Covid-19: експерти попереджають про проблеми з психічним здоров'ям

Обіди в ресторанах зі своїм партнером та родичами, відвідування книжкових клубів із друзями, Сьюзен Кемп вела активне соціальне життя до Covid-19.

З квітня вона лише п'ять разів залишала свою квартиру поблизу Стокгольма, після того, як зазнала величезного зростання соціальної тривоги та нав'язливо-компульсивної поведінки на основі гермафобії під час пандемії.

"Це так, ніби цей додатковий стрес змушує мене пройти критичну точку, яку я раніше могла краще регулювати", - каже Кемп, копірайтер та студентка-заочниця, тридцяти років. Вона уникає громадського транспорту, більше турбується про чистоту столових приборів та посуду. "Основний симптом — я починаю плакати. Я відчуваю, що помру, а потім ридаю та кричу, згодом болить все тіло та легені, — каже жінка.

Це поєднується з сильним розпачем та побоюваннями, що знадобляться роки, щоб повернутись на правильний шлях, коли справа доходить до управління її ОКР.

Хоча багато хто з нас трохи занепокоївся під час Covid-19, досвід Кемп підкреслює, що для деяких людей пандемія або спричинила, або посилила набагато серйозніші проблеми психічного здоров'я. І психологи все частіше висловлюють занепокоєння, що такий стан може затриматись у довгостроковій перспективі.

Стівен Тейлор, автор книги "Психологія пандемій", професор психіатрії в Університеті Британської Колумбії, стверджує, що "для нещасної меншості людей, можливо, від 10 до 15%, життя не нормалізується", через вплив пандемії на їх психічне благополуччя.

Australia’s Black Dog Institute, провідна незалежна організація з досліджень психічного здоров'я, також висловив занепокоєння з приводу "значної частини населення, яка зазнає тривалого занепокоєння". У Великобританії група провідних спеціалістів у галузі охорони здоров'я нещодавно попередила в British Medical Journal, що "вплив пандемії на психічне здоров'я, ймовірно, триватиме набагато довше, ніж вплив на фізичне здоров'я".


Вивчення історії

Однією з причин чому психологи стурбовані потенційним довгостроковим впливом Covid-19, є наявна інформація про попередні пандемії та національні надзвичайні ситуації.

Глобальний спалах ГРВІ у 2003 році був пов’язаний із 30% збільшенням кількості самогубств у людей старше 65 років. Такі стратегії, як карантин, необхідні для мінімізації поширення вірусів, можуть мати негативний психологічний вплив, наприклад, спричинення симптомів посттравматичного стресу, депресії та безсоння. Втрата роботи та фінансова нестабільність під час глобального економічного спаду були пов'язані з тривалим зниженням психічного здоров'я.

"Історично склалося так, що несприятливі наслідки для психічного здоров’я впливають на більшу кількість людей і тривають набагато довше, ніж наслідки для фізичного здоров’я", — пояснює Джошуа К. Морганштайн, помічник директора Центру з вивчення травматичного стресу в штаті Мериленд, США. "Якщо історія є свого роду провісником, ми повинні очікувати значного "хвоста" щодо проблем з психічним здоров'ям, який триватиме ще довго після того, як спалах інфекційного захворювання спаде".

Згідно з дослідженнями, деякі люди, які постраждали від урагану "Катріна", все ще мали проблеми з психічним здоров'ям через п'ять років


Одним із ключових досліджень, на які він вказує, є 25-річний ретроспективний огляд наслідків аварії на ЧАЕС в Україні. Дослідники виявили, що через два десятиліття люди, що постраждали, мали підвищений рівень депресії та посттравматичного стресового розладу (ПТСР).

Вони також дійшли висновку, що проблеми психічного здоров'я були найважливішим наслідком катастрофи, яка призвела до тисяч смертей та глибокої шкоди для економіки регіону.

