Для чого нас дурить Порошенко?

З моменту оголошення взаємоузгодженого режиму припинення вогню позиції українських військових (станом на 15 вересня 2014 року) 296 раз були обстріляні російськими підрозділами і незаконними збройними формуваннями. В результаті обстрілів за 11 днів так званого припинення вогню 16 військовослужбовців загинули, 98 отримали поранення. Тільки за 15 вересня на Донбасі загинули 3 українських військових, ще 2 отримали поранення. Припинення вогню знову виявилося одностороннім. 

Я не розумію, що відбувається на сході України. Я не розумію ми воюємо чи ні? З ким воює українська армія? 

Українське керівництво, як в.о. Президента О.Турчинов, так і Президент П.Порошенко вперто відмовляються називати речі своїми іменами. 

У мене є питання до П.Порошенка, О.Турчинова, А.Яценюка. І я чую від них  зі ЗМІ фальшиві відповіді. 

Це війна з Росією? – Ні, антитерористична операція.

Це військова агресія Росії проти України? – Ні, розгул бойовиків, мародерів і терористів.

Ми воюємо з регулярною російською армією? – Ні, нам протистоять окремі підрозділи російської армії, найманці.

Чому ми, регулярна українська армія, програємо на власній території якимось розрізненим бандам бойовиків? – Невідомо чому.

З ким ми сідаємо за стіл переговорів про перемир’я? - Невідомо з ким.

Кому ми йдемо на усі можливі поступки? - Невідомо кому.

Збитки на десятки мільярдів доларів за зруйновані російськими бойовиками, диверсантами, російською зброєю, а також обстрілами з території Росії, промислові підприємства, інфраструктуру та завдані збитки українським громадянам хто буде покривати? - Невідомо хто. 

Відповіді на дані питання можна було б дати на київському Майдані. 

Але чомусь тепер Порошенку, Турчинову, Яценюку перестали бути потрібними велелюдні київські Народні Віча, які вони без потреби збирали кожного тижня цілий грудень 2013 року з одним питанням порядку денного: «нічого не робити, на провокації не піддаватися, у нас є секретний план». 

У нас з Росією війна. Але в Україні не оголошено воєнний стан, не мобілізовано людські, військово – технічні, виробничі ресурси для належної оборони від агресора. (Ми не піддаємося на провокації, бо ворог виявляється ще не перейшов межу!!!). 

Росію не оголошено агресором і не розірвано з нею дипломатичні і будь-які інші відносини. Навіть не введено візовий режим. 

Влада з жалем стогне, що нас обкрадають, у нас Росія демонтує і вивозить стратегічні підприємства. Але ніхто не може пояснити чому з зони військових дій не евакуйовано стратегічні та військові підприємства, і ніхто не збирається це робити. 

Отож, Україна програла війну за Донбас. Програла невідомо кому, і сіла не відомо з ким просити невідомо кого вести переговори про мир. (Л.Кучма представляє Україну не відомо в якому статусі).

Насправді, П.Порошенко вже давно через посередників веде переговори з В.Путіним. А тепер погодився вести переговори з терористами (фактично з російськими диверсантами, які організовують і ведуть бойові дії на Донбасі), і які виступають від імені Президента Росії В.Путіна. Про що переговорюють? – Секрет. І хоча переговори ведуть невідомо хто невідомо з ким, Україна підписані на переговорах документи беззастережно виконує. Ба, навіть надає цим домовленостям статусу закону.

Домовленості не передбачають для України нічого хорошого ані тепер, ані в майбутньому, бо точно не передбачають виведення з української території російських бойовиків і озброєнь, відновлення контролю Україною над територією всієї Донецької і Луганської областей, відновлення контролю за українсько-російським кордоном на всьому протязі. 

Виходить ми півроку воювали за те, щоб вкінці всратися і дати Лугандону автономію на правах конфедерації. 

Ми показали приклад безкарного захоплення території України, вчинення там ряду військових злочинів терористичним угрупованнями, бандами, найманцями, які вбивали, катували, викрадали наших громадян і воїнів, руйнували заводи і фабрики, мости і іншу інфраструктуру. Ми легалізуємо озброєні банди, створюючи з них народну міліцію. Ми даємо право злочинцям самим собі призначати суддів і прокурорів. Ми переносимо кордон з Росією на нову лінію. Ми закріпили право окремих фінансових та політичних кіл в Україні підтримувати сепаратизм. Ми заохочуємо подальше поширення досвіду ДНР-ЛНР на інші регіони. Адже виявляється можна захопити владу, тероризувати місцеве населення, прикликати на допомогу війська чужої країни, а потім за це отримати "особливий статус", амністію і легалізацію, на рівні суб'єкта конфедерації. 

