Чому ціна на золото не така висока, як того слід було б очікувати?

 

 

Почему золото не такое дорогое, каким могло бы быть? Две из трёх резервных валют мира – доллар и иена – находятся в непрерывной гонке по направлению ко дну, и лишь недавно европейцы сообразили, что лучше бы им начать самим толкать евро вниз, пока высокие цены на их продукцию не вытолкнули их с мировых рынков.

При этой всеобщей девальвации бумажных валют логичным было бы предположить, что золото должно быть намного выше в цене по сравнению с нынешним её уровнем.

Но золото не поднимается выше – оно дрейфует. Взгляните на этот график цены на золото за последние 10 лет.

После Мирового финансового кризиса 2008 года золото неумолимо росло в цене – и тому была понятная причина: рынки сообща пришли к умозаключению о том, что центральные банки мира будут обесценивать свои валюты, чтобы выбраться из-под горы частного, потребительского и суверенного долга.

Частные лица могли принимать решения о покупке золота в силу разных соображений – чтобы избежать потерь на волатильных рынках акций, из-за опасений бегства кредиторов из финансовых инструментов госдолга и т.д. – но в целом участники рынка действовали одинаково: они покупали золото как средство оградить себя от потерь. (Вообще-то, у золота нет другой функции, кроме как страховочной).

До поры до времени полёт шёл нормально.

Но потом, начиная с сентября 2011 года, цены на золото зависли на интервале между $1900 и $1600. Вместо того, чтобы продолжить движение до $2000 за унцию, до $3000, до бесконечности и дальше, золото просто носило без руля и ветрил как утихомиренного лоботомией пациента в обитой войлоком палате.

После сентября 2011 года никаких успехов золото не показывало.

И вот какая мысль у меня по этому поводу: а что если цена на золото дрейфует не потому, что рынки не верят в продолжение девальвации мировых резервных валют, а потому что рынок не верит в золото?

Что напоминает мне о свопах дефолтов по кредиту.

Помните CDS? По своей сути это были договоры страхования, применявшиеся с целью обезопасить себя от дефолта по отдельным облигациям. В преддверии Мирового финансового кризиса 2008 года кредитные дефолтные свопы росли в цене – некоторые экспоненциально – так как инвесторы пришли к выводу, что многие облигации с тройной «А» были на самом деле мусором, и вскоре по ним светит дефолт.

Поэтому CDS по этим облигациям росли в стоимости как черти – до того момента, когда рост этот вдруг прекратился: до коллективного сознания рынков дошло, что контрагенты по этим CDS-контрактам могут и не расплатиться.

Когда в 2008 году пошли дефолты по ипотечным ценным бумагам, все эти кредитно-дефолтные свопы начали расти в цене и (или) оказались перед необходимостью погашения. Эта гигантская задолженность ввергла страхового гиганта AIG в банкротство и создала ощутимую угрозу исчезновения в сентябре 2008 года всей мировой финансовой системы.

Когда этот момент наступил, свопы уже не росли в цене. Вернее, они скакали вверх-вниз как кривая ЭКГ у больного с сердечным приступом – что было абсолютно логичным: некоторые участники рынка ожидали, что имеющиеся у них на руках CDS будут погашаться в полном объёме, тогда как другие в этом уверены не были.

Поэтому пока бушевал кризис, установление равновесной цены на CDS было невозможно. По мере того, как становилось ясно, что то, от чего вновь ограждали кредитно-дефолтные свопы – дефолты по облигациям – должно было вот-вот случиться, цены на них неустанно бежали вверх. Но потом – непосредственно до и в течение самого кризиса, когда никто точно не знал, что обязательства по оплате будут выполнены – цены на CDS стали описывать зубчатую кривую.

По форме это то же самое, что произошло с золотом: безостановочное повышение цены в период вызревания кризиса – а затем «зубчатый» дрейф прямо перед его началом.

Все мы знаем и понимаем, что происходит с экономиками мира и системой необеспеченных денег: переизбыток долгов в мировом масштабе вынуждает центральные банки по всему земному шару девальвировать свои валюты, чтобы облегчить долговое бремя.

Многие люди – и так получилось, что я тоже в их числе – считают, что эта политика приведёт к инфляционному кризису, который постепенно ускорится до неподдающегося контролю гиперинфляционного исхода. Ключевое допущение в этом сценарии состоит в том, что единственное средство от неудержимой инфляции – жёсткое повышение процентных ставок, какое в 79-м провёл Пол Волкер – никогда не будет применено центральными банками мира, потому что по их мнению (отчасти оправданному) эти повышенные процентные ставки вызовут срыв мировой экономики в дефляционный штопор.

Поэтому усиление инфляции выльется в гиперинфляцию, и к тому времени, когда центробанки придут в себя и поднимут процентные ставки, чтобы её остановить, будет уже слишком поздно.

В указанном случае золото было бы идеальным хеджем от инфляции и возможной гиперинфляции. Вообще-то, даже лучше чем хедж, золото было бы идеальной инвестицией, которая бы оставила позади все другие классы активов, так как участники рынка предвосхитили бы этот инфляционный сценарий, а потому налегли бы на золото с такой скоростью и в таких объёмах, что цены на него взмыли бы вверх по параболе, намного опередив девальвацию необеспеченной валюты.

Учитывая, что все, у кого есть хоть какое-то понимание, осознают, что сейчас идёт завершающий этап гонки ко дну, золото просто обязано демонстрировать впечатляющий рост.

