ЕКСКЛЮЗИВ "ФІРТКИ". Варшавський марш солідарності (фото)

 

/data/blog/44475/b2ee37f59fb5eb6977ea3cded7bff62f.jpg

 

«Київ – Варшава спільна справа!». Таким гаслом 8 грудня в польській столиці розпочався Марш Солідарності з українським народом, в якому взяло участь близько 2 тисяч осіб, серед яких не тільки українці, але й поляки, білоруси.

 

Колона рушила з Замкової площі центральними вулицями Варшави в напрямку Посольства України в Республіці Польщі.

 

Перед мітингувальниками виступили депутат Європарламенту Павел Коваль та багато свідомих поляків, які протягом цих днів підтримували нас на Варшавському Євромайдані. Депутат польського сейму Міхал Щерба звернувся до українців у Варшаві телефонним режимом, бо зараз перебуває на Київському Євромайдані, де разом з українським народом відстоює наше право бути європейською державою. Польські активісти згадали гасло «За вашу і нашу свободу», яке під час Листопадового повстання 180 років тому поляки та українці в складі царської армії вигукували на Замковій площі, на якій ми сьогодні всі зібралися. Депутат польського сейму Марчін Свєнціцкі не тільки виступив, але й протягом всього маршу ішов з українським прапором на плечах, вигукуючи «Слава Україні! – Героям Слава!». Чи депутат російської думи вкрив би свою спину нашим стягом і кричав би «Слава Україні!»? – Ні, ніколи.

 

Підтримка наших сусідів-поляків заставляє вкотре переконуватися, що недарма кожен з нас зараз стоїть на своїх майданах, хто в Івано-Франківську, хто в Києві, а хто у Варшаві. Адже сидіти перед телевізором чи комп’ютером в той час, коли наша ненька Україна потребує національного єднання, не можна. Саме зараз творяться сторінки української історії, а творцями є ми – український народ, який розкидало в силу певних причин по цілому світі. Сьогодні в колоні пліч-о-пліч ішли студенти, аспіранти, викладачі, журналісти, програмісти, економісти й прості робочі, які приїхали до Польші шукати кращого життя. Але ми вийшли на вулиці Варшави з українськими прапорами та українською піснею, ми заспівали її так голосно, що нас справді почула вся польська столиця, і ми будемо так довго співати і кричати про свої права разом з українським народом, доки влада в Україні не зміниться, доки ми не будемо частиною Європейського Союзу, доки ми будемо жити, працювати і вчитися на своїй Батьківщині, доки гідне майбутнє для наших дітей буде вдома, а не на чужині.

 

Так, на майдані холодно, але коли ти йдеш з українським стягом і співаєш український славень вулицями чужої столиці, а у відповідь чуєш підтримку, сигнали машин та помахи руками з автобусів від польських громадян, то серце палає від радості і гордості за свою націю. Євромайдан дав можливість згуртувати українців і заявити цілому світові про те, що українці – це свідома нація, яка має свою позицію і не готова коритися диктатурі; що українці – це культурно багатий народ, який має право бути частиною Європейського Союзу, а не українофобської Московії, яка віками придушувала нашу національну свідомість; що українці – це дружній народ, який вміє єднатися і відстоювати свою думку у всіх куточках світу.

 

Республіка Польща чи не найбільше підтримує український народ в її євроінтеграційних прагненнях, про це свідчить і той факт, що «тітушки» Януковича напали на консульство Польщі в Києві. Днями головна та найвища будівля польської столиця Палац Культури і Науки підсвітили синьо-жовтими кольорами, так як і стадіон у місті Вроцлав, а вулиці польського міста Кельце прикрасили польськими та українськими прапорами на знак солідарності з українським народом. Подібні акції відбуваються й в інших містах світу. І мені дуже приємно, що протягом цих двох тижнів, наш народ так гучно залунав на шпальтах світових газет та телеканалів. І я з гордістю всім промовляю: «Так, я Українка, і цим все сказано!».

 

/data/blog/44475/f12eed4740a8bef63408425fe7894112.jpg

 

/data/blog/44475/63d01f0db41d1f94966607c5763a8325.jpg

 

/data/blog/44475/7cee6af28e68c4940c5ba1f9103d7bf6.jpg

 

Наталія Щербій

Депутат Тисменицької районної ради

Для "ФІРТКИ" з Варшави


09.12.2013 637 0
Коментарі (0)

05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

1617
02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

2516 5
28.05.2025
Вікторія Матіїв

Фіртка порозмовляла з Сергієм Галкіним — колишнім морським піхотинуем Феодосійського батальйону. Після окупації Криму Росією у 2014 році, медики виявили в нього пухлину. Чоловіка визнали непридатним до служби. Відтоді він активно займається волонтерством: допомагає українським військовим та надає юридичні консультації.  

1334
25.05.2025
Олег Головенський

Фіртка підготувала «змішаний» рейтинг задекларованих зарплат місцевих посадовців, в який входять керівники рад та державних (військових) адміністрацій Івано-Франківщини та районів області.  

4090
23.05.2025
Вікторія Косович

Про методи викладання, сучасну школу історії та виклики професії Володимир Половський розповів журналістці Фіртки.

3616 7
21.05.2025
Тетяна Ткаченко

Про долю Центрального ринку, судові процеси, стихійну торгівлю та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором КП «Муніципальні Ринки» Мар’яном Слюзаром.

2983 1

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

544

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

660

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1205

Поділ народів на «історичні» та «неісторичні» є ідейним спадком позаминулого століття. Історики кажуть, що методологічно він застарів. Певне, мають рацію. Попри це прихід Трампа продемонстрував, що певні історично «застарілі» та «архаїчні» речі здатні досить бадьоро та свіжо випірнати з минувшини.

1770
08.06.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

1416
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1281
26.05.2025

На Івано-Франківщині триває посівна кампанія.  

1275
07.06.2025

Восьмого та дев'ятого червня християни відзначатимуть свято Трійці.  

3346
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

6941
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

983
25.05.2025

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

44316
07.06.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

35921 1
06.06.2025

В усьому світі санкції, накладені на Росію через її агресію в Україні, стали потужним інструментом, спрямованим на ізоляцію Кремля. Однак, як і у випадку з багатьма іншими, ці заходи не стали перепоною для всіх.  

511
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

587
27.05.2025

Німеччина, а також Франція, Велика Британія та США більше не мають обмежень щодо далекобійної зброї для України.  

856
22.05.2025

Держсекретар США Марко Рубіо відмовився назвати лідера Кремля володимира путіна воєнним злочинцем.  

930