ЕКСКЛЮЗИВ "ФІРТКИ". Варшавський марш солідарності (фото)

 

/data/blog/44475/b2ee37f59fb5eb6977ea3cded7bff62f.jpg

 

«Київ – Варшава спільна справа!». Таким гаслом 8 грудня в польській столиці розпочався Марш Солідарності з українським народом, в якому взяло участь близько 2 тисяч осіб, серед яких не тільки українці, але й поляки, білоруси.

 

Колона рушила з Замкової площі центральними вулицями Варшави в напрямку Посольства України в Республіці Польщі.

 

Перед мітингувальниками виступили депутат Європарламенту Павел Коваль та багато свідомих поляків, які протягом цих днів підтримували нас на Варшавському Євромайдані. Депутат польського сейму Міхал Щерба звернувся до українців у Варшаві телефонним режимом, бо зараз перебуває на Київському Євромайдані, де разом з українським народом відстоює наше право бути європейською державою. Польські активісти згадали гасло «За вашу і нашу свободу», яке під час Листопадового повстання 180 років тому поляки та українці в складі царської армії вигукували на Замковій площі, на якій ми сьогодні всі зібралися. Депутат польського сейму Марчін Свєнціцкі не тільки виступив, але й протягом всього маршу ішов з українським прапором на плечах, вигукуючи «Слава Україні! – Героям Слава!». Чи депутат російської думи вкрив би свою спину нашим стягом і кричав би «Слава Україні!»? – Ні, ніколи.

 

Підтримка наших сусідів-поляків заставляє вкотре переконуватися, що недарма кожен з нас зараз стоїть на своїх майданах, хто в Івано-Франківську, хто в Києві, а хто у Варшаві. Адже сидіти перед телевізором чи комп’ютером в той час, коли наша ненька Україна потребує національного єднання, не можна. Саме зараз творяться сторінки української історії, а творцями є ми – український народ, який розкидало в силу певних причин по цілому світі. Сьогодні в колоні пліч-о-пліч ішли студенти, аспіранти, викладачі, журналісти, програмісти, економісти й прості робочі, які приїхали до Польші шукати кращого життя. Але ми вийшли на вулиці Варшави з українськими прапорами та українською піснею, ми заспівали її так голосно, що нас справді почула вся польська столиця, і ми будемо так довго співати і кричати про свої права разом з українським народом, доки влада в Україні не зміниться, доки ми не будемо частиною Європейського Союзу, доки ми будемо жити, працювати і вчитися на своїй Батьківщині, доки гідне майбутнє для наших дітей буде вдома, а не на чужині.

 

Так, на майдані холодно, але коли ти йдеш з українським стягом і співаєш український славень вулицями чужої столиці, а у відповідь чуєш підтримку, сигнали машин та помахи руками з автобусів від польських громадян, то серце палає від радості і гордості за свою націю. Євромайдан дав можливість згуртувати українців і заявити цілому світові про те, що українці – це свідома нація, яка має свою позицію і не готова коритися диктатурі; що українці – це культурно багатий народ, який має право бути частиною Європейського Союзу, а не українофобської Московії, яка віками придушувала нашу національну свідомість; що українці – це дружній народ, який вміє єднатися і відстоювати свою думку у всіх куточках світу.

 

Республіка Польща чи не найбільше підтримує український народ в її євроінтеграційних прагненнях, про це свідчить і той факт, що «тітушки» Януковича напали на консульство Польщі в Києві. Днями головна та найвища будівля польської столиця Палац Культури і Науки підсвітили синьо-жовтими кольорами, так як і стадіон у місті Вроцлав, а вулиці польського міста Кельце прикрасили польськими та українськими прапорами на знак солідарності з українським народом. Подібні акції відбуваються й в інших містах світу. І мені дуже приємно, що протягом цих двох тижнів, наш народ так гучно залунав на шпальтах світових газет та телеканалів. І я з гордістю всім промовляю: «Так, я Українка, і цим все сказано!».

 

/data/blog/44475/f12eed4740a8bef63408425fe7894112.jpg

 

/data/blog/44475/63d01f0db41d1f94966607c5763a8325.jpg

 

/data/blog/44475/7cee6af28e68c4940c5ba1f9103d7bf6.jpg

 

Наталія Щербій

Депутат Тисменицької районної ради

Для "ФІРТКИ" з Варшави


09.12.2013 684 0
Коментарі (0)

20.10.2025
Діана Струк

Про подолання наслідків обстрілу, відновлювальні джерела енергії, атомну генерацію та реновацію, Фіртка поспілкувалася з ректором Івано-Франківського національного технічного університету, професором Ігорем Чудиком.

