Білоруський доброволець: Я на війну пішов не для того, щоб мені щось дали

Дзяніс (Денис) «Борода» приїхав в Україну у червні 2014. Прізвище називати не хоче.

Його можна зрозуміти, все-таки у диктаторській Білорусі лишилися його батьки. Каже, приїхав воювати за справедливість. І щоб допомогти українцям будувати нормальну державу. Але тепер ні на Батьківщину повернутися не може, ні за кордон поїхати. Україна йому подобається, от тільки з білоруським паспортом жити важко. Та попри все він хоче жити в Івано-Франківську.

Лукашенко мене чекає

Давно були на батьківщині?

Я в розшуку в Білорусі з червня 2014. З того часу, як приїхав в Україну. Лукашенко мене чекає. Додому до батьків досі приходять з розшуками, навіть моїх однокласників, яких не бачив 10 років, смикали на допити. Питають коли спілкувалися, коли бачилися, чи не переписувалися.


Ваші знайомі, друзі, стикалися з переслідуваннями в Білорусі?


Звичайно! КГБ контролює все. Можуть зробити неможливим для тебе працювати чи навчатися. В Білорусі той самий ОМОН стоїть в «буханках» на вулиці. Не подобаєшся – затягують тебе туди, луплять дубинками та викидають. Просто так, бо ти проходив повз і не сподобався їм. Так завжди було, скільки себе пам’ятаю. І їм байдуже кого бити, чи старих чи малих. За рівнем свавілля їм навіть простіше, ніж в Росії. Лукашенко божевільний, мстивий. Заради одного Протасевича (Роман Протасевич – опозиційний журналіст, заради якого у Білорусі силоміць посадили транзитний літак Ryanair, - прим.ред) угробив єдину авіакомпанію. Ну посадить його, що далі?


Не вб’є?


Немає сенсу. Занадто показово це все, це все для залякування. Якби хотіли вбити – він би просто зник, без суду і слідства. Таке часто практикується в Білорусі. От Павла Шеремета тут убили, в Києві (машину журналіста Павла Шеремета підірвали в Києві у 2016 р., головним підозрюваним у вбивстві став Андрій «Ріфмайстер» Антоненко, ветеран війни на Донбасі, - прим. ред.). А там у нього був колега – Дмитро Завадський. То він просто вийшов з дому і зник. Тіло так і не знайшли.


Думаєте, вбивство Шеремета справа рук Лукашенка?


Впевнений. 

Думав, поки в учебці сиджу, війна закінчиться

То Ви спочатку були в учебці, потім потрапили на війну?


Так, поспішав. Думав, поки в учебці сиджу, війна закінчиться. Побув там 10 днів і після виїзду одразу потрапили в Іловайськ. На штурм Іловайська ходили три чи чотири рази, але там було все укріплене. Піхотою штурмувати сенсу не було, а артилерії чи танків не мали. За кілька днів до того, як кільце замкнулося, нас перекинули до Новоазовська, там сепаратисти уже кордон перейшли.


А що з війни найбільше врізалося в пам’ять?


Найгарячіші бої, які я застав, це Широкине. Лінія фронту була під самим Маріуполем, 2 км від міста. Я був, коли обстрілювали «Східний» район. Як можна мирне місто обстрілювати градами?.. Це був вихідний (субота). І падало в районі ринку. Пам’ятаю, діти вбиті валяються, баби. Ми тоді були і як поліція, і як пожежники, і як санітари. Збирали трупи. Це було в січні 2015-го.

А в лютому уже ми наступали, якраз до 14 лютого. Ми їх танк підбили. Шкодую, що телефон розрядився і не міг це зняти: коли в танк прилітає, через кілька секунд башта з танку летить геть і догори такий полум’яний «грибок», як у бойовиках… Це було круто.


І довго воювали?


Два роки був з «Азовом», потім пішов. Ще восени 2016-го побував в Авдіївці в промзоні, вже у складі «Правого сектора».


Яка взагалі була особиста мотивація це робити?


Почуття справедливості.


Не було відчуття, що в Білорусі теж може бути війна?


В нас такого не буде. Хіба тихо анексують. Там більшість людей не має чіткої позиції. А половина людей вважають себе частиною Росії. А «мирні протести» - це цирк. Скільки ще треба вбити людей, щоб почалося якесь силове протистояння?


Батьки не думали виїхати звідти?


Ні, все їхнє життя там. Тільки зараз щось починають розуміти. Буває, зідзвонюємося, кажуть: «Живий? Добре. Багато не говори, нас слухають».

