Душелюбіє

Роки беруть своє… З кожним роком я стаю все добрішим – починаю любити людей. Ну, не те, щоб любити, а – жаліти.

От, наприклад, ходить сусідка зверху по своєму помешканні важко, як слон, метається туди-сюди, гупає, наче в неї на ногах чугунні колодки, та ще й кілька пар. А в мене налякано тремтять плафони на люстрі, нервово здригаються скляні дверцята в шафі, непевно похитуються фотографії і картини на стіні. А я не злюся, я розумію. У неї, мабуть, зайві кілограми від обжерства і постійний цейтнот від суєтного життя. І мені її шкода, адже крила її душі не впораються з таким тягарем і вона не зможе далеко відлетіти від цієї Землі, а в наступному житті знову втілиться в якесь суєтне створіння, схильне до обжерства.

А от під моїм вікном стоїть якийсь середнього віку колишній пролетарій, котрий втратив у житті все, разом із оковами. Зате здобув мобільний телефон, по якому він комусь до-себе-подібному розповідає про нестерпну легкість існування. Нічого цікавого у цій розповіді немає, окрім матюків. Я як дипломований філолог можу оцінити всю їхню формальну вишуканість, тематичне різноманіття, смислову насиченість. Але я теж знаю, що лайливі слова нищать карму – тож його душа вже, напевно, подірявлена як «голландський сир» і майже не тримається купи. Відтак і крила її будуть такими ж дірявими, а значить і нездатними відірватися далеко від Землі. Отож, дядьку, приготуйся до того, що в наступному існуванні найбільшим твоїм набутком знову будуть кайдани пролетаріату – думаю я – і мені його стає шкода.

Тоді я спускаюся по сходах, щоб зайти в магазин з алкогольними напоями, а під сходами у напівтемряві навпочіпки сидить бідне дівча з сусідньої брами. Воно мене не зауважує, бо в вухах навушники, з яких гупають якісь примітивні ритми, до того ж воно шелестить фольговою обгорткою чи то чіпсів, чи то сємок. Виглядає жахливо – як великий щур. Ой шкода-шкода – у щурячої душі ніколи не виростуть людські крила. Хоч шанс в неї по-молодості ще є.

В магазині я купую пляшку дорожчого абсенту в надії, що він справжній, принаймні, справжніший від того дешевшого, який я купив минулого разу. Йду додому і дорогою починаю превентивно жаліти виробника – бо якщо абсент виявиться «паленим», то я виріжу з картону ляльку умовного виробника і буду в неї встромляти цілком реальні голки, промовляючи при цьому страшні гуцульські прокляття, які діють ще гірше, ніж заклинання вуду. А особливу увагу в цій процедурі я приділю крилам душі умовного виробника – я їх так подірявлю, що для нього не залишиться ніяких надій на те, щоб покинути коли-небуть всесвіт підробного алкоголю.

Але, на щастя, абсент хороший. Нарешті я можу розслабитись і запросити в гості Блакитну Фею. Вона, прекрасна як завжди, приходить повільно, грайливо, граціозно. Струнка і зґрабна, в майже прозорій сукні і з вишуканим капелюшком на вигадливій зачісці. Вона підходить впритул, поблажливо, але з любов’ю посміхається, розтуляє свої вологі і пристрасні вуста і промовляє….чомусь несподівано грубим голосом:

«Людей йому, сука, шкода. Себе пожалів би, балбадоб!».


27.05.2020
Люся Грибик

Як вийти з карантину з чистим та доглянутим обличчям Фіртці розповіла франківська косметологиня Стефанія Білусяк.

623
26.05.2020
Роса Мартинюк

 Жінка не може працювати в  урології, йти до лікаря варто тоді, коли вже болить, а простатит лікується за 5 хвилин — ці та інші міфи ми часто чуємо та чи розуміємо їхню помилковість?Розмовляємо із Владиславою Литвинець — лікарем-урологом Лікувально-ліагностично центру професора Литвинця, асистентом кафедри урології Івано-Франківського медичного університету.

2677
22.05.2020
Олена Британська

Ця історія з тих, які тягнуться роками. Про з’єднання Південного та Північного бульварів в Івано-Франківську заговорили ще у 2015-му.

3225 2
22.05.2020
Марія Лутчин

Уявити собі сучасні міста, містечка та села без асфальтного покриття просто неможливо – десь воно ідеальне, десь бажає бути кращим, а десь ями та вибоїни роками не бачили асфальтобетонного катка. Тому сьогодні асфальт впевнено можна назвати одним з

2974
21.05.2020
Роса Мартинюк

Вона справляє враження жінки, що все встигає — працює на роботі, двічі на рік організовує етнофестиваль та виховує трьох діток. Про те, як їй все вдається, з чого починалася “Крайка”, про навчання у Парижі та курйозні ситуації під час організації: говоримо із Наталією Бартків.

889
19.05.2020

Вищі навчальні заклади закінчуватимуть навчальний рік у дистанційному режимі. 

1195

Сервус, товариство! Так склались обставини, що зараз ми, як і весь світ, занурились у боротьбу з вірусом і за тим не зауважили кардинальних змін, що відбуваються у  суспільстві.  Не відкрию вам Америки, якщо скажу, що багато жителів Галичини м

2156

Під прикриттям карантину відбувається наглий дерибан коштів і майна міста.

4632

Середньосвітова смертність від коронавірусу складає 5,8%. Проте це тільки середня температура по палаті, яка в кожній окремій палаті (країні) різна.

4080 2

ВЕСНу/2020 весь світ запам’ятає…

3163
29.05.2020

28 травня, на свято Вознесіння Господнього за юліанським календарем, в Україні з’явилася в продажу всесвітньо відома книжка «Католицизм: мандрівка до серця віри» американського проповідника, письменника і богослова єпископа Роберта Баррона.

111
17.04.2020

Пам’ятаймо, що маємо поділитися цією радісною звісткою з усіма, хто у скорботі та потребує нашої розради.

1831
10.04.2020

Великдень, Воскресіння Христове або Пасха – найбільш давнє, урочисте й радісне свято з усіх великих християнських свят церковного року. До цього світлого дня християни готуються заздалегідь. Віряни дотримуються Великого посту, обмежуючи себе у харч

4818 1
09.04.2020

Наразі церква вивчає різні механізми освячення паски.

1763
29.05.2020

До добірки увійшли нові серіали, які точно зацікавлять навіть вибагливих кіноманів.

123