Чемпіон Європи: Спортсмени їдуть з України, бо вона не поважає їх

 

img

 

Шорт-треківець Володимир Григор’єв - один з багатьох українських спортсменів, які, не витримавши системи, поїхали за кордон.

 

З 2007-го спортсмен живе і тренується в російському місті Клин, а нагороди чемпіонатів світу і Європи, етапів Кубку світу чеканить останні три сезони. Ось і зараз він, екс-українець, якого чиновницька машина змусила шукати нову батьківщину, є одним з претендентів на олімпійські медалі. От тільки здобуватиме він їх під прапором Росії.

- Чи намагалися вас втримати українські чиновники, коли ви вирішили перейти під знамена Росії?

- Ні, а от палиці в колеса пхали. Навіть тоді, коли вже тренувався в Росії. Так тривало доти, доки я не вийшов на високий рівень, ввійшов до збірної Росії, і всі їхні намагання були марними. Усі спортсмени, які чогось досягнули в Україні, їдуть в інші країни. Чому? Тому що Україна їх не поважає і не збирається щось робити для них.

- Що стало причиною вашого конфлікту з українськими чиновниками?

- Щоб зростав результат, потрібні умови. Ми просили мінімального забезпечення – у федерації, міністерства. “Та ви що?” – такою була реакція керівництва. Проблема не вирішилася, стало тільки гірше. Мене відправили тренуватися до Шостки, звідки я родом, де немає ковзанки, крім тієї, яку взимку заливають на вулиці. Хотіли показати, хто в домі господар. Терпіти таке нахабство я не став. Зібрався і поїхав, адже знав, що маю високий результат. Крім того, в Україні мене ніхто обігнати не міг, що теж не сприяє росту результатів. А от в Росії конкуренція є.

- Якби чиновники пішли вам на поступки, створювали хай не відмінні, але кращі умови, ви б залишилися в Україні?

- Можливо. Адже конфлікт розпочався з того, що нам стали говорити: «Самі оплачуйте лід!» Оренда ковзанки коштує $200 — 400 за годину, а наші зарплати на той час становили $200 доларів на місяць. Українське керівництво взагалі не думає про розвиток шорт-треку. Навіть якщо гроші і є, то їх усе одно не виділять на це.

- Ті умови, в яких ви працюєте в Росії, і є мрією українського спортсмена?

- Так, ми завжди мріяли про тренування на базі, де все поряд. Тоді атлет націлений тільки не результат і повністю віддається справі. Нині я тренуюся на олімпійській базі, де все розташовано в одній будівлі — ковзанка, готель, їдальня. А в Україні ми жили в найдешевшому готелі, де після ліжка болить спина. Треба їздити на тренування в метро, де всі кашляють, хворіють. А під час піку форми імунітет спортсмена значно слабшає. Як наслідок — хворієш і пропускаєш змагання. Готувався даремно.

- Як ваші рідні відреагували на рішення переїхати до Росії?

- Батько підтримав, а мама і старенька бабуся були трохи проти. Доки бабуся була жива, мама залишалася в Україні, потім приїхала до нас в Клин. Мої батьки – тренери зі шорт-треку. Мама вже не тренує, а батько працює з дітьми. Серед його вихованців — чемпіони Росії у своїх вікових категоріях. А одружився я вже після переїзду з російською дівчиною.

- Як часто буваєте в Україні?

- Років два тому був — приїжджав до рідного брата в гості на пару днів у Київ. А от він у нас ще жодного разу не був.

- Коли ви били рекорд світу, стояли на п'єдесталі пошани чемпіонатів Європи, світу, етапів Кубку світу, не проскакувала у вас думка — от так би під прапором України?

- Чесно кажучи, ні. Я був величезним патріотом України, доки керівництво не опустило мене настільки, що нижче просто немає куди. Стільки бруду було вилито на нас! А збірна України вітає мене зі здобутими нагородами і каже, що молодець, що поїхав і виступаю за іншу країну, бо в Україні як не було нічого, так і не буде. Це дуже страшно. Якось читав інтерв'ю олімпійської чемпіонки з плавання Яни Клочкової, де вона розповідала, як говорила з депутатами про будівництво басейнів. Народні обранці відповіли їй: «Нам це не треба». Пам’ятаю, перед Олімпійськими іграми в Турині-2006 міністр спорту Юрій Павленко заявляв, що побудують бази. Минуло стільки часу, а ковзанок так і немає. Лише багато обіцянок. Шорт-трек в Україні знаходиться в кам’яному віці. Мабуть, навіть печерні люди бігали швидше або ж могли б позмагатися з українцями.

- А як же вам, представнику кам’яного віку, вдалося досить швидко себе реалізувати?

