Час робити висновки й не бути овочами: книжковий огляд від Фіртки

Фіртка має для читачів новий цікавий та надзвичайно мотиваційний книжковий огляд від нашого експерта Остапа Микитюка.


Останнім часом до рук потрапляють книги, які так чи інакше пов’язані зі свободою, війною, відстоюванням власних внутрішніх і зовнішніх кордонів, розумінням себе і тих, хто навколо. Сьогоднішня добірка не випадково складається саме з цих книг. Вони попри свою максимальну реалістичність, а в більшості ще й історичну фіксацію, наштовхують на думки про те, що тільки у єдності, любові та вірі у своє, рідне, ми зуміємо вистояти проти усіх труднощів та небезпек.

Отож.


Відкриє добірку книжка, яку я нещодавно прочитав на одному диханні, попри те, що вона не така проста, як здається на перший погляд. Це книжка Оксани Мороз — «Нація овочів? Як інформація змінює мислення і поведінку українців», яка вийшла у київському видавництві Yakaboo Publishing. Охарактеризувати якось односторонньо цю книжку в мене не вкладається у голові.

Вона водночас виступає соціальним та інтелектуальним зрізом українського суспільства за останні 30 років, і являється збіркою правил та лайфхаків з інформаційної гігієни, і претендує називатися автобіографією непересічної особистості Оксани й до всього ще й розкриває уважному читачеві секрети справжнього піару та маніпуляцій масами.

Це книга-знахідка, яку насправді в певний момент стає сумно читати, бо розумієш, наскільки Оксана Мороз права у своїх висновках про сучасне українське суспільство. Багато речей відкриті, наче на долоні, але мало хто вміє звертати на це увагу чи надавати цьому вагомості. Наводити приклади з цієї книжки надто складно, бо їх надто багато, а цю книгу потрібно ґрунтовно досліджувати та розкладати по поличках у власній голові. Та хоча б один я все-таки наведу. Наприклад, далеко ходити не треба, наш теперішній президент і політика за роки Незалежності загалом. Всі ці політичні качелі, процвітання популізму, корупції, віра у Месію який прийде і все зробить: і дороги побудує, і зарплати по 4000 доларів, і далі по списку — наслідок інформаційної  незахищеності й розвитку технологій та інтернету. Світом тепер настільки заволоділа надмірність каналів інформації, що звести до маніпуляцій і отупіння простіше простого.

Я рекомендую прочитати цю книгу кожному і задуматись над тим, чи ще не пізно почати змінювати себе і своє середовище на краще. А там глядіть і вся країна заживе.


Але, на жаль, поки не заживає. Навпаки, рани нашої країни ще кровоточать саме як наслідок того, що ми стали овочами. Наступна книжка на яку я б хотів звернути вашу увагу, це  «Точка нуль» — збірка есеїв і по суті армійських щоденників українського письменника Артема Чеха в період його служби в армії, яка проходила на передовій. Вона з’явилась однією з найперших книг на таку тему у харківському видавництві Vivat.

Це не героїчний епос, не сповідь невдахи, якого накрила вимушена мобілізація це і не воєнна проза типу гемінґвеївсього «По кому подзвін». Це пазл. Пазл, який складається з днів, ночей, чергувань, обстрілів, страху, героїзму, матюччя, палючого сонця, дружби, болота, бажання жити й кохання, яке дасть сили повернутися додому. Як зазначає видавництво: У психології є поняття «точка нуль». Це той стан обнуління, під час якого людина звільняється від усіх думок, бажань, почуттів; нема ніякого вчора, нема ніякого завтра, є лише тут і тепер, є лише «я» в ньому. Саме про такий стан без прикрас пише Артем.

Книжка показує нам жорстоку реальність, яку не видно з тилу, яку не показують у новинах, яку побачивши одного разу ще не скоро забудеш.


У минулому 2020 році світ побачила книжка вже не письменника, який став воїном, а військового, який став письменником (ну або принаймні закрив для себе якийсь гештальт, написавши її). Це «Точка неповернення» Дмитра Вербича, яка вийшла у видавництві «Наш Формат».