Подібним чином дослідження показують, що проблеми з психічним здоров'ям, зокрема психологічний дистрес та ПТСР, залишаються проблемою для людей, які втратили свої будинки під час урагану "Катріна" в Новому Орлеані, через п'ять років після катастрофи 2005 року. Це посилилося серед тих, хто мав слабке психічне здоров'я або низький дохід до урагану.


Які довготривалі проблеми будуть пов’язані з Covid-19

Що стосується того, які проблеми психічного здоров’я, пов’язані з пандемією Covid-19, найімовірніше триватимуть у довгостроковій перспективі, психологи вважають, що обсесивно-компульсивний розлад може бути одним з головних.

Тейлор пояснює, що це може мати довгостроковий вплив через те, що ОКР виникає внаслідок взаємодії між генами та факторами навколишнього середовища.

"Для людей, які мають генетичну схильність до деяких форм ОКР (тобто нав'язливі ідеї щодо забруднення та примус до очищення), стрес внаслідок Covid-19, швидше за все, може спровокувати або погіршити ОКР", - говорить він. "Деякі з цих людей стануть хронічними гермафобами, якщо не отримають належного лікування психічного загострення".

Поряд з ОКР, який є проявом тривожності, «загальна тривожність є також дуже важливою проблемою психічного здоров'я, на яку слід звертати увагу», додає Юко Ніппода, психотерапевт і речник Британської ради з психотерапії. "У нашому сучасному суспільстві вже багато людей, які страждають від тривоги, але через цю смертельну хворобу люди, які, як правило, легше відчувають тривогу, будуть і надалі відчувати це, і стан може погіршитися", - каже вона.

"Навіть коли пандемія закінчиться, деякі люди переживатимуть тривогу через загрозу варіаційного штаму".

Соціальна ізоляція, спричинена карантинними обмеженнями, для деяких людей, можливо, виявиться проблемою і після пандемії


Самотність, спричинена соціальною ізоляцією або “відсутністю сенсу” в житті під час пандемії, є ще однією головною проблемою, вважає Ніппода. Деякі люди мимоволі виявили менше тісних зв’язків у епоху соціального дистанціювання, і їм може бути важко. Інші навмисно відійшли від зовнішнього світу, щоб відчути "почуття безпеки" і, можливо, стануть стійкими до збільшення їх соціальної взаємодії в майбутньому, говорить Ніппода. “Коли люди відчувають стрес у зовнішньому світі, вони можуть закритися від цього світу.

Після того, як вони відчують цей відрив, їм може бути важко вийти у світ і поспілкуватися з іншими».

Тим часом стрес через Covid-19, швидше за все, матиме більший психічний збиток для тих, хто мав болісний життєвий досвід у минулому.

“Це може спричинити пам’ять про травму свідомо та несвідомо, що може вплинути на вас. У цьому випадку стан психічного здоров’я може стати довготривалим, оскільки це може відновити травми”, - пояснює Ніппода.

"У мене просто постійний страх когось втратити", - каже 35-річна Ліндсі Хіггінс з Нью-Йорка, яка втратила партнера через самогубство у 2014 році й вже пережила ПТСР з моменту приходу пандемії.

Після кількох років консультування вона відчула, що «життя пішло вперед», але тепер вона відчуває себе «дуже нервовою» кожного разу, коли її новий партнер виходить з дому.

"Я розумію, що він не помре, коли вийде з дому. Але я відчуваю страх, що щось може статися, що він може заразитися Covid-19 і сильно захворіти. І те саме стосується родини та друзів".

Безробіття або втрата постійного доходу (спричинені економічними наслідками пандемії) можуть також вплинути на довгострокове благополуччя. Численні дослідження щодо Covid-19 пов'язують ці фактори з депресією, стресом або думками про самогубство. Дані останніх опитувань, проведених у США, показали, що більше половини тих, хто залишився без роботи або чий дохід зменшився під час пандемії, вже повідомляли про негативні наслідки для психічного здоров'я, навіть із вищими показниками серед тих, хто отримував нижчу зарплату.

