ЕКСКЛЮЗИВ "ФІРТКИ". Варшавський марш солідарності (фото)

 

/data/blog/44475/b2ee37f59fb5eb6977ea3cded7bff62f.jpg

 

«Київ – Варшава спільна справа!». Таким гаслом 8 грудня в польській столиці розпочався Марш Солідарності з українським народом, в якому взяло участь близько 2 тисяч осіб, серед яких не тільки українці, але й поляки, білоруси.

 

Колона рушила з Замкової площі центральними вулицями Варшави в напрямку Посольства України в Республіці Польщі.

 

Перед мітингувальниками виступили депутат Європарламенту Павел Коваль та багато свідомих поляків, які протягом цих днів підтримували нас на Варшавському Євромайдані. Депутат польського сейму Міхал Щерба звернувся до українців у Варшаві телефонним режимом, бо зараз перебуває на Київському Євромайдані, де разом з українським народом відстоює наше право бути європейською державою. Польські активісти згадали гасло «За вашу і нашу свободу», яке під час Листопадового повстання 180 років тому поляки та українці в складі царської армії вигукували на Замковій площі, на якій ми сьогодні всі зібралися. Депутат польського сейму Марчін Свєнціцкі не тільки виступив, але й протягом всього маршу ішов з українським прапором на плечах, вигукуючи «Слава Україні! – Героям Слава!». Чи депутат російської думи вкрив би свою спину нашим стягом і кричав би «Слава Україні!»? – Ні, ніколи.

 

Підтримка наших сусідів-поляків заставляє вкотре переконуватися, що недарма кожен з нас зараз стоїть на своїх майданах, хто в Івано-Франківську, хто в Києві, а хто у Варшаві. Адже сидіти перед телевізором чи комп’ютером в той час, коли наша ненька Україна потребує національного єднання, не можна. Саме зараз творяться сторінки української історії, а творцями є ми – український народ, який розкидало в силу певних причин по цілому світі. Сьогодні в колоні пліч-о-пліч ішли студенти, аспіранти, викладачі, журналісти, програмісти, економісти й прості робочі, які приїхали до Польші шукати кращого життя. Але ми вийшли на вулиці Варшави з українськими прапорами та українською піснею, ми заспівали її так голосно, що нас справді почула вся польська столиця, і ми будемо так довго співати і кричати про свої права разом з українським народом, доки влада в Україні не зміниться, доки ми не будемо частиною Європейського Союзу, доки ми будемо жити, працювати і вчитися на своїй Батьківщині, доки гідне майбутнє для наших дітей буде вдома, а не на чужині.

 

Так, на майдані холодно, але коли ти йдеш з українським стягом і співаєш український славень вулицями чужої столиці, а у відповідь чуєш підтримку, сигнали машин та помахи руками з автобусів від польських громадян, то серце палає від радості і гордості за свою націю. Євромайдан дав можливість згуртувати українців і заявити цілому світові про те, що українці – це свідома нація, яка має свою позицію і не готова коритися диктатурі; що українці – це культурно багатий народ, який має право бути частиною Європейського Союзу, а не українофобської Московії, яка віками придушувала нашу національну свідомість; що українці – це дружній народ, який вміє єднатися і відстоювати свою думку у всіх куточках світу.

 

Республіка Польща чи не найбільше підтримує український народ в її євроінтеграційних прагненнях, про це свідчить і той факт, що «тітушки» Януковича напали на консульство Польщі в Києві. Днями головна та найвища будівля польської столиця Палац Культури і Науки підсвітили синьо-жовтими кольорами, так як і стадіон у місті Вроцлав, а вулиці польського міста Кельце прикрасили польськими та українськими прапорами на знак солідарності з українським народом. Подібні акції відбуваються й в інших містах світу. І мені дуже приємно, що протягом цих двох тижнів, наш народ так гучно залунав на шпальтах світових газет та телеканалів. І я з гордістю всім промовляю: «Так, я Українка, і цим все сказано!».

 

/data/blog/44475/f12eed4740a8bef63408425fe7894112.jpg

 

/data/blog/44475/63d01f0db41d1f94966607c5763a8325.jpg

 

/data/blog/44475/7cee6af28e68c4940c5ba1f9103d7bf6.jpg

 

Наталія Щербій

Депутат Тисменицької районної ради

Для "ФІРТКИ" з Варшави


09.12.2013 820 0
Коментарі (0)

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1979
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1081
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1234
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1685
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2866 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3962

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1167

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

672

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

451

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1197
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5810
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5361
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10763 2
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

1552
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1480
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7650
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1187
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15992
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

565
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1567
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

2018
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1908