Нитки, спиці, натхнення – і маємо готову плетену… ікону. Так-так, саме ікону. Не шалик, светрик чи зимові рукавички, а зображення святих та події із Святого Письма на спицях в’яже мешканка Івано-Франківська Надія Соломко.
У її творчому доробку добра сотня таких образів: Ісус Христос, Плащаниця, Богородиця із Дитятком, Стрітення, Введення, Вербна неділя, Різдво Богородиці, Іван Павло ІІ.
За фахом жінка електромонтер зв’язку. Народилась у Кам’янці-Подільському. Понад два десятиліття пропрацювала на Прикарпатті. Згодом створила гурток для в’язання. А коли побачила вишиті ікони доктора теології та історії Церкви, отця Дмитра Блажейовського, загорілась бажанням їх зв’язати.
"Я настільки була вражена, що просто так сиділа, як зачарована, і сама до себе кричу на цілу хату! Нікого дома не було, а я говорю: "Боже, та це ж можна зв’язати!". За каталогами отця Блажейовського жінка в’яже і нині.
Особливої техніки плетіння, під час створення ікон, майстриня не використовує. Основні петлі – лицеві, найлегші, з яких починається основний курс в’язання. Втім, досі повторити рукотворне диво, яке творить Надія Соломко, не зміг ніхто в Україні. Досі у країні була відома лише вишита ікона.
Аби ікона вийшла чіткою і гарною, майстриня одночасно працює із десятками ниток різних кольорів, а риси обличчя вишиває грубими нитками. Використовує синтетичні та натуральні нитки.
Священики дуже прихильно ставляться до творчості Надії Соломко. Усі її роботи освячені у храмі. Не менше і відвідувачів на її виставці. За 10 років своєї творчості майстриня мала до півсотні виставок у різних містах України.
За виставки майстриня домовляється сама. Самотужки і доставляє своє творіння на експозиції: пакує роботи у сумки і громадським транспортом добирається до місця призначення.
У її помешканні для робіт майже немає місця. Втім, продавати щось жінка категорично відмовляється. Вони, як діти, каже майстриня. Тому свої роботи тримає удома, презентує на виставках або дарує рідним та близьким.
Найбільша мрія пані Надії – створити Тайну вечерю та портрет Лесі Українки. Каже, задумів багато. Вистачило б тільки здоров’я та терпіння. До речі, свій винахід авторка запатентувала.
Юлія Головчин
