Директор Івано-Франківської філармонії Андрій Савка: Музика – це унікальне мистецтво, яке існує в часі – «тут і зараз»

 

 

Пане Андрію, ваша оцінка того, що сталося за цей, наразі недовгий, час керівництва вами Івано-Франківською обласною філармонією? Які завдання ви ставили перед собою на цей час, які тенденції?

За час існування філармонії, а це вже 75 років, тут багато працювало дійсно хороших митців, і були керівники, кожен з яких мав свої програми і долучився до творення, до служіння мистецтву. Комусь вдавалося більше, комусь менше. Думаю, що оцінку за останній час роботи філармонії можуть дати більше глядачі…

 

Ну, глядачі за останній рік нібито пішли в філармонію, це всі відмічають. Це ознака того, що робота вдається?

Ми переслідуємо, в першу чергу, мистецьке начало, щоб були хороші, якісні проекти. Ще до приходу до керівництва філармонією нашою командою було у нас напрацьовано багато ідей, проектів. Ми мали свою приватну мистецьку агенцію, яка займалася організацією концертів – від якихось шкільних проектів і до концертів  в нашому обласному театрі. Справді останнім часом життя філармонії оживилися. Є багато людей, які часто відвідують наші концерти. Цікавим є також той факт, що в філармонію пішла молодь. В нас вже часто є і аншлаги. Це, напевно, ознака того, що ми на вірному шляху…

 

Ви мали програму розвитку філармонії?

Так, була така програма. Це кілька напрямів. Звичайно, що це мистецькі колективи, це пропозиції щодо програмного насичення, господарська діяльність. Пріоритетним у цьому є мистецьке наповнення. Мета, засоби, ресурси, орієнтири, строки – все як і в кожній програмі…

Загалом колектив Філармонії - це 180 осіб. Кілька колективів, серед яких всім відомий Академічний камерний оркестр "Гармонія Нобіле", Симфонічний оркестр, струнний оркестр "Кватро Корде", джаз-квартет "Арт-Престиж", дует Діалоги, тріо бандуристів "Пектораль", колектив народних інструментів "Брейвіс", солісти, ведучі, балетна школа та інші структури...

 

З митцями, з «творчими особистостями» тяжко працювати?

Звичайно. Але і я людина, яка в цьому вже не перший рік «вариться». Мав дотик до різних колективів, жанрів, виступав на різних сценах. Знаю це середовище з середини. Завжди можна порозумітися.

 

Що для вас класична музика? Місту потрібна класична музика?

Без класичної музики не буде ні теперішніх основних напрямів. Все рівно основу сучасна музика черпає від класичної. Бо будь-яка дитина, яка приходить у музичну школу, починає із семи нот…

 

…Є зараз музика масова, попсова. Вона живе своїм життям. І можна зразу починати вчитися у цьому форматі…

Попсова, чи по іншому - популярна музика теж є різна. Є «одноденна», є більш якісна, є хороша, яка вмре за кілька років, а є така, яка житиме багато років, десятиліть.

Народна музика – це джерело народу, яке не вмре ніколи і на народній музиці побудовано багато класики, джазу, зараз народжується багато етнопроектів.

Популярна музика легша для сприйняття.

Щодо класичної музики. Яким чином постала класична музика? Люди більш професійно почали займатися музикою. Важливим, елементом в розвитку класичної музики є розвиток музичних інструментів. Скажімо, Бах писав для органу. Але він тоді не знав, що таке фортепіано. А якби знав, то цікаво, які твори – більш «популярні», він би написав. Кажуть, що переписати за життя не можливо те, що написав Бах. Коли він це встигав, ніхто не знає. Спадщина Моцарта – це також еталон. Це люди які все своє життя займалися музикою, професійно, за покликом, за талантом, за наявною «іскрою Божаю».

 

Франківчани добре ходять на класичну музику, чи хотілось би більшої відвідуваності?

Ходять. Звичайно, що хотілось би краще. Але тішить, що тенденція дуже позитивна є.