52
17.10.2025
Тетяна Дармограй

Після багаторічних суперечок і судових процесів місто й бізнес, схоже, знайшли спільну мову. Журналістка Фіртки поспілкувалась з директором комунального підприємства «Муніципальні ринки» Мар’яном Слюзаром та співвласником товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий сервіс» Володимиром Добровольським, щоб почути позиції обох сторін.

8807
14.10.2025
Павло Мінка

Ексклюзивний звіт для Фіртки від обласного начальника аудиторів.  

3950
11.10.2025
Тетяна Ткаченко

Благодійний фонд «Волонтери Добра» від початку повномасштабної війни допомагає військовим. За три роки роботи команда передала сотні дронів, тепловізори, техніку та тонни їжі.  

10402
10.10.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні відкриття сезону міського театру журналістка Фіртки поспілкувалася з Тарасом Бенюком, керівником Івано-Франківського театру драми і комедії про історію створення та розвиток міського комунального театру, про фінансування та незалежність, режисерські мрії та бачення майбутнього.

2247
08.10.2025
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині звалища твердих побутових відходів давно перестали бути лише екологічною проблемою. Вони перетворилися на осередки судових суперечок, соціальних драм і тендерних скандалів.    

1687

Терміни отримають нові функціональні значення. До прикладу, агресія - експансія. Або, скажімо, архетип - ресентимент, лобізм - резильєнтність, об'єктивність - голізм, мистецтво - війна...Мистецтво - це війна. Це говорить колективна пам'ять. Чому?

707

Доволі поширеною є думка серед практикуючих християн начебто «жінці в дні менструації не можна заходити до церкви, цілувати ікони та причащатися». Ця ідея настільки довго існує, що багато хто вважає  це каноном. І насправді дуже сумно кол

968

Сьогодні ми є посеред переломного моменту в історії. Нові правила гри не просто формулюються, сама гра передефіньовує себе, дає собі нове означення і сенс.

1136

«Наталка Полтавка» в стилі «реп» і «рок» від Івано-Франківського облмуздрамтеатру. Правда, круто, як на Бродвеї, світовий рівень? Чи ви за класику?

3572
16.10.2025

За даними експертів, те, що одночасне споживання їжі й води негативно впливає на травлення, є міфом.

9771
12.10.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

3292
09.10.2025

На ярмарку буде представлено широкий асортимент продукції: сири та мед, овочі, фрукти та вироби з них, м’ясну, хлібобулочну продукцію, живу рибу та багато іншого.    

1243
16.10.2025

Вінчання — особливий релігійний обряд, який символізує об'єднання двох людей в шлюбі перед Богом.  

8122
12.10.2025

У сучасному світі християнські цінності, зокрема — вчення про чистоту до шлюбу, нерідко стають предметом дискусій. Але християнство залишається послідовним у своїй позиції: дошлюбні статеві стосунки — гріх.

3468
09.10.2025

Нічні чування відбудуться з 12 на 13 жовтня в Погінському монастирі, що на Івано-Франківщині.

887
04.10.2025

Реліквію зберігатимуть у Відпустовому центрі блаженного священномученика Симеона Лукача, що в селі Старуня.

2120
15.10.2025

Виставу створили в жанрі «інтроспективна драма» — як розмову про внутрішній біль, травму та відновлення після війни.

1012
12.10.2025

Після позачергових парламентських виборів влітку 2024 року, які ініціював президент Еммануель Макрон, Франція опинилася у стані хронічної політичної нестабільності. Новообраний парламент розділився на три майже рівні табори.  

923
09.10.2025

Федеральне Бюро Розслідувань США оприлюднило документи, які стосуються корупційних схем за участю Петра Порошенка та кума путіна Віктора Медведчука.

1661
07.10.2025

Вкотре вибори в Чехії стали по суті вибором між минулим і майбутнім.  

1081
02.10.2025

І Україна, і Європа спостерігали за передвиборчими перегонами в Молдові, які завершилися власне виборами минулої неділі, 28 вересня, з певною тривогою.

1327