Для чого нас дурить Порошенко?

З моменту оголошення взаємоузгодженого режиму припинення вогню позиції українських військових (станом на 15 вересня 2014 року) 296 раз були обстріляні російськими підрозділами і незаконними збройними формуваннями. В результаті обстрілів за 11 днів так званого припинення вогню 16 військовослужбовців загинули, 98 отримали поранення. Тільки за 15 вересня на Донбасі загинули 3 українських військових, ще 2 отримали поранення. Припинення вогню знову виявилося одностороннім. 

Я не розумію, що відбувається на сході України. Я не розумію ми воюємо чи ні? З ким воює українська армія? 

Українське керівництво, як в.о. Президента О.Турчинов, так і Президент П.Порошенко вперто відмовляються називати речі своїми іменами. 

У мене є питання до П.Порошенка, О.Турчинова, А.Яценюка. І я чую від них  зі ЗМІ фальшиві відповіді. 

Це війна з Росією? – Ні, антитерористична операція.

Це військова агресія Росії проти України? – Ні, розгул бойовиків, мародерів і терористів.

Ми воюємо з регулярною російською армією? – Ні, нам протистоять окремі підрозділи російської армії, найманці.

Чому ми, регулярна українська армія, програємо на власній території якимось розрізненим бандам бойовиків? – Невідомо чому.

З ким ми сідаємо за стіл переговорів про перемир’я? - Невідомо з ким.

Кому ми йдемо на усі можливі поступки? - Невідомо кому.

Збитки на десятки мільярдів доларів за зруйновані російськими бойовиками, диверсантами, російською зброєю, а також обстрілами з території Росії, промислові підприємства, інфраструктуру та завдані збитки українським громадянам хто буде покривати? - Невідомо хто. 

Відповіді на дані питання можна було б дати на київському Майдані. 

Але чомусь тепер Порошенку, Турчинову, Яценюку перестали бути потрібними велелюдні київські Народні Віча, які вони без потреби збирали кожного тижня цілий грудень 2013 року з одним питанням порядку денного: «нічого не робити, на провокації не піддаватися, у нас є секретний план». 

У нас з Росією війна. Але в Україні не оголошено воєнний стан, не мобілізовано людські, військово – технічні, виробничі ресурси для належної оборони від агресора. (Ми не піддаємося на провокації, бо ворог виявляється ще не перейшов межу!!!). 

Росію не оголошено агресором і не розірвано з нею дипломатичні і будь-які інші відносини. Навіть не введено візовий режим. 

Влада з жалем стогне, що нас обкрадають, у нас Росія демонтує і вивозить стратегічні підприємства. Але ніхто не може пояснити чому з зони військових дій не евакуйовано стратегічні та військові підприємства, і ніхто не збирається це робити. 

Отож, Україна програла війну за Донбас. Програла невідомо кому, і сіла не відомо з ким просити невідомо кого вести переговори про мир. (Л.Кучма представляє Україну не відомо в якому статусі).

Насправді, П.Порошенко вже давно через посередників веде переговори з В.Путіним. А тепер погодився вести переговори з терористами (фактично з російськими диверсантами, які організовують і ведуть бойові дії на Донбасі), і які виступають від імені Президента Росії В.Путіна. Про що переговорюють? – Секрет. І хоча переговори ведуть невідомо хто невідомо з ким, Україна підписані на переговорах документи беззастережно виконує. Ба, навіть надає цим домовленостям статусу закону.

Домовленості не передбачають для України нічого хорошого ані тепер, ані в майбутньому, бо точно не передбачають виведення з української території російських бойовиків і озброєнь, відновлення контролю Україною над територією всієї Донецької і Луганської областей, відновлення контролю за українсько-російським кордоном на всьому протязі. 

Виходить ми півроку воювали за те, щоб вкінці всратися і дати Лугандону автономію на правах конфедерації. 

