Forbes: Глава Electrolux у Центральній і Східній Європі: Варіант із продажем заводу в Івано-Франківську ми не розглядаємо

 

СЕО Electrolux: Вариант с продажей завода в Ивано-Франковске мы не рассматриваем

Фото: Олександр Козаченко для «Forbes Україна»

 

Адам Ціх – про реалії та перспективи компанії в Україні, специфіку інвестиційного клімату та наслідки «панічних купівельних атак» для ринку
 

Адам Ціх (Adam Cich) почав свою кар'єру в Electrolux 1996 року на посаді менеджера з продажу. А 2010-го він уже був генеральним директором «Electrolux Польща». Із квітня минулого року Ціх як генеральний директор Electrolux у Східній і Центральній Європі став відповідальним за розроблення та реалізацію стратегії продажів компанії у 25 країнах, серед яких – і Україна. 2011 року компанія запустила виробництво на заводі в Івано-Франківську.

 

В інтерв'ю Forbes Адам Ціх розповів про те, як компанія почувається в Україні, чому менеджери Electrolux мають намір зберегти свою фабрику в Івано-Франківську і як Україні досягти результатів Польщі.

 

– Чому і з якою метою ви вирішили купити фабрику в Івано-Франківську?

– Ринок Східної Європи був для нас цікавим із самого початку, і Україна стала сполучною ланкою між Східною Європою та ринками СНД. І, звичайно, сама Україна – це великий ринок з 45 мільйонами споживачів.

– 2010 року компанія оцінювала український ринок як один із найперспективніших у Східній Європі. Чи змінилася оцінка сьогодні?

– Треба розуміти економічну ситуацію, в якій ми нині перебуваємо. Але водночас ми знаємо, що ця ситуація і умови, в яких сьогодні опинилася Україна, – тимчасові.

П'ять років тому продажі розподілялися так: 80% експортували в Росію, решту 20% – в інші країни. А тепер усе навпаки: 20% – у Росію, 40% – в Україну, 40% – зовнішні ринки

Україна залишається для нас великим ринком, але на заводі в Івано-Франківську ми виробляємо техніку для ринків Центральної та Західної Європи.

В Україні ми ведемо два види діяльності: продажі, де реалізовуємо техніку, яку виробляємо на зовнішніх ринках, і завод у Івано-Франківську. Тобто продажі в нас складаються з продуктів, вироблених в Україні, і продуктів, що імпортуються. Аналогічно частину техніки з Івано-Франківська поставляємо в Україну, а частина йде на експорт.

Ми очікуємо, що в Україні цього року в нас буде невеликий «плюс», трохи вищий за нуль. Ринок просів. І в таких умовах бути незбитковим – хороший результат. Незважаючи на те, що ринок побутової техніки знижується на 40%, нам удається продавати лише на 20% менше. І українська фабрика збільшує обсяги експорту.

– Як виглядає структура експорту продукції, виробленої в Україні?

– П'ять років тому продажі розподілялися так: 80% експортували в Росію, решту 20% – в інші країни. А тепер усе навпаки: 20% – у Росію, 40% – в Україну, 40% – зовнішні ринки.

– Диверсифікація експорту пов'язана з санкціями проти Росії?

– Так, але друга причина в тому, що російський ринок пішов вниз. Водночас ми бачимо, що досягаємо успіху на українському ринку. Наша ринкова частка в Україні щороку зростає, і цього місяця вона становить 17–18%. А починали ми з 5%. Зростання пов'язане з асортиментом і нашою активною позицією на ринку.

СЕО Electrolux: Вариант с продажей завода в Ивано-Франковске мы не рассматриваем
Фото: Олександр Козаченко для «Forbes Україна»
 

– Інвестуючи в Україну, ви говорили про п'ятирічну перспективу. Минуло вже чотири роки. Якою мірою вдалося повернути інвестиції?

– Протягом цих років ми і далі інвестували, змінювався напрямок діяльності та структура експорту. Усе це залишило свій слід, але ми не відходимо від п’ятирічного плану. Загальна ситуація трохи відсунула строки повернення інвестицій – до 7 років.

– Раніше ви говорили: не важливо, як далеко постачальник. Головне – конкурентоспроможність. Але потім ви запустили виробництво комплектувальних в Україні. Чим це зумовлено і скільки дало змогу заощадити?

На піку продажі збільшилися удвічі, але як тільки гривня дещо зміцнилася, продажі обвалилися у всіх гравців на 40–50%

– Це допомогло знизити транспортні витрати. Коли ми відкрили завод, багато комплектувальних поставляли з-за кордону. Але потім ми активно почали шукати українських постачальників, і у виробництві нашої продукції поступово зростала кількість українських комплектувальних. Цю стратегію ми застосовуємо у всіх країнах, де є наше виробництво. І якщо ми знаходимо постачальника, котрий пропонує якість і помірну ціну, то долучаємо його не тільки до заводу в Україні, а й до заводів на інших ринках.

– Чи відчуваєте ви на собі зарегульованість українського бізнесу? І що, на вашу думку, потрібно змінити в роботі українських органів контролю?

– Завжди можна знайти, на що поскаржитися, але в цілому ми задоволені бізнесом в Україні. Мінус у тому, що в Україні немає так званих [вільних] економічних зон, які б сприяли розвитку виробництва. Наразі ми цілком задоволені роботою місцевої влади в Івано-Франківську.

