Ангеліна Усикова: Ворожу антирадянську діяльність я проводила свідомо

 

/data/blog/121218/bbd182adb0814cc5674b148d5c57a2dc.jpg

 

«Ворожу антирадянську діяльність я проводила свідомо»

Так під час судового засідання заявила

громадсько-політична діячка Ангеліна Усикова

 

Жінка, про яку піде мова, стала політв’язнем у часи так званої «хрущовської відлиги», коли нібито вже минув час «закручування гайок». У 1956 році вона закінчила Харківський сільськогосподарський інститут, де, як відмінниця навчання, одержувала підвищену стипендію. Отримала направлення на роботу у радгосп «Онешти» в Молдавській РСР. Проявила себе талановитим агрономом. Потім переїхала у село Крихівці поблизу Станіслава і влаштувалася агрономом-насіннєводом Лисецької сортодільниці. Та одного жовтневого дня 1960 року життя її круто змінилося.

 

… Все почалося з моменту, коли «свідома» громадянка на прізвище Зайонц принесла в управління Комітету держбезпеки при Ради міністрів УРСР по Станіславській області листівку, яку зірвала на одному з парканів. Хто її написав? «Доблесні» кадебісти вийшли на уродженку міста Ровеньків на Луганщині Ангеліну Олександрівну Усикову. Жінку було взято під варту і порушено проти неї кримінальну справу за ознаками статті 7 ч. 1 Закону «Про кримінальну відповідальність за державні злочини».

 

Слідчий призначив чимало експертиз. Після проведення обшуку у квартирі, яку Ангеліна винаймала, з’ясовували ідентичність знайденого у неї чорнила з тим, яким було написано 13 розклеєних по Станіславу листівок, а також клею, яким їх змащували, і навіть вирваного з блокнота паперу, на якому їх було написано. Експертиза підтвердила причетність агронома Лисецької сортодільниці до написання листівок. Втім, вона цього й не заперечувала.

 

Та щоб зрозуміти мотиви дій цієї 26-річної жінки, потрібно хоча б коротко розповісти її біографію. Мати Ангеліни, Ольга Олександрівна Чумакова, до революції була дворянкою, батько, Олександр Петрович, офіцер царської армії, під час громадянської війни служив у білій армії, потім емігрував. У 1924 році він з дозволу радянського уряду повернувся в СРСР і жив у своєї матері в Ростовській області. Але в 1938 році, коли Ангеліні було чотири роки, Олександр Усиков був репресований. Тривалий час дочка нічого не знала про його долю. І лише у 1957 році дівчина дізналася, що він помер у засланні ще 1941-го.

 

З протоколу допиту Ангеліни Усикової від 18 листопада 1960 р.: «Матері з Луганська прислали гроші як компенсацію після реабілітації батька. Але я сказала, що ці гроші в руки не візьму, а якщо візьму, то викину їх у пічку. Коли я дізналась, що батько помер на засланні, у мене почали виникати думки про те, що я повинна якось мстити радянській владі. Я сказала матері, що гроші не замінять мені батька і що я не візьму цих грошей».

 

Відтоді дівчина почала вороже сприймати радянську дійсність. Живучи і працюючи в Молдавській РСР, Ангеліна слухала передачі іноземних радіостанцій «Голос Америки», «Ві-Ві-Сі», «Визволення», а також радіостанцію «Свободная Россия». Продовжувала слухати їх і в Крихівцях. Ці передачі справили на неї величезний вплив, і дівчина почала виношувати думку, як повести певну боротьбу проти радянської влади. Написала два анонімні листи: один – на радіо «Свобода» в Римі, інший – на адресу тодішнього першого секретаря ЦК КПУ Миколи Вікторовича Підгорного. В ньому, зокрема, йшлося про те, що «націоналізм властивий більшості української нації. Це почуття не є викликаним штучно науковими теоріями чи чиєюсь пропагандою. Воно розвинулось неминуче під впливом історичних обставин. Глибокий патріотизм, любов до національної культури, ненависть до гнобителів, ще дужча від того, що гнобителі були кровними братами, – пробудили в народі прагнення до створення незалежної суверенної держави». Підпис був лаконічним – «Українець».

 

З протоколу допиту від 15 жовтня 1960 року: «Коли я дізналася про смерть батька, у мене виникла думка, що я повинна якимось чином мстити за це радянській владі. Я почала виготовляти і поширювати антирадянські листівки, в яких закликала до боротьби проти радянської влади».

