Серед вирію аскіометрій й вчасного відмовлення мене найбільше цікавить суть. Суть зараз приваблива, як приваблює сучасна література й мистецтво, бо зрештою є тренд й бажання відмови від усього суб'єктивного й окрилення об'єктивізацій. Моя позиція здебільшого може диструктивно впливати на увесь умовно-відносний гешефт, де кожен шукає власне виправдання й персоніфіковану мораль. Це як феномен bliss pointy -це як щось тріумфальне в житті кожного. До цього є передумови моделювання. Як робота Іванова"Явлення Христа народові" - це інтепретація метагуманізму , де тло Афінської школи змінено до появи Іншого. Чи Одного. Бо для мене цікавою й привабливою забавкою є гра в рефлексію й складку, здичалу текстуру, ляльку й тінь, різому й леконструкцію чи біснувату преамбулу. В цьому майстром був Гайдеггер. Але Єшкілєв заявив сьогодні про захоплення світу іншим стороннім. Незаконним, тобто неприроднім - це одна із форм також іншородного. Очікування місії, чи нью ейдж, чи нової ери- хочеться чогось знову ж таки привабливо приємного, назвемо це теплою метафізикою чи транспарадигмою, але об'єктивність виявиться мимоволі суб'єктивною. Бо у всьому є межа й термін. Бо остаточного нічого не буде - бо сама теорія відносності й спеціальна теорія відності підтверджується Святим письмом - ну хто не без гріха. Такий бліз пойнт нашого спорохнявілого перебутття, де кожен щасливий в нещасті сходження. А цікава позиція Жака Фреско, що зрештою усі наші вигадки дають нам можливість інтерпретацій незалежно від загального мейнстрімного буму все і зараз, колективно. Але людина щаслива із своїми ферментами й бере вона их ззовні, тому боги так хотіли бути людьми, а люди -бути богами. Навіть аспект напівбогів залишиться актуальним в епохальному зламі століть. Бо усе - незаконне є легітимним, бо сильне знання тільки периферійне й тільки в міждискурсійності...