А раніше з батьком не говорив кілька років. Він такий строгий радянський воєнний, проросійськи налаштований. Зараз став трохи більше розуміти. І менше говорити на цю тему.

Зарплати та економіка в Україні кращі

Як думаєте, Україна могла б в чомусь допомогти білорусам?


Знаєте… Україна білорусам не може допомогти нічим. Бо спочатку вони самі повинні визначитися – білоруси вони чи частина Росії. Навіть Світлана Тихановська (визнана міжнародною спільнотою переможниця президентських виборів у Білорусі 2020 року, - прим.ред)...

Вона наче проти Лукашенка, але коли, наприклад, починається мова за Крим – то все, розгубленість. Білоруський націоналізм трохи «липовий». У них немає позиції національної – так само хочуть з Росією дружити, просто без Лукашенка.


В Україні побутує думка, що Лукашенко утримує економіку і загалом простим людям у Білорусі краще живеться…


В Україні є великий відрив соціальний між людьми – або ти багатий, або ти жебрак. Середнього класу як такого майже немає. А в Білорусі, як у СРСР, всі однакові. Але не однаково багаті, а однаково бідні. Плюс-мінус всі живуть однаково, навіть обстановка в квартирах однакова. Зарплати в Україні кращі й економіка взагалі.


Як думаєте, після смерті Лукашенка щось зміниться?


Так, питання тільки в тому, який вектор розвитку вибере його наступник. Російський вектор розвитку ні до чого хорошого не веде. Я пам’ятаю, як в дитинстві, коли Лукашенка ще не було, виглядала Білорусь.

У нас поліцейські у «восьмиклинках» американських ходили. Ми могли б зараз жити, як у Латвії чи Естонії. Є такий анекдот: СРСР в 1991 розвалився, а Лукашенку забули про це сказати. Там реально Радянський Союз.


Спілкуєтесь з кимось звідти?


Мало з ким спілкуюся. Якби не виїхав, був би зараз іншою людиною. Я багато речей почав розуміти. Друзі мені пишуть: чого поїхав? Гроші нормальні платять? Вони не розуміють, що можна поїхати без цього. І немає сенсу щось пояснювати.

Порошенку приносили мою заяву на отримання громадянства. Не підписав

Не шкодуєте, що приїхали?


Ні. Минулого не повернеш і шкодувати ні про що не треба.

Коли я сюди їхав, то приблизно так собі це й уявляв. Не думав про зарплати чи щось таке. Але думав, що хоча б щось зроблять, щоб людині було де жити, що їсти. Але я навіть лікувався своїм коштом.


Були поранення?


Дві контузії в Широкиному. Взимку і навесні. Перший раз танк заїхав прямо на нашу позицію і почав впритул розстрілювати. Снаряд розірвався над входом в бліндаж. Якби на пів метра промазав, я б зараз з вами не говорив.

Другий раз мінометами накрило в пансіонаті. Там була столова, скляні стіни. Ми ховалися під роздачею. Але почув наростаючий гул і зрозумів, що треба ховатися – нас або мінами накриють, або поховає під уламками.


А УБД не намагалися оформити?


Я іноземець, не можу. Взагалі ні на що не можу претендувати. Але я на війну пішов не для того, щоб мені щось дали. І я не очікував, що мені щось дадуть, я був готовий до цього. Я воювати не для цього приїхав. Я живий, це головне.

Скоро принципово громадянство отримувати не буду. Єдиний мінус, що поїхати не зможу за кордон десь попрацювати.


На громадянство подавалися?


Ще на початку війни, ми з хлопцями писали заяви. Мені казали, що заяву на отримання громадянства Антон Геращенко особисто відносив на підпис Порошенку. Але той не підписав.


Чула, що більшість білорусів використовують Україну як "перевалочний" пункт десь в Європу. А Ви не хотіли б поїхати десь?


Щоб заробити хотів би. Хочеться жити, розвиватися, сім’ю створити. Але поки виходить працювати лише на підтримання штанів: їжу, дорогу, одяг.

У Білорусі я був підприємцем. Мав в районі 3000 доларів на місяць. В Україні не виходить. Свою справу намагався відкрити, але без громадянства працювати не виходить – треба реєструвати фірму на когось іншого, а це ризик. У Києві працював керівником охорони в Луна-парку. Мав 25 тисяч. А потім приходжу з відпустки – а там купа нових людей і зарплату урізали до 10-ти.

А взагалі мені подобається жити в Івано-Франківську. Я б його не проміняв на жодне велике місто, хоча і в Києві жив, і в Одесі. Лишилося тільки знайти роботу.