 

26 липня 1960 року Ангеліна виготовила п’ять листівок, а наступного дня, поїхавши в Київ на виставку досягнень народного господарства, розклеїла їх на будівлях центральних вулиць столиці УРСР. «За своїм змістом ці листівки закликали до боротьби проти існуючого державного ладу і встановлених у Радянському Союзі порядків», – пояснювала жінка на допиті у слідчого 15 жовтня.

 

А під час роботи ХV сесії Генеральної асамблеї ООН вона вирішила виготовити і поширити антирадянські листівки по Станіславу. Четвертого жовтня 1960 року написала вдома 13 таких листівок і ввечері розклеїла їх у кількох місцях у місті, а саме: на вул. Панфіловців (нині – Василіянок) на паркані дитсадка, в районі залізничного вокзалу навпроти нинішньої санепідемстанції, на будинку по вул. Франка, 37, у телефонній будці поблизу кінотеатру «Комсомолець» (нині – «Княгинин»), а також біля поштової скриньки на тодішньому адмінбудинку, а нині будинку правосуддя. Фото усіх цих місць із обвинуваченою згодом було долучено до матеріалів кримінальної справи №10789 П. Ці листівки також закликали до боротьби проти радянської влади. На допиті жінка розповіла, що текст антирадянських листівок взяла з передач антирадянської радіостанції «НТС» (Народно-трудовий союз. – З. Б.), які систематично слухала і запам’ятовувала. Ця радіостанція часто передавала програму боротьби проти радянської влади. Методи боротьби і заклики – все це жінці подобалось, вона все запам’ятовувала, після чого їй неважко було скласти текст антирадянських листівок, в яких містилися заклики до боротьби проти радянської влади в дусі закликів «НТС»: «Дорогі товариші! Зараз на міжнародній арені відбуваються значні події. Але не слід вірити словам Хрущова, бо він сам найбільший колонізатор. … Комуністів слід викорчовувати або хоча б гілки поламати». Підпис у кінці листівки – «СС» – означав: «Спілка солідаристів».

 

Не менш сильний вплив справили на Ангеліну революційні події в Угорщині у 1956 році. Влітку 1959 року, побувавши за туристичною путівкою в Угорщині, вона ще більше впевнилася у несправедливості існуючої в СРСР системи. «Коли я дізналася, що в Угорщині у 1956 році спалахнуло збройне повстання проти соціалістичного ладу, то це сильно мене вразило. Я зрозуміла, що є люди, які подавлені соціалістичною системою, що є можливості боротьби проти цієї системи», – пояснювала молода жінка на черговому допиті.

 

Проте до певного часу Ангеліну Усикову вважали свідомою комсомолкою. У молдавському радгоспі «Онешти» її обрали членом комітету комсомолу, хоча насправді активну участь вона брала лише в художній самодіяльності.Під час обшуку 13 жовтня 1960 року у квартирі, яку вона винаймала в Крихівцях, було виявлено і вилучено почесну грамоту за активну участь у профспілковій роботі. У 1957–59 роках у тому ж таки радгоспі «Онешти» її було обрано в робітничий комітет, і вона виконувала його доручення.

 

Однак, приїхавши на роботу у Станіславську область, молодий агроном взагалі не стала на комсомольський облік: по-перше, вважала, що за віком вже не повинна бути членом ВЛКСМ, по-друге, будучи антирадянськи налаштованою, маючи ворожі переконання і погляди на радянську дійсність, не поділяла діяльності організації ВЛКСМ в системі держави. Тож вирішила вийти з комсомолу і ніякої громадської роботи не проводила. Натомість, як уже відомо, вирішила донести людям правду про радянську дійсність.

 

Дев’ятого грудня 1960 року було складено протокол про пред’явлення Ангеліні Усиковій обвинувачення за ст. 7 ч. 1 Закону «Про кримінальну відповідальність за державні злочини». Згідно з цією статтею «агітація або пропаганда, проваджена з метою підриву чи ослаблення Радянської влади або вчинення окремих особливо небезпечних державних злочинів, поширювання з тією ж метою наклепницьких вигадок, що порочать радянський державний і суспільний лад, а так само розповсюдження або виготовлення чи зберігання з тією ж метою літератури такого ж змісту» каралися позбавленням волі на строк від шести місяців до семи років із засланням на строк до п’яти років чи без такого або засланням на строк від двох до п’яти років. Ч. 1 прирікала на ув’язнення в колонії (таборі) суворого режиму.