Психологи наголошують, що безпрецедентний характер та масштаби коронавірусної кризи додають додатковий рівень невизначеності у порівнянні з попередніми фінансовими кризами. Поки не винайшли вакцину, залишається незрозумілим, коли чи взагалі можливе відновлення деяких з найбільш постраждалих галузей, таких як туризм та індустрія розваг. Ніппода вважає, що це представляє особливо складну ситуацію для людей, які "погано справляються з невизначеністю" або намагаються вирішити ситуації, які вони не можуть контролювати.

"Зараз ми живемо в непевні часи. Деякі люди бояться невизначеності та невідомості. Цей страх може посилитися".


Чого нам ще потрібно навчитися

Історія буде судити про те, скільки з цих попереджень і передбачень в кінцевому підсумку будуть істинними. Різні державні органи по всьому світу виробили ключові принципи для вирішення цієї проблеми. На початку цього року Всесвітня організація охорони здоров’я опублікувала рекомендації щодо охорони психічного здоров’я, і подібні рекомендації видані урядовими установами США, Великобританії та інших країн.

Цього місяця Американська психологічна асоціація опублікувала звіт про довгострокові наслідки пандемії, пов’язані зі стресом, і про те, як люди можуть краще справлятися в цей період невизначеності.

Потрібні додаткові дослідження, щоб зрозуміти вплив психічного здоров'я на різні частини суспільства, включаючи пацієнтів та медиків


Дослідники також збирають емпіричні дані, які, як вони сподіваються, допоможуть краще зрозуміти довгострокові побічні ефекти психічного здоров'я цієї унікальної кризи, а отже, і способи боротьби з нею. Основні дослідження у Великобританії присвячені особливостям психічного здоров'я пацієнтів, госпіталізованих із Covid-19, та медсестер, які працюють "на передовій".

У Швеції дослідники Центру психіатричних досліджень у Стокгольмі проводять річний проєкт, в якому беруть участь понад 3000 людей з уже існуючими психічними станами, включаючи депресію, тривогу та ОКР. Австралійське національне опитування Центру досліджень психічного здоров’я Матильди в Сіднеї вимірює вплив пандемії на психічне здоров’я та добробут.

"Існує занепокоєння, що проблеми з психічним здоров'ям можуть наростати, і це потрібно досліджувати", - каже Нітья Джаярам-Ліндстрем, керівник операцій стокгольмського проєкту. За її словами, шведське дослідження зосередиться на тому, наскільки Covid-19 міг погіршити наявну нерівність у психічному здоров'ї, як симптоми пацієнтів розвиваються або змінюються протягом наступного року та які групи страждають найбільше. "Ми також хочемо зрозуміти фактори, що сприяють стійкості, що так само важливо розуміти, як і фактори ризику".

У Центрі вивчення травматичного стресу в штаті Меріленд Джошуа К. Морганштейн стверджує, що подібні проєкти будуть важливим ресурсом як для медичних працівників, так і для урядів. 

"Нагляд за охороною здоров'я різних груп населення для кращого розуміння цих аспектів ризику є надзвичайно важливим для нас, щоб забезпечити втручання та планувати подальші пандемічні хвилі, а також майбутні надзвичайні ситуації в галузі охорони здоров'я", - говорить він. "Стрес схожий на токсин, такий як свинець або радон. Для того, щоб зрозуміти це і як він впливає на суспільство, нам потрібно знати, хто піддається, коли, скільки і які він спричинить наслідки."

Хоча даних поки що мало, Морганштейн прогнозує, що довгострокові дослідження, можливо, надалі виявлять диспропорції добробуту між расою, статтю та доходом, які вже були відзначені під час пандемії, і їх слід глибше враховувати при розробці майбутніх висновків.


Стійкість і надія

Незважаючи на постійні занепокоєння довгим «хвостом» проблем психічного здоров’я, спричинених впливом Covid-19, психіатри кажуть, що важливо визнати, що є і деякі позитивні висновки.