Все залежить ще від програми. Ми побачили, що у нас люди все ж таки ходять на проекти масові. Тобто коли є симфонічний оркестр, концерт з солістами, то вони йдуть. Коли у нас є вечори камерної музики, коли грають маленькі ансамблі, то приходить менше людей. Але це не сьогоднішня наша проблема. Це є нормальне явище. Це так завжди було. Ми маємо також розуміти, що є певні частина музики з «високої полиці» - не для масового глядача, а умовно для обраних. І це нормально.

Ще дуже часто люди йдуть на ім’я, на «бренд». І знову ж таки це не сьогодні виникло.

Я ще у дисертації описував, що в 1902 році, Львівська філармонія - як тільки приїхав відомий соліст, то зала була переповнена. А як відбуваівся простий камерний вечір, то у залі було «ріденько». Про це писали газети сторічної давнини. Вже тоді була така проблема.

 

Колись у Франківську, чи тоді Станіславі, було якихось 8 чи 10 тисяч населення і філармонія тоді наповнювалася. Зараз 250 тисяч населення і вона не завжди наповнена. Це деградація?

Просто зараз є багато інших спокус – телебачення, інтернет, кіно, подорожі, дискотеки, клуби... Раніше цього всього не було.

Ми маємо розуміти, що навушники вдома – це добре, але спарва в тому, що музика – це унікальне мистецтво, яке існує «в часі». «Тут і зараз». Вона щойно прозвучала і все – більше так не буде. Це долі секунди. Емоція народжується саме «тут і зараз». Слухач – співучасник того, що відбувається на сцені. Артист до виконання защораз підходить із іншим настроєм, з іншими емоціями, тобто інтерпретує так, як йому зараз «збрело у голову». Звичайно, що є репетиції, але артисти виходять на сцену і творять завжди щось нове, унікальне, інакше. Тобто, так як «тут і зараз» – більше не буде ніколи. Буде по іншому. Інша сцена, інший глядач, інший настрій…

В цьому якраз і краса гри. І цього немаєві жодному іншому мистецтві, можливо ще в театрі... Один і той самий музичний твір можна мільйони разів зіграти «інакше». Так само і слухачі. Вони приходять на концерти із різними настроями. І один і той самий концерт, залежно від настрою, може сприйматися по-різному. І це є той нюанс, який не всі розуміють. Ти приходиш у філармонію, щоб бути «співучасником», щоб повзаємодіяти із музикою. Це як медитація. І живе, правдиве, щире виконання ніколи не втратить актуальнсоті. Це не фонограма – уніфікована і стандартизована, - щоразу одинакова. Це живе мистецтво.

 

Як зробити так, щоб люди зрозуміли, що живе краще, ніж цифрове, записане?

Це мають бути роз’ясння, навчання, популяризація, підготовка глядача чи слухача… іміджеві речі.

 

Тобто, ви бачите перед собою частину іміджевої роботи?

Ми її не те, що бачимо, це наше завдання. Але просто у нас на це не вистачає часу і фінансів. У будь-яких іміджевих речах потрібно потрапити «у ціль». У нас є така трохи проблема – якісь такі кроки до зламання стереотипів. Переважан більшість людей думають, що філармонія – це якесь таке рафіноване академічне мистецтво, яке нормальним людям не притаманно слухати.

Часто люди приходять в філармонію випадково – хтось запросить, чи якийсь імпульс – і, людина ніби просипається, перероджується і стає постійним гостем в філармонії…

 

Які люди до вас ходять?

Останнім часом різні. Для того, щоб знати якого віку, освітнього рівня та інше – то потрібно провести моніторинг. Ми такого наразі не робили.

Що дуже тішить, то це те, що останнім часом у нас є багато саме молоді у віці від 25 до 40 років. Тобто, обличчя слухачів змінилося у бік молодості. Дуже тішить те, що у нас з’явилися постійні слухачі, які ведуть із собою ще слухачів.

Ми недавно були у Варшаві і хотіли потрапити на концерт. Зайшли на сайт, а ціни там дуже високі – 100 доларів за квиток, і найголовніше, що за два дні до концерту, квитків не було. Тільки поодинокі місця – десь за колоною, скраю, - із яких практично нічого не видно.