 

Очевидно, жінці було відомо про те, що чекатиме її після суду, однак у протоколі останнього перед пред’явленням звинувачення допиту читаємо: «У вчиненому мною злочині я нині не розкаююсь, оскільки практичну ворожу антирадянську діяльність я проводила свідомо, з власної волі і вважаю, що чинила вірно».

 

19 грудня Ангеліна отримала такий собі «подарунок» від святого Миколая – обвинувальний висновок. У ньому, зокрема, йшлося про те, що «обвинувачувана Усикова протягом декількох років після закінчення Харківського сільськогосподарського інституту виношувала ненависть до Радянської влади за те, що її батько, Усиков Олександр Петрович, колишній офіцер царської і білої армій, був заарештований органами НКВС у 1938 році, і починаючи з 1956 року по день арешту систематично слухала антирадянські передачі іноземних радіостанцій «Голос Америки», «Ві-Ві-Сі», «Свободная Росія», «НТС» і під їх впливом стала на шлях ворожої антирадянської діяльності».

 

Судове засідання 4 січня 1961 року було закритим. Розпочали з допиту підсудної, оскільки свідки вчасно не з’явилися. Як не дивно, жінка і на суді не зреклася своїх поглядів: «Мною керувало почуття помсти, – говорила прокуророві, судді і народним засідателям. – Я вважала, що у нас кожна республіка не має своєї самостійної ініціативи в господарській, культурній та іншій діяльності, все керується в союзному масштабі. А суверенність, по-моєму, повинна полягати в повній самостійності».

 

Сьомого січня судове засідання продовжили з допиту свідків – матері підсудної та жінки, з якою вони спільно винаймали житло у Крихівцях. Після їхніх свідчень слово надали прокуророві. Той вимагав максимального за пред’явленою статтею терміну покарання – семи років позбавлення волі.

 

Коли підсудній надали останнє слово, вона сказала: «Нині не розкаююсь у тому, що стала на шлях практичної антирадянської діяльності, і в тому, що зробила, оскільки на цей шлях стала свідомо, по своїй волі, ніхто мене до цього не примушував, тож шкодувати про те, що зробила, і розкаюватися мені не доводиться».

 

Вирок судової колегії у кримінальних справах Станіславського обласного суду від 7 січня 1961 року: «Усикову Ангеліну Олександрівну визнати винною за ст. 7 ч. 1 Закону «Про кримінальну відповідальність за державні злочини» та покарати засланням у віддалені райони СРСР за вказівкою органів МВС строком на 5 років, зарахувавши в термін покарання попереднє тримання під вартою з розрахунку один день ув’язнення за три дні заслання».

 

Через кілька днів засуджена написала касаційну скаргу у Верховний Суд УРСР, однак ухвалою судової колегії у кримінальних справах цього суду скаргу залишили без задоволення.

 

Куди було заслано жінку, яка навіть під час судового засідання не зреклася своїх переконань, невідомо. Зате відомо, що вже наприкінці 80-х років минулого століття бурхливі події, пов’язані з розвалом Радянського Союзу, знову спонукали її до активної громадсько-політичної діяльності. На той час вона жила у Смілі на Черкащині й ініціювала створення у цьому місті осередків РУХу, УРП, об’єднання «Просвіта», товариства політв’язнів і репресованих. У числі перших рухівців Смілянщини, серед яких Василь П’ятун-Діброва, Анатолій  Погрібний та інші, пропагувала ідеї національно-визвольної боротьби у самвидавській газеті «Козацький рід», яку розповсюджували через осередки РУХу. Про це згодом написав Андрій Глущенко у газеті «Черкаський край». Місцевій владі через суд вдалося задушити самвидав, проте газета мала значний вплив на формування громадської політичної думки й була одним із передвісників державної незалежності. Люди жваво обговорювали прочитане, «Козацький рід» передавали друзям  і знайомим.

 

Згодом, з проголошенням незалежності України, а саме 3 березня 1992 року, Ангеліна Усикова була реабілітована, відтак обрана депутатом Смілянської районної ради. Жінка брала активну участь у роботі Асоціації демократичного розвитку і самоврядування України.

 

Упродовж 35 років Ангеліна Олександрівна працювала над виведенням нових сортів зернових культур. Ці дослідження одержали схвальні відгуки з Чехії, Франції та інших країн світу. Та у травні 2005 року життя її обірвалося.

 

А в кінці січня наступного року у Смілі було урочисто відкрито меморіальну дошку на стіні будинку, де Ангеліна Усикова багато років жила і звідки пішла у засвіти. Та в пам’яті всіх, хто її знав, вона залишиться як незламний борець і патріотка України.

