Чи є у Галичини столиця?

 

Звичайно ж, немає, оскільки й самої Галичини не існує. Коли за часів Австро-Угорщини існувало Королівство Галичини і Лодомерії, а потім Галицька автономія, то їх столицею був Львів. Зараз це місто є рядовим українським обласним центром, одним із 24-х. Але починаючи цю розмову, ми намагаємося заглянути трохи вперед.

 

Справи в державі Україна розвиваються таким чином, що адміністративно-територіальна одиниця Галичина цілком реально може згодом з’явитися на мапі. І питання «столиці», тобто центру адміністративно-територіальної одиниці, знову, як то кажуть бюрократи, стане на порядку денному.

Львів, як відомо, і нині вважають неформальною столицею Галичини, а може, й усієї Західної України. Що ж, така думка має право на існування, але – не більше. Тут варто окремо розглянути історичну роль Львова. Львів – це особливе місто вже хоч би тому, що ніколи повністю не було «чиїмось».

Львів, збудований, імовірно, волинським князем Данилом Романовичем чи його сином Левом, був заселений, скоріш за все, близькою до князя знаттю та її обслугою, а також запрошеними німцями-ремісниками, євреями-лікарями, східними купцями, ну і місцевим простолюдом. Тобто протогаличанами.   

Волинських князів Романовичів, як випливає з історії, в Галичині не надто любили. Тож Львів розташувався на землях галичан, вірогідно, не надто приязних до Данила чи й Лева. Начебто саме через це Данило для власного проживання віддавав перевагу волинським містам.

За І Речі Посполитої Львів довший час був німецькомовним і латиномовним містом, хоч і з польською адміністрацією. За Австрії – це мультикультурна і поліконфесійна столиця Королівства Галичини і Лодомерії з німецькою адміністрацією, польською аристократією, єврейськими гендлярами та правниками і руським духовенством, плюс різнонаціональні середовища бідноти та ремісників.

За часів Галицької автономії, а потім і ІІ Речі Посполитої місто стало «польським островом» у «русинському морі» східної Галичини, у якому втім були «вулиці – польські, а будинки – єврейські». Тобто і за Польщі місто не було повністю польським, і за нацистів не було виключно нацистським, і навіть за радянських часів Львів ніколи не був повністю радянським. Хоч відразу після війни центр міста заселили «визволителями» і «спеціалістами зі сходу», та околиці кишіли прихованими націоналістами, підпільними уніатами чи й просто консервативним галицьким пролетаріатом сільського походження.

І зрозуміло, що Львів ніколи не був і зараз не є повністю українським, хоч, може, і є найбільш українським містом в усій Україні, що радше свідчить погано про саму країну. Однобоке і безпідставне самопроголошення Львова як «українського П’ємонту» і представлення галичан як найдосконалішого взірця українства призвело до епідемії «дитячої хвороби націоналізму».

«Печерний варіант» націоналізму в Галичині зміг укріпитися ще й внаслідок того, що за роки незалежності з цього краю – і в західному, й у східному напрямку – емігрували тисячі освічених і досвідчених людей – фахівців і візіонерів, справжніх лідерів й ентузіастів. Тому на перші ролі висунулися «водевільні патріоти» та «борці естрадного жанру». Але навіть за таких обставин Львів не став переважно націоналістичним.

Насправді ж під яскравою маскою українського націоналізму ховається місто м’яких пастельних кольорів міщанського консерватизму і боягузтва, сором’язливого космополітизму і лібералізму, буржуазної самозакоханості і гедоністичного лінивства. Тому нинішній Львів не може становити ні якоїсь особливої загрози, ні особливої надії. Це відчувають люди з інших міст чи країн, які останніми роками охоче поселяються у Львові. Багатші – іноземці чи мешканці сходу і півдня України – купують у Львові помешкання, відкривають бізнес. Бідніші – молоді люди чи митці – чіпаються за будь-які проекти чи навчання, щоб затриматися у цьому місті якщо й не назавжди, то якнайдовше.

Львів знову стає щораз більше різнонаціональним, різномовним, різнорелігійним – тобто мішанкою культур і народів.

Тому нинішній Львів мало ким цікавиться, окрім себе, навіть Галичиною. Такий Львів не вирішуватиме проблем Галичини, як і будь-чиїх інших. Тож можна сміливо ствердити, що на момент виникнення якогось типу галицької автономії і самоврядування місце столиці Галичини залишатиметься вакантним.

 

 ZAXID.NET


04.05.2013 Володими Павлів 3232 5
16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

412
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

1659
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1400
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1331
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1235
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

7359

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

420

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

522

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

757

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1794
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

170
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1234
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

728
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

176
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1408
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

992
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1548 1
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

358
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

466
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1200
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1494
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

998