«АртПоле 2011» – звуки і дії в просторі

На Прикарпаття повертається найбільший український фестиваль етно-музики й ленд-арту.

 

Фестиваль «АртПоле» - це поле для народження і втілення творчих ідей, які з часом захоплюють сцени та галереї в різних містах і країнах. Завдяки спільній енергії «АртПоле» - це більше, ніж подія. Тут поєднуються не лише музика, ленд-арт, перформанс, але й різні стилі та жанри цих складових, різні культурні традиції, і кожен з учасників знаходить актуальну форму сказати про вічне. Це явище створюють люди, які відчувають один одного і світ навколо. Без перебільшення - кожен з тих, хто приїжджає сюди, готовий до експерименту. Протягом року ми активно спостерігаємо за новими роботами, спілкуємося, впливаємо на думку один одного. І раз на рік у нас є чудова нагода зустрітися й оцінити разом створений твір.

 

Цього року «АртПоле» проходитиме в Дністровському каньйоні, що вражає своєю величчю і мальовничістю. На фестивалі творитимуть «Besh'o'droM» (Угорщина), «Village Kollektiv» (Польща), «Wild Marmalade» (Австралія), «Port Mone» (Бєларусь), «Feloche» (Франція), «Trio VD» (Великобританія), «Dva» (Чехія), надзвичайно сильна українська складова: «ДахаБраха», «Гайдамаки», «Перкалаба», «Пропала Грамота» і ще багато чудових музикантів, зокрема тих, які представляють автентичну сцену: капела «Бай» (Карпати), «Джазаїр» (Крим), «Перемітка» (Покуття). Як завжди, насичена програма майстерень: фото, vj, витинанка, гончарство, ковальство, співи, танці та інші фізичні вправи, а також кінопокази, дитячий майданчик, чайні церемонії, традиційні коктейлі та знайомство з кухнею різних народів.

 

Ленд-арт-програму цього року «АртПоле» проводить спільно з найдавнішим українським ленд-арт-симпозіумом «Простір Покордоння», а упорядкуванням території опікується Кузня Уніж - дружня агенція «Наш формат». Таке поєднання зусиль  та енергій зробить програму ще цікавішою, умови - комфортнішими, а нові твори - досконалішими.

 

Фестиваль «АртПоле» вперше отримав меценатську підтримку від Фонду Петра Порошенка, який активно сприяє розвитку сучасного українського мистецтва та його популяризації у світі. Проект традиційно підтримують Польський інститут і Французький культурний центр, а також Французький інститут, Британська Рада, проект USAID: Локальні інвестиції та національна конкурентоспроможність. Крім того, партнерами фестивалю є мистецька агенція «Наш Формат» і група компаній «Хмелева».

 

 

А тепер детальніше про основну частину програми «АртПоля» - музичну. Цього року музична програма буде надзвичайно насиченою і цікавою.

 

 

«Wild Marmalade»

 

Наденергійне поєднання діджеріду та барабанів. Музиканти використовують лише природні джерела музики, корінні ритми з усього світу, які надихають їх створювати  радісну та потужну  танцювальну музику, видаючи повністю живу органічну танцювальну площину. Вони грають наживо, без електроніки, будь-яких ефектів, наслідування та зразків, орієнтуючись лише на енергію аудиторії.

 

 

«Besh'o'droM»

 

«Besh'o'droM» перекладається як «осідлай коня», в переносному сенсі - «йди своєю дорогою». Цей циганський ансамбль, що з'явився в Будапешті 1999 року, вільно комбінує найрізноманітніші інструменти, створюючи унікальний, лише їм притаманний стиль. Їхні концерти мало схожі на академічні, тут більше етнічного міксу: «Besh'o'droM» синтезує пісні румунських циган і болгарські наспіви, мадярські та македонські танці, афганські, ліванські, грецькі і єврейські мелодії. Яскраво й винахідливо, з колосальним темпераментом крізь фольклорну архаїку вони пропускають і струм більш високої напруги - вільну джазову імпровізацію.

 

 

«ДахаБраха»

 

Створена в 2004 р. у Київському центрі сучасного мистецтва «ДАХ» театральним режисером Владиславом Троїцьким, що значно вплинуло на манеру виконання музикантів - без сценічних ефектів їхні виступи не відбуваються ніколи. Їх звучання поєднує в собі східноєвропейську чуттєвість та мелодійність з азійськими та африканськими ритмами. «ДахаБраха» грає українську народну музику з сучасним драйвом. Експериментуючи з українським фольклором, вони принесли в народну музику ритми індустріального світу, створивши свій яскравий і неповторний образ. Унікальність колективу і в його універсальності - вони можуть грати як у невеликих клубах і камерних театрах, так і перед стотисячною аудиторією.