Ми показали приклад безкарного захоплення території України, вчинення там ряду військових злочинів терористичним угрупованнями, бандами, найманцями, які вбивали, катували, викрадали наших громадян і воїнів, руйнували заводи і фабрики, мости і іншу інфраструктуру. Ми легалізуємо озброєні банди, створюючи з них народну міліцію. Ми даємо право злочинцям самим собі призначати суддів і прокурорів. Ми переносимо кордон з Росією на нову лінію. Ми закріпили право окремих фінансових та політичних кіл в Україні підтримувати сепаратизм. Ми заохочуємо подальше поширення досвіду ДНР-ЛНР на інші регіони. Адже виявляється можна захопити владу, тероризувати місцеве населення, прикликати на допомогу війська чужої країни, а потім за це отримати "особливий статус", амністію і легалізацію, на рівні суб'єкта конфедерації. 

Що ж передбачають домовленості? - Наш Президент погодився шляхом так званих виборів до місцевих органів влади 7 грудня легітимізувати так звані ДНР і ЛНР, і фактично визнати, що Україна погоджується на конфедерацією з "республікою Лугандон", як з окремою не підконтрольною київській владі територією у складі України. 

Крим ми вже віддали.

На черзі Донбас. Але Донбас ми віддамо поступово. Спочатку дамо можливість терористам стати депутатами, - місцевою владою. Бойовиків перетворимо у народну міліцію. Дамо можливість сепаратистам укоренитися. Три роки будемо дотувати і відбудовувати Донбас з українського бюджету. А потім або погодимося на те, що "республіка Лугандон" буде і надалі доїти, та тероризувати Україну або «відпустимо» до складу Росії після чергового «народного референдуму». Бо якщо не відпустимо, то знову буде війна не відомо з ким…  А Росія велика, ресурси нескінченні, армія в неї найбільша в Європі і т.д., і доведеться поступитися. 

А що Росія? - Російська сторона не є стороною у війні (збройному конфлікті) на Донбасі. І саме Україна вперто продовжує стверджувати, що події на Донбасі - виключно внутрішній український конфлікт, «це не війна, а це АТО».  Тому Росія – посередник і миротворець.  

Українська влада замість правдиво назвати речі своїми іменами, продовжує нахабно брехати своєму народові. А тепер ще і почала цинічно дурити своїх громадян. 

У цьому контексті стає зрозумілим підозріле затягування з ратифікацією угоди з ЄС. Стає зрозумілим чому дали вийти терористам з оточення під Слов’янськом і Краматорськом, та чому нікого з представників режиму Януковича не спіймали і нікого не посадили, а усім дали втекти. 

Отже, Україна втратила Крим, і він офіційно став суб’єктом Російської Федерації. Україна не контролює частину своєї території у Донецькій і Луганській областях, і в мирний спосіб вже ніколи не поверне її під свою юрисдикцію.

Тепер Україна матиме свою "гарячу точку", "терористичний центр", - своє Придністров’я, Сомалі, чи Лугандон, - називайте, як хочете. Планується, що це утворення буде виконувати для України роль хомута, петлі на шиї, кайданів, чи гирь на ногах. 

Що я пропоную? - Пропоную території Донецької і Луганської областей вважати тимчасово окупованими, і не бавитися в конфедерацію, особливі території з окремим статусом. Відгородитися від Лугандону фінансово і юридично до тих пір, поки в зазначених населених пунктах є ворожа армія, а українська армія не має фізичної можливості її звідти вибити. Ми не можемо брати на себе тягар відповідальності за ці території і за цих людей. 

 

Позитивні моменти для України. 

Почала зароджувався новітня українська нація.

Нарешті всі зрозуміли, що нам потрібна своя армія і почали її створювати.

Ми будуємо свій кордон.

Ми нарешті розуміємо необхідність вступу до НАТО.

Ми зрозуміли, що Росія наш історичний ворог.

Ми доказали, що Україна не Росія, а «русини-українці» і «московити-москалі», - це різні народи.

Нашим улюбленим гаслом-вітанням на Сході і Півдні України стало «Слава Україні - героям слава», а незабаром стане «Слава нації - смерть ворогам». 

Мляво, але відбувається ліквідація п’ятої колони в політичному середовищі та в правоохоронних органах України.

На черзі проведення декомунізації, дерусифікації, деколонізації, люстрації.

Відбувається зростання національної самосвідомості у етнічних українців.

Дехто з російськомовних громадян, дехто з громадян іншого не українського етнічного походження вперше самоідентифікував себе з українцями, бо йде війна і постало питання на чиєму ти боці.