 

Що для вас симфонічний оркестр. Якщо у місті немає симфонічного оркестру, то, кажуть, що це не місто. Згідні з таким твердженням?

Так. Це вершина. Якщо симфонічного оркестру у місті немає, то це вже «інше» місто. Взагалі європйеське місто, місто культурне, яке хоче розвитку, воно мусить мати симфонічний оркестр.

 

Відома минула конфліктна ситуація із симфонічним оркестром філармонії. Що це таке? Коли це закінчиться?

Думаю, що все вже закінчилося…

Це були речі інспіровано ззовні. У нас симфонічний оркестр – це молоді люди, які закінчили навчання і прийшли на роботу. Вони незіпсовані, довірливі, інколи ними можна легко маніпулювати…

Щоб зрозуміти усе це, потрібно зараз просто переходити на персоналії і витягувати брудну білизну. У нас у місті є дуже велика частиан мистецької громади, яку ця історія вже настільки «дістала», що вони були готові вийти у прямий ефір і назвати речі своїми іменами. Люди багато чого бачать і багато чого знають...

Зараз є новий головоний диригент, є молоді диригенти. Якихось таких серйозних проблем немає. Все нормалізується. 

 

Ви вважаєте, що конфлікт подоланий?

Це не конфлікт. Конкретних претензій ні у кого не було. Вони мінялися кожен день. І якщо запитати людей, які протестували – для чого це все, то більшість би знизали плечима.

Просто людям внесли велику кулькість дезінформації, їх ввели в оману, наприклад, сказали, що їх звільнятимуть.

Зараз йде нормальна робота, програми вже заплановані фактично до літа наступного року. Ми не хочемо опускати планку. Йде обмін з іншими філармоніями. Нещодавно я був у Хмельницькому, де зустрічалися керівники дев’яти філармоній, і ми пробуємо обмінюватися, щоб створити таку сітку обмінів найкращими колективами, програмами…

 

Нещодавно в порядок денний сесії облради було намагання внести питання про виведення Симфонічного оркестру «за межі» філармонії – створення окремого комунального підприємства. Це потрібно, в чому сенс пропонованого?

Це повний абсурд, на мою думку. Шість років тому була історія про те, щоб його ввести у філармонію…

От приклад, у Хмельницькому заснувався симфонічний оркестр як комунальне підприємство. Потім він почав розширюватися. Оркестр постійно був у підвішеному стані. Все залежало від рішення обласної ради. А зараз, рік тому, вони приєдналися до філармонії. І зараз кажуть, що дуже добре, що так зробили. Бо це вже зовсім інший статус, інші підходи і гарантії. Люди можуть не переживати за те, що їх завтра можуть звільнити.

 

Що входить в обов’язки виконавця? Бо де в кого складається враження, що музиканти прийщли два рази на тиждень, розкрили ноти, пограли, і розійшлися…

Це ілюзія. Насправді це важка щоденна праця. Але праця «в радість». Є репетиційний процес – десь 4 години щодня, якщо людина працює на повний оклад. Є ще час на самопідготовку. Фактично, робочий час – це 8 годин. Але, в ідеалі, якщо б у працівників філармонії, це була одна єдина робота, то ми б вимагали чіткого графіку. Але ми в таких умовах, що люди мають ще якісь роботи і час самопідготовки вони, як правило, витрачають на інші роботи – на виступи.

 

4 години щодня репетицій, а концерт «десь-колись». Це психологічно не важко?

Насправді, від малих років вже звикаєш. Та й в більшості виконавців робота – це і хобі, і власне спосіб життя…

 

То це в радість, чи це тяжка робота?

Як у кого…

Знаєте, спортсмен, щоб вийти на змагання раз врік, він готується цей цілий рік. У нього є тренування і він знає, що через рік він їде на міжнародний турнір. Йому  в радість ці тренування? Так само і тут. Це рутинна праця. Але і стиль життя.

 

Що цікавого буде в філармонії в майбутньому?

Багато проектів.  Буде Тиждень української музики, апогеєм якої буде ювілейний творчий вечір Мирослава Скорика. Крім Києва, Одеси і Львова, такий творчий вечір буде й в Івано-Франківську.

