Традиційне християнство візантійського і латинського обрядів має багатовікову традицію богослужіння, яке наповнене глибоким символізмом.
Одним з таких символів є колір богослужбового одягу священників, який привідкриває завісу сенсу події чи свята. Можна зауважити велике різноманіття кольорів вбрання священників та храму. Кожен колір має свій символ або смислове навантаження і відповідає конкретному святу.
Канон богослужбового одягу або облачення складається з білого кольору (символізує божественне несотворене світло) та семи основних кольорів спектру сонячного світла, з яких складається білий колір. Впродовж літургічного року священник одягає вбрання від білого до темно-фіолетового кольору.
У візантійській традиції немає універсальної системи кольорів, а офіційні книги візантійської традиції вказують лише на те, що колір повинен бути «світлим» або «темним». Слов’янські православні церкви та греко-католицькі під впливом західних традицій прийняли власний цикл літургійних кольорів.
Білий колір – найурочистіший, він є символом несотвореного Божественного Світла. Усі Господні свята(Різдво Христове, Богоявлення, Стрітення, Преображення, Вознесіння), Лазарєва та Страсна субота, пам'ять нетлінних Ангельських сил) проходять у білому кольорі. Священнослужителі також використовують білі вбрання під час обрядів: вінчання, хрещення та всіх заупокійних служб.
Жовтий та золотий – кольори величі та слави, царський колір. Вони вважаються основними богослужбовими кольорами. Також використовуються в дні пам'яті пророків, апостолів та святителів.
Блакитний колір – колір неба, чистоти та непорочності – Діви Марії, яка в утробі носить Христа. Використовується під час Богородичних свят.
Зелений колір - колір преподобного, що символізує вічне життя. Його носять у день Святої Трійці, Святого Духа, Вербну неділю та Дні пам'яті святих.
Фіолетовий колір(запозичений з католицизму) – вважається кольором Хреста. Він містить два кольори: червоний (кров) та синій (небо), вказуючи на те, що смерть Христа на хресті відкрила шлях на небо. У ньому служать у дні пам'яті Хреста, Суботи та Воскресіння Великого посту, першого і другого здобуття глави Іоанна Предтечі
Чорний колір - символізує смирення, зречення світської метушні, смерть, жалоба.
Різноманіття богослужбових кольорів у латинській традиції Католицької Церкви, були згадані папою Інокентієм ІІІ, який у трактаті «De sacro altaris mysterio» (1198) описав застосування чотирьох кольорів: білого, червоного, чорного й зеленого. Також використовується: білий, срібний, золотий червоний, зелений, чорний, фіолетовий і рожевий.
Білий колір традиційно символізує правду, Євангеліє, світло, чистоту, радість, святковий настрій. Використовується у богослужіннях великоднього й різдвяного періоду.
Зелений колір - символізує спокій і молодість, свіжість та відновлення, природну весну й надію використовується у звичайний період, а також на свято Трійці та Тіла Христового, у Великодній період.
Червоний – це колір мучеництва й вогню, традиційного символу Святого Духа. Його використовують в урочистість зіслання Святого Духа, урочистості та свята Господні, пов’язані із страстями Христовими, і в богослужіннях на честь святих мучеників.
Фіолетовий колір пом’якшує виражений чорним аспект жалоби та покути, символізує каяття, аскезу, покору, молитовне очікування. Його застосовують під час Адвенту й Великого посту, а також у поминальних богослужіннях.
Рожевий колір – це радість, що перериває покутну дисципліну, втіха від присутності Господа й надходження Різдва та Великодня. Його використовують лише двічі за літургійний рік: у третю неділю Адвенту (Gaudete) і четверту – Великого Посту (Laetare).
Золотий - кольори величі та слави, царський колір використовуються на великих урочистих богослужіннях.
Загалом символіка кольорів схожа в обох Церквах. Відмінності трапляються у застосуванні, наприклад, православні заупокійні служби служать у білому кольорі, це символ надії на воскресіння душі та вічного життя, а католики використовують при тих самих богослужіннях чорні або фіолетові ризи акцентуючи на скорботі та смутку.
Також православні на Великдень можуть використовувати: білий, тому що це Господнє свято, золотий - велич свята, та червоний - за легендою яйце в руках Марії Магдалини стало червоним на очах імператора Тиберія.
Символіка кольорів пов’язана зі спектром світла/білого згідно, що символізує нестворене світло Бога, що включає всі інші кольори. З цих трьох кольорів є «нествореними» (червоний, жовтий і синій), а решта чотири (оранжевий, зелений, синій, фіолетовий) — створені з перших трьох (символ і створення нествореної Трійці).
