Франківський журналіст побував у прифронтовій зоні на Донбасі (фото)

 

Минаємо останній блокпост за Сєвєродонецьком. Водій наступає на педаль газу. На спідометрі – 140. Повільніше тут не їздять. Це одна з найнебезпечніших ділянок. Рухаємося на Щастя. У машині тиша, кожен вдивляється в «зеленку» – кущі вздовж дороги.

115 (1).jpg

1-1.jpg

210.jpg

Зупиняємося в якомусь селі. Хлопці із зведеного взводу МВС Івано-Франківської та Волинської областей розповідають про обстріли. Показують зруйновані хати. Чесно, подекуди важко зрозуміти, які з них знищені обстрілами, а які просто занедбані. Час тут завмер ще з 90-х. Спершу здається, що села покинуті. Але потім бачиш і дим із димарів, і людей, переважно стариків. Кажуть змучилися – від війни, від влади, від життя за останні 23 роки.

410.jpg

5-1.jpg

311.jpg

 «Ось був президентом Кравчук, – каже одна бабця, – ніби ж наш – східняк. І Кучма, і Янукович. Та й ваш був, Ющенко. Але що змінилося? У нас тут голод з 90-х, а він у телевізорі говорить, що корів тримає, господарник великий. А ми навіть курей не можемо тримати, бо немає за що купити. А тепер війна. Ми своє прожили, а ось вас шкода. За що помираєте? І ми українці, і ви».

Містечко Щастя. Саме тут проходить лінія фронту. Між блокпостами українців і терористів з так званої ЛНР десь кілометр. Чітко видно Веселу гору, з якої наших обстрілюють з мінометів, «градів», «ураганів». Ніби перемир’я, а постійно чути вибухи, автоматні черги. Найбільше дістається околицям міста. Спершу рахуєш ті вибухи, намагаєшся визначити місце, потім звикаєш. Напружуєшся лише тоді, коли бахає десь недалеко.

64 (1).jpg

Саме в Щасті розташований фільтраційний центр біженців з Луганська. Сюди ж їздять з окупованої території купувати харчі.

«Ми зараз не пускаємо вантажівки на Луганськ, – говорить Іван, один з українських чергових на блокпосту. – Дозволяємо лише хліб і крупи, а пиво, горілку, цигарки, м’ясо-ковбаси – ні. Ви зрозумійте правильно, це все й так забирають сепаратисти, людям мало що лишається».

6-1.jpg

Іван раніше був міліціонером у Луганську. Там у нього лишилася родина, дім.

«Ми вже в центрі Луганська стояли, півміста звільнили, – каже він. – А тут це перемир’я. Дали команду відступити. А в мене там дружина, діти. Я іноді, коли не лупить артилерія, йду он на ту гірку, до Луганської ТЕС. Беру бінокль і дивлюся на свій будинок».

74.jpg

101.jpg

91.jpg

На блокпостах переважно стоять правоохоронці з Луганщини. Іноді їх підсилюють з інших областей. Досить часто затримують сепаратистів. У цих районах діють диверсійні групи, снайпери. Є випадки викрадання людей серед білого дня. От і зараз блокпост отримав повідомлення: «Жінка. Снайпер. Пересувається сірою Тойотою. Всім бути надзвичайно уважними».

116.jpg

У Щасті зводять оборонні споруди. Готуються до повномасштабного наступу терористів.

«Дали б наказ, ми б уже давно звільнили територію, – каже один із танкістів. – Там воювати немає кому, «вата». Вони розбігаються. Ми ж за свою землю воюємо, а вони?».

132.jpg

Місто Золоте. Тут розходяться дороги на Первомайськ, Попасну, Лисичанськ та Оріхове. Один із крайніх, найважливіших блокпостів. Якщо звідси відступити, бойовикам відкриється шлях на Лисичанськ. Нині, кажуть, у Первомайську є багато чеченців-кадирівців, близько тисячі, приблизно 300 одиниць техніки. Саме тут луганські та франківські міліціонери прикривають військових і контролюють автомобільний потік. Як і в Щасті, вантажівки з горілкою, пивом і цигарками розвертають назад, аби вони не потрапили до бойовиків.

142.jpg

«Ось тут у нас казарма. Правда, світла зараз немає, бо недавно влучили в підстанцію, – розповідає командир блокпоста з позивним Поляк, старший чоловік, родом з Луганська, на війні з травня. – У нас тут майже спокійно. Але не завжди. Іноді заїжджають заблукалі «сепари», – він не встигає договорити, як до блокпосту підлітає «газелька», розвертається й летить назад.

«Що це було, наші?», – дивуюся.

«Та то ж вони і є, «сепари», – сміється Поляк. – Заблукали. Вони ж полями їздять, десь не там повернули… Нас від обстрілів рятує заправка, бо вони мирних мешканців сюди відправляють за пальним, тому й не луплять «градами».