Но этого не происходит. Золото стабильно и сильно росло с 2000 года по сентябрь 2011 года – но с тех пор, оно дрейфует в «зубчатой» манере.

Так почему же золоту – которое представляет собой реально существующий, физический биржевой товар – вести себя так, как кредитно-дефолтные свопы вели себя прямо перед кризисом 2008 года?

По той же самой причине: покупатели золота не доверяют контрагентам, которые его продают.

Потому что бо́льшая часть рынков – это, в конце концов, рынки бумаг, а не слитков.

Разнообразные паи золотых индексных фондов, золотые сертификаты и т.п. – они все основываются на надёжности издавшей документ стороны. Золотые слитки лежат в хранилищах, а соответствующие им бумажные расписки выпускаются в обращение.

Но как указали больше двух обозревателей рынка драгметаллов, на свете больше золота, выпускаемого в бумаге, чем настоящего золота в слитках.

Что сие означает? Это означает, что мировые рынки драгоценных металлов, по сути, представляют собой игру в музыкальные стулья, в которой сидячих мест гораздо меньше, чем игроков – гораздо меньше золота, чем его держателей.

И в целом участники рынка об этом знают. Потому они и не доверяют своим контрагентам. Потому-то золото и не растёт стрелой.

У золота есть только один рынок, не два. Невозможно отделить владельцев слитков от держателей золотых сертификатов и тем самым создать два рынка, один для настоящего золота, другой – для бумажного.

Поэтому текущая спотовая цена на золото отражает царящую на рынке неопределённость относительно того, у кого реальное золото, а у кого никчемные золотые сертификаты.

Вспомните: после того, как прошёл кризис 2008 года, цены на свопы дефолтов по кредиту быстро достигли своего рыночного уровня. Они достигли действительного рыночного уровня, как только неплатёжеспособные контрагенты, тот же AIG, были выявлены и изолированы.

Но перед кризисом и во время его? Когда ещё не было ясно, по какому кредитно-дефолтному свопу обязательства будет исполнены, а по какому – нет? Цены на CDS колебались – как сегодня это происходит с золотом.

В долгосрочной перспективе, если исходить из предположения, что центробанки не сумеют вовремя поднять ставки во избежание гиперинфляции, цена на золото пойдёт по параболе. Но до этого момента она продолжит дрейфовать, так как рынки не знают на самом деле, чьё золото настоящее, а чьё – ничего не стоящая бумага.

 

Источник перевод для mixednews

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Нова світова тенденція: Золото - додому!

Золота геополітика. Навіщо Німеччина евакуює своє золото з ​​Франції і США

Нейтан Льюїс про повернення золотого стандарту, володіння золотом і сріблом і сценарії розвитку кризи

Пітер Гріндіч: Ми перебуваємо на ранніх стадіях зародження валюти з золотим забезпеченням

Золото і потенційний ендшпіль долара. Паперове золото: який від нього взагалі толк?

На тлі побоювань за паперові валюти в умовах економічних негараздів золото «засяє» ще яскравіше

Річард Расселл: «60-річний шок, золото і коротка позиція на срібло»

 Інструкції для власника золота на 2013 рік

Інвестори все більше віддають перевагу сріблу

Річний «боковик» в цінах на золото і срібло досить сильно вимотав спекулянтів дорогоцінними металами

Золото і «кінець світу»

Золото: вирішення глобальної банківської кризи

Як розуміти стабільний попит на золото з ​​Азії

Динаміка попиту і пропозиції на золото та потенційний ендшпіль долара

Галицький кореспондент: Єдиний спосіб для українця зберегти заощадження — вкласти їх у золото, переконані експерти

"Буми" і "крахи" епохи золотого стандарту

Ціни на золото продовжать зростати в 2013 році

Джон Шимкус: Золото, доступне для видобутку, закінчиться через 20 років

Уго Салінас Прайс про монетизацію срібла

Фінансова катастрофа станеться без попередження

Вибори в США: найкращий з можливих результатів для золота

Gold Money Index і справедлива ціна на золото

Роберт Фітцвільсон: Насуваються великі зміни, але це не кінець світу

Фелікс Цулаух: Золото, загальний крах і кінець незабезпеченої валюти

Як золото може досягти $13.644, а срібло $853 за унцію

Джеймс Вест: «Золото по $5000 і срібло за $300, - це цілком реальні цілі»

Напередодні зростання. Про те, скільки потрібно буде грошей (золота чи срібла) для нормального життя в умовах кризи

Майк Малоуні: 10 головних причин для покупки срібла

Чи варто чекати конфіскації золота?

Можливості купити золото дешевше, аніж $1700 за унцію скоро не буде

Ліквідація сучасної фінансової системи. Про золотий стандарт

Срібло, вино, антикваріат і золото (SWAG) для захисту від інфляції

Наступає час ломбардів? У важкі часи італійські скупщики золота процвітають

Чого бояться центробанки та інсайдери по всьому світу?

Даг Кейсі детально спростовує анти-золоту пропаганду

Пікова ціна золота буде 12,5 тисяч доларів за унцію

 Фази секретної золотої політики

 


29.01.2013 1297 0
Коментарі (0)

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1914
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1009
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1184
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1619
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2818 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3913

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1112

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

621

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

431

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1150
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5763
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5311
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10711 2
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

1381
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1402
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7624
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1092
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15944
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

514
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1514
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1967
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1856