Букмекери вважають, що явний фаворит майбутнього протистояння - це господарі, тобто чорногорці. В редакції сайту "Футбол 24" вирішили подискутувати з цього приводу, і думки щодо переможця майбутнього протистояння розділилися.
Журналісти сайту Тарас Котів і Юрій Шутка та редактор Юрій Басенко записали цю розмову і виклали для вас її текстовий варіант. Отож.
Особисто у мене немає й краплі сумніву у тому, що підопічні Михайла Фоменка здобудуть перемогу у важливому поєдинку проти збірної Чорногорії.
«Жовто-сині» незважаючи на важкий сезон перебувають у чудовій фізичній формі, хоч психологічно їм дуже важко налаштовуватися на матчі, коли більшість їхніх друзів вже відпочиває. Гравці збірної України розуміють, що протистояння з чорногорцями може визначити долю команди у боротьбі за право виступити на ЧС-2014, тому без сумнівів віддадуть усі сили у цьому матчі, щоб піти у відпустку із почуттям виконаного обов’язку.
Наша команда — це справжні професіонали своєї справи, яким не потрібно зайвий раз розповідати про важливість цього поєдинку чи про престиж української держави на світовій арені.
Вони самі розуміють, що їм цілком до снаги подолати будь-якого суперника у групі «Н», а це лише додає «жовто-синім» впевненості та бажання перемагати.
Зрозуміло, всі ми вболіваємо за нашу збірну — дуже вже хочеться подивитися на неї саме там, де футбол все ще залишається, крім комерції, величезною пристрастю і захопленням життя мільйонів. Але сьогодні у мене невдячна місія — переконувати у шансах Чорногорії і тим самим дещо похитувати святая святих — віру у рідну національну команду.
Бо чого б це, скажіть нашій вічно проблемній у питанні кадрів і гравців топ-класу команді раптом зробити те, чого двічі (це якщо говорити про виїзди на Балкани, в Лондоні була також нічия у попередньому відборі) не змогла зробити та ж потужна збірна Англії (якій ми таки, забуваючи за всяких кашшаїв, програли на Євро)
А саме виграти на полі гордої, маленької і вкрай згуртованої та патріотичної Чорногорії. А українцям кров з носу треба саме перемагати — команду, яку ведуть уперед гіганти італійської Серії А Вучініч та Йоветіч, команду, яка в цьому відборі ще не програвала, а вдома взагалі виглядає неприступною фортецею.
Потрібен Україні черговий подвиг. Можливо, саме нам таки вдасться те, що в офіційних зустрічах у Подгоріці робили лиш італійці, але віри, чесно кажучи, малувато. Все ж сезон уже закінчився, а на початку літа в нас завжди виникають проблеми; деякі гравці роз'їхалися по весіллях, Кучер взагалі травмувався, з послабленою версією Камеруна не вразили — мінусів вистачає.
До речі, Кучер — це найменша з наших проблем у захисті. Бо практично немає шансів зіграти у Чорногорії В'ячеслав Шевчук, який останнім часом став основним у збірній.
Але якщо Славу ще може замінити по позиції Євген Селін (хоча на даний момент, зважаючи на відсутність ігрової практички в Євгена та спад форми, це буде нерівнозначна заміна), то в центрі оборони в нас назріває катастрофа.
Кучер вже поїхав додому лікуватися і не зіграє точно, а під великим питанням участь Хачеріді та Ракицького — можливо, двох найсильніших центрбеків нашої збірної.
Справді, кадрових проблем вистачає, тим більше, що під питанням участь більшості захисників основного складу. Однак ще є Селін, Мандзюк, Федецький, які мають не менше досвіду, ніж Хачеріді чи Ракицький. Тобто у Фоменка є ким замінити цих виконавців. Тим більше, що Чорногорія також має кадрові проблеми, головною з яких є можлива втрата оборонця Стефана Савіча.