Дмитро Вербич – мандрівник-професіонал, громадський активіст, боєць-доброволець. Захисник Донецького аеропорту. Автор і ведучий спецпроєкту про мандри «По азимуту». Цю книжку читати дещо складніше, ніж попередню. В ній на відміну від «Точки нуль» автор зображає не стільки внутрішній світ і переживання свого головного героя (та і другорядних зрештою теж), скільки відкриває перед нами завісу того, що насправді відбувається на фронті. Ось ти сидиш з другом і жартуєш, а наступної миті повинен зав’язувати джгут на його кінцівці, щоб врятувати життя. Майже на кожній сторінці «Точки неповернення» відбувається війна — щось вистрілює, щось детонує, всі на сторожі, всі чистять зброю, але і рефлексують щодо того, що відбувається навколо і навіть радіють якимось дрібницям.

Головний герой В’юн йде на війну, щоб заспокоїти свою душу. Йому це дається не відразу, бо доводиться не тільки боротися на передовій, але й боротися з внутрішніми демонами, які приходять, коли він спить і повертається на Майдан 2014-го.


А закриває добірку книжка, автор якої  давно пройшов війну і зумів побороти свої страхи, а Батьківщина, яку він захищав, далеко попереду більшості пострадянських країн. Це воєнний роман «Блокбастер» хорватського письменника Зорана Жмирича. Для мене ця книга стала черговим відкриттям щойно вийшла у харківському видавництві «Фабула».

По-перше, вона про Балкани (якщо точніше, то про Балканський конфлікт, який утворився через розвал Югославії у 1991 році), по-друге, вона про дружбу, віру і довіру, по-третє, автор хоч написав цю історію як художній роман, але виклав у ній свою власну історію, яка мала місце під час служби Жмирича у хорватській армії. За сюжетом, невеликий загін хорватських солдатів захищає позицію в лісі й контролює один з найважливіших блок-постів. В той час на інший блок-пост нападають солдати сербської армії та беруть у полон головного героя. Над ним з дамокловим мечем уже нависає смерть… але в останній момент інший солдат його рятує і вони тікають. Гарний початок для історії дружби, скажете? Я погоджусь, але промовчу.

Довкола дружби двох чоловіків літатимуть ворожі кулі, жарти в стилі спагетті-вестернів чи бойовиків з 80-х, чатуватимуть солдати ворожих армій… Та одного дня «рятівник» згадає своє ім’я… Це болюча історія. Тут автор замислюється і про життєвий вибір, і про цінність життя, про свободу, дружбу, брехню, що таке війна і що таке мир, і робить висновки.


То може і нам час робити висновки та не бути овочами? Що скажете?


12.02.2021 873
Коментарі ()

26.11.2021
Ігор Марковський

Окрім партійних тем Фіртка також обговорила скандал навколо зриву операції по захопленню вагнерівців, як впливає ситуація на білорусько-польському кордоні на Україну та чого очікувати місцевим громадам від бюджету 2022 року.

191
22.11.2021
Уляна Мокринчук

Фіртка підготувала ТОП-10 місць, де можна не лише поплавати в басейні, чи спуститись на лижах, а ще й помилувати водоспадом, напитись справжньої мінеральної води, а також створити керамічний виріб своїми руками.  

977
19.11.2021
Сергій Білий

Україна – яка вона? Таке питання поставив собі Іван Марк – хлопець з нині окупованого українського селища Чорнухине, що на Луганщині.  Для того, щоб дізнатися відповідь, чоловік пройшов пішки всю нашу країну від крайньої точки на сході до її кордонів на заході. Заходив і до Івано-Франківська, де з ним вдалося поспілкуватись кореспонденту Фіртки.

2453
18.11.2021
Дмитро Сінченко

Руслану Марцінківу не випадає нарікати на попередників чи скидати відповідальність на «парламент», адже рік тому він вдруге здобув посаду міського голови Івано-Франківська, а заразом і монобільшість у міській раді. То ж немає й об’єктивних перешкод для виконання передвиборчих обіцянок. «Фіртка» спробувала з’ясувати, якою мірою очільник міста втілює у життя передвиборчі обіцянки.

2477
17.11.2021
Мар'яна Цимбалюк

Фіртка розпиталася Ігоря Бабинюка, директора Івано-Франківського міжнародного аеропорту, які нові компанії здійснюватимуть авіарейси в Івано-Франківськ, чи будуть літати іноземні лоукости, що сталося з МАУ, яким чином влада та концесіонери перезавантажать роботу летовища.

