Душі, які забули про любов

 

/data/blog/129161/2843962f6c95e13683fd27941f7e6ea9.jpg

 

Всюди було буквально повно крихітних, прозорих душ. Вони присвятили все своїй власній вигоді й померли, не викликаючи великого жалю. І стали невидимими для добра.

 

 

«Я помер сьогодні вранці». Так Жуан Сезар дас Невес починає одну з найбільш інтригуючих історій про те, що чекає на людину після смерті.

 

 

На таємничій залізничній станції, заповненій незвичайним світлом, серед ангелів, заблудлих душ і моторошних демонів герой роману, якого мучать спокуси і сумніви, повинен прийняти рішення, яке визначить його вічність. Роман «Перший день після смерті» — це історія людської драми, спокус і слабкості.

 

 

 

Пабло і Кончіта

 

Він, Пабло, був живим, привабливим хлопцем, допоки не заразився страшним вірусом амбіції. Все почалося в університеті, коли він почав отримувати хороші оцінки. Викладачі стали звертати на нього увагу, розмовляти з ним і переконувати його пройти різні стажування та додаткові курси. Саме в цей період Пабло розірвав заручини з Кончітою і перестав грати в гандбол, у якому вже мав чималі досягнення.

 

 

Після закінчення університету він пережив кілька тривожних місяців. Проблема була не в тому, щоб знайти роботу, а щоби вибрати найкраще становище. Він страждав, бо повинен був прийняти рішення про вибір кар’єри. Досягнуті в університеті результати відкрили перед ним багато перспективних доріг. Він міг вибирати між науково‑дослідною роботою, академічною кар’єрою і захистом докторської та широким спектром вітчизняних і зарубіжних підприємств. Навіть мав можливість увійти до світу політики, а також пропозицію одного зі своїх друзів, який переконував відкрити власний бізнес. Кар’єра стала для нього нав’язливою ідеєю. Він обрав керівну посаду у великій міжнародній корпорації. Саме це знищило його життя дощенту. Сім’я та друзі зовсім не бачили його, бо ж він працював не тільки кожен день, але й весь день. Пабло отримував королівську зарплату, проводив час за розкішними вечерями і в чудових кабінетах, приймав рішення щодо мільйонів людей. Насправді ж він жив у золотій клітці. Влада, відповідальність і конкуренція були сильними наркотиками, від яких він дедалі більше ставав залежним. Спочатку він ще говорив, що хоче отримати хорошу роботу, аби мати змогу закласти сім’ю і жити щасливо. Але за деякий час перестав і думати про це. Бізнес, подальші інвестиційні проекти й наступне швидке просування по службі було справжньою пристрастю його життя. З певного моменту він повністю втратив інтерес до жінок, глузував із колег, що це їх «робить слабкими». Він любив жартувати, кажучи, що гроші збуджують його більше, ніж секс.

 

 

Найгіршим було те, що у п’ятдесят років він був раптово звільнений з компанії, де його замінили молодшим колегою. У переважній більшості випадків ця подія ставала страшною кризою і визволяла від одержимості. Зазвичай саме в цей момент люди починають розуміти, що все їхнє життя, досі зосереджене на професійному успіху, було насправді дрібним і безглуздим. Тоді вони починають розуміти, що забули жити, що зруйнували шлюб і сім’ю, бо пропустили дитинство своїх дітей, не брали участі в їхньому житті, замінили радість і сенс життя на кілька моментів влади і престижу. Але з Пабло було інакше.

 

 

Його солідна репутація і холодний, розважливий розум дозволили йому відкрити свою власну компанію. За короткий час він уже мав велику компанію, а колишні начальники поклали око на злиття.

 

 

Саме для того, щоб визначити умови договору, він здійснив ту поїздку до Барселони, під час якої загинули в результаті нещасного випадку він і Кончіта. В молодості Кончіта дуже страждала від розірваних із Пабло стосунків. Вони зустрілися в університеті, і вона була насправді в нього закохана. Вона була змушена безпорадно дивитися на те, що зробили з ним амбіції, і саме тому вона покинула навчання й стала писати вірші. Зв’язалася з авангардною театральної трупою і довгий час подорожувала провінцією, живучи на невелику зарплатню, яку отримувала за участь у спектаклях. Вона приймала наркотики і мала багато випадкових зв’язків. Кончіта вийшла з цього богемного життя тільки завдяки своєму батькові.

 

 

Сім’я, звісно, була сильно засмучена життям, яке провадила Кончіта. Батьки навіть хотіли попросити Пабло, її колишнього нареченого, поговорити з нею, але він відмовився. Коли жодні спроби не увінчалися успіхом, щоб повернути свою дочку, батько вирішив спокусити її літературним успіхом. Йому вдалося домовитися з одним зі своїх друзів, директором престижного видавництва, і той написав до Кончіти листа з пропозицією випустити томик віршів. У листі не згадувалося про те, що батько фінансує видання. Дівчина з ентузіазмом взялася за проект і повернулася додому, щоби працювати над книжкою. За кілька місяців з’явилася невелика збірка віршів під назвою «Жовте листя на вітрі за прохолодного дня».

 

 

На превеликий подив усіх, особливо видавців, книга отримала хороші відгуки і перші 2000 примірників були продані протягом декількох тижнів. Кончіта, яка взяла псевдонім Шаман Маяна, стала відомою. Книжку переклали багатьма мовами, і авторку почали запрошувати на зустрічі та конференції, замовляти у неї театральні п’єси і просити пояснити свою життєву філософію. І її знищив успіх.

 

 

Потім були наступні томи поезії та прози, переважно присвячені містиці й окультизму. Прийняття критиків і глядачів було різноманітним, але загалом сприятливим. Вона мала різні клуби шанувальників і проводила багато місяців за кордоном у промо‑подорожах.