Приїде соліст національної опери Ігор Мокренко і приїде заслужена артистка, скрипалька, Богдана Півненко. Це буде 8 грудня в рамках тижня української музики.

Буде новорічний концерт, який ми хочемо запровадити, щоб він вже став традиційним. Цікавим є те, що ми запровадили цього року дитячі проекти: «Карнавал тварин» і екологічно-мистецький карнавал «Зелена філармонія».

Щодо програми на наступний рік, то ми її якраз плануємо. У другій частині сезону знаковим є Шевченківський концерт.

Планується приїзд солістки Віденської опери Вікторії Лук’янець.

Буде Великодній концерт.

Вже традиційна «Прикарпатська весна». Якраз формуємо фестивальний план. Звичайно, що будуть цікаві концерти.

Цього року до Дня закоханий плануємо два концерти. Будуть творчі вечори. Ми плануємо велику презентацію наступної частини сезону.

Цього року ми визначили для себе такі відправні точки. Перше, ми хочемо насити програму українською музикою. У нас були ще амбітніші плани щодо цього, але у зв’язку із певними проблемами, не вдалось.

Але, плануючи Тиждень української музики, ми розуміли і розуміємо, що не всі на нього підуть. Але ми вважаємо, що це наш обов’язок - популяризувати музику українських композиторів. В тому числі й івано-франківських композиторів. Власне, в рамках Тижня української музики у нас буде творчий вечір Віталія Маника.

В лютому буде концерт з нагоди 90-річчя Євгена Фіциловича.

Тобто це буде те, що не так часто виконується  і попадає на наші сцени. Але – це наш обов’язок. Хто як не ми? До нас приїжджають і з інших областей, бо там їх не приймають. Скажімо, до нас приїхали з Луганська з великим шевченківським проектом. Бо там його реалізувати вони не можуть.

Хочемо ще зробити українські вечорниці. Це буде вперше. Ми багато в чому експериментуємо. А потім подивимося, «що і як». Думка слухачів нам дуже важлива. Загалом, є багато проектів, які ми хотіли б зробити.

І це далеко не все…

Насправді у всьому є багато нюансів. Минулого року у нас був проект до Дня Валентина. Прекрасна, світла програма, складена з історій кохання видатних відомих особистостей, шедеври, прекрасна музика на тему кохання. Так нас звинуватили у тому, що от ми щось для молоді «не зрозуміло, що пропагуємо». Навіть дзвонила жіночка із претензіями: «Чому ви вчите, чому ви не пропагуєте українську музику?». При тому, що день Святого Валентина – це свято визнане церквою…

А попри це люди такого «псевдо патріотичного» спрямування чомусь не помічають, що у нас дуже багато саме українських концертів, на яких у залі – одиниці слухачів.

В нас є проект «Бандурне коло». А у залі сидить 30 людей.

От я хочу запитати: де ви всі «цьоточки у вишиванках і з коралями», коли у нас Вечір українського романсу, Бандурне коло, Тиждень української музики, концерти присвячені Лисенку, Барвінському? Барвінський – видатний композитор, дисидент, керівник Львівської консерваторії, що за доносом відсидів 10 років мордовських таборів… А  у залі сидить 50-100 людей. Дуже шкода… Хоча тут є і для нас, як я говорив, є шмат роботи по популяризації, інформуванню, вихованню глядача…

 

/data/blog/43761/213e21282e32b10d244a50229a6da70a.jpg

 Камерний хор «Воскресіння» Катедрального Собору Святого Воскресіння Христового. Четвертий справа - директор Філармонії Андрій Савка

 

 

/data/blog/43761/bea414e269c07acf7e3eba457201703a.jpg

 Сто виконавців на сцені... - "Реквієм" Моцарта у виконанні Муніципального камерного хору «Галицькі передзвони», камерного хору «Воскресіння» Катедрального Собору Святого Воскресіння Христового та Симфонічного оркестру Івано-Франківської обласної філармонії

 

 

 Симфонічний оркестр обласної філармонії виступає у Храмі Царя Христа

 