- Це не було так швидко. Непогані результати я показував в Україні. У Шостці заливали лід, і він довго стояв – 3 – 3,5 місяці. Хоча було холодно, та ми могли готуватися. Враховуючи сучасні погодні умови, зараз лід, мабуть, і місяць не простоїть. Ми каталися багато, пробивалися у збірну Україну і мали можливість тренуватися на штучній ковзанці на зборах. Плюс виступи на Кубках світу, чемпіонатах Європи теж були багатим досвідом.

- Коли їхали в Росію, думали про те, що зможете змагатися на найвищому рівні?

- Звичайно. Я вірив, ще коли тренувався в Україні, що стану призером і чемпіонату Європи, й Олімпійських ігор. Тому успіхи мене не здивували. Я їх дуже довго чекав, не здався. Зараз рухаюся до заповітної цілі – перемогти на Олімпійських іграх. Ясна річ, спорт непередбачуваний, та ми очікуємо хорошого результату. В першу чергу, це 500 м. Та я спробую щастя і на дистанції вдвічі довшій – перемогти чи хоча б стати призером. Звісно, естафетна командна гонка – пріоритет.

- Сьогодні вважаєте себе вихованцем української школи шорт-треку чи російської?

- Звичайно, українська школа дуже багато мені дала - хорошу базу, техніку і багато іншого. Все-таки мене тренував батько, який мене підтримує і дає поради й досі. Я прислухаюся до нього. Та сам результат на такому високому рівні забезпечили інші люди - корейські, канадські, французькі тренери змусили по-іншому подивитися на наш вид спорту. І в першу чергу – це моральні якості, адже все залежить від голови, яка змушує рухатися ноги. Тому з головою треба дуже дружити.

- На змаганнях ви зустрічаєтеся зі своїми екс-колегами по збірній Україні. Спілкуєтеся?

- Так, дещо підказуємо. Проте тісного спілкування немає. Я в основному спілкуюся з Сергієм Ліфиренко. Він і тренується у нас у Кліну, проходить всю підготовку до сезону, бо в Україні в нього немає умов. Звісно, він сам оплачує все.

- Якби могли повернути час назад, що поміняли б у своєму житті?

- Я отримав хороший урок у житті. Були дуже тяжкі часи, дуже. Все хотілося кинути і піти. Та витримав, пройшов усю цю школу. Все так і мало бути. Я повинен був пройти всі ті етапи, які були на моєму шляху. Назад точно не треба нічого повертати.

 

Еспресо


05.02.2014 1184 0
Коментарі (0)

05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

603
02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

1512 1
28.05.2025
Вікторія Матіїв

Фіртка порозмовляла з Сергієм Галкіним — колишнім морським піхотинуем Феодосійського батальйону. Після окупації Криму Росією у 2014 році, медики виявили в нього пухлину. Чоловіка визнали непридатним до служби. Відтоді він активно займається волонтерством: допомагає українським військовим та надає юридичні консультації.  

1043
25.05.2025
Олег Головенський

Фіртка підготувала «змішаний» рейтинг задекларованих зарплат місцевих посадовців, в який входять керівники рад та державних (військових) адміністрацій Івано-Франківщини та районів області.  

3526
23.05.2025
Вікторія Косович

Про методи викладання, сучасну школу історії та виклики професії Володимир Половський розповів журналістці Фіртки.

3338 7
21.05.2025
Тетяна Ткаченко

Про долю Центрального ринку, судові процеси, стихійну торгівлю та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором КП «Муніципальні Ринки» Мар’яном Слюзаром.

2675 1

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

278

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

412

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

935

Поділ народів на «історичні» та «неісторичні» є ідейним спадком позаминулого століття. Історики кажуть, що методологічно він застарів. Певне, мають рацію. Попри це прихід Трампа продемонстрував, що певні історично «застарілі» та «архаїчні» речі здатні досить бадьоро та свіжо випірнати з минувшини.

1525
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1005
26.05.2025

На Івано-Франківщині триває посівна кампанія.  

1054
20.05.2025

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

738
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

6416
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

684
25.05.2025

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

43997
19.05.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3368
25.05.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

35676 1
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

351
27.05.2025

Німеччина, а також Франція, Велика Британія та США більше не мають обмежень щодо далекобійної зброї для України.  

621
22.05.2025

Держсекретар США Марко Рубіо відмовився назвати лідера Кремля володимира путіна воєнним злочинцем.  

708
17.05.2025

Президент України Володимир Зеленський говорив з Президентом США Дональдом Трампом разом із Президентом Макроном, Федеральним канцлером Мерцом, прем’єр-міністрами Стармером і Туском.  

921