Мета даних роздумів - спонукати небайдужих людей до формування Івано-Франківська як туристичного міста.
Що таке туризм та турист для Івано-Франківська? І що таке Франківськ для туриста? Наразі ці двоє перетинаються мало, а якщо й зустрічаються – то ненадовго та не залишаючи помітного сліду один для одного (місто не тратить багато часу та грошей для принади зайд; турист, відповідно, не тратить своїх грошей та часу).
Ключовим у цій проблемі постає питання: що знає житель Тернополя, Львова, Любліна чи Жешува (не беручи вже дальні міста та краї) про Івано-Франківськ? Відповідь ви знаєте – мало що або й нічого.
А хто ж тоді несе відповідальність за донесення знань про місто (іншими словами, промоцію)? Класична відповідь – міська влада. Безперечно, її роль при цьому є провідною. Але не тільки вона, а й підприємництво та активне громадянське середовище. Це теж вагомі, і, на мою думку, визначальні складові. Чому? Бо в умовах браку коштів, людських ресурсів, часу, а подекуди й бажання, з традиційним поглядом на туризм, Івано-Франківська мерія не в змозі зараз самотужки опанувати роботу з промоцією міста. Мало того, і не повинна! Адже в «розкрутці» міста напряму зацікавлені і підприємці – власники готелів, кнайп та ресторанів, сувенірних і мистецьких крамниць, галерей. А також продавці та екскурсоводи, турагенства й музеї тощо. А за ними рекламісти і медійники, будівельники й дизайнери – всі вище перелічені отримують пряму вигоду від збільшення потоку відвідувачів міста. Не забуваймо про активне громадське середовище – молодіжні, мистецькі, освітні, краєзнавчі, туристичні організації – всім цікаво мешкати в місті, де вирує творче життя, відбуваються перфоменси й атракції тощо.
Як от, приміром, наш сусіда – Львів, - де найвідвідуванішими туристичними атракціями стали відкриті протягом останніх 3-ох років заклади, про які ви теж чули, - Криївка, Гасова Лямпа, Дім Легенд, оглядовий майданчик Ратуші, Чудо-поїзд. Кожен везе додому фото з Мазохом, смакоголики з Львівської шоколадні, магнітики з Вернісажу… Чудовий приклад креативного підприємництва. Вирує багате мистецьке та культурне життя, яке дійсно насичене завдяки мистецьким і культурним спілкам, особистостям. А влада промотує Львів через місцеві та всеукраїнські ЗМІ, інтернет, виставки, використовуючи всі можливості. До створення культурно-туристичного середовища залучена активна громада, влада, бізнес, експертні організації з-за кордону, іноземні партнери та фонди. Наслідок – кількість відвідувачів виросла втричі за останніх п’ять років! Туризм – пріоритетна галузь міста. Обличчя центру змінилось – оновились заклади, що тепер працюють на культуру та на туриста. Львів визнано найбільш жаданим містом для відвідування в Україні.
Отже, успішним є співпраця міської влади, підприємців та громадських активістів, де мерія створює сприяння, громадянське середовище – креативні ідеї, а підприємці втілюють їх в життя, платячи податки першій та працевлаштовуючи других. Слід зазначити, що певна співпраця ведеться, але вона має швидше ситуативний, випадковий характер. І саме тому ми - громада та бізнес - повинні бути проактивними.
Як же ж посилити цей діалог та співпрацю? Давайте поміркуємо: мерія має певне бачення розвитку туристичного Івано-Франківська (як приклад - mvk.if.ua/news/7552). Але це бачення є, на мою думку, традиційним та загальним. Відсутні родзинки в атракціях Станіславова, які відрізняють місто з поміж інших та про які туристи переповідають один одному (як ото ві Львові)). Саме тут і потрібна громадська та бізнесова ініціатива. Спочатку - для обговорення образу міста (про це детальніше в наступній статті), який доноситиметься потенційним відвідувачам, на штальтах ЗМІ, пізніше – на круглих столах, ініціативних зустрічах, моделюючих іграх (наприклад - creativecities.org.ua/uk/project). Результатом буде концепція промоції Івано-Франківська, яка включатиме також – а що саме і який саме Франківськ просуватиметься на туристичному ринку. Наступний крок – спільне насичення даної концепції творчими закладами й формами, визначними місцями, несподіваними атракціями тощо. Тут вже простір для підприємництва. А громадські організації та громада долучаться до спільного з владою відновлення пам’ятних закутків, прибирання території, очистки підземельних ходів тощо.
Важливим також є громадський тиск на міську та обласну ради, їх адміністрації, по відновленню та використанню історичних пам’яток. Адже оглядовий майданчик на ратуші не можуть відкрити досі, бо будівля ратуші – то власність області, і не вирішено, хто виділить кошти і як їх провести через казначейство. Відкритим залишається питання реконструкції Палацу Потоцьких – дивними та варварськими видаються думки зрівняти один з найстаріших комплексів міста та побудувати черговий базар. Адже туризм та культура дадуть для міста більше, в тому числі і грошей. Саме тому потрібна наша активна позиція та громадський тиск на обрану нами ж владу через обговорення та акцентацію уваги на важливі для міста речі.
Отже, небайдужим:
- Активно висловлюймо свої ідеї щодо бачення Івано-Франківська туристичного;
- Продукуймо думки по наповненню творчого життя Івано-Франківська;
- Обговорюймо їх в ЗМІ.
Наступним нашим кроком буде діалог з владою та бізнесом. І дасть Бог, створимо місто, в першу чергу для себе, куди хочеться повернутись!
Далі буде…
