Комунальна реформа, насамперед у частині утримання та обслуговування житла, в Івано-Франківську триває вже більше року. Часу минуло не так багато, щоб підводити підсумки. Але івано-франківський досвід вже сьогодні показує іншим містам і центральної влади, як не слід набивати синці і яких помилок можна уникнути на старті цієї реформи. Ризики, які передбачав автор цих рядків у своїй попередній статті "побудинкових тарифів: світовий досвід з українськими традиціями" в № 41 ZN.UA від 12.11.2011 р., майже повністю виправдалися.
Жителі Івано-Франківська поступово звикають до того, що саме вони, а не місто є власниками житла і саме від них залежить якість обслуговування багатоквартирних будинків. Споживачів уже складно позбавити права контролю - наприклад, права підписувати акти виконаних робіт з ремонту житла. Жителі уважно перевіряють, що зроблено, яка вартість матеріалів закладена в кошторисі, порівнюють її з цінами в магазині, на ринку і т. п. У цьому, напевно, перший позитив реформи.
Ринок послуг з обслуговування житла в Івано-Франківську, як і взагалі в Україні, тільки формується. Але вже є хороші сигнали: в минулому році деякі послуги в місті були виставлені на конкурс, і ряд приватних підприємств вирішили взяти в ньому участь. Наприклад, на кожен з 12 лотів "ремонт та обслуговування внутрішньобудинкових електричних мереж" надійшло не менше 2-3 пропозицій. Поза сумнівом, настане час, коли ринок утримання та обслуговування буде розвиненим та структурованим. Сюди поспішить не одна керуюча компанія. Ці фірми будуть конкурувати між собою, змагаючись за жителів, розгорнеться конкуренція і серед виконавців послуг. Але все це в майбутньому.
Ще один плюс івано-франківського нововведення - впровадження побудинкових тарифів. Жителі знають, за який обсяг і перелік послуг платять гроші, можуть відмовитися від першочергових та додаткових послуг. Але з наданням деяких обов'язкових, як, наприклад, прибирання прибудинкової території, стався казус. Він уже на початковому етапі показав всі прорахунки і слабкі місця.
Карти-схеми прибудинкових територій керуючої компанії та балансоутримувачу житла - "Єдиному розрахунковому центру" (ЄРЦ) - подавали житлово-експлуатаційні організації міста. Ці схеми були застарілими, здебільшого не враховували відомостей про нові будівлі і споруди. Тому площі прибудинкових територій виявилися завищеними. А послуги з прибирання прибудинкової території лягли в розрахунок тарифів, які вступили в силу з 2012 р. Жителі почали масово скаржитися на необгрунтовано високу плату за утримання будинків в обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету.
У березні минулого року міська рада, керуючись державними будівельними нормами для містобудування, санітарними правилами планування та забудови населених пунктів, затвердила рішення «Про порядок підготовки проектів розподілу територій мікрорайонів (кварталів) міста Івано-Франківська". Ці проекти, що передбачають визначення меж та площ прибудинкових територій, повинні були розробляти ліцензовані землевпорядні організації. Але міськвиконкому не вистачало коштів для оплати таких робіт, тому він не встановив граничні терміни уточнення всіх площ прибудинкових територій. Для багатьох будинків ці площі переміряли фахівці ЄРЦ.
У липні 2012 Івано-Франківський міськвиконком прийняв рішення, згідно з яким було знижено тарифи на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій у зв'язку з уточненням площ прибудинкових територій для 360 будинків. І які ж наслідки такого «уточнення»? На початку листопада 2012 обласне територіальне відділення АКУ рекомендувало міській раді зобов'язати ЄРЦ провести перерахунок за послуги з прибирання прибудинкових територій, надані з 1 січня по 31 липня 2012 року. А 28 листопада міськвиконком таки зобов'язав керуючу компанію зробити це протягом місяця. Коли готувався цей матеріал, перерахунок наближався до завершення. Однак настільки складна процедура "вимела" з ЄРЦ коштів на суму понад 270 тис. грн. А оскільки Мінфіном були змінені коди класифікації бюджетних видатків, ЄРЦ не може отримати дотацію з міського бюджету, щоб поповнити статутний фонд.