Що стусується непереконливої гри проти Камеруна, то тут взагалі варто утриматися від коментарів. Усім відомо, що товариські матчі та офіційні зустрічі — це зовсім різні речі. А футболісти, хоч і говорять перед такими матчами, що викладатимутсья на повну, десь на підсвідомому рівні не можуть налаштуватися на такі дружні поєдинкі на всі сто відсотків.
Звичайно, що у «жовто-синіх» чимало проблем, але ці всі негаразди не повинні завадити підопічним Фоменка здобути перемогу над суперником. Згадайте, як критикували збірну та що їм напрогнозували у матчі з Польщею, і чим все у підсумку завершилося.
Тому я вважаю, що сьогодні буде успішний день для нашої команди, адже Чорногорія — це середня європейська команда, яку можна і треба перемагати.
Перед протистоянням із чорногорцями мені подобається один-єдиний момент: нас записали аутсайдером, а балканців — фаворитом. Для стилю гри теперішньої збірної та її психології — це величезний плюс.
Так було і перед грою на «Вемблі», коли ми цілком реально могли покласти на лопатки англійців. Так було перед протистоянням з «Кадрою» на «Народному стадіоні» у Варшаві, коли нам пророкували «виніс тіла».
Коли ж українців називають фаворитом — виходить гірше. І як тут не згадати матч цих команд у Києві, коли українці продемонстрували свою неспроможність грати перший номером проти добре організованої команди. Тоді команда Вучініча і Йоветіча зіграла у притаманний собі футбол від оборони на контратаках і зовні доволі спокійно вивезла зі столиці України три очки.
Я далекий від того, аби стверджувати, що перед власними вболівальниками гарячі балканські хлопці гратимуть у стилі «Барселони». Але те, що двері захисту будуть більш відкритими для нас — це точно. А якщо вдасться забити першими, як в Англії та Польщі, то можемо розраховувати на позитивний для нас результат.
Я думаю, що шанси принаймні на плей-офф нам залишить і нічия...
...Поразкою для нас буде і нічия, яка бачиться мені найбільш імовірним результатом. Передбачаю, що Чорногорія не буде втрачати голови перед домашньою публікою і побудує прагматичну гру від оборони.
Можливо, хіба що на противагу цьому буде стартовий штурм у пошуках швидкого м’яча. Гра з Камеруном вкотре проілюструвала проблеми збірної у справі подолання масованих редутів суперника. А без оглядки летіти на божевільну смерть, як це робили поляки у варшавському матчі з нами, «Монтенегро» (без натяку на расизм, лише англійська назва країни, де в п’ятницю проведемо вкрай важливий двобій) не буде.
Поділ очок, звісно, не означатиме миттєву смерть для України, але й суттєво віддалить нас від мети-2014, від одвічної мрії Остапа Бендера. А ось господарів, які уже мають з нами перевагу у вигляді гостьової перемоги. Ні, звісно їхні лідери упевнені у новому тріумфові. Статистика стверджує — Вучініч та Йоветіч, скажімо, забивають мало не в кожному другому матчі, а це означає підвищену ймовірність завдання ними проблем П’ятову.
Послухаймо головного тренера чорногорців Бранко Брновіча: «На нашому полі лише Іспанія буде фаворитом, більше ніхто».
Думаю, подібна бравада спрямована лише на заряджання впевненістю своїх гравців, а ось недооцінки українців не буде, хоча у словах господарів, дійсно, можна таке вже почути, ніби ми це якась Мальта, а вони як мінімум Італія.
Я теж сумніваюся, що в чорногорців не буде пієтету по відношенню до нас. Особливо після того, як Україна перемогла на виїзді Польщу.
Про якусь там недооцінку з боку суперника наші тренери і футболісти можуть забути. Потрібно налаштовуватися на важкий бій і здобуття результату виключно за рахунок або кращої гри, або успішнішої тактики або ж банального фарту.
Збірна Чорногорії трохи нагадує саме нашу збірну, коли та тільки отримала незалежність та право стартувати на відбіркових турнірах. «Хоробрі соколи» стартували 6 років тому — загалом безуспішно, як і ми перед Євро-1996. Потім ми поступились хорватам, майбутнім бронзовикам ЧС-1998, у раунді плей-офф до цього турніру.
