ЕХ, «СОБАКА», ТАКИ ГАРНА ВИСТАВА, ХОЧА І КОРОТКА

"Ех, СОБАКА... таки гарна вистава, хоча й коротка", - власне якось так після перегляду сказав про цю виставу Руслан Марцінків. І виглядало дуже символічно - п’єсу написану екс-очільником міста Хайфи дивився й голова міста Івано-Франківська.

Спектакль Івано-Франківського «Нового театру» за п’єсою Валентина Красногорова  «Собака» у постановці Тараса Бенюка – це історія про Бульку, мале руде цуценя боксера, яке підібрав на вулиці Він, самотній чоловік …

Ім'я Красногоров добре відоме театралам України та інших країн. Творицього популярного драматурга «легко перетинають кордони» - переведені багатьма мовами, сотні разів ставилися в театрах, на радіо, і на телебаченні в різних країнах. За цим іменем схований доктор технічних наук Валентин Самуїлович Файнберг, який  займається хімічною технологією палива, переробкою горючих сланців в нафту, а в ролі очільника Хайфи займався ще й господаркою міста - ремонтом водогону, прибиранням вулиць тощо.

У невеликій залі, дивилися серйозний драматичний спектакль, де артисти грають близько і, мов спеціально, тільки для тебе.

Символічно, що цю п’єсу одночасно зіграли на сценах трьох різних міст світу: в Івано-Франківську - Україна (режисер Тарас Бенюк), в Шарлотсвіль - США (режисер NickFenton), в П’ятра-Нямц - Румунія (режисер HoraţiuMihaiu).

В Івано-Франківську,без сумніву, головним героєм вистави була …  Собака від Ірини Бенюк. Глядач разом з Булькою,  опиняється в пункті прийому собак. І тут вершиться її доля, бо  доглядати її уже не можуть. Клопоти, робота…

Платою за любов і відданість стає … отрута. Актриса зуміла вдихнути в образ Собаки живу душу, живе серце, живе биття думки. Зіграла яскраво й лаконічно. Зуміла прочитати й без слів правдиво передати оту «собачу вірність», про котру писано ой як чимало. Захопила й тримала  глядача до кінця вистави, щоразу змушуючи публіку переживати й співчувати.

Зрештою,цей образ навіявасоціації з сьогоденням: наче та собака, зраджений, але чи приречений, народ. А скільки же тих, полишених на пси дітей, сімей, родин, вітчизн у пошуках кращого комфорту  по світах?

Чоловікові завтра в тривалий рейс і нікому залишити приручену тваринку. Він приводить цуценятко до псарні.

Як завжди, Орест Пастух грає не так як завжди, не так як усі. Кожен образ, творений цим майстром - неоднозначний. Чоловіка, створеного актором, стало шкода, як стає шкода людину, котра заплуталася в тенетах буденщини і зрадила любов. А по-суті, цей чоловік є такою ж самотньою зрадженою «собакою».

Потьмарений суєтою розум уже не здатен розпізнати вчасно ті прості вічні цінності - вірність, любов, справжність.  Й важко стає зробити вибір між тим, до чого встигло прив'язатися твоє серце і що говорить досвідчений розум. Як дозволити собі любити, віддавати іншому сили, час, увагу, якщо все це входить в конфлікт зі зручністю і матеріальним інтересом? – запитує  нас, глядачів,  поміж реплік актор. Що важливіше: любов чи комфорт?

Він приніс віддати мале собача. У темній, тужливій ​​кімнаті непривітна і груба жінка повідомляє йому, що собаку доведеться приспати й, намагаючись врятувати цуца, відчайдушно просить чоловіка змінити свою думку. 

Жінка у втіленні Лесі Полєк на перший погляд холодна, навіть «крижана», серцем зашкарубла. Та душу видають очі і розумієш, що цей холод - вимушена оборона від світу, де чуйність поза правилами, де всім відає не серце, а голова. А за мить - стрімке перевтілення «крижаної» чиновниці в глибоко відчуваючу, розуміючу й красиву жінку.

Мимоволі задаєш питання собі: а, якщо б я потрапив на місце цієї вершительки доль, то як би вчинив? І таки це - найвища похвала у майстерності артисту. Наприклад, чого лиш вартий один з  моментів вистави: Жінка розказувала про свою собаку, котра, жертвуючи собою, виплигнула з вікна п’ятого поверху у пориві  порятувати  господиню, - і створювалося враження, що сама актриса пережила цю історію.

А він знову й знову наполягає, щоб жінка піклувалася про його собаку. А він… А вона…  І народжується «любовна сцена», де третя стає лишньою і  життя собаки висить на волосині.

Собака рухається невблаганно вперед … у вічність. Про що цей спектакль? Про те, що ми розучилися любити просто так? Розучилися жертвувати чимось заради тих, хто нас любить?

Тарас Бенюк поставив цю п’єсу дещо інакше, ніж в інших театрах, поставив як виставу про самотність. Про самотність трьох покинутих живих істот – Він, Вона і Собака. Про самотність  трьох зраджених «собак», приречених або по світах і життю волочитися, або загинути.  Про самотність як плату за зраду і небуття як плату за відданість.

