Антикілер (із днів прози)

Вона ненавиділа його ніжно, по частинках. Із отими парфумами з надписом «Версачі», новим костюмом, дводенною небритістю. Та ні, пахнув він шикарно. Як злочинець, якого постійно хочеться. Як фольга від йогурту, яку кортить облизати. Він – її алкоголь. Розуміла, що вистачить, треба зупинятися, проте ще ковточок.. Ще дотик, ще один його жарт, ще один обійм…

На кухні закипів чайник. Ні, таку каву він не пив. Вона розкрила пакетик, висипала порошок, залила водою. Ковтнула. Кип’яток обпік її язик. Так само, як і він цієї ночі.  Еспрессо-ніч. Знову ковток. Знову гаряче. Як він може пити таку гарячу каву? Вона старанно вибирає з круасану шоколад, рештки відправляє у смітник. Він відправив її на кухню мити посуд. Занадто багато енергії… А він ось так її використовує.

Вчорашній затишний італійський ресторанчик у середмісті. Так, соус до лосося був неповторний. У неї на губах дотепер цей післяприсмак. Спогади окутують… І їй хочеться скупатися у них повністю, закривши очі на передостанньому сидінні. І домріювати. І нехай її посмішка дивує, проте вона щаслива. Ці феромони розлітаються у повітрі, як сигаретний дим. До речі, він би мав ним пахнути. Вона очікувала почути цей запах. Проте упаковки сигарет у їхній квартирі не було. Дивні паралелі. Він би мав курити. Але пахне лише отими парфумами з надписом на флаконі: «Версачі».

Він надивився мультфільмів і активно моніторить щоранку «Українську правду». А ще дозволяє читати переписки з іншими. Вона його не ревнує. Байдуже. Він і так не її. Він прототип більшості з тієї книги. Він нічий, як і вона. Проте вони змушують один одного посміхатися. І він, з такого дорослого і публічного, якого знає Гугл, перетворюється на милого і доброго, який сипле анекдотами. І час від часу він дивується їй: «Як, ти не знаєш, хто це?». А навіщо їй знати… І так все обдумано.

Він не мав звички будити її поцілунками. Лише обіймами. А потім зізнавався, що страшенно голодний. Тоді вона вирушала на кухню. Оливки, сир, огірок, трішки перцю, солі. П’ять яєць на омлет. Червона риба, мультивітамінний сік. Знову кипить чайник. Але кави вона не питиме. Завтра, у «Дзизі», він знову замовить еспрессо, а вона амерікано.

Сьогодні так добре спалося…. Лише зранку ледь відчувався закладений носик після вчорашніх сліз. Він уже тихенько сопів прийшла з кухні. Спершу він намагався заспокоїти її, проте промовистим жестом пальця вона відправила його геть. Пішов. Проте вернувся і майже на руках заніс її у ліжко. Обійняв. Вона посиділа мовчки пару хвилин і вернулася на кухню. Не знала, чого плакала. Не в ньому причина, не в ній. Проте стало легше. Ні, погано їй не було… Можливо, так її організм відреагував на зміни. Хоча вона не змінилася. Така ж мила, така ж енергійна. Проте з ним вона перестала вживати фразу: «Не треба, я сама». Не посміла б. З ним їй не хотілося бути за щось відповідальною. Він вирішував, де вони обідають, снідають, вечеряють. Хто першим іде в душ, коли переходити дорогу. Він відкривав перед нею, за всіма правилами, двері, подавав і знімав плащ. Він знав, коли вона має прасувати його сорочку.

Його пульс  90. Не знайшовши на мобільному секундомірів, вона вмикає диктофон. Червона кнопка показує, що запис розпочато. Його пульс чіткий, добре прослуховується. Проте 90 до кави – трішки забагато. На екрані транслюють німе, старе, проте якесь смішне кіно. І все-таки він більше хороший, ніж поганий. Досліджуваний нею об’єкт теж з цим погоджується.

Вона була про нього гіршої думки. А тепер просто посміхалася, лежачи на його грудях. Вона нарешті дізналася про колір його очей. Вдихала запах… Вона з ним все уявляла зовсім по-іншому. Проте такий варіант також був майже ідеальним. Вона якась занадто незіпсована для нього. Напевно… Хоча їй не відомо, що він про неї думає.

Ще сонний, він також посміхався. Надто ніжно, не притаманно йому. Хоча, зрештою, хто вона така, щоб знати, який він справжній. Вони бачили один одного вживу вдруге… Проміжку між першим і другим разом було достатньо для розуміння певних речей. Вона не знала, що їх пов'язувало. Та і чи пов'язувало. Просто так мало статися.

