Бюджет-2019. На що підуть державні кошти?

Цього року депутати ухвалили держбюджет на наступний рік рекордно швидко – ще у листопаді. Звичайно, не без палких дискусій і нічного засідання. Така інтенсивна робота парламенту була відповіддю на вимогу МВФ. Адже без узгоджених доходів та видатків на наступний рік закордонні партнери не нададуть фінансову допомогу Україні.


Які прогнози зробили вітчизняні економісти і кому дістанеться найбільше грошей 2019 року, дізнався Центр громадського моніторингу та контролю.

Бюджетні виклики

Одним із визначальних чинників під час формування бюджету на 2019 рік була необхідність сплатити кредити, взяті попередніми урядами. За словами депутатів та експертів, це був дуже серйозний виклик.

«Бюджет 2019 року буде вкрай складним, одним із найскладніших бюджетів за всю історію України. Чому? Бо на 2019 рік припадає пік виплат за зовнішніми міжнародними фінансовими зобов’язаннями, які були взяти 15 і 10 років тому. Брали Азаров (Микола Азаров – екс-прем’єр-міністр України, – ред.), Тимошенко (Юлія Тимошенко – екс-прем’єр-міністр України, – ред.), вони про це вже не згадують, а віддавати зараз в 2019-му», – зауважив перед другим читанням закону народний депутат Максим Курячий.

Втім, у Міністерстві фінансів впевнені, що уряду вдалося сформувати збалансований і реалістичний документ.

Згідно із законом, наступного року державні доходи плануються на рівні 1026,1 млрд грн, а видатки – 1112,1 млрд грн. Обидві суми зросли після доопрацювання проекту. Дефіцит бюджету передбачений в обсязі 2,3% ВВП, що становить 89,99 млрд грн.

На погашення кредитів планується витратити 417,45 млрд грн. При цьому 145,2 млрд піде на обслуговування держборгу.

Як і цьогоріч, наступного року передбачається зростання ВВП на 3%. Водночас економісти прогнозують, що інфляція знизиться з 9% до 7,4%. А курс долара, навпаки, зросте – на кінець 2019 року він становитиме 29,4 гривні за долар.

Найбільше – на оборону, освіту і медицину

Пріоритети державних витрат залишаються незмінними. Як і раніше, це – оборона та безпека, освіта й охорона здоров’я.

У 2019 році на підвищення обороноздатності та безпеки передбачено понад 5% ВВП, тобто 211,9 млрд грн. Порівняно з минулим роком фінансування силовиків зросте на понад 46 млрд грн. Ці кошти, зокрема, підуть на підвищення зарплат військовослужбовцям та поліцейським.

«102 млрд грн тільки на Збройні сили України. Ми на 30% в середньому піднімаємо заробітну плату нашим воїнам», – зазначив голова Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони Сергій Пашинський.

На розвиток озброєння і військової техніки держава витратить 30,2 млрд грн, а на будівництво чи придбання житла для військових – 1,8 млрд грн.

Тим часом на освітні потреби 2019 року заплановано 127 млрд грн. З них – майже 70 млрд грн субвенцій на зарплату вчителям середніх шкіл. На фінансування проекту «Нова українська школа» закладено 1,3 млрд грн.

За ці гроші переобладнають класи, закуплять  нові підручники і меблі тощо. Ще 1 млрд грн піде на фінансування Фонду Президента України з підтримки освітніх та наукових програм для молоді.

За ці кошти планують підключити інтернет у сільських школах, придбати шкільні автобуси тощо. Також у бюджеті передбачені кошти на розвиток інклюзивних класів та спортивних шкіл у регіонах.

У 2019 році уряд збільшить фінансування охорони здоров’я на 10%. Загалом держава виділить на медицину 95,7 млрд грн. Більшість цих коштів – 55,5 млрд грн – будуть витрачені на впровадження медичної реформи у регіонах. Зокрема, на покращення амбулаторій, стаціонарної та екстреної меддопомоги. До 15,3 млрд грн зросте фінансування первинної ланки медицини. З 1 січня сімейні лікарі й терапевти отримуватимуть гроші винятково за системою «гроші йдуть за пацієнтом».

Водночас програма «Доступні ліки» отримає 1 млрд грн, «Безкоштовна діагностика» – 2 млрд грн, а пілотний проект реформування системи екстреної допомоги – 1 млрд грн.

Соцвиплати зростатимуть

Бюджет 2019 року передбачає також підвищення зарплат і пенсій. На це Міністерство соціальної політики отримає 198,6 млрд грн.  

Зокрема, мінімальна зарплата збільшиться на 450 грн і до кінця року сягне 4173 грн. При цьому прожитковий мінімум у грудні 2019 року становитиме 2027 грн.

На виплату пенсій держава спрямує 168 млрд грн. З липня 2019 року мінімальна пенсія налічуватиме 1564 грн, а з 1 грудня 2019 року – 1638 грн. За розрахунками урядовців, надходження до Пенсійного фонду забезпечуватимуть податки працездатного населення, а також сплата за розмитнення автомобілів на єврономерах (орієнтовно 1 млрд грн).

За словами міністра фінансів Оксани Маркарової, у бюджеті вистачить ресурсів для підвищення виплат військовим пенсіонерам та загальної індексації пенсій, що запланована з 1 травня.