Після пролитої крові ми починаємо цінувати державність і незалежність.

 

Позитивні моменти для цілого світу (глобальні). (Україна платить за них дорогою ціною).

Війна в Україні дала початок міжнародній ізоляції Росії і падінню режиму Путіна.

Війна в Україні дала початок процесу розвалу Російської імперії. 

 

Сергій Стефанко

Рекомендую.

http://politikum.in.ua/post/30aug2014/comments/452-gelman.html

Лукин: «Никому в Кремле ни ЛНР, ни ДНР, ни Новороссия не нужны. То есть настолько не нужны, что Стрелкова и Бородая убрали именно из-за того, что те в какой-то момент поверили в возможность отделения от Украины и начали движение не в ту сторону. Получить Донбасс и потерять Украину – для Кремля поражение. Лучше было тогда не начинать. Риторика тех, кто сегодня там заправляет, никого не должна обманывать».

На мой вопрос: «А как они собираются не потерять Украину, если накал взаимной ненависти столь высок?». Лукин ответил: «А как французы с англичанами после 100-летней войны помирились? А как русские с немцами?». Они мыслят большими отрезками времени. В том же духе был ответ на вопрос об отрицательном отношении всего мирового сообщества, последствиях для страны и лично для Путина. «Марат, история это не человеческая жизнь, когда надо за 70 лет все успеть. Сегодня так относятся, а через пятьдесят лет – по другому. Какая конституция? Никто не собирается оглядываться на бумажки, когда творится история», - сказал Лукин.

Спрашиваю: «Что тогда является целью? Зачем сейчас ввели войска? Зачем округляют контролируемую территорию, если не для будущей ДНР?»

Лукин: «Забудь про ДНР и ЛНР. Задача состоит в том, чтобы объяснить Порошенко, что он не может победить. Никогда. Войска считай, не вводили. Но введут ровно столько сколько нужно, чтоб Порошенко это понял и сел за стол переговоров с теми, с кем Путин решит. С людьми полностью подчиняющимися. Эти же люди параллельно создадут политическое крыло нынешних сепаратистов в Киеве (может уже создают, я не в курсе)».

По словам Лукина, и Донецк, и Луганск останутся в составе Украины в качестве гарантии невступления страны в НАТО. Смысл требований федерализации в том, чтобы референдум о вступлении в те или иные блоки проходил отдельно по каждому региону, и если хоть один против – страна не вступает».

 


20.09.2014 Сергій Стефанко 1269 4
26.11.2021
Ігор Марковський

Окрім партійних тем Фіртка також обговорила скандал навколо зриву операції по захопленню вагнерівців, як впливає ситуація на білорусько-польському кордоні на Україну та чого очікувати місцевим громадам від бюджету 2022 року.

328
22.11.2021
Уляна Мокринчук

Фіртка підготувала ТОП-10 місць, де можна не лише поплавати в басейні, чи спуститись на лижах, а ще й помилувати водоспадом, напитись справжньої мінеральної води, а також створити керамічний виріб своїми руками.  

1055
19.11.2021
Сергій Білий

Україна – яка вона? Таке питання поставив собі Іван Марк – хлопець з нині окупованого українського селища Чорнухине, що на Луганщині.  Для того, щоб дізнатися відповідь, чоловік пройшов пішки всю нашу країну від крайньої точки на сході до її кордонів на заході. Заходив і до Івано-Франківська, де з ним вдалося поспілкуватись кореспонденту Фіртки.

2575
18.11.2021
Дмитро Сінченко

Руслану Марцінківу не випадає нарікати на попередників чи скидати відповідальність на «парламент», адже рік тому він вдруге здобув посаду міського голови Івано-Франківська, а заразом і монобільшість у міській раді. То ж немає й об’єктивних перешкод для виконання передвиборчих обіцянок. «Фіртка» спробувала з’ясувати, якою мірою очільник міста втілює у життя передвиборчі обіцянки.

2553
17.11.2021
Мар'яна Цимбалюк

Фіртка розпиталася Ігоря Бабинюка, директора Івано-Франківського міжнародного аеропорту, які нові компанії здійснюватимуть авіарейси в Івано-Франківськ, чи будуть літати іноземні лоукости, що сталося з МАУ, яким чином влада та концесіонери перезавантажать роботу летовища.