Він вміє бути смішним. А потім дорослим. Таким, як на роботі. А ще він багато говорить. Це так мило... Спочатку їй хотілося закрити долонею його балакучий рот, проте згодом навчилася слухати. Звикла його слухати. А потім дзвінко-дзвінко і щиро сміялася. Вона постійно слухала про його подруг по ліжку. Деяких вона знала, про інших здогадувалась. Він показував їхні фото, згадував. А вона розуміла: поки не ревнує, доти жива. Та і не ревнувалося якось. Саме тут, саме зараз він з нею. Цього більше, ніж достатньо. А завтра, через день, через два буде інша, але то вже її не цікавить.

Весняна погода сипле в лице дощем. Таке враження, що вітер поховався біля поворотів  і нападає у невеличких вуличках. Вона тримає його за руку обидвома своїми руками, ніби захищаючись від вітру. Дванадцятисантиметрові  шпильки  стукають по бруківці. По дорозі їм зустрічаються двоє кумедних дівчат, які гасають одна за одною і знімають все це на камеру. Він зацікавлено споглядає за ними. Пішохідний перехід. Оперний.

Вони стояли удвох на зупинці. Знову дув холодний вітер. Вона ховалася від цього морозяного душу за його плечі. Знову посміхалася. Вони поводились, як діти. Час від часу вона нагадувала про пристойну поведінку, проте сама з таким же успіхом про неї забувала. Її маршрутне таксі під'їхало, щойно вони прийшли. Номер 31. Посміхнулася. І сказала, що чекатиме наступну. Так пройшло півгодини.

На її мізинці - якесь кумедне дитяче колечко з кіндер-сюрприза. Дівчина, яка сидить у автобусі поряд, здивовано споглядає то на неї, то на зелене пластмасове колечко. Подумаєш...  Це перестало її цікавити. Життя занадто коротке, щоб підлаштовуватись під чужі правила.

Весь її теплий одяг залишився вдома. А тепер і всі теплі спогади залишалися у цьому місті. Тільки пульс швидкий-швидкий. Серце працює у два рази швидше. Це її плата. А ще він знає занадто багато таємниць. Її особистого. Проте все це залишиться там, неподалік Оперного.

Не вбита. Не поранена. Лише тепер вона зрозуміла, що ідеальний варіант – помічниця кілера. Він попереджав про небезпеку. Вона і не збирається закохуватись. Тільки допомагатиме йому вбивати. В результаті лише вона одна залишиться живою. 


21.06.2025
Діана Струк

Нікіта Тітов — художник, плакатист, ілюстратор. Ще кілька десятиліть тому він називав себе «ватніком», а сьогодні його роботи — символи українського спротиву. Його плакати надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається.

658
19.06.2025
Катерина Гришко

На початку червня 2025 року провели тендерні конкурси на роботи в навчальних закладах на суму майже 40 мільйонів гривень. Фірми відомі та мають кримінальні справи.  

631 3
16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

2095 1
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1300
12.06.2025
Тетяна Дармограй

У першому півріччі 2025 року мобілізацію на Івано-Франківщині проводили з використанням нових електронних систем та оновлених процедур. Які зміни в мобілізації діють та що ще планують удосконалити, розповідає Фіртка.

7056
10.06.2025
Павло Мінка

Калуш зіткнувся з енергетичною та екологічною кризою — мільйонні збитки та виснаження підземних вод загрожують питному водопостачанню міста.  

1941

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

401

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

288

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

891

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

997
19.06.2025

Станом на 1 червня 2025 року на Івано-Франківщині зареєстрували 901 фермерське господарство. Загальна площа сільськогосподарських угідь у їх власності та користуванні становить 40 тисяч гектарів.  

919
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

665
08.06.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

1723
20.06.2025

Священник розповів про ставлення Церкви до дошлюбних статевих стосунків. 

7084
16.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

569
13.06.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3598
07.06.2025

Восьмого та дев'ятого червня християни відзначатимуть свято Трійці.  

3770
20.06.2025

Генеральний директор-художній керівник Івано-Франківського національного академічного драматичного театру імені Івана Франка Ростислав Держипільський розповів про трансформацію глядацької аудиторії за роки його керівництва.  

3702
19.06.2025

Депутати Верховної ради України 18 червня 2025 року підтримали в цілому законопроєкт № 11469 про множинне громадянство.   

419
18.06.2025

Україна готується до виборів після завершення воєнного стану, але це будуть не звичайні, а унікальні вибори, які потребуватимуть окремого закону.  

855
16.06.2025

Більше довіряють Президенту мешканці Заходу — серед них 73% довіряють Володимиру Зеленському проти 61-63% в інших регіонах.  

1086
15.06.2025

На думку прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска, протистояння між Ізраїлем та Іраном переростає в повномасштабну війну в регіоні.  

471