 

 

Для батьків, гаряче віруючих і практикуючих католиків, ця еволюція була ще гіршою, ніж попередня ситуація. Донька дедалі більше віддалялася від істинної віри, що завдавало їм великих страждань. Особливо коли вона казала, що наближається до неї. Ось тільки після виходу її найвідомішої книжки, «Христос Заратустра», в поетичному центрі «Зодіак», коли вона оголосила про своє навернення до християнства, яке розуміла поетично-езотерично та спіритично, розрив між нею та батьками поглибився.

 

 

 

Комерційний успіх був такий великий, що Кончіта була змушена найняти десятки людей в CPCSM — Християнсько‑поетичний центр Шаман Маяна. Треба було відповідати на листи, зайнятися просуванням збірок поезій, виданням журналу, і — перш за все —прийняти велику кількість людей, які хотіли взяти участь у курсах масажу, сесіях інтерактивного театру і знаменитих «курсах спасіння через поезію», які Шаман проводила раз на місяць.

 

 

Маяну шанували натовпи людей, спраглих духовного керівництва, і багато хто був ощасливлений завдяки її порадам. Але ніхто не знав, що життя Кончіти це велика пустка. Присвятивши себе створенню вигаданої особистості Шаман Маяна, вона забула жити. Її радості, бажання, страхи і страждання були пов’язані тільки з її організацією.

 

 

Саме в цей період, абсолютно випадково, вона зустріла в розкішному ресторані свого колишнього нареченого, Пабло. Вони впали в обійми одне одного і домовилися зустрітися. Пабло сказав, що має для неї чудову пропозицію. Два дні по тому вони вечеряли разом. Він, як з’ясувалося, не хотів нічого, що було пов’язане з любов’ю. Він був тепер серйозним менеджером великої нафтової компанії та хотів запропонувати їй участь у компанії, яка провадила би комерціалізацію порад Шаман на підприємствах.

 

 

Кончіта, попри свою схильність до містицизму, стала досвідченою, вдумливою і холодною практичною жінкою. Вона відразу побачила потенційні вигоди цього проекту. Вони погодилися видати разом книжку «Езотерична поезія та успіх компанії» і вести курси для великих транснаціональних компаній. Дуже швидко CPCSM змінив клієнтуру. Замість старих дам і дезорієнтованих молодих людей з’явилися ділові костюми і краватки підприємців. І саме пропозиція приєднатися до великого міжнародного видавничого консорціуму привела їх обох до Барселони у цей фатальний день.

 

 

* * *

 

Історія Пабло і Кончіти була лише однією з багатьох подібних. Серед душ‑ліліпутів можна було розрізнити безліч типів. Я побачив атлетичного хлопчика, який повністю присвятив себе рекордам у плаванні, залишивши друзів, любов і все інше. Він помер від серцевого нападу й навіть не встиг зрозуміти, що забув жити.

 

 

Також був старий чоловік, який присвятив своє життя пошукам доказів останньої теореми Ферма. Спочатку — пошукам доказів, а потім доказу того, що докази, надані Ендрю Уайлсом у 1994 році, неправильні. Ще один був філателістом, який зруйнував життя і сім’ю, збираючи невелику серію поштових марок із Маврикії.

 

 

Тоді ангел звернув мою увагу на інші душі, які були не тільки маленькими, але й прозорими. Їх майже не можливо було побачити, якщо не знаєш, де вони знаходяться. Коли я звернув на це увагу, то зрозумів, що їх набагато більше, ніж усіх інших. Скрізь було буквально повно цих прозорих душ. Ангел пояснив мені, що це також душі людей, зосереджених на одній меті в житті, які, таким чином, забули жити. Тільки за мету вони обрали себе.

 

 

Це були душі, які забули про любов, про життя не з якихось зовнішніх причин, хоч би вони були найдурнішими, а задля себе. Вони пережили існування пересічне, сіре, сповнене егоїзму і розрахунку. Вони пожертвували всім заради своєї власної вигоди й померли, не викликаючи великого жалю. І стали невидимими для добра.

 

 

За матеріалами Deon  і CREDO


09.04.2017 3510 0
Коментарі (0)

14.09.2025
Вікторія Матіїв

«Я хочу, щоб суспільство знало, що мій чоловік був звичайним: працював, навчався, мав сім’ю, цілі та мрії. Як усі — мав труднощі й приємні моменти. Мріяв побудувати будинок і завести вівчарку. Поки що я цього не здійснила, але вірю, що

304
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1258
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1068
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1110
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

7158
29.08.2025
Олег Головенський

Рівно рік тому чимало експертів та аналітиків як крайній сценарій прогнозували перемир’я у війні та вибори президента, Верховної та місцевих рад на весну або на осінь вже поточного 2025 року.  

1775

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

382

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

616

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1654

Східне християнство — найпоширеніша релігійна традиція в Україні. Православна церква України і Українська греко-католицька церква мають подібний устав і обряди, і вони глибоко вкорінені в українську культуру.  

894
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1122
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

600
02.09.2025

Завдяки сприятливим погодним умовам та щоденній праці аграріїв завершили збирання ранніх зернових культур.  

964
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1285
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

851
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1403 1
30.08.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

991
09.09.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

37342 1
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1080
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1338
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

836
16.08.2025

Так виглядає, що Трамп принижений путіним. Трамп ризикнув, поставивши на кон хоч і не все, але багато. І програв. Перед самітом на Алясці він заявляв, що якщо не досягне за результатами особистої зустрічі припинення вогню в Україні, то буде незадоволеним. Припинення вогню він не отримав. Але після тригодинних переговорів заявив, що оцінка зустрічі — «десять з десяти».  

3163 14