Антикілер (із днів прози)

Вона ненавиділа його ніжно, по частинках. Із отими парфумами з надписом «Версачі», новим костюмом, дводенною небритістю. Та ні, пахнув він шикарно. Як злочинець, якого постійно хочеться. Як фольга від йогурту, яку кортить облизати. Він – її алкоголь. Розуміла, що вистачить, треба зупинятися, проте ще ковточок.. Ще дотик, ще один його жарт, ще один обійм…

На кухні закипів чайник. Ні, таку каву він не пив. Вона розкрила пакетик, висипала порошок, залила водою. Ковтнула. Кип’яток обпік її язик. Так само, як і він цієї ночі.  Еспрессо-ніч. Знову ковток. Знову гаряче. Як він може пити таку гарячу каву? Вона старанно вибирає з круасану шоколад, рештки відправляє у смітник. Він відправив її на кухню мити посуд. Занадто багато енергії… А він ось так її використовує.

Вчорашній затишний італійський ресторанчик у середмісті. Так, соус до лосося був неповторний. У неї на губах дотепер цей післяприсмак. Спогади окутують… І їй хочеться скупатися у них повністю, закривши очі на передостанньому сидінні. І домріювати. І нехай її посмішка дивує, проте вона щаслива. Ці феромони розлітаються у повітрі, як сигаретний дим. До речі, він би мав ним пахнути. Вона очікувала почути цей запах. Проте упаковки сигарет у їхній квартирі не було. Дивні паралелі. Він би мав курити. Але пахне лише отими парфумами з надписом на флаконі: «Версачі».

Він надивився мультфільмів і активно моніторить щоранку «Українську правду». А ще дозволяє читати переписки з іншими. Вона його не ревнує. Байдуже. Він і так не її. Він прототип більшості з тієї книги. Він нічий, як і вона. Проте вони змушують один одного посміхатися. І він, з такого дорослого і публічного, якого знає Гугл, перетворюється на милого і доброго, який сипле анекдотами. І час від часу він дивується їй: «Як, ти не знаєш, хто це?». А навіщо їй знати… І так все обдумано.

Він не мав звички будити її поцілунками. Лише обіймами. А потім зізнавався, що страшенно голодний. Тоді вона вирушала на кухню. Оливки, сир, огірок, трішки перцю, солі. П’ять яєць на омлет. Червона риба, мультивітамінний сік. Знову кипить чайник. Але кави вона не питиме. Завтра, у «Дзизі», він знову замовить еспрессо, а вона амерікано.

Сьогодні так добре спалося…. Лише зранку ледь відчувався закладений носик після вчорашніх сліз. Він уже тихенько сопів прийшла з кухні. Спершу він намагався заспокоїти її, проте промовистим жестом пальця вона відправила його геть. Пішов. Проте вернувся і майже на руках заніс її у ліжко. Обійняв. Вона посиділа мовчки пару хвилин і вернулася на кухню. Не знала, чого плакала. Не в ньому причина, не в ній. Проте стало легше. Ні, погано їй не було… Можливо, так її організм відреагував на зміни. Хоча вона не змінилася. Така ж мила, така ж енергійна. Проте з ним вона перестала вживати фразу: «Не треба, я сама». Не посміла б. З ним їй не хотілося бути за щось відповідальною. Він вирішував, де вони обідають, снідають, вечеряють. Хто першим іде в душ, коли переходити дорогу. Він відкривав перед нею, за всіма правилами, двері, подавав і знімав плащ. Він знав, коли вона має прасувати його сорочку.

Його пульс  90. Не знайшовши на мобільному секундомірів, вона вмикає диктофон. Червона кнопка показує, що запис розпочато. Його пульс чіткий, добре прослуховується. Проте 90 до кави – трішки забагато. На екрані транслюють німе, старе, проте якесь смішне кіно. І все-таки він більше хороший, ніж поганий. Досліджуваний нею об’єкт теж з цим погоджується.

Вона була про нього гіршої думки. А тепер просто посміхалася, лежачи на його грудях. Вона нарешті дізналася про колір його очей. Вдихала запах… Вона з ним все уявляла зовсім по-іншому. Проте такий варіант також був майже ідеальним. Вона якась занадто незіпсована для нього. Напевно… Хоча їй не відомо, що він про неї думає.

Ще сонний, він також посміхався. Надто ніжно, не притаманно йому. Хоча, зрештою, хто вона така, щоб знати, який він справжній. Вони бачили один одного вживу вдруге… Проміжку між першим і другим разом було достатньо для розуміння певних речей. Вона не знала, що їх пов'язувало. Та і чи пов'язувало. Просто так мало статися.

Він вміє бути смішним. А потім дорослим. Таким, як на роботі. А ще він багато говорить. Це так мило... Спочатку їй хотілося закрити долонею його балакучий рот, проте згодом навчилася слухати. Звикла його слухати. А потім дзвінко-дзвінко і щиро сміялася. Вона постійно слухала про його подруг по ліжку. Деяких вона знала, про інших здогадувалась. Він показував їхні фото, згадував. А вона розуміла: поки не ревнує, доти жива. Та і не ревнувалося якось. Саме тут, саме зараз він з нею. Цього більше, ніж достатньо. А завтра, через день, через два буде інша, але то вже її не цікавить.

Весняна погода сипле в лице дощем. Таке враження, що вітер поховався біля поворотів  і нападає у невеличких вуличках. Вона тримає його за руку обидвома своїми руками, ніби захищаючись від вітру. Дванадцятисантиметрові  шпильки  стукають по бруківці. По дорозі їм зустрічаються двоє кумедних дівчат, які гасають одна за одною і знімають все це на камеру. Він зацікавлено споглядає за ними. Пішохідний перехід. Оперний.

