Мова піде про молитву предстояння, або молитву за інших.
Подивитися на світ очима любові до Бога і ближнього
Коли людина живе в егоїзмі і на перше місце ставить себе, своє «я», свої потреби, тоді і в молитві до Господа Бога вона має спокусу молитися спочатку за свої потреби. Коли ж йдеться про справжню християнську позицію, то духовні учителі Церкви нас заохочують, перше ніж говорити з Богом про свої потреби, молитися за потреби наших ближніх.
Щоби поставити нашу молитву на тверді і справжні фундаменти та краще усвідомити власні потреби, ми повинні подивитися на світ Божими очима, очима любові. Навіть більше, маємо подивитися на світ очима заповіді любові до Бога і до ближнього. Як цікаво! Йдеться про дві заповіді любові, але заповіді любові до себе між ними ми не бачимо. Очевидно, що коли ми будемо любити Бога і ближнього, здобудемо все те, чого самі потребуємо. Тому й каже народна приказка: допоможи ближньому – а тоді допоможеш самому собі.
Перейнятися потребами інших людей
Для того щоб усвідомити справжність наших прохань до Господа Бога про власні потреби, потрібно спочатку перейнятися, серцем відчути потреби інших людей. Цей альтруїстичний фундамент християнської молитви є основоположним. Дуже часто ми є глухими до інших людей. Тоді, очевидно, не можемо сподіватися, що інші почують нас. Якщо ми не чуємо прохання іншого, як ми можемо самі чогось просити в Господа Бога, каже нам Священне Писання.
Саме тому наступним кроком молитви після покаяння має бути молитва предстояння, тобто молитва за інших людей. За тих людей, які, можливо, перебувають у більшій нужді, ніж ми. Ми повинні передусім представити Господу Богу болі та потреби людини, людства, Тіла Христового, яким є Христова Церква в наш час. Як глибоко ми відчуваємо серцем біль іншої людини, так глибоко ми є християнами. Як глибоко ми носимо Бога в собі, так глибоко ми є храмом Святого Духа.
Згадати про тих, кому найважче
У молитві за інших людей потрібно згадати тих, кому найважче. Якщо ми маємо сьогодні що їсти, згадаймо тих людей, які, можливо, живуть поруч, але не мають що покласти цього дня у свої уста. Якщо ми прокидаємося зранку в теплій постелі, згадаймо тих, які, можливо, цієї ночі ночували на вулиці. Якщо ми починаємо цей день у лоні своєї родини, згадаймо тих, які сьогодні покинуті, забуті, самотні.
Ми дуже часто відчуваємо, що потреба іншої людини є насправді великою. Скільки людей просять нас про молитву за них! Тому перед тим, як починаємо молитву за себе, представмо Господу Богу тих, про яких Він свого часу сказав і скаже нам на Страшному суді: «Я був голодний, а ви Мене нагодувати; Я був спраглий, а ви Мене напоїли; Я був нагий, ви Мене зодягли; Я був у в’язниці, а ви навідались до Мене; Я був хворий, ви прийшли до Мене». Навіть коли ми не можемо щодня особисто чинити всі ті діла милосердя для тіла і душі ближнього, то мусимо в молитві принести ці потреби Господу Богу. Таким чином наша молитва робитиме нас справжніми християнами.
Побачити власні потреби в мозаїці потреб інших
У молитві за інших ми виконуємо функцію заступництва. Ми молимося подібною молитвою за людину, людство, світ, як молиться Пречиста Діва Марія, як моляться святі й ангели у небі. Так ми вчимося бути досконалішими в нашій молитві, вчимося краще бачити і особисті проблеми та потреби в мозаїці потреб, волань, благань, які представляє Господу Богу з різних сторін молитва Церкви.
***
Нехай Господь Бог допоможе нам усім зростати в молитві заступництва. Огорнімо своєю молитвою всіх тих, які прохають у нас цієї молитви! Впустімо разом із Господом Богом до свого серця і іншу людину! І в тій молитві за інших – молитві заступництва – станемо кращими, а наша молитва – сильнішою. Бо ми відчуємо, що молимося разом; що молимося разом з іншими і за інших; що молимося разом з нашим Господом Богом. Син Божий молиться з нами й у нас за свою Церкву, за свій світ. А Дух Святий у нашому серці буде щоразу глибше промовляти і навчати нас, як і про що потрібно молитися. Тоді ми дуже глибоко і правильно підготуємо той момент молитви за особисті потреби, прохання, і наша молитва за власні потреби буде кращою.
† СВЯТОСЛАВ, сайт УГКЦ
