Більше сотні архітектурних пам’яток Івано-Франківська потребують негайних протиаварійних робіт

 

 

У обласному центрі Прикарпаття є чимало архітектурних пам’яток різних стилів та епох. Але замість того, щоб місто ними пишалося, а туристи захоплювалися, занедбаний стан і спотворений вигляд багатьох з них викликає лише сум і жаль. Час до давніх будинків теж невблаганний.

 

А ущільнення забудови, різноманітні нефахові перепланування і реконструкції, негативний вплив динамічних навантажень від транспорту, кількість якого у місті невпинно зростає, лише прискорюють процеси старіння і руйнації історичних споруд середмістя. Однак з цього року все може потроху змінюватися на краще. У міському бюджеті вперше передбачили кошти на ремонт архітектурних пам’яток та їхніх фасадів, а наступного тижня на розгляд міської ради представлять програму охорони культурної спадщини Івано-Франківська на 2016-18 роки, пише ЗК.


Пам’ятки старі та «нововиявлені»


Наразі у Івано-Франківську налічується 559 пам’яток місцевого і п’ять – національного значення. Але незабаром їхня кількість може зрости. Річ у тім, що до відповідного держреєстру фахівці пропонують додати ще 55 так званих «нововиявлених» в процесі розроблення історико-архітектурного опорного плану міста архітектурних об’єктів культурної спадщини. Але і це ще не все. Цим же ж опорним планом усю планувальну структуру фортифікацій та кварталів міста Станіславова пропонується внести до держреєстру як пам’ятку містобудування 1662 року. Адже середмістя Івано-Франківська сформоване на основі збереженої планувальної структури XYII століття і цей фактор має залишатись базовим  у формуванні стратегії охорони культурної спадщини та історичного середовища і всіх містобудівельних втручань в його історичну тканину, – наголошують фахівці.
Нагадаємо, що рішення про створення «Історико-архітектурної заповідної території» Івано-Франківська ухвалили ще 1998 році. Зараз закон удосконалив поняття «заповідної зони» поняттям історичного ареалу. А з прийняттям нового генерального плану Івано-Франківська і у відповідності до вимог Закону «Про охорону культурної спадщини» першочерговим завданням для міської влади є розроблення і ухвалення нового положення про історико-заповідну територію.


Програмні засади


Програма охорони культурної спадщини спрямована на вдосконалення організаційних, матеріально-технічних, правових засад у цій сфері, збереження історичного середовища та встановлення пріоритетності охоронних заходів історичної території міста у процесі його новітнього розвитку. Її головними завданнями визначено забезпечення умов збереження історичної забудови, виконання першочергових протиаварійних та консерваційних робіт на ключових пам’ятках та завершення інвентаризації історичного фонду. Також вона покликана забезпечити процес науково-дослідних пошуків та досліджень пам’яток.
Зокрема, програма передбачає розроблення перспективного плану трасувань колишніх фортифікацій міста з перспективою використання цих досліджень в підготовці пропозицій до ревіталізації історичного центру міста та втілення туристичних програм, на яких базується стратегія розвитку міста, а також розроблення комплексної програми реставрації та пристосування «Палацу Потоцьких» на вул. Шпитальній, 5. У тому числі продовження археологічних досліджень та розроблення проекту музеєфікацій давніх фортифікацій і першочергові роботи з консервації археологічних знахідок. А ратушу планують пристосувати для потреб міста і розробити відповідний проект її адаптації, реставрації підвалів, влаштування оглядового майданчика та виконання реставраційних робіт.


Невідкладні роботи


Загалом невідкладних ремонтно-реставраційних чи протиаварійних робіт, за оцінками фахівців, у Івано-Франківську потребує понад сотня пам’яток архітектури, містобудування та історії. Негайних консерваційних заходів потребують принаймні 16 з них. Передовсім це будинки на вул. Галицькій, 14, Курбаса 5, 7, 9 (як єдиний комплекс), Чорновола, 28 (як єдиний комплекс з фасадом від вул. Гординського), Мазепи, 28 (як єдиний комплекс з буд. №1 на вул. Короля Данила), Гаркуші, 4, Січових стрільців, 4 та 16, будинки №№ 5, 6, 7 та №8 на площі Ринок і №№ 14, 16 на вул. Мельничука. Для цього щорічне мінімальне фінансування з бюджету першочергових робіт повинно становити 800 тис. грн., за умови залучення інших джерел та співфінансування власниками цих пам’яток. Також потрібно розробити проект реставрації фасадів пам’яток  Ринкової площі з окремим проектом проти аварійних робіт на будинок №5. Загалом же на реалізацію заходів програми у 2016-18 роках необхідно 8 млн. 18 тис. гривень.


