Олександр Опарій першу жіночу вишиванку придбав сімнадцять років тому на ярмарку в Полтаві. Відтоді купує вишите жіноче вбрання на різних етнофестивалях.
У його колекції понад 200 вишитих суконь. Найбільша гордість вишиті білим-по білому.
Олександр Опарій, колекціонер: "Як одна бабця говорила . Оце в мене сорочка спасівська, а це сорочка-трійця. Таку святкову сорочку одягали раз на рік на великий праздник".
Колеція полтавських вишитих сорочок вражає оригінальними та самобутніми екземплярами. Тут можна знайти і сорочки-обереги, і весільні, і буденні.
Юлія Михайлюк, відвідувачка виставки: "Якби я мала можливість я б хотіда придбати одну з атких сорочок собі".
Іванна Равлюк, куратор виставки: "Вишита сорочка є оберегом від злого ока. І взагалі вважають що сорочку для дітей повинна вишивати мама чи бабуся своїми руками. Тоді вона буде оберігати від зла".
Мистецтвознавці впевнені - сучасні модельєри хоч і поширюють культуру вишиванки, проте їм ще є чому навчитися у предків.
Лілія Михно, мистецтвознавець: "Напевно модельєри усього світу навчаються саме у нас - слов`ян. Вони вражаються - 150 технік вишивки, колористика, поєднання одягу . Тут можна вчитися і вчитися".
Олександр Опарій мріє зібрати у своїй колекції жіночі вишиванки з усіх регіонів України. Каже - тоді можна буде влаштовувати експозицію і за кордоном, інформує "5 канал".