Для франківських молодят створять скриню бажань

 

/data/blog/55040/5ae0811b5f206943648d6cc4e53ac2d4.jpg

 

Минулого тижня в нашому місті вже вдруге з кованого дерева щастя спиляли металеві колодки, якими були обвішані гілки цього дерева.

 

Із 20 кілограмів «спиляного щастя» в майбутньому місцеві ковалі планують створити символічну скриню бажань. Таким чином молодятам пропонують змінити роками укладену традицію, пише ЗК.

 

У тому, що свої почуття можна висловлювати не завдяки замку на дереві чи десь на мосту, переконані і майбутні молодята – актор драмтеатру Євген Холодняк та хореограф Танцювальної школи Влада Ями Анна Тарас.

 

Вони вже остаточно вирішили, що не вішатимуть замка від свого сімейного щастя, а придумають якийсь зовсім інший символ. Цього літа в Євгена та Анни заплановано тільки розпис, а весілля вони гулятимуть аж навесні. Кажуть, що бракує часу на підготовку. Тим часом Євген та Анна погодилися допомогти у втіленні нової ініціативи – вони заклали символічний камінь на місці, де буде розташована скриня бажань. Локація вибрана не випадково. Саме там є ще один символ закоханих – камінь любові.

 

Тепер, кажуть організатори, для закоханих є чимало місць для того, аби виразити свої почуття, але категорично виступають проти обвішування замками дерева, котре стало ковальським подарунком до Дня міста. «Якщо взяти до уваги це дерево, скриню та лавку щастя, то виходить такий собі трикутник щастя», – каже керівник громадської організації «Туристсько-краєзнавча спілка» Тарас Лялик.

 

Опікуватися посиденьками закоханих на лавці щастя обіцяють у фірмі «Надія», оскільки це місце романтичних зустрічей розташовано біля фонтану-«кульбабки».

 

Висловити своє кохання можна зовсім по-іншому. І не обов’язково йти на поводі традицій та виставляти напоказ свої стосунки. Справжні почуття можна висловити наодинці, в інтимній обстановці. На цьому наголошують представники туристсько-краєзнавчої спілки та місцеві ковалі.

 

Що робити із тими численними написами, котрими всіяний стовбур кованого дерева, ще не придумали. Очевидно, їх доведеться якимсь чином виводити або замальовувати. Як виявилося, зовсім небагато людей знають, що на тому ж таки дереві щастя мешкає «Змій-спокусник», в роті якого є яблуко. Тому-то тепер молодятам пропонують торкатися цього райського яблука і загадувати бажання.

 

«Не знаю, чому люди почали обвішувати це дерево замками. Для них замок стає можливістю поєднати невидимі нитки стосунків. Можливо, вони не знайшли іншого способу виділитися, виразити свої почуття. Я згідний з тим, що в місті потрібне місце для закоханих, але, думаю, що це мало би бути щось трохи інше, – зізнається Євген Холодняк. – Ми недавно заручилися. Я обманув Аню, сказавши, що вона буде зніматися у відео співачки. Насправді ми стали співавторами свого власного кліпу, який стане нашим першим символом».

 

Незважаючи на прохання не вішати замків люди все-таки продовжують це робити. Але частина мешканців та гостей міста переконана, що дерево не втримає щастя усіх закоханих. Євген та Анна не заперечують, що в них замок кохання буде, але обіцяють, що він не висітиме на цьому дереві.

 

«Мені здається, що це має бути якось більш таємниче, аби якомога менше людей знали про те, що це саме наш символічний замок, – зауважує Анна Тарас і зізнається, що їхній замок знайде своє місце десь в іншому місці. – Через оті написи ми навіть не помітили, що тут є ще й яблуко. Можливо, саме воно мало би і стати новим символом закоханих. Кохання зароджується не із повішування замка».

 

Як запевнив Тарас Лялик, яблуко буде позолоченим. Можливо, так воно стане більш привабливим і притягатиме до себе закоханих, котрі готові стати новими Адамами і Євами.

 

«Нам ще потрібно очистити дерево щастя від написів. Людину треба кохати, а не писати про свої почуття на дереві. А цих людей, чиї імена вписані на дереві, ніхто не знає. Ми пропонуємо молодим парам відтепер мати внутрішній позитив і торкнутися саме цього яблучка, а вже потім мандрувати до каменя любові, скрині щастя і, зрештою, до лавки щастя, – зауважує Тарас Лялик. – Ми обрізали 20 кілограмів замків і маємо на меті створити із них скриню щастя. А тут встановимо попереджувальний знак, який буде закликати не вішати замків».

