 

940
04.08.2022
Тетяна Дармограй

Повномасштабне російське вторгнення майже повністю витіснило коронавірусну хворобу з інформаційного простору України. Проте, як констатують медики, українці продовжують хворіти та помирати через цю недугу.

1242
31.07.2022
Тіна Любчик

Про пережите внаслідок російського вторгнення журналістці Фіртки розповіла киянка, яка працює дитячою психологинею, Ксенія Дичко. У перші дні повномасштабної війни жінка переїхала із сім’єю до Івано-Франківська.

1515 3
28.07.2022
Уляна Мокринчук

Журналістка Фіртки розпитала у психологині, як війна впливає на стосунки, як зберегти шлюб в умовах постійного стресу чи тривалої розлуки та чому сьогодні особливо важлива підтримка та щира розмова.  

1645
26.07.2022
Мар'яна Цимбалюк

У перші дні війни в село одразу зайшли російські війська, які розгорнули штаб неподалік їхнього дому. Ворожі солдати  використовували місцевих, як живий щит для захисту. Життя нагадувало сценарій фільму жахів. Як родині вдалося живими втекти на Прикарпаття, читайте в інтерв’ю для Фіртки.

1772
17.07.2022
Тетяна Дармограй

В Україні вже 144-й день триває повномасштабна війна. Через російську агресію процес загальної мобілізації продовжили до 23 серпня.

5595

Коли люди стикаються із Національною Хокейною Лігою, вони, в першу чергу, дивляться крізь призму інших турнірів та видів спорту. Наприклад, футбол й Англійська Прем’єр Ліга, Чемпіонат Світу чи Європи, Ліга Чемпіонів та інші. 

385

Питання грошей і релігії завжди хвилювало людей, ймовірно в її більш вузькому розумінні «грошей і церкви», «скільки жертвувати на церкву», «скільки давати священнику?». Періодично по селах чи містах вибухають скандали, пов'язані із майном чи фінансами тієї, чи іншої парафії, але з часом все затихає до наступного скандалу. Чому віряни повинні утримувати священників і церкву? Виявляється це питання таке ж древнє, як і сам світ, у якому живемо.

1931

Духовні пошуки на війні не тільки не припиняються й навпаки загострюються. Перебування на війні загострює  почуття віри, розставляє акценти на важливому і другорядному, показує скороминучість земного буття і близькість смерті, наскільки речі, які нас оточують і до яких ми звикли і вважаємо незамінними насправді є другорядними і неважливими. На війні загострюється нюх до фальші та брехні, там немає атеїстів. В окопах всі моляться.

1696

Московська церква в Україні, або як лукаво вони себе називають “Українською” іменуючись УПЦ, вже давно втратила риси Церкви, притаманні їй служіння Богу і людям та ведення людей до визволення душі.  

2722
09.08.2022

Перш за все фахівець радить виключити із щоденного раціону жирну та смажену їжу.

245
30.07.2022

Літо – та пора року, коли потрібно їсти максимально корисні та насичені вітамінами продукти  

1015
27.07.2022

В літній період радять пити теплу воду, вона краще засвоюється організмом.  

1030
11.08.2022

Для вирішення та недопущення різноманітних конфліктних ситуацій та непорозумінь, в Івано-Франківську створять Раду церков.  

119
09.08.2022

Після православ’я найбільше респондентів із Заходу України ідентифікували себе як греко-католиків (26%), протестантів та атеїстів (4%) і. Інші релігії та конфесії називалися рідше.  

232
05.06.2022

У Храмі Царя Христа (відомому, як церква на Майзлях) Святу літургію провів Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин.

4482
09.05.2022

Кожен охочий мав змогу доєднатися до молитви через трансляцію на інтернет-ресурсах Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ та Архікатедрального собору.  

6380
05.08.2022

Першого липня на п'ятому позачерговому засіданні Міжурядового комітету з охорони нематеріальної культурної спадщини за зверненням Міністерства культури та інформаційної політики України внесено елемент “Культура приготування українського б

426
11.08.2022

Рішення про подовження мобілізації ухвалює парламент.

119
09.08.2022

Президент Володимир Зеленський закликає країна Заходу заборонити в’їзд всім громадянам росії на тлі її агресії проти України.  

219
30.06.2022

В оточенні президента кажуть, що система, привчена озиратись на Банкову, продовжила чекати команд, а у Зеленського зараз немає ресурсу розв'язувати всі питання. Показовою стала криза з пальним, яку чиновникам не вдалося вирішити оперативно.  

2661
14.06.2022

Восьмий апеляційний суд Львова 14 червня заборонив діяльність партій “Наші” та "Держава", які в Міністерстві юстиції вважають проросійськими.  

3607