2518
16.11.2021
Тіна Любчик

Останні роки цікавість іноземних туристів до України зумовлена, насамперед, введенням безвізового режиму та відкриттям нових прямих авіарейсів. Фіртка пропонує розглянути, де саме на Прикарпатті зафіксували найбільші надходження.

1834

Доля фільму «Дім Gucci» така ж карколомна, як його сюжет. Він відображає життя своїх головних героїв, які не завжди знали, чи вони у даний момент на верхів’ї ними ж майстерно створеної хвилі, чи їх випадково винесло на гребіть цунамі? Яс

361

Як показує жорстока реальність, жодна будівля не гарантована від знесення під новітню забудову чи руйнівної радикальної «реконструкції». Тому як тільки почув, що будівля за адресою Чорновола, 122 загрожена потенційною новобудовою, одразу ж вирішив описати її «поки не пізно».

14202 2

Каденюка я тоді ще не знав і не міг припустити, що колись з ним познайомлюся. Але мене пройняла немислима гордість, коли на екрані телевізора човник набирав висоту. Зараз навіть не можу повісти, що мене так розпирало. Мабуть, відчуття, що українці теж сучасні та серед них є люди, які готові заради своєї держави на звитягу. Політ у космос на ту пору ще нагадував лотерею.    

1433

Добрий шматок нашого життя минув у системі переконань, що посуду має бути два види. Перший, то звичайні горнята і банячки, якими ми послуговувалися у щоденному побуті. А в паралельній радянській реальності ще існував посуд з серванта у вітальні.

2479
23.11.2021

Для хорошої роботи мозку потрібно правильно харчуватися, а саме – регулярно вживати продукти, які живлять мозок всіма необхідними речовинами. 

661
11.10.2021

Напередодні зими чимало господинь заморожують сезонні овочі та фрукти, щоб завжди мати під рукою необхідні інгредієнти для приготування страв, а особливо десертів. І якщо деякі продукти та після заморозки не втрачають свій звичний смак і вітаміни, як, наприклад, малина або полуниця, то інші, навпаки, стають непридатними до вживання. 

6346
29.07.2021

Що краще: консервувати, сушити чи морозити? Відповідь на це питання залежить від типу й кількості сировини та ваших ресурсів, як-от часу, грошей, та місця в морозилці та коморі.

15315
19.10.2021

Понад 200 учасників із 12 парафій Івано-Франківської Архієпархії відвідали обласний з'їзд спільнот "Українська Молодь - Христові", який відбувся у суботу 16 жовтня, на парафії Введення в Храм Пресвятої Богородиці, що в с. Боднарів Боднарівського деканату. Цьогоріч подія присвячена 88-річниці від дня заснування спільноти.

4990
17.10.2021

Церква у Новій Липівці – це реставрована дерев’яна німецька кірха, яку збудували у 1904 році. До 1939 року тут жили німці у тодішньому присілку Сітауеріка.  

6447 1
04.10.2021

Розпочалася зустріч із Божественної Літургії, яку очолив Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин у співслужінні ректора семінарії прот. Олексія Данилюка та численного духовенства.    

6790
19.07.2021

Предстоятель Православної церкви України Блаженніший Епіфаній освятив розписи кафедрального собору Преображення Господнього Коломийської єпархії.

15969
10.11.2021

Палац культури імені Гната Хоткевича у Львові, як і район, у якому він розташований, переживає період змін і оновлення. З 2018 року тут почалась ревіталізація та пошук нової концепції культурного центру.  Палац, що побудували спільнокоштом майже 100

2301
16.11.2021

Відповідне рішення ухвалив 15 листопада з’їзд політсили.

1538
11.11.2021

Кабінет Міністрів України затвердив склад Комісії з проведення незалежної оцінки ефективності діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції.  

2179
08.11.2021

Зі слів речниці, чинний голова партії Олександр Корнієнко прагне цілковито зосередитись на роботі першого заступника голови Верховної Ради України, а відтак вирішив скласти повноваження голови партії.

2506
03.11.2021

Відповідні постанови народні депутати України ухвалили сьогодні на пленарному засіданні парламенту.

3155