Більшість абітурієнтів уже склали зовнішнє незалежне оцінювання, згадують його як страшний сон і очікують на результати. У інших же ще попереду останній ривок. Як проходить цьогорічне ЗНО та що розповідають самі учасники тестування, дізнавались журналісти Фіртки.
Новації ЗНО-2021
Цьогорічне тестування зазнало певних змін. Найголовніше — тепер учасники можуть складати ЗНО не більше, ніж з п’яти навчальних предметів. Крім того, тестування з математики розділили на два рівні: профільний та стандарт. Який рівень складати — обирає абітурієнт. Якщо випускнику потрібна математика для вступу до вишу — обирає профільний.
Ще однією новацією директор Івано-Франківського регіонального центру оцінювання якості освіти Богдан Томенчук називає розподіл тестування на українську мову та українську мову і літературу. Відтак, що складати теж обирає абітурієнт. Все залежить від того, на яку спеціальність планує вступати випускник.
“Найголовніші новації — це розподіл на профільну математику і рівень стандарт, ще поділили українську мову та українську мову і літературу. Це все вплинуло на структуру тестів,” — розповідає директор регіонального центру.
Як проходить ЗНО на Прикарпатті?
В Івано-Франківській ОТГ на ЗНО з української мови і літератури зареєструвалась рекордна кількість абітурієнтів — 5 047. Це найбільша кількість за 14 років проведення незалежного оцінювання. В області ж найчастіше обирали історію України.
На основну сесію ЗНО зареєструвалося 15 478 абітурієнтів. Явка на тестування — середньостатистична. Проте на деякі предмети приходило рекордно мало зареєстрованих.
“На це вплинуло скасування Державної підсумкової атестації. Тому ті предмети, які йшли на ДПА, мали унікальну низьку явку. Це, до прикладу, українська мова — 44%, математика стандарт — 8,5%. Також нижче середньої була явка на історію України - 64%. Випускники, яким дали можливість не складати ДПА у формі ЗНО, очевидно, не прийшли і це норма,” — пояснює директор Івано-Франківського регіонального центру оцінювання якості освіти.
На проведення ЗНО, як і на усі сфери життя суспільства, вплинув карантин. Тепер у пункт здачі ЗНО потрібно брати не лише ручку й документи, а й не забути одягнути маску.
Цьогоріч через підвищену температуру трьох учасників оцінювання не допустили до пункту тестування. Ще дев’ять абітурієнтів не змогли складати іспит через те, що у них виявили COVID-19. Учасники, які не змогли прийти на незалежне оцінювання під час основної сесії через стан здоров’я, матимуть можливість зареєструватися на додаткову сесію.
Богдан Томенчук наголошує, що пункт тестування — це практично найбезпечніше громадське місце в нашій державі.
“Так суворо як ми вимагаємо дотримуватися умов і як їх дотримуються абітурієнти - я не бачив ще ніде в суспільстві. Очевидно, що до розгляду не беремо спеціалізовані медичні заклади, - пояснює Томенчук. - Звісно ЗНО у 2021 році відрізняється тим, що проходить у складних інформаційних та епідеміологічних умовах. А якщо це відкинути, то від попередніх не відрізняється зовсім. Все було чітко організовано, як і завжди.”
На пандемію та карантинні умови директор Івано-Франківського регіонального центру оцінювання якості освіти не скаржиться.
“Чи складніше нам працювати? Та ні, я б так не сказав. Ми працюємо з дуже відповідальними людьми та єдине, що добавилося — це маска, дезінфектори й трохи інші умови,” — каже Томенчук.
Четвертого червня кожен учасник, який складав іспит з хімії, міг зайти на свою електронно-інформаційну сторінку і дізнатися результати незалежного оцінювання. Проте говорити про статистику на Прикарпатті ще зарано.
Результати усіх тестувань зовнішнього незалежного оцінювання учасники отримають до 30 червня на своїх електронно-інформаційних сторінках.
Коли є знання — на ЗНО не хвилюєшся
Посмішки, істеричний сміх та сльози — все це бачили абітурієнти під час проходження ЗНО. Це — найскладніший та найнервовіший період для випускників та їх батьків.
