Директор Івано-Франківського геріатричного пансіонату Віталій Яворський: Старшим людям  бракує спілкування

Фіртка поспілкувалась із директором Івано-Франківського геріатричного пансіонату, щоб дізнатись про побут, дозвілля і роботу під час пандемії закладу для літніх і самотніх людей. 


Розкажіть, скільки зараз літніх людей живе у вашому закладі? Які умови створено загалом?

Івано-Франківський геріатричний пансіонат заснований більше ніж сорок років тому, є комунальною установою обласної ради, фінансується з обласного бюджету. Розрахований на 200 осіб, для одиноких людей похилого віку та осіб з інвалідністю 1 та 2 груп.

Зараз у нас 150 підопічних, серед них і люди з інвалідністю, які раніше були в дитячих психоневрологічних інтернатах. Найстаршому мешканцю – 94, наймолодшому – 37. Проживають у кімнатах по двоє, є простір для дозвілля. Ще маємо мініферму, де є декілька качечок, курей, курчат, овечки.

За перебування у закладі 75% пенсійних коштів підопічних іде на цілодобовий сторонній догляд, решту фінансується з обласного бюджету. 25% залишається для особистих потреб. У штаті 110 працівників.  


Хто найчастіше потрапляє до геріатричного пансіонату?

У суспільстві є багато стереотипів про «дідорню», «дім перестарілих», часто літніх людей лякають нами. Сюди приходять виключно добровільно. Насправді, так живе увесь світ, є захворювання, що вимагають цілодобового стороннього догляду. Більшість наших мешканців – старенькі  самотні люди. Ми маємо стати для цих людей рідними.


А якщо людина не самотня та виявляє бажання бути саме у вас?

Якщо є близькі родичі, то перебування тут можливе лише з повним відшкодуванням усіх витрат на утримання. На сьогодні це близько 12 000 гривень у місяць. Ми, як неприбуткова установа, надавати таку послугу можемо не більше як на 1 млн на рік. Охочі і потреба є, ми не в силі повністю закрити цей попит, інакше втратимо статус неприбуткової організації.  


15 червня відзначають День захисту літніх людей. То від чого ж потрібно захищати дідусів і бабусь?

Думаю, захищати треба від самотності. Якщо взяти нашу установу, то усього достатньо: одягу, ліків, харчування. Старшим людям бракує спілкування. Карантин серйозно вплинув на психологічний стан мешканців, адже закритість, постійні новини про загрозу інфікування. Завдяки злагодженій роботі всього персоналу жоден мешканець пансіонату тут не захворів на коронавірус.

Загалом, від чого захищати у суспільстві? Мабуть, від безгрошів'я, бо коли люди матимуть гідну пенсію, то зможуть прожити старість достойно.


Як саме рятуєте від самотності?

У нас багато мешканців, самотність тут не відчувається. Жити у нас набагато краще, ніж одиноко в селі, виглядати у вікно та чекати, коли раз на тиждень прийде сусідка і наварить борщу.

Тут літні люди мають багато спілкування, об'єднуються за інтересами, ще у нас є фахівець з дозвілля і психолог. Часто проводимо різні заходи: танці, співи, малювання. Також наші мешканці ліплять вареники, допомагають по господарству. Для людей це хороше розвантаження.

До карантину у нас працював потужний соціальний проєкт «Онуки», де мешканці міста обирали собі дідуся/бабусю і регулярно їх провідували. Це дало дуже позитивний результат, багато хто сприймав названих онуків за рідних. Зараз проєкт призупинили, спілкування лише дистанційне.

До епідемії наші двері були завжди відчинені, багато учнів та ліцеїстів приїжджали сюди, проводили майстер-класи. Плідно співпрацюємо з Карітасом.


Всесвітня організація охорони здоров'я пропонує таку класифікацію: 60-75 років – похилий вік, 75-90 – старечий вік, а 90 і більше років – вік довгожительства. Старість – це про вік, чи не лише?

Мабуть, більше про внутрішні відчуття. Тут живуть повноцінним життям: закохуються, ревнують, сваряться і миряться. Кожен приходить зі своєю долею. Наш довгожитель Олексій у свої 94 погано бачить, проте може годинами декламувати вірші та співати упівських пісень.


Оскільки немає змоги поспілкуватися з самими мешканцями, можливо ви розкажете якусь історію, що найбільше вразила за час роботи?

Є один чоловік, якого під час Другої світової війни маленьким вивезли до Німеччини. Він довго мріяв розшукати маму і вже в дорослому віці, маючи в Німеччині сім'ю, звернувся з листом в «Комсомольську Правду», йому відповіли, що розшукали маму, він може приїхати та зустрітись з нею. Він приїхав до СРСР, йому показали якусь жінку, яка не була його матір’ю. Коли правда з'ясувалась, повернутися чоловік не зміг, бо його уже зробили громадянином Радянського Союзу. Тобто, він і маму свою не знайшов, і до родини повернутися вже не зміг. Отак репресивна система нищила долі звичайних людей.

До нас навіть приїжджав відомий режисер-документаліст з Нідерландів, знімав фільм. Очікуємо на прем'єру.


Часто старші люди люблять щось радити молодшим. Які настанови пам'ятаєте досі?

Коли ми пробували садити мінігород, то багато хто казав, як має бути краще, «по-газдівськи». До цього ставлюсь із розумінням. Є у нас одна бабуся, яка дала гарну пораду:

«Треба жити сьогоднішнім днем, бо завтра може бути все по-іншому»,- от її й запам'ятав.


Як загалом можете оцінити роботу геріатричних пансіонатів в Україні, керуючись власним досвідом? Які головні недоліки бачите?