Тейлор стверджує, що хоча значна частина меншості може боротися довгостроково, пандемія підкреслила високий рівень стійкості до стресів у широких верств населення, а також здатність людей "відбиватися" після катастрофічних подій. 

Наприклад, в Ухані, де пандемія розпочалася, відновилися випадки захворювання після суворого 76-денного локдауну, коли у місті влаштували масовий музичний фестиваль у серпні. Тисячі людей перебували у натовпі, плечем до плеча, без масок і соціальної дистанції. Великі концерти також повернулися в Нову Зеландію після припинення передачі вірусу у громаді.

Подібні акції мали місце, зазначає Тейлор, попри фаталістичний настрій на початку 2020 року, коли "багато людей сумнівалися, що життя повернеться до звичного, а деякі міркували про похмурий постпандемічний світ Дікенсія". Він вважає, що "подібні події, швидше за все, відбудуться в інших місцях світу, коли пандемія закінчиться".

Психотерапевт Ніппода зазначає, що для деяких людей несприятливі обставини пандемії насправді мали "надзвичайно позитивний вплив" на їх психічне здоров'я, яке також може бути тривалим. Досвід карантинних обмежень, стверджує вона, допоміг зменшити рівень тривожності або зупинити напади паніки серед тих, хто мав високий рівень стресу в зовнішньому світі до пандемії.

Це тому, що вони відчували більше почуття свободи та безпеки, проводячи більше годин вдома. Хоча існує ризик соціальної ізоляції та самотності, вона каже, що цей вимушений час у приміщенні спонукав декого урівноважити час між роботою та особистим життям у майбутньому або "приймати власний темп життя", коли справа доходить до спілкування — шляхом пошуку “власної зони комфорту в межах між приміщеннями та зовнішнім світом”.

Інші використовували час соціального дистанціювання, щоб облаштувати свої будинки, і "новий простір у домі, що позитивно відбилося в їхній свідомості майже так, ніби вони змогли упорядковувати думки у своїй голові", говорить Ніппода. З'явився час для захоплень, хобі, що багатьом забезпечило відчуття задоволення та допомогло зняти стрес.

Але подібні відгуки "порожні" для таких людей, як гермафоб Сьюзен Кемп у Стокгольмі, які досі намагаються розв'язати свої проблеми психічного здоров'я, пов'язані з пандемією. 

"Очевидно, що повинен бути певний баланс між обережністю та можливістю стати абсолютним відлюдником. Цього я не можу досягти", - нарікає жінка. “Але я не можу перемогти свій страх. У наші дні дуже важко вирішити, коли ти раціональний, а коли — ні."

"Мені дуже важко збалансувати себе", - погоджується американка, яка хвора на ПТСР Ліндсі Хіггінс. Жінка каже, що не впевнена, що її стан покращиться, навіть якщо вчені розроблять вакцину.

"Потрібен час для розповсюдження, щоб переконати людей, що вони повинні приймати вакцину. Чесно кажучи, я не впевнена, що коли-небудь знову почуватимусь у безпеці".

за матеріалами ВВС


29.10.2020 2441
30.11.2020
Олена Британська

Що робити, зіткнувшись з хворобою? Чого очікувати та до чого варто бути готовими? Про це ми розпитали у прикарпатців, котрі перехворіли на коронавірус та погодились розповісти про свій досвід.

531
29.11.2020
Тетяна Дармограй

Героїня цього матеріалу – 36-річна Лідія працює на улюбленій роботі, живе в достатку та разом з чоловіком виховує 5-річну доньку. Сьогодні їхнє життя схоже на щасливу казку, проте так було не завжди.

5144
25.11.2020
Остап Микитюк

Оксана Лозинська — яскравий приклад сильної жінки й людини, яка досягла успіху за межами рідної країни. Вона не випадково стала нашою сьогоднішньою гостею.   

1135
20.11.2020
Тетяна Дармограй

У нашому суспільстві до татуювань різне ставлення: одні милуються, інші засуджують, немало – дивуються. Проте, погодьтесь, що красиві малюнки на тілі часто викликають цікавість в інших.