Уже понад рік усі українські школи з невеликими перервами на звичне навчання, працюють віддалено. Виникає логічне припущення, що через відсутність традиційного навчання, результати ЗНО будуть гіршими, бо якість онлайн освіти не можна порівнювати з офлайн.
Проте усі одинадцятикласники, з якими нам вдалося поспілкуватися, кажуть, що карантин та онлайн навчання навіть позитивно вплинули на їхні результати незалежного оцінювання.
Софія Козубаш закінчує ліцей №19 в Івано-Франківську. Розповідає, що завдяки онлайн-навчанню мала більше часу на підготовку до ЗНО. А це для дівчини дуже важливо. Вона мріє вступити «на бюджет» у Києво-Могилянську академію.
“На онлайн-навчанні ми не ходили на всі предмети. Не було уроків фізкультури й деяких інших предметів. Це - додатковий час повчитися, щось повторити. Це й дуже класні вільні уроки, де можна поспати й відновити енергію. Онлайн навчання дало більше вільного часу для підготовки та відпочинку," - ділиться дівчина.
Випускниця-медалістка ліцею №5 Владислава Ткачишин каже, що карантин вплинув на її підготовку позитивно. Але через невизначеність та тогорічний досвід випускників, дівчині емоційно було важко.
“Коронавірус вплинув як позитивно, так і негативно, — розповідає Владислава. — Негативно — це досвід попередніх абітурієнтів, які не знали коли і як вони здають і чи взагалі будуть здавати. Тому був страх, що це повториться і цьогоріч. Ще я чула плітки, що через пандемію ЗНО хочуть скасувати. Тому я ну дуже хвилювалась, що не вступлю «на бюджет». Це те, що мене дуже лякало. З позитивного — ми не ходили до школи і як одинадцятикласники могли не ходити на деякі онлайн уроки. Тоді ми мали час на підготовку.”
Влада уже склала усі свої тестування. Каже, що не хвилюватися на незалежному оцінюванні їй допомогла сумлінна підготовка та пробне ЗНО.
“Я була на пробному ЗНО і це мені дуже допомогло. Я уже знала як усе це буде відбуватися і тому не уявляла собі проведення тестування як фільм жахів, а знала, що там будуть звичайні парти, діти, вчителі. А ще, коли є знання — на ЗНО не хвилюєшся,” — ділиться одинадцятикласниця.
Віталія Морська закінчує ліцей ім. Миколи Сабата. Дівчина хоче пов’язати своє життя з філологією, проте з університетом поки не визначилась.
“Складала українську мову й літературу, англійську та історію України. Готувалася ще до математики, бо в нас мало бути обов'язкове ДПА у формі ЗНО, але ДПА скасували через коронавірус, а математика для вступу мені не потрібна. Тому десь з квітня, коли скасували ДПА, перестала готуватись і на екзамен не йшла,” - розповідає випускниця.
Каже, що готувалась до незалежного оцінювання сама і на курсах. Віталія мріє вступити на бюджет, тому для неї важливо скласти тестування на відмінно. До ЗНО дівчина готується дуже відповідально — понад рік займається майже щодня.
“Мені пощастило з вчителями в гімназії: коли в мене були якісь питання, то все пояснювали, тому загалом мені й не потрібні були репетитори. Щодо результатів: з англійської й української екзамени вже були, я звіряла з офіційними відповідями й знаю, що буде десь 195+, але точно буде видно в кінці червня, коли будуть офіційні результати,” — говорить Віталія.
Та не для кожного абітурієнта важливо отримати високі бали на ЗНО. Соломія Піндус — одинадцятикласниця ліцею ім. Івана Пулюя більше часу приділяє не підготовці до тестування, а громадській діяльності в ГО “ФРІ”, гурткам, шкільному самоврядуванню.
“Я готувалась в останній момент. ЗНО - важливе, але я викручусь. За результати теж не хвилююсь. Як здала — те і матиму,” — розповідає дівчина.