 

 

«DVA»

 

Цей електронно-акустичний проект складається лише з двох учасників - Яна Кратохвіла та Бари Кратохвілової, про що промовисто свідчить назва. За власним визначенням, грають фолк неіснуючих націй. Вони співають своєю вигаданою мовою, з інструментів використовуючи гітару, кларнет та бітбокс. Кожен виступ «DVA» - це вистава, оригінальні фолково-джазові візії, вибух емоцій, драйву і несподіваних музичних рішень.

 

 

«Feloche»

 

Гурт шукає - і знаходить - натхнення у музиці жителів Аккадії, французької колонії в Північній Америці. З часом аккадійці асимілювалися серед креольського населення Луїзіани, утворивши, таким чином, новий субетнос - кадьєн (сadienne). Музика кадьен - суміш музичних жанрів цих культур, де основні інструменти - скрипка й акордеон, до яких пізніше в цій музиці з'являються губна гармошка, гітара і пральна дошка.

 

 

«Гайдамаки»

 

Заснований на початку 90-х у Києві, гурт спершу мав назву «Актус». Після появи в групі вокаліста Олександра Ярмоли музиканти переходять з блюз-рокових експериментів до альтернативи з помітним впливом українського мелосу. У результаті пошуків і трансформацій «Гайдамаки» створили свій особливий стиль - karpaten ska, поєднавши українську автентику та різноманітні roots, від ямайського ска до циганських мелодій. Цього разу «Гайдамаки» гратимуть програму з пісень, які вони не виконували вже багато років - зокрема, «Чоловікові 30 літ» вони востаннє грали на «Шешорах» ще в Карпатах - щоб зробити атмосферу більш теплою і щирою.

 

 

Капела «Бай»

 

В гуцульському діалекті «бай» - це мова, замовляння, забава. Капела «Бай» - це музична формація, основним об'єктом дослідження і творчим джерелом якої є музична традиція Гуцульщини. Досліджуючи гуцульське дійство, музику та ритуал, відшукуючи і демонструючи архаїчні пласти, проявлення первісного характеру музики, капела дає можливість втілити глибинне світовідчуття, приховане в народному мистецтві - в зустрічі з живою містерією гір.

 

 

«Перкалаба»

 

Адепти гуцульської етно-ска-музики, музичні анархісти, які не визнають політичних копирсань, шоу-бізнесових миготінь та інших забруднювачів повітря. Щирі й невимушені діти гір, сонця і вітру. «Перкалаба» - це химерні тексти, від яких зриває дах. Драйв і позитивна енергетика, що накочує величезними хвилями в зал зі сцени. Їх фірмовий - легкий, (само)іронічний і безтурботний стиль gutzul roots не залишає байдужою аудиторію в Києві, Варшаві, Берліні, Цюріху, Інсбруку чи Москві. «Перкалаба» є постійним хедлайнером «АртПоля», кожного разу готуючи до цього виступу щось нове й неповторне. Цього разу на розігріві «Перкалаби» виступить варшавський «Paprikalaba Vegitable Orchestra», унікальний колектив, який виконує пісні «Перкалаби» на інструментах з овочів.

 

 

«Пропала Грамота»

 

Гурт з Кам'янця-Подільського, концептуальна лірика якого базується на творчості Гоголя, Сковороди, козацьких думах... Поєднує елементи фольку, фанку, року, афробіту та інших течій, називаючи авторську обробку цієї суміші подільським фундаменталом. Гідний склад інструментів: гітари, бас, губна гармошка, барабани, жодних діджеїв, клавішних та драм-машин. Виступ «Пропалої Грамоти» традиційно супроводжується танцями і феєричним шоу.

 

 

«Village Kollektiv»

 

Першим у Польщі поєднав у своїй музиці електронні звуки з живим звучанням традиційних інструментів - колісної ліри, фідля, цимбалів і народним співом. Музиканти створили цілком новий звуковий простір, в якому експресія народних пісень отримала нове звучання. Вони використовують як оригінальні народні мелодії, так і власні композиції, на які їх надихає традиційна музика. На концертах «Village Kollektiv» брейкбіт, електро, даб, драм'н'бас органічно сплітаються з польськими і болгарськими піснями чи з горловим співом з Сибіру.