 

/data/blog/43761/b7a46757f510648906b695a2ce2f0da6.jpg

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Івано-Франківська обласна філармонія розширює коло своїх симпатиків та виховує майбутніх поціновувачів мистецтва (фото)

В Івано-Франківській філармонії симфонічний оркестр грав лицарську музику (фото)

Про двох людей в культурі

Голова профкому Івано-Франківської обласної філармонії написала відкритого листа про інспірований конфлікт у колективі

Аналітична група «Фіртка-Магус»: Репліка вдячності Філармонії

Сцена Івано-Франківської філармонії знову стала місцем уможливлення музичного дива (ФОТО)

Був сьогодні в Філармонії (Івано-Франківській обласній)…


26.11.2013 2970 2
Коментарі (2)

аххх 2014.02.24, 16:10
Савку у відставку. Брехуни повинні сидіти в тюрмі.
Євгеній Ротерман 2013.12.01, 23:53
Шановне музичне товариство з філармонії! Вийдіть у ці холодні дні один раз на свіже повітря та й ушкварьте на Євромайдані "Марсельєзу" та "Червону калину"! Бігме, зробите добру справу! Заодно свої "друшляки" провітрите!...
26.06.2025
Олег Головенський

Фіртка вже проаналізувала декларації нардепів, керівників рад, ОВА та голів громад Прикарпаття за 2024 рік. Сьогодні — фінальна частина: декларації керівників правоохоронних органів області.

2174
24.06.2025
Павло Мінка

19 червня 2025 року Івано-Франківська обласна прокуратура повідомила: судитимуть організатора злочинної групи торговців бурштином.

863
21.06.2025
Діана Струк

Нікіта Тітов — художник, плакатист, ілюстратор. Ще кілька десятиліть тому він називав себе «ватніком», а сьогодні його роботи — символи українського спротиву. Його плакати надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається.

905
19.06.2025
Катерина Гришко

На початку червня 2025 року провели тендерні конкурси на роботи в навчальних закладах на суму майже 40 мільйонів гривень. Фірми відомі та мають кримінальні справи.  

908 3
16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

2758 3
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1468

Тема про заборону абортів, яку вчора запустила Івано-Франківська міськрада, не «від добра» і, звісно, "для піару". Якщо "піаром" вважати висловлення консервативної правої традиціоналістської політичної позиції.

41

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

637

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

336

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

1008
26.06.2025

Мер зазначив, що це приватний бізнес, а тому місто не видає земельні ділянки чи майно для таких закладів.

2025
19.06.2025

Станом на 1 червня 2025 року на Івано-Франківщині зареєстрували 901 фермерське господарство. Загальна площа сільськогосподарських угідь у їх власності та користуванні становить 40 тисяч гектарів.  

1076
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

800
27.06.2025

Сьогодні, 27 червня, віряни відзначають свято Найсолодшого Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа – Людинолюбця.  

294
24.06.2025

Один чоловік ходив по окрузі, проклинаючи священика та розповсюджуючи про нього по всій парафії брехливі, злісні чутки.

14979
20.06.2025

Священник розповів про ставлення Церкви до дошлюбних статевих стосунків. 

7292
16.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

724
26.06.2025

Роботи Нікіти Тітова стали символами українського спротиву. Його плакати підтримують, надихають і говорять мовою, яка зрозуміла кожному. Та попри публічне визнання, автор часто стикається з піратством власних робіт.  

280
26.06.2025

Рішення саміту НАТО, ухвалене у Гаазі за підтримки президента США Дональда Трампа, підтверджує статус росії як спільної загрози для всього Альянсу.  

193
23.06.2025

Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер заявив, що ядерна програма Ірану — серйозна загроза, а США вжили заходів для усунення цієї загрози.  

288
19.06.2025

Депутати Верховної ради України 18 червня 2025 року підтримали в цілому законопроєкт № 11469 про множинне громадянство.   

575
18.06.2025

Україна готується до виборів після завершення воєнного стану, але це будуть не звичайні, а унікальні вибори, які потребуватимуть окремого закону.  

1032