3039
17.11.2020
Сліпенчук Наталія

Останні вихідні як представники громадськості та бізнесу, так і влади усіх рівнів зустріли у стані підвищеної емоційної турбулентності. Загальний хаос формується практично на усіх рівнях обговорення.

1402
13.11.2020
Тетяна Дармограй

В Івано-Франківську безліч оголошень з обіцянками допомогти у будь-якій складній життєвій ситуації. Так, вірити в це чи ні – вибір кожного, але заперечувати той факт, що ворожіння почасти межує з шахрайством – вкрай складно.  

5349

Хто і для чого ринок заграбастав? Чому про це "не знає" міста ГОЛОВА? Про небезпеки, загрози, бенефіціярів і співпрацю – з прізвищами, назвами та вірогідними мотивами…

638

Тема статті випливає з відношення президента України до розгляду моїх звернень стосовно неефективного адміністрування законодавства та корупції у галузі мисливського господарства. Я направив через електронний кабінет урядового контактного центру біля 5 зв

593 1

Скільки б ми не опиралися, але локдаун – це поки що єдиний ефективний засіб проти пандемії ковіду. І це довели в ряді країн світу, які наважились та запровадили його. Але в Україні не підуть на такий крок і ось чому.

1421

 Івано-Франківське обласне комунальне агролісогосподарське підприємство «Івано-Франківськоблагроліс», засновником якого є Івано-Франківська обласна рада, повідомило, що на площі 53728 га лісового фонду ведеться мисливське господарство, але плата за їх використання не береться 

2272
29.11.2020

В Україні замість індексу БігМака використовують індекс борщу, за яким легше відстежити коливання вартості базових продуктів, а також купівельну спроможність середньостатистичного українця.

548 1
07.11.2020

Переїдання може стати справжньою проблемою для людини, яка працює у віддаленому режимі.

6215
31.10.2020

Ідеальний десерт для вечірки на Геловін - гарбузовий кекс, який виглядає точнісінько як гарбуз. Щоб надати випічці правильної форми, використовуйте округлу форму для випікання діаметром 21 см з вертикальними смужками,  інформує Фіртка&n

2258
28.11.2020

Сьогодні, 28 листопада, у християн східного обряду розпочинається Різдвяний піст. Цей піст встановлений, щоб люди до дня Різдва Христового змінилися духовно. Сприяє в цьому молитва, покаяння, утримання від пристрастей, справи милосердя. Наприклад, допомога хворим, самотнім, нужденним людям та сиротам.  

1127
12.11.2020

Акція проходитиме в рамках відзначення Всесвітнього Дня убогих та буде безстроковою.  

1436
05.11.2020

Віддавна в нашому народі існує набожна практика почитання Першої п’ятниці місяці.  

1819
03.11.2020

Щомісяця, в ніч з 29 на 30 число, у родинному селі блаженного Симеона Лукача – Старуні відбуваються нічні чування.  

2015
01.12.2020

Google представив рейтинг найпопулярніших відео 2020 року на YouTube, які зібрали найбільшу кількість переглядів в Україні.  

152
24.11.2020

За тиждень в Дубаї ексчиновник витратив річну зарплату в люксовому готелі. Про це пише Фіртка з посиланням на Коментарі України. Колишнього заступника голови Офісу Президента Сергія Трофімова бачили в готелі Mandarin Oriental Jumeira в Дубаї, де ві

696
24.11.2020

Адміністрація загальних служб (GSA) повідомила новообраного президента Джо Байдена та його команду, що адміністрація Трампа готова розпочати процес передачі влади.  

754
16.11.2020

Дональд Трамп вперше фактично визнав, що на президентських виборах переміг його ‎суперник Джо Байден.‎  

1374
10.11.2020

Комітет Європейського парламенту із закордонних справ розкритикував Україну за недостатні зусилля із реформування судової влади та кволу боротьбу з олігархами.  

1612