Наступного року також зміниться система виплати субсидій на житлово-комунальні послуги. Загалом на субсидії виділять 55 млрд грн, з яких 20 млрд  будуть виплачені за проектом монетизації. Це була одна із принципових вимог Президента Петра Порошенка.

«Зараз потрібно забезпечити субсидіями тих, хто їх реально потребує. І це не просто мій заклик, а це принципова позиція щодо формування бюджету 2019 року до другого читання. Підкреслю окремо: якщо цієї позиції не буде в бюджеті, якщо не врахують позицію президента при підготовці в парламенті, я бюджет не підпишу», – заявив глава держави.

В уряді планують повністю перейти на систему монетизації до кінця 2019 року. У профільних міністерствах запевняють, що виділених коштів достатньо, а зменшення бюджету пояснюють цьогорічним закриттям боргів перед споживачами. Тож субсидії отримають усі, хто їх потребує.

Експерти називають бюджет-2019 консервативним і фінансово обґрунтованим. Попри те, що він складений на вимогу МВФ, урядовцям вдалося зберегти соціальні гарантії, і всі  видатки мають конкретне джерело надходження.


10.11.2018 3160
Коментарі ()

13.03.2026
Павло Мінка

Лісова мафія та злочини проти природи: ексклюзивні дані від поліції та прокуратури — спеціально для Фіртки.  

732
09.03.2026
Вікторія Матіїв

У розмові з Фірткою Надія Левченко розповіла про шлях до сцени, пам’ятні ролі, режисерський дебют та те, як війна змінила її творчість і ставлення до мистецтва.  

1051
04.03.2026
Вікторія Косович

Від оборони Києва до боїв на Донбасі, від поранень і втрат до психологічної реабілітації та роботи в Офісі Омбудсмана — ветеран Максим Кремінь в інтерв'ю розповів Фіртки про службу, труднощі повернення та те, що справді потрібно ветеранам після війни.

1358 1
01.03.2026
Вікторія Матіїв

«Він був неймовірно цілеспрямованим. За що б не брався — усе в нього виходило. Прекрасно малював, обожнював читати. Займався спортом», — згадує Наталія Погоріла свого чоловіка, полковника Повітряних сил Юрія Погорілого.  

2225
22.02.2026
Павло Мінка

Ексклюзивні дані поліції — спеціально для Фіртки.  

3648
18.02.2026
Діана Струк

В інтерв'ю журналістці Фіртки Тарас Прохасько розповів про дитинство, вибір біології замість радянської літературної школи, роль письменника під час війни та значення премій для творчого життя.

2666

Конфесійні зміни у Красноїльській церкві почалися з поминання російського патріарха та розповсюдження нових, друкованих Церковних календарів.

667

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

2403

Багато людей використовують мобільні застосунки, щоб підтримувати релігійні практики, молитися, читати священні тексти або отримувати духовну підтримку щодня. Кожна із відомих церков чи відомих релігій створює мобільні застосунки для своїх вірян.

898

«12 лютого сего року відбуло ся інавгурацийне представленє нового нашого «Товариства «Українського народного театру ім. І. Тобилевича». Йшла вистава столітньої, та мимо сього все сьвіжої і молодої «Наталки Полтавки», - свідчить 42-е число газети «Діло» 1911-го року.

1338
10.03.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

2427
04.03.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

2488
27.02.2026

Люди часто звикли пов’язувати втому з недосипанням чи стресом, але не менш вагомим чинником є харчування. Те, що ми кладемо на тарілку, безпосередньо впливає на рівень енергії, концентрацію та працездатність.  

3077
10.03.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

19873
05.03.2026

Зустріч відбудеться у першу суботу місяця, 7 березня, біля чудотворної ікони Богородиці. Мета заходу — духовно об’єднати вірян у молитві за Україну, за подолання особистих труднощів та довірити їх Непорочному Серцю Богородиці.

1402
03.03.2026

Перша заповідь Божого Закону нагадує: не можна ставити на місце Бога ні людей, ні речі, ні будь-які сили.    

21385
27.02.2026

Церква критично ставиться до ворожіння та будь-яких чарів. Усі вони — тяжкий гріх.

9214 1
10.03.2026

Письменник і журналіст Олег Криштопа став лауреатом Шевченківської премії. Також у номінації «Театральне мистецтво» нагороду отримала режисерка Оксана Дмітрієва.  

737
09.03.2026

В Угорщині 12 квітня вибори до парламенту. Останні соціологічні дослідження свідчать, що партія антиукраїнського та антиєвропейського прем’єр-міністра Віктора Орбана «Фідес», яка багато років при владі, має реальні шанси вибори програти.

1326
02.03.2026

Колишній спеціальний посланець Трампа генерал Кіт Келлог розповів, чому Путін насправді в пастці і чому підхід Білого дому до російсько-української війни як до бізнес-угоди є стратегічною помилкою.  

1186
22.02.2026

«Поки Путін у відчаї зволікає, час на боці України. Росія зазнає непомірних втрат наближаючись до четвертої річниці війни», — так описує ситуацію в російсько-українській війні британська The Telegraph статтею колумніста Самуеля Рамані.

1551
15.02.2026

Зеленський розповів про меседж партнерів зі США, який прозвучав під час багатогодинних зустрічей. За словами президента, російська сторона висуває Україні вимогу самостійно вивести війська з Донбасу, обіцяючи «швидкий мир».

2271