 


06.07.2014 583 0
Коментарі (0)

19.09.2024
Вікторія Косович

Про те, як великі компанії й підприємства області розвивають свій бізнес, удосконалюють виробництво та експортують свій товар в Європу та інші країни в умовах повномасштабної війни, розповідає Фіртка.  

1036
10.09.2024
Вікторія Косович

Про те, чим живе притулок та як там рятують й піклуються про братів наших менших, журналістка Фіртки поспілкувалася з волонтеркою та працівницею прихистку "Рудий пес" Любов'ю Філь.

2105
01.09.2024
Діана Струк

Про те, як підготувалися до нового навчального року в Івано-Франківській громаді, журналістка Фіртки поспілкувалася з директоркою департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради Вікторією Дротянко.

1970
23.08.2024

В умовах воєнних дій та масової міграції українців за кордон, багато дітей змушені навчатися у двох школах одночасно. Це створює значні психологічні та фізичні виклики, адже дитині доводиться пристосовуватися до двох різних навчальних програм і соціальних середовищ.

1921
14.08.2024
Тетяна Дармограй

Фіртка розповідає про популярні, та найважливіше — безпечні, місця для купання та основні правила поведінки на воді.  

5925
30.07.2024
Вікторія Матіїв

Про значення шлюбу, кризові періоди у стосунках та церковне розлучення, журналістка Фіртки розпитала в отця Миколая Микосовського, який служить у Василіянському монастирі УГКЦ на Ясній Горі у Гошеві.

8606 1

Усі ми хочемо бути здоровими та щасливими, але, на жаль, складовою людського життя є хвороби. Хвороби, які роблять людське життя складнішим і менш радісним, з'являються з різних причин.

1140

Роми таємничий народ, про який ми знаємо багато і водночас нічого. Здебільшого наші знання про ромів ґрунтуються на  стереотипах пов’язаних з ними: віщуни, гадання, конокради, прохачі, але все ж таки, що насправді ми про них знаємо?   

1871

Нова війна нагадує нам події минулих століть. Загарбники завжди руйнують і крадуть, Україна переживала це не один раз. Дві українські ікони за різних обставин покинули територію України, щоб прославитися у чужій. Ми повинні пам’ятати та цінувати те, що належало українському народові.  

2630

Багато християн протягом свого життя намагається потрапити в місця пов’язані із життям Ісуса Христа або Його учнями. Серед найважливіших місць займає Єрусалим — місто, в якому помер і Воскрес засновник християнства.  

2571
23.09.2024

Зелений чай — найпопулярніший напій, попит на який щороку зростає у всьому світі. Його виготовляють з листочків чайного дерева Камелія, які готують на пару, або обсмажують, потім пресують і сушать.

323
20.09.2024

У серпні приріст споживчих цін до попереднього місяця на 0,2–1,2% зафіксували у всіх регіонах України.  

765
16.09.2024

Хоча вживання гострої їжі може допомогти зміцнити імунну систему, не варто на неї налягати, якщо маєте проблеми зі шлунком.  

843
25.09.2024

Гошівський монастир — греко-католицький монастир Чину святого Василія Великого у селі Гошеві, що на Івано-Франківщині.  

14840
20.09.2024

Одним з ключових принципів християнського шлюбу є вірність. Адже саме вірність — ознака зрілих та відповідальних стосунків.   

2490
16.09.2024

Перший такий фестиваль на Міжнародному рівні відбувся вперше в Україні в Гошеві у 2015 році.  

790
14.09.2024

Про значення свята журналістка Фіртки поспілкувалася з отцем Миколаєм Микосовським, який служить у Василіянському монастирі УГКЦ на Ясній Горі у Гошеві.  

2731
25.09.2024

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

26231 1
24.09.2024

Національна рада Швейцарії визнала Голодомор 1932–1933 років в Україні актом геноциду. Про це повідомила пресслужба Музею Голодомору, пише Фіртка. Відповідну декларацію було схвалено у вівторок, 24 вересня, 123 голосами «за».

352
21.09.2024

"За" звернення проголосували 56 депутатів, один — утримався, семеро — не голосували.  

799
19.09.2024

Верховна Рада 19 вересня ухвалила постанову про перейменування понад 300 населених пунктів та районів.  

877
16.09.2024

Більшість опитаних (від майже 40% до 50%) має нейтральну оцінку схвалення діяльності місцевої влади.  

1105