Чи виправдала своє призначення одна велика управляюча компанія, яка взяла на свій баланс більше 1800 багатоквартирних житлових будинків, мешканці яких не створили ОСББ і не обслуговуються приватними ЖЕКами? Івано-Франківськ вже мав невеликий досвід створення керуючих компаній. А ЄРЦ можна вважати ще одним етапом на шляху до створення повноцінного ринку житлових послуг. Управитель діє більш-менш прозоро. Щомісяця він розміщує на сайті інформацію про те, скільки коштів отримав від споживачів, скільки витратив, на які потреби. Кожен житель має власний код, пароль, персональну сторінку, де вказано, які послуги були надані, на яку суму і т. п. Та й витрати на утримання ЄРЦ, за попередніми підрахунками, вп'ятеро нижчі, ніж на утримання всіх колишніх дев'яти ЖЕО міста. Але це лише частково розвантажує віз проблем, що накопичилися.
Не менш гострою темою реформи стало укладання договорів з мешканцями. Десятиліттями договори на послуги з утримання та обслуговування житла мали лише деякі ЖЕО. ЄРЦ, починаючи власну діяльність, теж майже не проводив договірну роботу. Текст договору про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території керуюча компанія розмістила на своєму сайті. Мовляв, приєднуйтесь, споживачі. А вони не поспішали. Та й зміст цього договору не зовсім відповідав чинному законодавству. Недарма обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету зобов'язало ЄРЦ привести текст у відповідність з Типовим договором, затвердженим постановою Кабміну від 20.05.2009 р. № 529.
Тим не менше, більшість жителів досі не працюють з ЄРЦ на правовій основі. Серед них є й такі, хто свідомо не хоче платити за утримання будинку та прибудинкової території. Вони переконані, що без договору суди не змусять їх це зробити. Інші споживачі посилаються на те, що не отримали договір. В результаті на сьогоднішній день лише третина споживачів уклала договори з ЄРЦ. "У укладенні договору мають бути зацікавлені передусім самі жителі, оскільки в цьому випадку вони будуть знати структуру побудинкового тарифу і зможуть вимагати дотримання якості послуг та проведення перерахунку", - говорить директор ЄРЦ Вадим Войтик.
Але в місті могли піти більш раціональним шляхом. Міський голова Івано-Франківська Віктор Анушкевичус у свій час пропонував створити в різних мікрорайонах п'ять управляючих компаній і поступово переводити на них житловий фонд. Реформу можна було б апробувати з урахуванням усіх недоліків і ризиків на одній управляючійкомпанії, створюючи наступні. Але депутати міськради вирішили вдихнути життя в одну велику компанію - ЄРЦ.
Читачеві напевно хочеться дізнатися, чи активніше стали ремонтувати житловий фонд з впровадженням комунальної реформи в Івано-Франківську? У цьому є певні сумніви, хоча в місті вже тривалий час реалізується програма ремонту житла - і дахів, і підвальних розводок ... Чимало було зроблено в попередні роки відповідно до програми розвитку ООН по реновації будинків. Тоді вдалося залучити 15 млн грн. Половину коштів надав міський бюджет, 40% - програма, 10% - самі жителі. Є надія, що в наступні роки ця програма буде відновлена.
Міський голова Івано-Франківська Віктор АНУШКЕВИЧУС запевняє, що місто потрапило в прикру ситуацію саме в період проведення реформи:
- З міського бюджету були виділені кошти на фінансову підтримку ЄРЦ, який виконав ряд робіт на умовах співфінансування з мешканцями будинків. Але 2,9 млн грн в кінці минулого року "зависли", оскільки не були проведені розрахунки з боку Держказначейства. У цьому році до непроплачених коштів додалася ще одна проблема - зміна Міністерством фінансів кодів класифікації бюджетних видатків. Такі витрати, як фінансування статутного фонду комунального підприємства, бюджетом вже не передбачаються...
А зв'язок пробуксовувань комунальної реформи з відсутністю законодавчої бази для неї як ніхто краще показав заступник начальника департаменту комунального господарства, транспорту і зв'язку Івано-Франківського міськвиконкому Михайло СМУШАК:
- Такі реформи повинні проводитися зверху, щоб на місцях знали, що робити. Чому Верховна Рада досі не може ухвалити закони "Про зміст та обслуговуванні житлового фонду», «Про поточний та капітальний ремонт житла", де були б закладені норми про співфінансування з боку мешканців? Тоді правоохоронні органи не мали б до нас претензій. Чому досі не прийнятий новий Житловий кодекс, де все це було б чітко передбачено?
Ці питання все ще залишаються без відповіді.
Роман Якель