Чорногорці не змогли пройти команду Чехії — хоча у відборі діяли більш ніж ефектно, творячи камбек з англійцями, грали серцем, без натяку на байдужість, і не віддавали практично нікому домашні очки. Вони також мають свого Шеву. Хай Мірко Вучініч, капітан «хоробрих», не такий славетний виконавець у контексті загальноєвропейського футболу, зате для Чорногорії він «наше все». Роль у збірній Реброва, при всій умовності цього порівняння (Стеван у збірній більш веде гру, ніж опиняється на вістрі, хоча забиває частенько) спокійно відведемо настирному і технічному Йоветічу.
П’ятничний двобій для господарів буде 50-м у кар’єрі їхньої збірної, і вони поки є моїм фаворитом на раунд плей-офф, в якому застрягали українці тричі поспіль, аж поки у 2006-му таки пробились на фінальний турнір. Хочеться, звісно, аби наші хлопці таки не дали Вучінічу сотворити його улюблений ритуал — привселюдне знімання трусів при святкуванні взяття воріт на домашній арені. В особливо емоційні, піднесені моменти Мірко робив це вже і в Подгоріці, і в Турині. Але в рідних стінах у цих «хоробрих соколів» направду виростають подвійні крила.
Ну, і, до речі, в рейтингу ФІФА (нехай і цифри у футбол не грають, тільки люди) чорногорці нас випереджають на 10 позицій — що ж закономірно, адже в першій київській грі між командами очевидно сильнішими виглядали, на жаль, більш збалансовані і тактично грамотні гості.
На жаль, форварди суперника Вучініч, Йоветіч, а також маловідомий «кореєць» Сава Дам’яновіч (переможний гол Україні, гол на нічию з Англією, MVP південнокорейської ліги у 2012-му, азіатський Мессі за зростанням забитих м’ячів у кожному сезоні) виглядають у відборі значно меншими марнотратниками моментів — їм достатньо мінімального простору і одного-двох шансів.
Аргументи на користь збірної Чорногорії є дуже серйозними, а їхня позиція у групі лише зайвий раз доводить, що це команда високого рівня. Що стосується рейтингу та цифр, то тут також перевага на боці суперників «жовто-синіх». Однак варто пам'ятати, що у першому матчі у Києві, збірна України виглядала не гірше, ніж чорногорці, яким, мабуть, просто більше пощастило.
Крім цього, тоді у нашої команди була невизначеність у тренерському штабі, не було людини, яка б могла організувати та налаштувати футболістів. Зараз збірну України очолює Михайло Фоменко, який попри шквал критики журналістів та експертів ще не зазнав жодної поразки, А це означає, що «жовто-синім» просто не вистачало стабільного керівника.
Зараз на збірну Україну очікує один з найважливіших поєдинків у році, у якому футболістам необхідно викластися на повну і лише тоді можна піти відпочивати. Щоб перемогти Чорногорію, в України є всі необхідні ресурси та можливості. У складі нашої команди є футболісти, які нічим не поступаються лідерам чорногорської збірної. Можливо, Ярмоленко та Коноплянка не перебувають у найкращій формі, але це виконавці, які у будь-який момент можуть самотужки вирішити долю кокретного епізоду. Це футбол.
У сьогоднішньому матчі шанси на успіх рівні. Навіть букмекери не ризикують давати одній із команд очевидну перевагу. Однак чомусь віриться у те, що у цьому протистоянні рівносильних суперників перемогу здобудуть саме українці. І тут справа не у тому, що я усією душею вболіваю за наших хлопців, а тому, що самі підопічні Михайла Фоменка розуміють, що їм цілком до снаги змінити розстановку сил у групі та втрутитися у справжню боротьбу за путівку на Чемпіонат світу 2014 року.
P.S. Якщо у вас є певні зауваження, або ж своє бачення cитуації — запрошуємо взяти участь у дискусії в коментарях.
