Збірна України відстояла у гостьовому протистоянні зі Словенією домашню перемогу та вдруге в історії потрапила на чемпіонат Європи. Та щоб не виявитися у фінальній частині турніру статистами, команді Михайла Фоменка у найближчі півроку варто добряче попрацювати.
Запас міцності
До вирішального матчу плей-офф відбору проти Словенії збірна України підходила з солідним запасом. 14 листопада у Львові команда Михайла Фоменка перемогла суперників з рахунком 2:0, що примушувало господарів поля у Маріборі йти вперед, а гостям дозволяло діяти в улюбленій контратакуючій манері.
Втім, зручно все виглядало лише в теорії, на практиці ж збірній України довелося у другому стиковому матчі вкрай важко. Словенські футболісти, які ніколи не відзначалися чемністю на полі, вочевидь, вирішили, що для досягнення мети всі засоби гідні, та з самого початку матчу зібралися втопити суперників у зливі брудних прийомів та порушень.
Словенська агресія
Вже на першій хвилині ліктем в обличчя від Боштьяна Цесара отримав Євген Селезньов. Потім словенці грубо збили Євгена Коноплянку, ще й спровокувавши його на жовту картку. Далі настала черга боляче отримати по ногах Андрія Ярмоленка.
Команда Сречко Катанеця мала на меті якщо не вивести з ладу, то хоча б залякати лідерів збірної України, один гол якої примушував би словенців забивати чотири рази. Надмірну агресію футболісти збірної Словенії поєднували з артистичними симуляціями, при кожному єдиноборстві з криками падаючи на газон та зображаючи смертельні муки.
Подібна брудна тактика спрацювала, і балканці зусиллями Боштьяна Цесара досягли свого на 11-й хвилині, забили швидкий гол.
Героїчна оборона
На щастя, збірна України не зламалася, а поступово почала налагоджувати контратакуючу гру, хоча конструктивні дії у вівторок ввечері у неї відверто не лагодилися. Поступалися наші футболісти й у боротьбі в середині поля, а спроби Євгена Коноплянки взяти ініціативу на себе наштовхувалися на міцну оборону.
Врешті у середині другого тайму команда Михайла Фоменка опинилася на межі катастрофи. Захисники знову не втримали у власному штрафному майданчику Боштьяна Цесара, який розстрілював ворота впритул, але таки не зміг переграти Андрія П’ятова, який блискуче зреагував на удар та витіг м'яч з нижнього кута воріт.
Зняте прокляття
Наприкінці матчу агресія збірної Словенії переросла у безпорадну агонію. Вона вилилася у червону картку Мішо Бречко за варварське порушення проти Євгена Коноплянки та розбиту голову Артема Кравця, до якого приклався ліктем всюдисущий Боштьян Цесар, який, втім, уникнув вилучення.
А на останніх секундах матчу збірна України організувала контратаку, в якій троє наших футболістів вийшли на голкіпера Саміра Хандановіча, Артем Кравець відпасував Андрієві Ярмоленку, який спрямував м'яч у порожні ворота та поставив у матчі та відборі остаточну крапку. Українці вистраждали у Маріборі нічию 1:1 та вийшли на Євро-2016.
Наша команда з шостої спроби здолала плей-офф кваліфікації крупних турнірів. На чемпіонаті Європи українці зіграють вдруге в історії. Дебютували вони на континентальній першості у 2012 році на правах господарів. Крім цього, наша команді у 2006 році грала на чемпіонаті світу, куди потрапила з першого місця у відбірковій групі.
Фронт робіт
Безумовно, національна команда подарувала українцям свято. Але досягнення збірної це ще й привід, засукавши рукави, працювати. Варто визнати, що з продемонстрованим нашими футболістами у відборі рівнем гри у фінальній частині турніру на великі досягнення не можна розраховувати.
Зараз в Україні посередня за європейськими мірками збірна, яка вкотре довела, що не здатна на рівних конкурувати з такими топ-командами, як іспанська, не спромігшись обіграти у вирішальному матчі навіть резервістів чинних чемпіонів Європи.
Команда Фоменка не оминула стикові матчі, попри те, що у цій відбірковій кампанії "напряму" до фінальної частини потрапляла не одна, а дві найкращі команди з групи. А сам тренер почасти "дмухав" на холодну воду та, приміром, не ризикнув грати з тією ж Словаччиною на перемогу та спробувати посунути її з другого місця.
Недоторкані резерви
Обережною була і кадрова політика Михайла Фоменка, який не вдавався до рішучої ротації складу навіть у матчах з аутсайдерами та робив ставку на 13 - 14 перевірених виконавців, які зрештою зараз є у збірній безальтернативними. Для фінальної частини чемпіонату Європи з її щільним ігровим графіком, неминучими травмами та дискваліфікаціями подібного ресурсу недостатньо.
Тож у майбутніх товариських матчах збірній конче необхідно награвати інші варіанти та перевірити всіх потенційних кандидатів на місце у складі. Тим паче, що багато з них свого шансу зачекалися – як, скажімо, семеро футболістів "Зорі", що регулярно до національної команди викликаються, але на полі проводять лічені хвилини.
Головне - не задовольнитися одним лише фактом потрапляння на Євро-2016 та реалізувати свій потенціал, або й стрибнути вище голови. Як це зробила збірна України у 2006 році, потрапивши на чемпіонаті світу до чвертьфіналу.
Історичний шанс
Тим паче, що серед 24 учасників європейської першості українці аж ніяк не є аутсайдерами. При жеребкуванні 12 грудня наша збірна опиниться у другому кошику, тож не зустрінеться з Італією, Росією, Швейцарією, Австрією та Хорватією.
Чехія, Швеція, Польща, Румунія, Словаччина, Угорщина – з третього кошика, та Туреччина, Ірландія, Ісландія, Уельс, Албанія, Північна Ірландія – з четвертого, зовсім не виглядають непереможними. Та й у Франції, Іспанії, Німеччини, Англії, Португалії та Бельгія треба вчитися відбирати очки.
Слідом за першою перемогою у стикових матчах відбору чемпіонатів світу та Європи, Україна на полях Франції чекає від своєї збірної історичного досягнення на Євро і виходу до 1/8 фіналу. У 2016 році там опинитися буде трішечки легше, ніж раніше, адже до 1/8 фіналу вийдуть не лише по дві перші команди з шести груп, але й чотири кращих збірних, що фінішують на третьому місці.
