"Типовий під’їзд звичайного будинку у спальному районі. Чотири поверхи. Дванадцять квартир. Хто мешкає за їхніми дверима? Філософи й алкоголіки, науковці й авантюристи, джентльмени невдачі та леді блакитних кровей, розгублені розбишаки та закохані панянки — загалом, звичайнісінькі та водночас унікальні люди, — такі, як і усюди. Дванадцять історій — кумедних і сумних, щасливих і болісних, божевільних і буденних, — немов фрагменти мозаїки, складаються в один день звичайного життя. Софія Андрухович про книжку «Казки мого бомбосховища»: «Здоровий підхід до страшних речей».Журналістка Аріна Радіонова про Олексія Чупу: «Олексій Чупа – нетиповий житель Донбасу. 28-річний машиніст і житель спального району Макіївки, вечорами пише книги, музику, бере участь у поетичних слемах і культурних заходах. Донецькі інтелектуали пишаються Чупою і говорять про нього "наш Жадан".Він пише українською для покоління, яке не жило в жодній іншій країні, крім України. Для покоління, яке є якимось "сполучною ланкою" Донбасу з сучасною Україною", - йдеться в анотації до книги.
За останні півроку в Олексія Чупи вийшло дві книги - "10 слів про вітчизну" і "Бомжі Донбасу".Книги Чупи – це спроби осмислити історію та простір Донбасу. Олексій Чупа наче шукає якесь послання для донеччан».
Не пропустіть нагоди зустрітись із Олексієм Чупою, дві книжки якого є у довгому списку літературної премії Книга року ВВС-2014.
