Чому Україні не потрібні російські біатлоністки

 

жіноча збірна України з біатлону

 

Своєю перемогою в естафеті на 5-му етапі Кубку світу з біатлону наші дівчата "оживили" українського вболівальника, який вже відверто зачекався таких емоцій.
 

Ірина Варвинець, Юлія Джима, Валентина Семеренко та Олена Підгрушна втерли носа господаркам траси – німкеням, випередивши їх у запеклій боротьби.

 

З одного боку, ми звикли до нашої непереможної естафетної жіночої біатлонної четвірки. Регулярні тріумфи на етапах Кубку світу і головне – Олімпійських іграх у Сочі-2014. До речі, Джима, Семеренко і Підгрушна вже два роки живуть і виступають у статусі олімпійських чемпіонок.

 

З іншого боку, перемоги в естафеті ми і зачекалися. Адже востаннє наші дівчата вигравали в цій дисципліні якраз у Сочі-2014. Минулого сезону українки мали лише одну "бронзу" на 4-му етапі Кубку світу в італійському Антхольці. Це обумовлювалося тим, що збірну покинули одразу дві олімпійські чемпіонки. Віта Семеренко – через проблеми зі здоров'ям, а Підгрушна вирішила взяти тайм-аут в активній спортивній кар'єрі, пересівши у крісло заступника міністра спорту.

 

Цей сезон Віта знову пропускає, аот Олена повернулася на лижню. Причому яскраво – на першому ж етапі двічі фінішувала третьою в особистих гонках.

 

За відсутності двох основних біатлоністок тренерський штаб незмінно робив ставку на натуралізованих росіянок – Наталію Бурдигу й Ольгу Абрамову. Зазвичай, український квартет доповнювала одна з них, але були гонки, коли вони виступали обидві. Тоді ж наставники збірної залучали до естафети й Ірину Варвинець, яка відзначається стабільністю стрільби.

 

Та з поверненням Підгрушної ситуація різко покращилася. Вона закрила проблемну позицію. І тепер у двох гонках сезону ми маємо дві медалі – бронзову і золоту. Третьою Україна фінішувала і завдяки зусиллям Абрамової, яка нещодавно захворіла, поступившись місцем у збірній Варвинець. І от перемогу ми здобули тоді, коли виступали всі українки. Ірина блискуче впоралася зі стрільбою, достойно бігла по лижні, передавши естафету Юлії Джимі другою з мізерним відставанням від норвежок – 0,4 секунди.

 

Експерименти з росіянами, які приймають українське громадянство, поки що не приносять очікуваних результатів. Так, безсумнівно, добре, що свого часу наші лави поповнила Лілія Єфремова, яка стала бронзовою призеркою Олімпійських ігор-2006. Проте це швидше був щасливий виняток, ніж закономірність. Не применшуючи заслуг Лілії, але в особистих гонках вона лише раз піднімалася на подіум етапів Кубку світу – за бронзовою нагородою. Біатлоністка була швидкою, але завжди мала проблеми зі стрільбою. Всі зірки зійшлися якраз у Турині-2006, коли вона не припустилася жодного промаху і фінішувала третьою у спринті.

 

До української збірної просяться ті росіяни, яким не знайшлося місця у їхній рідній збірні. Тобто не найсильніші. Тим паче, ще й немолоді. І як показує практика, це нестабільні спортсмени. Особливо – за показниками стрільби.

 

Президент Федерації біатлону України пояснював залучення росіян до збірної конкуренцією, яку ті створюють у команді і за рахунок якої зростають результати. Однак, як свідчать результати, за позицію лідера синьо-жовтої борються саме українки. Так, в окремих гонках Абрамова задавала тон конкуренції Підгрушній, але все одно програвала їй. Зокрема, так було на першому етапі Кубку світу в цьому сезоні. Але! Одна – дві гонки – не показник, якщо ми говоримо про високі результати, а вони приходять разом зі стабільністю.

 

Тим паче, що у нас підростає достойна зміна – чемпіонка світу серед юніорів Юлія Журавок, багаторазова призерка юнацьких першостей світу Анастасія Меркушина, які, до речі, є чинними чемпіонками світу серед юніорів в естафеті разом з Юлією Бригинець.

 

До речі, в Кубку IBU, де виступають другі номери збірних, наша 21-річна Меркушина йде третьою в загальному заліку – 315 очок, поступаючись лише значно старшим росіянкам – Галині Нечкасовій (346 пунктів) та Світлані Слєпцовій (316). Сьоме місце утримує ще одна наша біатлоністка – 25-річна Яна Бондар.

 

Еспресо


19.01.2016 1302 0
Коментарі (0)

16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1604
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

919
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1386
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2612 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3706
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

3181 3

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

730

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

395

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

337

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

970
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5126
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10505 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8969
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7522
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

791
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

993
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1274
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15753
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

137
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1316
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1725
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1621