Для франківських молодят створять скриню бажань

 

/data/blog/55040/5ae0811b5f206943648d6cc4e53ac2d4.jpg

 

Минулого тижня в нашому місті вже вдруге з кованого дерева щастя спиляли металеві колодки, якими були обвішані гілки цього дерева.

 

Із 20 кілограмів «спиляного щастя» в майбутньому місцеві ковалі планують створити символічну скриню бажань. Таким чином молодятам пропонують змінити роками укладену традицію, пише ЗК.

 

У тому, що свої почуття можна висловлювати не завдяки замку на дереві чи десь на мосту, переконані і майбутні молодята – актор драмтеатру Євген Холодняк та хореограф Танцювальної школи Влада Ями Анна Тарас.

 

Вони вже остаточно вирішили, що не вішатимуть замка від свого сімейного щастя, а придумають якийсь зовсім інший символ. Цього літа в Євгена та Анни заплановано тільки розпис, а весілля вони гулятимуть аж навесні. Кажуть, що бракує часу на підготовку. Тим часом Євген та Анна погодилися допомогти у втіленні нової ініціативи – вони заклали символічний камінь на місці, де буде розташована скриня бажань. Локація вибрана не випадково. Саме там є ще один символ закоханих – камінь любові.

 

Тепер, кажуть організатори, для закоханих є чимало місць для того, аби виразити свої почуття, але категорично виступають проти обвішування замками дерева, котре стало ковальським подарунком до Дня міста. «Якщо взяти до уваги це дерево, скриню та лавку щастя, то виходить такий собі трикутник щастя», – каже керівник громадської організації «Туристсько-краєзнавча спілка» Тарас Лялик.

 

Опікуватися посиденьками закоханих на лавці щастя обіцяють у фірмі «Надія», оскільки це місце романтичних зустрічей розташовано біля фонтану-«кульбабки».

 

Висловити своє кохання можна зовсім по-іншому. І не обов’язково йти на поводі традицій та виставляти напоказ свої стосунки. Справжні почуття можна висловити наодинці, в інтимній обстановці. На цьому наголошують представники туристсько-краєзнавчої спілки та місцеві ковалі.

 

Що робити із тими численними написами, котрими всіяний стовбур кованого дерева, ще не придумали. Очевидно, їх доведеться якимсь чином виводити або замальовувати. Як виявилося, зовсім небагато людей знають, що на тому ж таки дереві щастя мешкає «Змій-спокусник», в роті якого є яблуко. Тому-то тепер молодятам пропонують торкатися цього райського яблука і загадувати бажання.

 

«Не знаю, чому люди почали обвішувати це дерево замками. Для них замок стає можливістю поєднати невидимі нитки стосунків. Можливо, вони не знайшли іншого способу виділитися, виразити свої почуття. Я згідний з тим, що в місті потрібне місце для закоханих, але, думаю, що це мало би бути щось трохи інше, – зізнається Євген Холодняк. – Ми недавно заручилися. Я обманув Аню, сказавши, що вона буде зніматися у відео співачки. Насправді ми стали співавторами свого власного кліпу, який стане нашим першим символом».

 

Незважаючи на прохання не вішати замків люди все-таки продовжують це робити. Але частина мешканців та гостей міста переконана, що дерево не втримає щастя усіх закоханих. Євген та Анна не заперечують, що в них замок кохання буде, але обіцяють, що він не висітиме на цьому дереві.

 

«Мені здається, що це має бути якось більш таємниче, аби якомога менше людей знали про те, що це саме наш символічний замок, – зауважує Анна Тарас і зізнається, що їхній замок знайде своє місце десь в іншому місці. – Через оті написи ми навіть не помітили, що тут є ще й яблуко. Можливо, саме воно мало би і стати новим символом закоханих. Кохання зароджується не із повішування замка».

 

Як запевнив Тарас Лялик, яблуко буде позолоченим. Можливо, так воно стане більш привабливим і притягатиме до себе закоханих, котрі готові стати новими Адамами і Євами.

 

«Нам ще потрібно очистити дерево щастя від написів. Людину треба кохати, а не писати про свої почуття на дереві. А цих людей, чиї імена вписані на дереві, ніхто не знає. Ми пропонуємо молодим парам відтепер мати внутрішній позитив і торкнутися саме цього яблучка, а вже потім мандрувати до каменя любові, скрині щастя і, зрештою, до лавки щастя, – зауважує Тарас Лялик. – Ми обрізали 20 кілограмів замків і маємо на меті створити із них скриню щастя. А тут встановимо попереджувальний знак, який буде закликати не вішати замків».

 


06.07.2014 724 0
Коментарі (0)

16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

368
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

1612
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1387
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1277
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1217
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

7327

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

376

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

506

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

740

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1778
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

148
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1222
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

712
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

156
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1389
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

979
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1531 1
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

329
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

389
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1184
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1477
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

962