У проекті Державного бюджету на 2019 рік на фінансування екстреної медичної допомоги передбачено близько 6 млрд грн. Додатково планується виділення 922,5 млн грн для розвитку системи екстреної медичної допомоги. Реалізація запланована на 5 років і почнеться поступово з 2019 року.
Модернізація диспетчерської служби
Для того, щоб екстрена медична допомога відповідала світовим стандартам та викликам, буде створена єдина електронна система “Централь 103”. Задачею системи буде покращення взаємодії між усіма ланками екстреної медичної допомоги, передусім – на рівні регіональних оперативно-диспетчерських служб.
В наступному році система почне працювати у тестовому режимі у Вінницькій, Донецькій, Запорізькій, Одеській, Полтавській, Тернопільській, Харківській, Херсонській областях та місті Києві. Після завершення тестового періоду до системи підключать й інші регіони, і врешті-решт вона буде інтегрована до глобальної системи “Електронне здоров’я”.
На сьогодні, вся статична інформація про виклики та виїзди бригад допомоги зберігається в паперовому вигляді, результатом чого є проблема недостовірної статистики та відсутність можливості її аналізу. Також оперативно-диспетчерські служби різних областей не обмінюються інформацією між собою. Це призводить до того, що у випадку ДТП на кордоні областей виїжджає не найближча бригада. Це призводить до значних часових втрат і втрачених життів.
Більше того, частина областей взагалі не має єдиних регіональних диспетчерських центрів, що робить координацію екстреної медичної допомоги надзвичайно проблемною.
“Найважливіше, що забезпечить “Централь 103” – це збір достовірної та оперативної статистичної інформації в електронному вигляді, повністю позбувшись паперових звітів. Крім того, внаслідок впровадження системи, при надзвичайних подіях з’явиться можливість різним областям координувати свою роботу між собою та оперативно залучати працівників інших екстрених служб. Важливо також, що екстрену допомогу зможуть викликати люди з порушенням слуху та мови”, – каже Роман Ланський, керівник проекту з оптимізації роботи оперативно-диспетчерських служб ЕМД.
Кол-центри замінять виклики швидкої
Для збільшення доступності медичної допомоги для пацієнтів, планується створення колл-центру, де медпрацівники будуть надавати консультації та загальні рекомендації пацієнтам, стан яких не загрожує життю. Такі центри вже працюють в деяких регіонах. Їхня робота дозволяє зменшити кількість непрофільних викликів швидкої допомоги.
Варто пам’ятати, що основне завдання екстреної медицини – допомогти пацієнту максимально швидко та якісно, коли існує значна загроза його життю та здоров’ю. Лише такі випадки називаються екстреними. Бригада швидкої допомоги має доїхати до пацієнта протягом 10 хвилин у місті або протягом 20 хвилин – у сільській місцевості.
Одне з найбільш обговорюваних питань, чи буде виїжджати швидка на підвищений тиск та високу температуру? Адже, якщо такі стани не супроводжуються додатковими загрозливими симптомами, вони вважаються неекстреними.
Звичайно, що жоден пацієнт не залишиться без медичної допомоги. Для того, аби швидко отримати допомогу у випадку загострення хронічної хвороби або легкого нездужання, пацієнтам радять звертатись до своїх сімейних лікарів, якщо йдеться про робочі години.
Втім, якщо на регіональному рівні не визначений механізм надання медичної допомоги в неекстрених випадках, до таких пацієнтів виїжджає бригада екстреної медичної допомоги до 1 години з моменту отримання звернення.
Впровадження сучасних галузевих стандартів
На сьогодні при прийнятті рішень медичні працівники мають керуватись протоколами та іншими документами, що стандартизують медичну допомогу. Багато з цих документів застарілі, неактуальні та не враховують останні наукові дослідження і розробки.
Для надання якомога кращого рівня екстреної медичної допомоги будуть адаптовані та впроваджені міжнародні клінічні протоколи. Важливим буде протокол диспетчеризації – послідовний і логічний порядок запитань диспетчера, який дозволяє максимально чітко і швидко зрозуміти медичні потреби пацієнта.
Впровадження навчальної програми «Перший на місці події»
Першу допомогу повинні вміти надавати якомога більше людей. Найбільше потрібен цей людям, які потенційно можуть опинитись першими на місці події: поліція, рятувальники, професійні водії, залізничні провідники, стюарди, освітяни тощо.
Перша допомога, яка надається протягом 3-5 хвилин може значно збільшити шанси потерпілих вижити в наслідок невідкладної ситуації. Саме тому Міністерство охорони здоров’я розробило навчальну програму з першої допомоги – «Перший на місці події» та технічну можливість передати їм інформацію про ситуацію. Вже найближчим часом розпочнеться навчання співробітників поліції, а згодом – пожежників, освітян, водіїв тощо.
Який він – український парамедик?
Лінгвістичні суперечки і стереотипи, запозичені із зарубіжних фільмів, створили купу хибних уявлень щодо професії “парамедик”.
Парамедик в Україні повинен мати медичну освіту рівня бакалавра. Під час трьохрічного навчання парамедики навчатимуться надавати медичну допомогу саме в критичних для життя станах. Підготовка буде сфокусована на практичних навичках та відпрацюванню командної роботи. Їхні основні задачі – діагностувати загрозливий для життя стан, якісно надати медичну допомогу на місці події, стабілізувати пацієнта і безпечно транспортувати його до найближчої лікарні.
Тож яка відмінність парамедика від лікаря чи фельдшера? Фельдшер отримує середню медичну освіту, в якій лише частково закладені основи надання допомоги у невідкладних станах, бо це не єдина функція фельдшера. В свою чергу лікар отримує вищу медичну освіту протягом 6 років і лише 1,5 років відводиться для оволодіння навичками роботи в екстрених ситуаціях. Фактично, як лікар так і фельдшер, володіють ширшим переліком знань, але вони недостатньо сфокусовані на екстреній допомозі й подекуди не обізнані щодо сучасних методик врятування життя. Вже від вересня 2018 року підготовку парамедиків розпочали в Тернопільському державному медичному університеті імені І.Я. Горбачевського та Черкаській медичній академії.
Крім того, Міністерство охорони здоров’я розробило програму перепідготовки для фельдшерів, які сьогодні працюють в складі бригад екстреної допомоги. Програма спрямована на підвищення їх кваліфікації відповідно до міжнародних стандартів надання екстреної допомоги.
В свою чергу, водії, які працюють на швидкій, також можуть стати повноцінними членами бригади і після мінімального навчання у 3 тижні отримати кваліфікацію екстрених медичних техніків. Працівники, які пройдуть навчання сучасним методикам врятування життя, отримають підвищення зарплати, що власне і буде їхнім стимулом.
Що стосується лікарів швидкої, то вони зможуть і надалі працювати на своїх посадах у складах бригад екстреної медичної допомоги. Склад і кількість різних типів бригад – фельдшерських, парамедичних, лікарських, змішаних – визначатимуть на місцях керівники Центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.
Створення відділень невідкладної допомоги
Розвиток системи екстреної медичної допомоги також передбачає створення на базі лікарень інтенсивного лікування відділень медицини невідкладних станів, які будуть належним чином оснащені, а медичний персонал – готовий до надання медичної допомоги у режимі 24/7/365. У таких відділеннях пацієнт зможе перебувати не більше 24 годин, після чого його або буде виписано, або переведено до іншого відділення за профілем захворювання.
автор: Євген Гончар, аналітик Центру “Ейдос”