Що ж передбачають домовленості? - Наш Президент погодився шляхом так званих виборів до місцевих органів влади 7 грудня легітимізувати так звані ДНР і ЛНР, і фактично визнати, що Україна погоджується на конфедерацією з "республікою Лугандон", як з окремою не підконтрольною київській владі територією у складі України. 

Крим ми вже віддали.

На черзі Донбас. Але Донбас ми віддамо поступово. Спочатку дамо можливість терористам стати депутатами, - місцевою владою. Бойовиків перетворимо у народну міліцію. Дамо можливість сепаратистам укоренитися. Три роки будемо дотувати і відбудовувати Донбас з українського бюджету. А потім або погодимося на те, що "республіка Лугандон" буде і надалі доїти, та тероризувати Україну або «відпустимо» до складу Росії після чергового «народного референдуму». Бо якщо не відпустимо, то знову буде війна не відомо з ким…  А Росія велика, ресурси нескінченні, армія в неї найбільша в Європі і т.д., і доведеться поступитися. 

А що Росія? - Російська сторона не є стороною у війні (збройному конфлікті) на Донбасі. І саме Україна вперто продовжує стверджувати, що події на Донбасі - виключно внутрішній український конфлікт, «це не війна, а це АТО».  Тому Росія – посередник і миротворець.  

Українська влада замість правдиво назвати речі своїми іменами, продовжує нахабно брехати своєму народові. А тепер ще і почала цинічно дурити своїх громадян. 

У цьому контексті стає зрозумілим підозріле затягування з ратифікацією угоди з ЄС. Стає зрозумілим чому дали вийти терористам з оточення під Слов’янськом і Краматорськом, та чому нікого з представників режиму Януковича не спіймали і нікого не посадили, а усім дали втекти. 

Отже, Україна втратила Крим, і він офіційно став суб’єктом Російської Федерації. Україна не контролює частину своєї території у Донецькій і Луганській областях, і в мирний спосіб вже ніколи не поверне її під свою юрисдикцію.

Тепер Україна матиме свою "гарячу точку", "терористичний центр", - своє Придністров’я, Сомалі, чи Лугандон, - називайте, як хочете. Планується, що це утворення буде виконувати для України роль хомута, петлі на шиї, кайданів, чи гирь на ногах. 

Що я пропоную? - Пропоную території Донецької і Луганської областей вважати тимчасово окупованими, і не бавитися в конфедерацію, особливі території з окремим статусом. Відгородитися від Лугандону фінансово і юридично до тих пір, поки в зазначених населених пунктах є ворожа армія, а українська армія не має фізичної можливості її звідти вибити. Ми не можемо брати на себе тягар відповідальності за ці території і за цих людей. 

 

Позитивні моменти для України. 

Почала зароджувався новітня українська нація.

Нарешті всі зрозуміли, що нам потрібна своя армія і почали її створювати.

Ми будуємо свій кордон.

Ми нарешті розуміємо необхідність вступу до НАТО.

Ми зрозуміли, що Росія наш історичний ворог.

Ми доказали, що Україна не Росія, а «русини-українці» і «московити-москалі», - це різні народи.

Нашим улюбленим гаслом-вітанням на Сході і Півдні України стало «Слава Україні - героям слава», а незабаром стане «Слава нації - смерть ворогам». 

Мляво, але відбувається ліквідація п’ятої колони в політичному середовищі та в правоохоронних органах України.

На черзі проведення декомунізації, дерусифікації, деколонізації, люстрації.

Відбувається зростання національної самосвідомості у етнічних українців.

Дехто з російськомовних громадян, дехто з громадян іншого не українського етнічного походження вперше самоідентифікував себе з українцями, бо йде війна і постало питання на чиєму ти боці.

Після пролитої крові ми починаємо цінувати державність і незалежність.

 

Позитивні моменти для цілого світу (глобальні). (Україна платить за них дорогою ціною).

Війна в Україні дала початок міжнародній ізоляції Росії і падінню режиму Путіна.

Війна в Україні дала початок процесу розвалу Російської імперії. 

 

Сергій Стефанко

Рекомендую.

http://politikum.in.ua/post/30aug2014/comments/452-gelman.html

Лукин: «Никому в Кремле ни ЛНР, ни ДНР, ни Новороссия не нужны. То есть настолько не нужны, что Стрелкова и Бородая убрали именно из-за того, что те в какой-то момент поверили в возможность отделения от Украины и начали движение не в ту сторону. Получить Донбасс и потерять Украину – для Кремля поражение. Лучше было тогда не начинать. Риторика тех, кто сегодня там заправляет, никого не должна обманывать».

