На березі Бистриці поруч із поруйнованою повенями зоною відпочинку у місті Надвірній виріс фешенебельний палац скоробагатьків.
|
|
|
За двометровим муром опинилися самовільно захоплені земельні ділянки. Дві руйнівні повені, які пройшли Прикарпаттям у 2008 та 2010 роках, у місті Надвірній чи не найбільшої шкоди завдали території міської зони відпочинку, яка включає в себе два міських озера (пожежні водойми "Нафтохіміка Прикарпаття") та берег річки Бистриці Надвірнянської.
Від наслідків стихії міська зона відпочинку не оправилася досі: цього року тут знову проводили роботи з берегоукріплення. Господарським методом із залученням робітників місцевих підприємств для захисту міста від великої води нагорнули сяку-таку дамбу. Але ні спортивних майданчиків, які були колись на березі ріки, ні пристойних місць для пляжу дотепер відновити не спромоглися. Навіть міст, який до повені 2008 року сполучав відпочинкову зону із спортивною базою та трамплінами під горою Городище, все ще стоїть наполовину зруйнований.
Зате паралельно до нагорнутої на березі Бистриці Надвірнянської дамби одразу після повені виріс велетенський двометровий кам'яний паркан, який простягся на кількасот метрів вздовж ріки, відділяючи ділянку площею понад три гектари. Як вдалося з'ясувати, за високим муром заховані приватні обійстя місцевих мешканців, серед яких Сергій Стеценко (тепер уже громадянин Канади), його мати Любов Стиценко та депутат Івано-Франківської обласної ради Володимир Хопта.
За словами надвірнянців, які мешкають по сусідству з обгородженою територією на березі ріки, цей мур почав швидкими темпами рости догори саме після першої повені, яка, очевидно, дуже сильно налякала власників та орендаторів прибережних земельних ділянок. У той час за парканом на цій території саме велося будівництво фешенебельного палацу.
Тепер, коли будова остаточно завершена, над муром видніються тільки верхівки споруд. Для того, щоб повною мірою оцінити весь новозбудований приватний комплекс, треба піднятися високо вгору на іншому березі ріки. Побачене з висоти пташиного лету вражає. Окрім самої будівлі, яка складається з кількох сполучених між собою корпусів, найвищий з яких має три поверхи, привертають увагу два облаштованих на розлогому подвір'ї озерця. Доріжка і місток від садиби ведуть до сауни, яка стоїть посеред однієї із цих штучних водойм, поруч з нею - підводний фонтанчик приємно освіжає повітря. Одна частина обійстя перетворена в тінистий парк, також неподалік муру висаджені молоді, але вже досить високі дерева. Якась водостічна (або каналізаційна) труба під землею минає паркан і виходить назовні з насипу дамби, невідомо які нечистоти зливаються в ріку трохи вище за течією від зони відпочинку.
"Дві ділянки на цій території самовільно захоплені й обгороджені, - сказав керівник юридичного відділу Надвірнянської міської ради Ярослав Дем'янчук. - З цього приводу ще з 2008 року справа перебуває в районному суді. Міська рада ставить питання про знесення самочинно збудованих будівель і споруд, а також повернення в комунальну власність земельних ділянок, які самовільно зайняті".
Складно спрогнозувати, наскільки успішною для надвірнянської мерії виявиться судова тяжба за захоплені земельні ділянки. Адже більшу частину зайнятих Стеценками та Хоптою земель та ж таки міськрада чомусь дуже радо віддала у власність та оренду цим громадянам. Для того, щоб надати Л. Стеценко для ведення особистого селянського господарства 0,36 га та В. Хопті для сінокосіння 0,15 га землі, у листопаді 2009 року навіть було скликано позачергову сесію, на якій ці "актуальні для соціально-економічного розвитку міста Надвірна" питання розглядалися в авральному порядку.
Актуальність для міської господарки полягала в тому, що претендентів на землю зобов'язали зробити внесок у соціально-економічний розвиток міста. Сесія міськради землю громадянам таки виділила, угоду з ними уклала, але чи були домовленості виконані, в юридичному відділі міськради не змогли відповісти. Також Ярослав Дем'янчук не зміг одразу відповісти, чи не суперечить виділення земельних ділянок на березі Бистриці Надвірнянської та спорудження кам'яного муру нормам Водного кодексу, який встановлює охоронні зони річок та прибережні захисні смуги.
За його словами, у власників земельних ділянок були погодження від обласного управління водного господарства та меліорації. Чергове слухання справи за позовом Надвірнянської міської ради до Сергія Стеценка, Любові Стиценко та Володимира Хопти мало відбутися у четвер, 14 липня. Однак через відсутність з поважних причин юриста надвірнянської мерії розгляд було перенесено орієнтовно на два тижні.
За матеріалами газети Галицький кореспондент
