Президент Віктор Янукович 19 березня у Москві візьме участь у саміті Євразійського економічного співтовариства.
Більшість експертів вважає, що навряд чи варто очікувати якихось несподіванок від України на саміті, враховуючи давню позицію Києва щодо ролі цієї організації на пострадянському просторі.
Президентська адміністрація, повідомляючи про поїздку Віктора Януковича до Москви, зробила акцент на використанні саміту для двосторонніх і багатосторонніх зустрічей з главами п'яти держав "для подальшого розвитку взаємовигідного торговельно-економічного співробітництва".
Спостерігати - не вступати
Україна залишається спостерігачем в ЄврАзЕС і поки не планувала цей статус змінювати.
Як вважає професор Київського національного університету ім.Шевченка Григорій Перепелиця, "в українського керівництва є розуміння того, що ЄврАзЕС не є ані міжнародною організацією, ані економічним співтовариством".
"Це виключно політичне об'єднання, ключову роль у якому грає Росія. Це організація була створена для перехідного етапу в Клацнути реалізації ідеї Володимира Путіна про оновлений Союз. І всі загрози такої інтеграції, думаю, Віктор Янукович чудово усвідомлює. Він перебуває під потужним тиском Росії, яка намагається залучити Україну до нового інтеграційного процесу, і після повернення Володимира Путіна в крісло президента цей тиск посилюватиметься", - сказав ВВС Україна Григорій Перепелиця.
Слова експерта підтверджують і заяви самого Віктора Януковича, що лунали протягом останніх місяців.
Спочатку президент казав, що слід дочекатися вступу Росії до СОТ, щоб зрозуміти, як узгоджуватимуться інтереси двох організацій.
Восени минулого року президент заявив, що хоче подивитися, як працюватиме, власне, ЄврАзЕС і якими будуть результати.
Президент також висловлювався за те, щоб питання більш тісної інтеграції виносилися на публічну дискусію в Україні.
На економічному форумі у Давосі у січні цього року Віктор Янукович сказав, що визначатися з "глибиною інтеграції" України буде не раніше, ніж через рік, проаналізувавши результати діяльності об'єднання.
А за день до саміту у Москві в інтерв'ю російським медіа президент знову підтвердив свої попередні слова.
"Ми придивляємося до цього економічного утворення. [...] Але ми не готові сьогодні дати конкретну відповідь. По-перше, із цього інтеграційного процесу Україна випала майже на 5 років. Оскільки ми дуже відстали, нам, щоб процедурно увійти у цей процес - ми поки не розуміємо, як це зробимо, нам ще не зрозумілі умови. Ми не готові сьогодні сказати, наскільки інтеграція відповідає нашим національним інтересам. Ми поки що не бачимо підстав для інтеграції", - сказав президент Янукович.
Обіцянки "вивчити і проаналізувати", "провести публічну дискусію" - не що інше, як тактика затягування з відповіддю, якого так чекає Москва, вважають експерти.
Водночас, як каже бізнес-кореспондент Російської служби Бі-Бі-Сі Катерина Дробініна, згідно із оцінками Євразійського банку розвитку, якщо Україна таки підпише договір про зону вільної торгівлі із ЄС, то торговельно-економічні відносини України з країнами, що входять до Єдиного економічного простору (Росія, Білорусь та Казахстан, які одночасно є членами і ЕврАзЕС) погіршаться.
За оцінками банку, торговельний оборот між Україною і країнами ЄЕП скоротиться на 2,5%.
Водночас, якщо Україна приєднається до ЄЕП, кажуть у Євразійському банку розвитку, то до 2015 її валовий внутрішній продукт зросте майже на 3%, а залежність від імпорту почне скорочуватися.
"Так", яке загрожує остаточним "ні"
Президент не може сказати "так" пропозиціям Росії про інтеграцію в ЄврАзЕС ще й тому, що ця відповідь буде означати однозначне "ні" Європейському союзу.
Українська влада заявляє, що її пріоритетом є інтеграція в ЄС. До кінця березня Київ сподівається парафувати угоду з Євросоюзом про асоційоване членство, складовою якого є угода про зону вільної торгівлі з ЄС.
І хоча доля цього договору напряму пов'язана із долею Юлії Тимошенко та інших колишніх членів уряду, які опинилися за ґратами, Віктор Янукович стверджує, що його курс на євроінтеграцію лишається незмінним.
З іншого боку, українські бізнесмени, переважна частина з яких входить в оточення президента або його Партії регіонів, зацікавлені у просуванні свого бізнесу як у Європі, так і в Росії.
Новий газовий договір з Росією із більш низькими цінами на газ - також життєво необхідний українській владі, яка стоїть перед необхідністю значно збільшувати витрати бюджету на погашення зовнішніх боргових зобов'язань і соціальних виплат.
Але Росія неодноразово давала зрозуміти, що готова йти на поступки тільки у разі, якщо Україна погодиться стати членом Митного союзу і ЄврАзЕС.