Поруч у приміщення відкриті двері. Звідти доноситься запах свіжого борщу та смаженої бульби. До речі, смачнішого борщу, ніж той, що готують тутешні хлопці, я ще не їв – у них якийсь свій, особливий рецепт…

123.jpg

Але тиша була недовгою. Майже з самого ранку почалася артилерійська канонада з боку Первомайська. Бойовики обстрілювали Попасну, потім Оріхове. Наші відповідали з самохідних установок САУ. Коли ненадовго стихала артилерія, тишу розсікали кулеметні черги.

Це бойовики штурмували 25-й і 31-й блокпости. Люди, які прямували на Луганськ, поверталися. Казали тільки: «Стріляють. Нас не пустили».

Десь під обід усе стихло, але тільки на годину, потім розпочалося з новою силою.

«Десять… Двадцять… Сорок… Багато. Три установки «градів» відпрацювало. Куди це все летить?», – задерши голову, говорить Іван, даішник із Богородчан, на Донбасі він уже понад півтора місяці. Каже, їхати на війну погодився одразу, головне – заздалегідь підготувати дружину та батьків, тоді легше. Але перед самим відправленням керівництво сказало, що він не їде. Тож Іван трохи поскандалив, і вони погодилися.

Ракети лягають приблизно за кілометр від нас, у Гірському. Його обстрілюють часто. Пару днів тому також був обстріл із «градів», загинули і мирні мешканці, і кілька військових. Там працює шахта «Гірська», тому терористи з тої ЛНР періодично обстрілюють місто та вимагають, аби шахта закрилася. У Золотому є три вугільні шахти, але вони стоять. Бойовики поставили ультиматум: «Якщо хоч одна шахта запрацює, то ми зрівняємо її з землею».

Цього дня обстріли українських позицій тривали цілий день. Вибухи то наближалися до блокпоста, то віддалялися. Наказ був один – тримати позиції. Сховатися можна лише в бліндажі. Але потім знову повертаєшся на блокпост.

10-1.jpg

На Луганщині сонце сідає швидше. О четвертій вже темно. Закінчивши чергування на блокпості, рушили до місця дислокації. Минаючи українських чергових, ловили на собі пильні погляди – в темряві особливо небезпечно.

 

Текст і фото Євгена Гапича, "Репортер"


26.11.2014 649 0
Коментарі (0)

26.06.2025
Олег Головенський

Фіртка вже проаналізувала декларації нардепів, керівників рад, ОВА та голів громад Прикарпаття за 2024 рік. Сьогодні — фінальна частина: декларації керівників правоохоронних органів області.

2347
24.06.2025
Павло Мінка

19 червня 2025 року Івано-Франківська обласна прокуратура повідомила: судитимуть організатора злочинної групи торговців бурштином.

909
21.06.2025
Діана Струк

Нікіта Тітов — художник, плакатист, ілюстратор. Ще кілька десятиліть тому він називав себе «ватніком», а сьогодні його роботи — символи українського спротиву. Його плакати надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається.

967
19.06.2025
Катерина Гришко

На початку червня 2025 року провели тендерні конкурси на роботи в навчальних закладах на суму майже 40 мільйонів гривень. Фірми відомі та мають кримінальні справи.  

975 3
16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

2905 3
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1505

Тема про заборону абортів, яку вчора запустила Івано-Франківська міськрада, не «від добра» і, звісно, «для піару». Якщо «піаром» вважати висловлення консервативної правої традиціоналістської політичної позиції.

748

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

709

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

355

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

1046
26.06.2025

Мер зазначив, що це приватний бізнес, а тому місто не видає земельні ділянки чи майно для таких закладів.

2216
19.06.2025

Станом на 1 червня 2025 року на Івано-Франківщині зареєстрували 901 фермерське господарство. Загальна площа сільськогосподарських угідь у їх власності та користуванні становить 40 тисяч гектарів.  

1102
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

824
27.06.2025

Сьогодні, 27 червня, віряни відзначають свято Найсолодшого Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа – Людинолюбця.  

391
24.06.2025

Один чоловік ходив по окрузі, проклинаючи священика та розповсюджуючи про нього по всій парафії брехливі, злісні чутки.

15015
20.06.2025

Священник розповів про ставлення Церкви до дошлюбних статевих стосунків. 

7327
16.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

763
26.06.2025

Роботи Нікіти Тітова стали символами українського спротиву. Його плакати підтримують, надихають і говорять мовою, яка зрозуміла кожному. Та попри публічне визнання, автор часто стикається з піратством власних робіт.  

323
26.06.2025

Рішення саміту НАТО, ухвалене у Гаазі за підтримки президента США Дональда Трампа, підтверджує статус росії як спільної загрози для всього Альянсу.  

238
23.06.2025

Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер заявив, що ядерна програма Ірану — серйозна загроза, а США вжили заходів для усунення цієї загрози.  

328
19.06.2025

Депутати Верховної ради України 18 червня 2025 року підтримали в цілому законопроєкт № 11469 про множинне громадянство.   

603
18.06.2025

Україна готується до виборів після завершення воєнного стану, але це будуть не звичайні, а унікальні вибори, які потребуватимуть окремого закону.  

1063