2433
16.11.2021
Тіна Любчик

Останні роки цікавість іноземних туристів до України зумовлена, насамперед, введенням безвізового режиму та відкриттям нових прямих авіарейсів. Фіртка пропонує розглянути, де саме на Прикарпатті зафіксували найбільші надходження.

1760

Доля фільму «Дім Gucci» така ж карколомна, як його сюжет. Він відображає життя своїх головних героїв, які не завжди знали, чи вони у даний момент на верхів’ї ними ж майстерно створеної хвилі, чи їх випадково винесло на гребіть цунамі? Яс

240

Як показує жорстока реальність, жодна будівля не гарантована від знесення під новітню забудову чи руйнівної радикальної «реконструкції». Тому як тільки почув, що будівля за адресою Чорновола, 122 загрожена потенційною новобудовою, одразу ж вирішив описати її «поки не пізно».

13873 2

Каденюка я тоді ще не знав і не міг припустити, що колись з ним познайомлюся. Але мене пройняла немислима гордість, коли на екрані телевізора човник набирав висоту. Зараз навіть не можу повісти, що мене так розпирало. Мабуть, відчуття, що українці теж сучасні та серед них є люди, які готові заради своєї держави на звитягу. Політ у космос на ту пору ще нагадував лотерею.    

1353

Добрий шматок нашого життя минув у системі переконань, що посуду має бути два види. Перший, то звичайні горнята і банячки, якими ми послуговувалися у щоденному побуті. А в паралельній радянській реальності ще існував посуд з серванта у вітальні.

2406
23.11.2021

Для хорошої роботи мозку потрібно правильно харчуватися, а саме – регулярно вживати продукти, які живлять мозок всіма необхідними речовинами. 

589
11.10.2021

Напередодні зими чимало господинь заморожують сезонні овочі та фрукти, щоб завжди мати під рукою необхідні інгредієнти для приготування страв, а особливо десертів. І якщо деякі продукти та після заморозки не втрачають свій звичний смак і вітаміни, як, наприклад, малина або полуниця, то інші, навпаки, стають непридатними до вживання. 

6274
29.07.2021

Що краще: консервувати, сушити чи морозити? Відповідь на це питання залежить від типу й кількості сировини та ваших ресурсів, як-от часу, грошей, та місця в морозилці та коморі.

15247
19.10.2021

Понад 200 учасників із 12 парафій Івано-Франківської Архієпархії відвідали обласний з'їзд спільнот "Українська Молодь - Христові", який відбувся у суботу 16 жовтня, на парафії Введення в Храм Пресвятої Богородиці, що в с. Боднарів Боднарівського деканату. Цьогоріч подія присвячена 88-річниці від дня заснування спільноти.

4919
17.10.2021

Церква у Новій Липівці – це реставрована дерев’яна німецька кірха, яку збудували у 1904 році. До 1939 року тут жили німці у тодішньому присілку Сітауеріка.  

6373 1
04.10.2021

Розпочалася зустріч із Божественної Літургії, яку очолив Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин у співслужінні ректора семінарії прот. Олексія Данилюка та численного духовенства.    

6722
19.07.2021

Предстоятель Православної церкви України Блаженніший Епіфаній освятив розписи кафедрального собору Преображення Господнього Коломийської єпархії.

15902
10.11.2021

Палац культури імені Гната Хоткевича у Львові, як і район, у якому він розташований, переживає період змін і оновлення. З 2018 року тут почалась ревіталізація та пошук нової концепції культурного центру.  Палац, що побудували спільнокоштом майже 100

2229
16.11.2021

Відповідне рішення ухвалив 15 листопада з’їзд політсили.

1465
11.11.2021

Кабінет Міністрів України затвердив склад Комісії з проведення незалежної оцінки ефективності діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції.  

2110
08.11.2021

Зі слів речниці, чинний голова партії Олександр Корнієнко прагне цілковито зосередитись на роботі першого заступника голови Верховної Ради України, а відтак вирішив скласти повноваження голови партії.

2437
03.11.2021

Відповідні постанови народні депутати України ухвалили сьогодні на пленарному засіданні парламенту.

3081