Глядачі виходили із залу зі сльозами на очах і впевнений, що прийдуть ще не раз. Вистава таки  зачепила.

Скажу одверто: цю п’єсу я читав, бачив її раніше у різних постановках. І на початку вистави досить критично звертав увагу на дрібні заминки акторів, не виправдані жесту інтонації, огріхи темпо-ритму й таке інакше. Але потім забувся. І визнаю: іноді у мене спиною бігали мурашки. Якось не важливими стали всі ті ляпи-ями у виставі, бо справді гарною вийшла вона - справжнявистава, де все до ладу, де виникає почуття єднання артистів і глядачів, де актори бачать очі і емоції всіх глядачів, де грають для кожного гостя.

Направду, як зауважив свого часу Андрій Жолдак,  українськійкультурі потрібно оновлення новими шокуючими ідеями, які не залишать поза увагою не лише масового глядача, а й державників та політиків.

Але чи справді театр майбутнього стане театром шоку,замішаним на сексі, крові й провокації? 

Новий театр, який з'явився цьогоріч в Івано-Франківську,  доводить інакше. І сміливо експериментує з тим, що вже отримало в світі назву як пост-тілесність. У нашому все більш віртуальному світі театр покликаний відродити оту справжність, оту людяність, оту теплоту,  коли ти чуєш подих актора на сцені і за рахунок цієї близькості відчуваєш себе не тільки свідком, а й  учасником того, що відбувається.

Новий театр дожив до прем’єри,  і таки знає куди рухатися далі. За плечима у короткому часі три різні й добре змайстровані постановки. Відчуваю, що мине зовсім небагато часу й ми будемо гордитися ними, гордитися тим, що у нас є такий театр, Новий Театр.

- Ех, СОБАКА... таки гарна вистава, хоча й коротка...


18.04.2016 Радислав Петрів 2359 0
28.05.2025
Вікторія Матіїв

Фіртка порозмовляла з Сергієм Галкіним — колишнім морським піхотинуем Феодосійського батальйону. Після окупації Криму Росією у 2014 році, медики виявили в нього пухлину. Чоловіка визнали непридатним до служби. Відтоді він активно займається волонтерством: допомагає українським військовим та надає юридичні консультації.  

756
25.05.2025
Олег Головенський

Фіртка підготувала «змішаний» рейтинг задекларованих зарплат місцевих посадовців, в який входять керівники рад та державних (військових) адміністрацій Івано-Франківщини та районів області.  

2970
23.05.2025
Вікторія Косович

Про методи викладання, сучасну школу історії та виклики професії Володимир Половський розповів журналістці Фіртки.

2902 5
21.05.2025
Тетяна Ткаченко

Про долю Центрального ринку, судові процеси, стихійну торгівлю та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором КП «Муніципальні Ринки» Мар’яном Слюзаром.

2397 1
19.05.2025
Катерина Гришко

Організаторам найбільшого в історії Івано-Франківщини наркобізнесу, що вражав масштабами та технологіями, винесли вирок. Під час судового процесу, який тривав майже шість років, відкрилися приголомшливі подробиці наймасштабнішого проєкту з марихуаною на Прикарпатті.  

3148
17.05.2025
Лука Головенський

Фіртка поспілкувалася з Володимиром Війтовичем, отцем-адміністратором катедрального храму Української Греко-Католицької Церкви в Мюнхені про церковне життя, хвилі еміграції, історію українства в Мюнхені та ставлення німецького народу та влади до України та українців. 

2981 2

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

196

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

707

Поділ народів на «історичні» та «неісторичні» є ідейним спадком позаминулого століття. Історики кажуть, що методологічно він застарів. Певне, мають рацію. Попри це прихід Трампа продемонстрував, що певні історично «застарілі» та «архаїчні» речі здатні досить бадьоро та свіжо випірнати з минувшини.

1353

Забобони  або марновірство  — це ті  низинні вірування в певні сили чи предмети, які нібито мають здатність впливати на наше життя.  

1464
26.05.2025

На Івано-Франківщині триває посівна кампанія.  

883
20.05.2025

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

580
14.05.2025

На Івано-Франківщині оприлюднили підсумки збору сільськогосподарських культур у 2024 році.  

950
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

487
25.05.2025

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

43787
19.05.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3297
14.05.2025

У сучасному світі християнські цінності, зокрема — вчення про чистоту до шлюбу, нерідко стають предметом дискусій. Але християнство залишається послідовним у своїй позиції: дошлюбні статеві стосунки — гріх.

1276
25.05.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

35500 1
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

76
27.05.2025

Німеччина, а також Франція, Велика Британія та США більше не мають обмежень щодо далекобійної зброї для України.  

465
22.05.2025

Держсекретар США Марко Рубіо відмовився назвати лідера Кремля володимира путіна воєнним злочинцем.  

568
17.05.2025

Президент України Володимир Зеленський говорив з Президентом США Дональдом Трампом разом із Президентом Макроном, Федеральним канцлером Мерцом, прем’єр-міністрами Стармером і Туском.  

779