Вони стояли удвох на зупинці. Знову дув холодний вітер. Вона ховалася від цього морозяного душу за його плечі. Знову посміхалася. Вони поводились, як діти. Час від часу вона нагадувала про пристойну поведінку, проте сама з таким же успіхом про неї забувала. Її маршрутне таксі під'їхало, щойно вони прийшли. Номер 31. Посміхнулася. І сказала, що чекатиме наступну. Так пройшло півгодини.

На її мізинці - якесь кумедне дитяче колечко з кіндер-сюрприза. Дівчина, яка сидить у автобусі поряд, здивовано споглядає то на неї, то на зелене пластмасове колечко. Подумаєш...  Це перестало її цікавити. Життя занадто коротке, щоб підлаштовуватись під чужі правила.

Весь її теплий одяг залишився вдома. А тепер і всі теплі спогади залишалися у цьому місті. Тільки пульс швидкий-швидкий. Серце працює у два рази швидше. Це її плата. А ще він знає занадто багато таємниць. Її особистого. Проте все це залишиться там, неподалік Оперного.

Не вбита. Не поранена. Лише тепер вона зрозуміла, що ідеальний варіант – помічниця кілера. Він попереджав про небезпеку. Вона і не збирається закохуватись. Тільки допомагатиме йому вбивати. В результаті лише вона одна залишиться живою. 


01.09.2024
Діана Струк

Про те, як підготувалися до нового навчального року в Івано-Франківській громаді, журналістка Фіртки поспілкувалася з директоркою департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради Вікторією Дротянко.

876
23.08.2024

В умовах воєнних дій та масової міграції українців за кордон, багато дітей змушені навчатися у двох школах одночасно. Це створює значні психологічні та фізичні виклики, адже дитині доводиться пристосовуватися до двох різних навчальних програм і соціальних середовищ.

950
14.08.2024
Тетяна Дармограй

Фіртка розповідає про популярні, та найважливіше — безпечні, місця для купання та основні правила поведінки на воді.  

4769
30.07.2024
Вікторія Матіїв

Про значення шлюбу, кризові періоди у стосунках та церковне розлучення, журналістка Фіртки розпитала в отця Миколая Микосовського, який служить у Василіянському монастирі УГКЦ на Ясній Горі у Гошеві.

7103 1
15.07.2024
Тетяна Дармограй

Громадяни мають оновити три основні категорії своїх даних — місце проживання, номер телефону і, за наявності, електронну адресу.

9897 1
29.06.2024
Вікторія Матіїв

Як змінилась робота ЦНАПу в умовах війни, з якими викликами стикнулись, які послуги є найпопулярнішими та як у ЦНАПі оновлюють дані військовозобов'язані, журналістка Фіртки розпитала у директора Департаменту адміністративних послуг Богдана Пителя.

3957 5

Усі ми хочемо бути здоровими та щасливими, але, на жаль, складовою людського життя є хвороби. Хвороби, які роблять людське життя складнішим і менш радісним, з'являються з різних причин.

289

Роми таємничий народ, про який ми знаємо багато і водночас нічого. Здебільшого наші знання про ромів ґрунтуються на  стереотипах пов’язаних з ними: віщуни, гадання, конокради, прохачі, але все ж таки, що насправді ми про них знаємо?   

971

Нова війна нагадує нам події минулих століть. Загарбники завжди руйнують і крадуть, Україна переживала це не один раз. Дві українські ікони за різних обставин покинули територію України, щоб прославитися у чужій. Ми повинні пам’ятати та цінувати те, що належало українському народові.  

1740

Багато християн протягом свого життя намагається потрапити в місця пов’язані із життям Ісуса Христа або Його учнями. Серед найважливіших місць займає Єрусалим — місто, в якому помер і Воскрес засновник християнства.  

1870
05.09.2024

Перекуси повинні бути корисними, поживними та здоровими. Це своєю чергою допоможе залишатися в тонусі та бути продуктивними.  

3296
31.08.2024

Майже вся піца в Івано-Франківську, особливо та, що можна замовити на сайті donatellopizza.com.ua, представлена неаполітанською стравою. А яка вона насправді, які її особливості й у чому різниця між іншими трикутничками — далі у статті.

451
29.08.2024

На Прикарпатті завершили збирання ранніх зернових культур.    

728
02.09.2024

Важливо, ділиться монахиня, людину вислухати, сказати "я поруч" і "я за тебе помолюся".

374
29.08.2024

У четвер, 29 липня, християни відзначають Усікновення голови святого пророка Івана Хрестителя.  

1513
23.08.2024

У християнстві подружжя — окреме святе таїнство, нерозривний союз, який заснований самим Господом.  

1490 1
19.08.2024

Християнська сім'я базується на фундаменті беззаперечної любові, єдності думок, цілей та бажань. Втім, це також спільна робота чоловіка та дружини.  

1423
04.09.2024

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

25452 1
05.09.2024

Більше ніж половина мешканців західних областей вважає, що Офіс президента впливає на державні органи з перевищенням своїх повноважень.  

511 3
02.09.2024

Президент Володимир Зеленський оцінив, чи можливо повернути Запорізьку атомну електростанцію під контроль України військовим шляхом.  

920
29.08.2024

Мінекономіки напрацьовує кілька моделей економічного бронювання, а запрацювати воно має у жовтні-листопаді.  

623
28.08.2024

"Військовий" ПДФО був вилучений з бюджетів громад у 2023 році разом із "силовим" ПДФО.  

538