Епопея з бронеавтомобілями «Дозор-Б» триває. Всупереч обіцянкам керівництва Львівського бронетанкового заводу передати першу партію з 10 машин Міноборони до кінця квітня, «Дозори» в українську армію так і не надійшли. І, як стало відомо, тепер не зрозуміло чи надійдуть взагалі і в якому статусі?
Нагадаємо, що директор Львівського бронетанкового заводу Роман Тимків на початку квітня обіцяв наступне: «ми гідно пройшли весь шлях, в рекордно короткий термін освоїли виробництво «Дозорів» і зараз останні три машини з першої партії доукомплектовуються навісними і внутрішніми комплектами ЗІП». Уже в квітні ЛБТЗ планує передати партію бронемашин українським військовим згідно із державним контрактом. Підприємство готове отримати і наступні замовлення на забезпечення потреб Збройних Сил України, - підкреслив Тимків, пише Фіртка з посиланням на autoconsulting.com.ua.
Але вже травень, а «Дозори» в армію так і не надійшли. Більше того, за інформацією AUTO-Consulting їх уже не поспішають і приймати.
Замовник в особі Міноборони у першій партії з 10 «Дозорів» виявив багато невідповідностей з первісною конструкторською документацією і первинним завданням.
Крім того, AUTO-Consulting вже писав про тріщини корпусу в трьох машинах, які з'явилися при малих пробігах в 100-400 км. Їх, звичайно, усунули, але у комісії тепер виникли питання про причини їхньої появи. Почали розбиратися і з'ясувалося, що при виробництві «Дозорів» використовувалася сталь не тієї марки, яка була в технічному завданні. А це означає, що заново потрібно робити розрахунки і проводити випробування по бронестійкість. І ... пішло, поїхало.
На «Дозорах» виявили не ті колісні редуктори, не ті мости, інші модифікації лебідки, рації, фільтро-вентиляційні установки. Вони не гірші, а просто - інші. Але військові таку «самодіяльність» не вітають і брати відповідальність на себе не хочуть.
«А хто буде відповідати, якщо в бою відмовить цей вузол? Той, хто прийняв на озброєння машину, яка не відповідає первинній робітничо-конструкторській документації?»
«Укроборонпромовці» запевняють, що і з такими змінами, «Дозори» відповідають всім тактико-технічним характеристикам, адже документація робилася в один час, а комплектацію машини робили в інший - деяких постачальників уже немає, а інші в силу відомих причин не поставляють в Україну свою продукцію. Зрозуміло, що постачальники шукали замінники і знайшли, але ... формальні відмінності, природно, є. Два відомства, за славною українською традицією, не можуть домовитися, а страждає армія, бійці і авторитет країни, як виробника озброєнь.
За більш ніж 2 роки війни «Дозор» так і не доїхав на передову. У зв'язку з цим у AUTO-Consulting є один історичний приклад. Повнопривідний армійський автомобіль часів Великої Вітчизняної війни ГАЗ-64.
Нагадаємо, що на момент початку війни у Червоній Армії взагалі не було легкових армійських позашляховиків. Так ось, його створили і запустили у виробництво ... за 2 місяці. Війна почалася 22 червня, а вже в серпні 1941 року на ГАЗі почалося серійне виробництво ГАЗ-64.
Всього за неповних 2 роки було випущено 641 автомобіль ГАЗ-64. У ході експлуатації з'ясувалося, що ГАЗ-64 потрібна інша ширина колії, щоб проходити за танковими колонами. У 1943 році йому на зміну вже прийшов модернізований варіант ГАЗ-67, який мав іншу геометрію міжколісної відстані.
Можна довго сперечатися хто ж правий в історії з «Дозором», але армія за 2 роки не отримала жодної такої машини. Хороший «Дозор» чи поганий? - Бійцям так і не відомо.
Як відомо, Роман Тимків є відомим забудівельником в Івано-Франківську та співласником Калуського пивзаводу. Також Тимків був помічником-консультантом на громадських засадах депутата Верховної Ради України Юрія Солов’я.
Народився Роман Тимків 30 сiчня 1973 року у місті Івано-Франківськ. Навчався у Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу на факультеті автоматизації та електрифікації. Одружений. Виховує доньку. Є засновником і екс-директор будівельної компанії «Екстім» (1997 рік).