Коментарі ()

10.04.2024
Тетяна Дармограй

Фіртка розповідає про головні зміни, які пропонує влада новим законопроєктом про мобілізацію.

2146
01.04.2024
Діана Струк

Про функціонування закладу, допомогу військовослужбовцям та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з очільником комунального закладу «Дім воїна» Миколою Крошним.

1936
26.03.2024
Вікторія Матіїв

Під час війни людина відчуває цілий спектр емоцій. Як українським родинам впоратись з такими випробуваннями — журналістка Фіртки розпитала у лікаря-психіатра, психолога та консультанта в напрямку когнітивно-поведінкової терапії Миколи Демківа.

1950
21.03.2024
Тетяна Дармограй

Що робити та куди звертатися рідним зниклих військовослужбовців,  як відбувається процес пошуку та чому не варто поширювати у соцмережах персональну інформацію зниклого, розповіла представниця Уповноваженого з питань осіб, безвісти зниклих за особливих обставин в Івано-Франківській області Наталя Пасічник.

5789 49
19.03.2024
Тіна Любчик

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки активно працює над поданими правками щодо нового законопроєкту про мобілізацію. Журналістка Фіртки поспілкувалася з політтехнологом, військовим юристом, Володимиром Бондаренком щодо актуальних питань призову.

2233 2
19.03.2024

Сьогодні й роботодавці, й експерти звертаються до абітурієнтів: зважайте на ті спеціальності, які будуть потрібні Україні під час відбудови, адже велике відновлення почнеться одразу після Перемоги.

1580

«Благодатний вогонь» саме за такою назвою ми знаємо церемонію, яка відбувається щорічно у Велику Суботу перед Пасхою у Єрусалимі в Храмі гробу Господнього. Здебільшого про це явище  знаємо через ЗМІ, які щорічно ведуть пряму трансляцію сходження Благодатного вогню з Єрусалимського храму.

852

Американське видання The Washington Post 7 квітня 2024 р. опублікувало статтю під назвою «Інсайд щодо секретного плану Дональда Трампа щодо припинення українсько-російської війни».

918

Благодатний Вогонь (грец. Άγιο Φως, дослівно — Святе Світло, англ. Holy fire) — поширена у православ'ї назва вогню у Великодній церемонії виносу запалених свічок із Гробу Господнього (кувуклії) в Єрусалимському Храмі Воскресіння. 

1142

Впевнено можна сказати, що з появою соцмереж  наш світ змінився. Він став трішки меншим, не виходячи з кімнати ми маємо зв'язок з найвіддаленішими куточками планети. Всі живемо в час швидкості та спрощення.

1093
16.04.2024

В Івано-Франківську традиційно у передвеликодній час проведуть ярмарок «Великодній кошик». Працюватиме він з першого по третє травня на площі Ринок.  

1849
11.04.2024

Цієї неділі, 14 квітня, в Івано-Франківській громаді розпочне роботу новий комунальний ринок сільськогосподарської продукції.  

3767
08.04.2024

Під час посту людина не вживає білкові продукти тваринного походження: м'ясо, рибу та молочні продукти. Натомість залишаються крупи, бобові, горіхи, фрукти та овочі.  

10388
17.04.2024

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

26264
14.04.2024

Нагадаємо, цьогоріч в Івано-Франківську запланували початок зведення богослужбової каплиці блаженного священномученика Симеона Лукача.  

10275 1
08.04.2024

Є перша заповідь Божа: «Я є Господь Бог твій, нехай не буде у тебе інших богів, крім Мене».  

7801
02.04.2024

Два тижні поспіль щонеділі франківці та гості міста збираються на пікнік біля міського озера, щоб висловити протест проти будівництва церкви УГКЦ.   

979
19.04.2024

Це — історія про дорослішання хлопця Тимофія у 1990-х роках. У центрі сюжету — його стосунки із сім’єю, друзями, коханою та колишнім контррозвідником Феліксом, який служив в Афганістані.  

357
19.04.2024

Обороноздатність, безпека, підтримка воїнів, розвиток економіки та євроінтеграційні процеси – ключові питання, які обговорили під час засідання Конгресу місцевих та регіональних влад, що відбувся під головуванням Президента України Володимира Зеленського.  

376
16.04.2024

Так, серед тих, хто довіряє Президенту України, лише 15% підтримали б такі вибори, тоді як серед тих, хто не довіряє — 37%.

455
11.04.2024

Парламент остаточно ухвалив у другому читанні законопроєкт №10449 про мобілізацію і проходження військової служби.  

1369
07.04.2024

Всього опитали 2 000 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України, крім окупованих територій, у віці 18 років і старше.   

971