 

Це тільки невелика частина чотириденної програми фестивалю. Так що пора планувати відпустку.

 

Підготовив Влад ТРЕБУНЯ

ГК


24.06.2011 3042 0
Коментарі (0)

22.07.2025
Дарина Кочержук-Слідак

Прокуратура бореться з незаконним захопленням лісів, але корупція гальмує справедливість.  

317
17.07.2025
Катерина Гришко

Родичі пробачили хлопцю, знаючи про «своєрідний характер» загиблої і його нелегке дитинство, і просили в суді застосувати менш суворе покарання.  

2914
13.07.2025
Вікторія Матіїв

Дружина полеглого воїна Любов Галько розповіла журналістці Фіртки, яким був Руслан Галько — у повсякденному житті, в родинному колі та на фронті.

21070
09.07.2025
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю професорка кафедри судової медицини Івано-Франківського національного медичного університету Наталія Козань розповіла про процес та методи ідентифікації тіл загиблих військових, виклики, з якими стикаються фахівці та чому ця робота — це насамперед про гідність.  

1977
05.07.2025
Вікторія Косович

Про те, що таке фемінізм, як він розвивався в українському суспільстві та чому його не потрібно боятися, Фіртка поспілкувалася з журналісткою та письменницею, авторкою книги "Слово на літеру "Ф" Іриною Славінською.

1349 1
30.06.2025
Тетяна Ткаченко

Про актуальність проблеми больового синдрому в периопераційному періоді журналістці Фіртки розповів завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Івано-Франківського національного медичного університету, професор Іван Тітов.  

2363

Я відкладаю роботу над перекладом книги. Виходжу з кабінету, де практикував Вольфганг Льох, засновник психоаналітичного об'єднання... Спускаюся повз книжковий магазин, де збиралися тюбінгенські філософи, і де Ернст Блох шукав світлі сторони соціалізму. Повертаю ліворуч і натрапляю на інший книжковий магазин, де працював і писав Герман Гессе...

699

По соцмережах пішла дискусія про зрізані кілька дерев (ялинок) на Івано-Франківській Площі Ринок. «Політично» мотивований ґвалт наростає. Аж до вимог «засадити» ринкову площу деревами та зробити парк.

2139

Гадаю багато хто був свідком такої ситуації в церкві, коли дитина могла пробігтись у церкві, кудись заглядати, можливо щось голосно запитувати й одразу отримати зауваження або присоромлення від інших, часто старших, людей або бабусь.

817

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

1407
21.07.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

141
13.07.2025

Першими жнива на Прикарпатті почали хлібороби Покуття.

466
10.07.2025

У сучасному ритмі життя готувати "здорову вечерю з трьох страв" щодня — радше мрія, ніж реальність. Але це не означає, що збалансоване харчування — лише для тих, хто має багато часу. Навпаки: з правильним підходом можна харчуватися повноцінно, навіть маючи 15–20 хвилин на день.  

998
21.07.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

142
17.07.2025

На Прикарпатті готуються до щорічної Всеукраїнської Патріаршої прощі до Галицької Чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі. Проща відбудеться 2-3 серпня.  

757
15.07.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

737
11.07.2025

П'ятого серпня цього року в часі прощі з нагоди вшанування чудотворної ікони Гошівської Богородиці відбудеться презентація нової ікони тифлографічно-акустичного типу «Богородиця з Гошева».  

680
11.07.2025

Історія занепаду пам’ятки архітектури та боротьба за його повернення громаді.

8212
15.07.2025

У понеділок, 14 липня, генсек НАТО Марк Рютте під час зустрічі із президентом США Дональдом Трампом у Білому домі нагадав президенту США, кого Росія відправила керівником делегації на переговори до Стамбула.

823 2
09.07.2025

Президент США Дональд Трамп, аби втримати пУтіна від вторгнення в Україну, погрожував російському диктатору «розбомбити Москву до бісової матері».

875
04.07.2025

«Більдерберзький клуб» — одна із найбільш загадкових закритих «тусовок». Зустрічі клубу щороку тривають кілька днів щоразу в іншому місці.

2169 4
02.07.2025

Президент США Дональд Трамп оглянув новий центр утримання мігрантів "Алігатор Алькатрас" у Південній Флориді.  

820