Я вважаю, система соціального захисту в Україні є недосконалою. Люди, які потрапляють у геріатричні пансіонати, вдома до останнього змушували себе працювати, виконувати всю посильну хатню роботу. А у нас зовсім по-іншому: «готувати не треба, це робить кухня, прибирати та прати теж не можна».

Старенькі губляться, починають відчувати неповноцінність, втрачають навички самообслуговування. Насправді, люди хочуть якісно проживати своє життя, мати певну відповідальність, а не просто «доживати». Тому ми намагаємося змінювати застарілі підходи, даємо більше можливостей для самостійної роботи.


Які ще зміни у вас відбуваються?

Зараз ми завершуємо переобладнання четвертого поверху, де мешканці самі прибирають, можуть випрати власні речі. Мешканцям подобається, коли вони мають більше повноважень, беруть активну участь у житті закладу, дорадчих органах, навіть у складанні меню на тиждень чи плануванні дозвілля.

У перспективі хочемо зробити простір, де старенькі зможуть приготувати ті страви, які бажають, переглянути улюблений фільм, пограти шахи тощо. Маємо ідею соціального підприємництва.


Фото: фейсбук сторінка Віталія Яворського

Фотогалерея


Коментарі ()

24.09.2022
Уляна Мокринчук

Фіртка поспілкувалась із психологинею Валерією Худзіцькою та дізналась, як продовжувати або почати працювати під час війни, не травмуючи себе.

500
20.09.2022
Тіна Любчик

Фіртка поспілкувалася з отцем Йосафатом Бойком, настоятелем парафії Святих Кирила і Методія в Крихівцях, про досвід волонтерства та благодійності у час війни.

1141
16.09.2022
Тетяна Дармограй

Іванофранківець на фронті не вперше. «Шериф» захищав Україну від російської орди ще у 2014 році, коли окупанти вторглися на територію українського Донбасу. Тепер його бригада знову зупиняє російську армію на сході України.

2630
12.09.2022
Тетяна Дармограй

Фіртка поспілкувалась з головною психологинею благодійного фонду «Діти Героїв», що опікується дітьми, які втратили одного або обох батьків під час війни, Мартою Білик про те, як розмовляти про війну та її наслідки, не травмувавши.

1042
07.09.2022
Андрій Левкович

Давні греки мислили час в багатьох іпостасях (як лінійний, циклічний, миттєвий…), головні з яких дві – час, як черга слідування подій і час невловної миті змін.

1283
31.08.2022
Тіна Любчик

Журналістка Фіртки дізналась у Миколи Рожка, ректора Івано-Франківського національного медичного університету, наскільки заклад готовий до нового навчального року та як готуватимуть майбутніх медиків.    

2588

З 1 по 5 вересня на Запорізькій АЕС працювала місія МАГАТЕ. За результатами свого візиту вони представили звіт з фактами та рекомендаціями.

1000

Татуювання на тілі людини явище не нове, і в сучасному світі доволі поширене, лише у нашому суспільстві до нього ставились і здається ставляться доволі стримано. До малюнків на тілі відносяться по-різному: хтось ними захоплюється,  а хтось подекуди

1567 1

Вважаю, що некоректно визначати, що церква продукує забобони. Кредо віри визначає «Вірую в єдину святу .. церкву», то ж святість і забобони несумісні.

1809

На щастя, переважна більшість держав світу розуміє справжню ситуацію в російсько-українській війні. Хто на кого напав, хто обороняє по праву свою територію, і де тут світла й темна сторона. Але в міжнародному праві та відносинах самого розуміння мало.

1896
01.10.2022

У Калуші соціальна їдальня для вимушених переселенців працює на базі другого ліцею.  

26
24.09.2022

В області розпочали сівбу озимих зернових культур.  

417
18.09.2022

Аби на власні очі побачити, що навіть попри війну в Україні, підприємці не лише працюють, а й заробляють і дають роботу місцевим.

627
29.09.2022

У Крихівцях при парафії Святих Кирила і Методія будують дитячий садочок, який матиме назву «Ковчег». Цей процес триває вже 3,5 роки.  

156
24.09.2022

Відомо, що на рештках костелу почали зводити дерев'яну будівлю у 1900 році. Відтоді 36 років у ній молилися жителі двох сіл — Креховичів і Брошнів-Осади.

706
18.09.2022

Депутати Івано-Франківської облради просять керівництво держави заборонити Українську православну церкву Московського патріархату в країні, ініціювати розслідування її діяльності та покарати винних за колабораціонізм.

608
12.09.2022

Зокрема, віряни молитимуться за мир в Україні, припинення війни та за всіх військових.  

812
26.09.2022

Це вже другий фільм режисера та кінокомпанії. Якщо першим фільмом в українському прокаті була новорічна кінокомедія «Все буде Ок!», то «Патерн» знятий в жанрі конспірологічного трилера.  

415
30.09.2022

Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна буде вести перемовини тільки із новою владою росії.  

34
27.09.2022

Подоляк наголосив, що після успішного контрнаступу Збройних сил України на харківському напрямку політична еліта Росії почала розуміти, що вона може програти війну, а країни світу переконалися в слабкості армії та військово-промислового комплексу Російської Федерації.

294
24.09.2022

Крім того, він наголосив, що світ "абсолютно справедливо" відреагує на так звані "референдуми", які окупаційна влада намагається зараз провести в Криму та в інших частинах України, які вона "поки контролює".

408
18.09.2022

Окрім того, керівництво Збройних сил наголосило, що «керується принципом єдиноначальності» і «не допускає всередині військового колективу розколів».

527