Водночас у таких країнах, як Польща, Румунія, Угорщина, існують економічні зони, куди ти можеш зайти як інвестор, – і інвестиційне бюро, наприклад, допомагає вивчити ринок, всіляко сприяючи твоїй роботі. Ти кажеш, що тобі потрібна інфраструктура, – і тебе всім забезпечують. У Польщі тобі кажуть, куди ти можеш вкласти свої інвестиції: вони просто беруть тебе за руку і проводять крізь весь інвестиційний процес. І тут [у відсутності такого механізму] негативна відмінність Україні. Є також проблеми в інфраструктурі. Це помітно, коли потрібно доправити продукцію з однієї частини країни в іншу.

СЕО Electrolux: Вариант с продажей завода в Ивано-Франковске мы не рассматриваем
Фото: Олександр Козаченко для «Forbes Україна»
 

– У зв'язку з девальвацією гривні взимку українці масово купували техніку. Ви відчули на собі цей процес? Як це позначилося на фінансових показниках?

– Так, це був купівельний бум. Але проблема була і з цінами, які «тікали» від споживачів. Ми збільшували ціни, але у фінансовому плані це був головний біль. Одна справа – отримати гривні, а інша – поміняти їх на євро. На піку продажі збільшилися удвічі, але як тільки гривня дещо зміцнилася, продажі обвалилися у всіх гравців на 40–50%.

– Чи змінилася ваша стратегія через війну на Сході?

Інвестора потрібно взяти за руку, провести по всьому процесу і сказати: ти тільки інвестуй, а ми для тебе всі двері відчинимо. І це має йти разом із вигідною фінансовою пропозицією: податкові канікули, навчальні курси для людей чи створення необхідної інфраструктури

– Як я говорив, у нас змінилася структура виробництва: Івано-Франківськ працює на Україну і Західну Європу. Але якщо відносини з Росією налагодяться, то я очікую, що продажі в Росії почнуть зростати. Варіант із продажем заводу ми не розглядаємо. Ми адаптувалися до ситуації і далі чекаємо на позитивний розвиток подій.

– Польща – європейський лідер із виробництва побутової техніки, 80% якої йде на експорт. Україну сьогодні часто порівнюють із Польщею. Що в Україні потрібно змінити для досягнення аналогічних результатів?

– Це багатогранне питання, розв’язувати яке потрібно спочатку зі створення, як я вже говорив, певного інвестиційного органу. Треба підготувати вигідну пропозицію для інвесторів і дати гарантії, що йому буде легко зайти в країну. Інвестора потрібно взяти за руку, провести по всьому процесу і сказати: ти тільки інвестуй, а ми для тебе всі двері відчинимо. І це має йти разом із вигідною фінансовою пропозицією: податкові канікули, навчальні курси для людей чи створення необхідної інфраструктури. Саме це певним чином і стало однією з причин успіху Польщі.

Також важлива наявність вільних економічних зон. Наприклад, у Польщі там, де багато безробітних, таку зону створюють, щоб «заманити» інвестора.

– Яким ви бачите український ринок у майбутньому? Чи заплановано інвестиції в розширення виробництва?

– Сьогодні можливі всі сценарії розвитку. Але це однозначно не закриття заводу чи зниження виробництва. Про це ми навіть не думаємо. Дивитимемося, як розвивається ринок. Ми перебуваємо в досить унікальній ситуації, адже люди не перестануть готувати і прати, і в якийсь момент ринок відновиться.

 

Forbes.ua


29.05.2015 1503 0
Коментарі (0)

05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

1258
02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

1891 3
28.05.2025
Вікторія Матіїв

Фіртка порозмовляла з Сергієм Галкіним — колишнім морським піхотинуем Феодосійського батальйону. Після окупації Криму Росією у 2014 році, медики виявили в нього пухлину. Чоловіка визнали непридатним до служби. Відтоді він активно займається волонтерством: допомагає українським військовим та надає юридичні консультації.  

1149
25.05.2025
Олег Головенський

Фіртка підготувала «змішаний» рейтинг задекларованих зарплат місцевих посадовців, в який входять керівники рад та державних (військових) адміністрацій Івано-Франківщини та районів області.  

3739
23.05.2025
Вікторія Косович

Про методи викладання, сучасну школу історії та виклики професії Володимир Половський розповів журналістці Фіртки.

3425 7
21.05.2025
Тетяна Ткаченко

Про долю Центрального ринку, судові процеси, стихійну торгівлю та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором КП «Муніципальні Ринки» Мар’яном Слюзаром.

2786 1

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

381

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

491

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1035

Поділ народів на «історичні» та «неісторичні» є ідейним спадком позаминулого століття. Історики кажуть, що методологічно він застарів. Певне, мають рацію. Попри це прихід Трампа продемонстрував, що певні історично «застарілі» та «архаїчні» речі здатні досить бадьоро та свіжо випірнати з минувшини.

1602
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1101
26.05.2025

На Івано-Франківщині триває посівна кампанія.  

1126
20.05.2025

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

819
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

6648
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

774
25.05.2025

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

44107
19.05.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3409
07.06.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

35757 1
06.06.2025

В усьому світі санкції, накладені на Росію через її агресію в Україні, стали потужним інструментом, спрямованим на ізоляцію Кремля. Однак, як і у випадку з багатьма іншими, ці заходи не стали перепоною для всіх.  

294
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

422
27.05.2025

Німеччина, а також Франція, Велика Британія та США більше не мають обмежень щодо далекобійної зброї для України.  

705
22.05.2025

Держсекретар США Марко Рубіо відмовився назвати лідера Кремля володимира путіна воєнним злочинцем.  

779