Я вже писав, що війна за переділ світу вже йде. Латентно. Поки у фазі серії локальних воєн колоніального типу. Але війна світова, з уже майже світовим охопленням. На двох континентах.
Якщо хто пам'ятає історію, то Друга Світова війна теж почалася не у Європі. А з вторгнення Італії в Абіссінію. (Здається, в 1936 році?) І вторгнення Японії до Китаю в 1937 році.
Чому війна досі не перейшла у глобальний ядерний конфлікт?
Ну, по перше, через страх перед ядерною зброєю і неприйнятним збитком від удару у відповідь. Поки не існує засобів гарантованого знищення засобів удару у відповідь або відбити удар засобами ПРО-ППО. США посилено створюють засоби знищення ворожої зброї, що може нанести удар у відповідь і засобів ПРО. Але бути ефективними цим засобам обеззброєння противника заважають, наприклад, російські відстані. Гарантовано вразити міжконтинентальні ракети суперника (перш, ніж воно злетить), зброєю, запущеним з будь-якої точки Землі поки не можливо. А у космосі ядерна зброя, наскільки відомо, поки що не розміщена,. І ПРО поки не досконала. І засоби її подолання поки перевищують можливості ПРО.
А по друге, і це найголовніше, поки що не склалася передвоєнна геополітична конфігурація.
У геополітиці найстійкіша конфігурація - трикутник сил. Коли існують три сторони потенційного конфлікту. Кожна з них може розпочати війну проти кожної іншої, але в разі початку війни виграє з них трьох та сторона, яка не воює. Або вступить у війну останньою.
А ось коли третя сторона конфлікту зникає, вступаючи у союз з однією із сторін, або розвалюється завдяки внутрішньому конфлікту, тоді геополітична конфігурація стає нестійкою. Виграє та сторона з двох, яка перша підготується і завдасть удару.
Друга Світова війна перейшла у свою глобальну фазу тоді, коли дві сили з трьох злилися в одну. Спочатку сил було три: Англо-Французька, Німецька і СРСР. Потім дві з них уклали угоду і почалася війна.
Зараз теж є три сторони:
1) НАТО, ті, що приєдналися до нього у відповідності з угодами про взаємодопомогу - це треті країни, що не входять у НАТО(сателіти на кшталт Японії або Кореї), а також США;
2) Китай;
3) І Росія з її могутнім ядерним потенціалом, що дістався їй від СРСР. Який натиском однієї кнопки цілком може знищити США.
Коли залишиться дві сторони конфлікту з трьох, глобальна війна стане неминучою.
Дві з них можуть залишитися в двох випадках: або сторони укладуть союз, або одна зі сторін розвалиться.
Хто перший з двох, що залишилися сторін підготується, той і жахне. Раптово. Привід знайдеться.
Примітка: Мене в свій час вчили, що таке раптовість в сучасній ядерній війні.
Стратегічної раптовості досягти не вдасться. Всі (еліти, а не народ) будуть знати, що війна почалась. Боротьба в передвоєнний період буде вестися заради тактичної раптовості. Якщо комусь з потенційних супротивників видасться, що ворог вже веде підготовку, він одразу почне мобілізацію. У сучасних умовах мобілізаційні заходи означають не тільки і не стільки призив резервістів, але перш за все розосередження населення з міст по селах, розосередження арсеналів, літаків, ракет, кораблів, військових контингентів і взагалі всього, що вдасться. А також приведення зброї до боєздатного стану.
Хто перший закінчить проведення цих заходів, той і натисне кнопку. Ось це і буде тією тактичної раптовістю, яка й принесе стратегічну перевагу. Переможе той, хто збереже більший людський, промисловий і військовий потенціал після обміну ядерними ударами.
Зараз військові союзи не закріплені. І навіть не формуються. Багатокутник поки не перетворився на «щось бінарне - двокутник». І Китай, і Росія, і США не закрили собі можливість створення військового союзу з будь-якою із двох інших сил. Зараз між ними йде стратегічне маневрування з метою максимально послаблення кожного гравця (саме в зв'язку з цим США і проводить політику розвалу Росії) і позбавлення його стимулу укладати союз з супротивною стороною. І при цьому якомога більше відлущити у кожної зі сторін її союзників. Реальних і потенційних. При цьому всі три держави активно нарощують свій стратегічний потенціал з метою зруйнувати трикутник шляхом досягнення абсолютної військової переваги однієї з сторін. Втім, це навряд чи реально.
При цьому і Китай, і США, і Росія залишають відкритими двері для укладення союзу з будь-якою стороною трикутника.
Поки зберігається таке становище, геополітичний баланс сил не зміниться. Глобальної війни не буде. Боротьба за переділ світу буде вестися шляхом локальних конфліктів, кольорових революцій і державних переворотів з можливим подальшим вторгненням однієї з сил в охоплену хаосом країну для того, щоб з допомогою крилатих воїнів добра витерти сльозину дитини.
Що ми і спостерігаємо.
І в сучасних умовах Росії вигідно, щоб геополітичний трикутник зберігався якомога довше. Вигідно доволі переконливо лякати кожну із сторін перспективою укладення союзу з іншою стороною, не укладаючи цього самого союзу ні з ким із сторін.
Поки, здається, так і діють.
А там час покаже, куди крива виведе.
Борис Булочніков,