А у перспективі місто потребуватиме інтенсивної роботи з порятунку архітектурних деталей і окремих елементів історичних споруд – вікон, балконів, карнизів, аттиків, купольних завершень з розробленням відповідних програм. Для цього містові треба буде сприяти створенню нових чи розгортанню існуючих виробничих реставраційних потужностей спеціалізованих підприємств, а також розвиткові малого підприємництва у столярних, бляшаних і ліпнинних ремеслах.

 

Покажуть приклад


Ще у 2014 році комунальне підприємство «Єдиний розрахунковий центр», заручившись підтримкою мешканців, які погодились на співфінансування робіт, ініціювало комплексний ремонт будинків №№ 7-9 на вул. Мазепи, що є пам’ятками архітектури. Складовою комплексного ремонту мала стати і реставрація фасаду. Проект розробили фахівці НДІ «Західпроектреставрація». Але він довго проходив погодження з органами охорони культурної спадщини і наразі так й зостався нереалізованим.
«Ми хотіли зробити щось приємне для людей і для міста, а не лише те, що треба. І мешканці, які живуть у цих будинках, з цим погодилися. Це буде перший такий об’єкт, де відновлюватиметься фасад будинку-пам’ятки архітектури», – коментував тоді  ініціативу ЄРЦ теперешній його керівник Мирон Джус. За його словами, планували відремонтувати і будинок №11 на цій же вулиці, але за браком коштів від цієї ідеї тоді довелось відмовитися. Однак, можливо, ще не все втрачено. Адже, як нещодавно повідомив міський голова Руслан Марцінків, у бюджеті 2016 року передбачені кошти на реконструкцію пам’яток архітектури. «Цього року ми вперше заклали 2,5 мільйона на реконструкцію пам’яток архітектури. Ми покажемо приклад, відновимо декілька будівель і будемо просити гроші в Міжнародних фондів на подальшу реконструкцію», – сказав мер. Щоправда, з яких саме пам’яток архітектури розпочнуть, він не уточнив.


22.01.2016 1324 0
Коментарі (0)

16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

1222
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1073
12.06.2025
Тетяна Дармограй

У першому півріччі 2025 року мобілізацію на Івано-Франківщині проводили з використанням нових електронних систем та оновлених процедур. Які зміни в мобілізації діють та що ще планують удосконалити, розповідає Фіртка.

6381
10.06.2025
Павло Мінка

Калуш зіткнувся з енергетичною та екологічною кризою — мільйонні збитки та виснаження підземних вод загрожують питному водопостачанню міста.  

1676
05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

2009
02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

3204 6

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

210

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

742

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

844

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1414
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

473
08.06.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

1587
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1478
13.06.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3498
07.06.2025

Восьмого та дев'ятого червня християни відзначатимуть свято Трійці.  

3580
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

7164
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

1187
13.06.2025

В Івано-Франківському національному драмтеатрі з 15 по 20 червня відбудеться II Український шекспірівський фестиваль, котрий пройде на сценічних майданчиках театру та на дружніх локаціях.  

429
15.06.2025

На думку прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска, протистояння між Ізраїлем та Іраном переростає в повномасштабну війну в регіоні.  

300
10.06.2025

Більшість мешканців західних областей — 60% — усе ще готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. Утім, це на 19% менше, ніж у лютому 2024 року.  

516
06.06.2025

В усьому світі санкції, накладені на Росію через її агресію в Україні, стали потужним інструментом, спрямованим на ізоляцію Кремля. Однак, як і у випадку з багатьма іншими, ці заходи не стали перепоною для всіх.  

687
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

752