На мой вопрос: «А как они собираются не потерять Украину, если накал взаимной ненависти столь высок?». Лукин ответил: «А как французы с англичанами после 100-летней войны помирились? А как русские с немцами?». Они мыслят большими отрезками времени. В том же духе был ответ на вопрос об отрицательном отношении всего мирового сообщества, последствиях для страны и лично для Путина. «Марат, история это не человеческая жизнь, когда надо за 70 лет все успеть. Сегодня так относятся, а через пятьдесят лет – по другому. Какая конституция? Никто не собирается оглядываться на бумажки, когда творится история», - сказал Лукин.

Спрашиваю: «Что тогда является целью? Зачем сейчас ввели войска? Зачем округляют контролируемую территорию, если не для будущей ДНР?»

Лукин: «Забудь про ДНР и ЛНР. Задача состоит в том, чтобы объяснить Порошенко, что он не может победить. Никогда. Войска считай, не вводили. Но введут ровно столько сколько нужно, чтоб Порошенко это понял и сел за стол переговоров с теми, с кем Путин решит. С людьми полностью подчиняющимися. Эти же люди параллельно создадут политическое крыло нынешних сепаратистов в Киеве (может уже создают, я не в курсе)».

По словам Лукина, и Донецк, и Луганск останутся в составе Украины в качестве гарантии невступления страны в НАТО. Смысл требований федерализации в том, чтобы референдум о вступлении в те или иные блоки проходил отдельно по каждому региону, и если хоть один против – страна не вступает».

 


20.09.2014 Сергій Стефанко 2056 4
28.05.2025
Вікторія Матіїв

Фіртка порозмовляла з Сергієм Галкіним — колишнім морським піхотинуем Феодосійського батальйону. Після окупації Криму Росією у 2014 році, медики виявили в нього пухлину. Чоловіка визнали непридатним до служби. Відтоді він активно займається волонтерством: допомагає українським військовим та надає юридичні консультації.  

746
25.05.2025
Олег Головенський

Фіртка підготувала «змішаний» рейтинг задекларованих зарплат місцевих посадовців, в який входять керівники рад та державних (військових) адміністрацій Івано-Франківщини та районів області.  

2957
23.05.2025
Вікторія Косович

Про методи викладання, сучасну школу історії та виклики професії Володимир Половський розповів журналістці Фіртки.

2871 4
21.05.2025
Тетяна Ткаченко

Про долю Центрального ринку, судові процеси, стихійну торгівлю та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором КП «Муніципальні Ринки» Мар’яном Слюзаром.

2391 1
19.05.2025
Катерина Гришко

Організаторам найбільшого в історії Івано-Франківщини наркобізнесу, що вражав масштабами та технологіями, винесли вирок. Під час судового процесу, який тривав майже шість років, відкрилися приголомшливі подробиці наймасштабнішого проєкту з марихуаною на Прикарпатті.  

3141
17.05.2025
Лука Головенський

Фіртка поспілкувалася з Володимиром Війтовичем, отцем-адміністратором катедрального храму Української Греко-Католицької Церкви в Мюнхені про церковне життя, хвилі еміграції, історію українства в Мюнхені та ставлення німецького народу та влади до України та українців. 

2974 2

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

184

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

701

Поділ народів на «історичні» та «неісторичні» є ідейним спадком позаминулого століття. Історики кажуть, що методологічно він застарів. Певне, мають рацію. Попри це прихід Трампа продемонстрував, що певні історично «застарілі» та «архаїчні» речі здатні досить бадьоро та свіжо випірнати з минувшини.

1349

Забобони  або марновірство  — це ті  низинні вірування в певні сили чи предмети, які нібито мають здатність впливати на наше життя.  

1457
26.05.2025

На Івано-Франківщині триває посівна кампанія.  

879
20.05.2025

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

576
14.05.2025

На Івано-Франківщині оприлюднили підсумки збору сільськогосподарських культур у 2024 році.  

945
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

479
25.05.2025

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

43782
19.05.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3295
14.05.2025

У сучасному світі християнські цінності, зокрема — вчення про чистоту до шлюбу, нерідко стають предметом дискусій. Але християнство залишається послідовним у своїй позиції: дошлюбні статеві стосунки — гріх.

1271
25.05.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

35495 1
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

56
27.05.2025

Німеччина, а також Франція, Велика Британія та США більше не мають обмежень щодо далекобійної зброї для України.  

461
22.05.2025

Держсекретар США Марко Рубіо відмовився назвати лідера Кремля володимира путіна воєнним злочинцем.  

563
17.05.2025

Президент України Володимир Зеленський говорив з Президентом США Дональдом Трампом разом із Президентом Макроном, Федеральним канцлером Мерцом, прем’єр-міністрами Стармером і Туском.  

774