 

/data/blog/121218/ed61df1580f29a5a2ebe94a4d7616a8b.jpg

 

/data/blog/121218/f8d484a16ab41a1d04b1524807379e15.jpg

 

Зіновій БОЙЧУК


01.12.2016 Зіновій БОЙЧУК 1573 1
Коментарі (1)

Michal Wituszynski 2016.12.06, 13:47
З великою цікавісттю прочитав цю статтю. Дякую краезнавцеві за копання в нашій історії. А скільки ще не досліджено?.
08.01.2022
Тіна Любчик

Фіртка ознайомилася з роботою одного з найбільших українських розсадників, де вирощують саджанці лохини, пеларгонії та герані. З 2011 року тут працює лабораторія «in vitro», а продукцію підприємства вирощують фактично в усіх куточках України та за її межами.

1928 2
06.01.2022
Ілона Шевченко

Уже традиційно цього року в Україні святковий стіл вкотре здорожчав.  Весь 2021 рік ціни, особливо на деякі продукти харчування, щомісяця зростали на 6-7%. Журналісти Фіртки походили по місцевих магазинах та порівняли українські ціни зі швецькими.

2972 2
05.01.2022
Тіна Любчик

У селі Черніїв Івано-Франківського району проживає сім’я Валентина та Людмили Ткаченків. Подружжя вже понад 40 років разом та займається різноманітною творчістю. Також на обійсті за кілька десятків років пара надбала чималу колекцію речей своїх по

3855 2
02.01.2022
Мар'яна Цимбалюк

Бажання та цікавість досліджувати  власні туристичні локації змусили гравців готельного ринку створювати нові пропозиції. Попри те, що запит від туристів на колоритні місцеві розваги завжди був, то тепер спектр розваг доводиться розширювати згідно зі світовими трендами.  

2869 2
31.12.2021
Ігор Марковський

Як другий рік пандемії коронавірусу вплинув на якість підготовки студентів та школярів? Чи готові прикарпатські ВНЗ приймати на навчання громадян Білорусі, котрі тікають від режиму Лукашенка? Яке значення має "Карпатський простір" в євроінтеграційному процесі України? Відповіді на ці питання читайте в першій частині інтерв'ю Фіртки з Ігорем Цепендою, доктором політичних наук, професором, ректором Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника. 

3465 2
28.12.2021
Тіна Любчик

Covid-19 не оминув жодну зі сфер нашої життєдіяльності. Не виняток й культура. У 2021 заклади на Івано-Франківщині, як зрештою і по всій країні, не мали можливості працювати стовідсотково. Втім, що таки вдалося організувати – кореспондентці Фіртки розповів Володимир Федорак, директор Управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської облдержадміністрації.

3685 2

Про актуальні питання алкологізації та подолання алкозалежності у сучасному світі, духовно-релігійна сторона проблеми, а також про підвищення заробітних плат поліцейським коштом незаконного акцизу та розгляд інших наболілих питань сьогодення.  

1043

У кожній країні свої традиції споживання кави. Західна Україна - не виняток. Тут дуже полюбляють кавувати й це - беззаперечний факт. Та як смакувати справжньою кавою правильно? Обрати найкращий сорт і приготувати її згідно з правилами? Зберегти аромат і смак кави? І, врешті, як дізнатись про каву все?

4167

Підставою для формування теми цієї статті послужила інформація Державного бюро розслідувань про розкриття злочинного угрупування на чолі з першим заступником Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства.

4329
23.11.2021

Для хорошої роботи мозку потрібно правильно харчуватися, а саме – регулярно вживати продукти, які живлять мозок всіма необхідними речовинами. 

8120 1
11.10.2021

Напередодні зими чимало господинь заморожують сезонні овочі та фрукти, щоб завжди мати під рукою необхідні інгредієнти для приготування страв, а особливо десертів. І якщо деякі продукти та після заморозки не втрачають свій звичний смак і вітаміни, як, наприклад, малина або полуниця, то інші, навпаки, стають непридатними до вживання. 

13774
29.07.2021

Що краще: консервувати, сушити чи морозити? Відповідь на це питання залежить від типу й кількості сировини та ваших ресурсів, як-от часу, грошей, та місця в морозилці та коморі.

22505
27.12.2021

Вже вчотирнадцяте в Івано-Франківську члени Спільноти святого Егідія влаштують 7 січня різдвяний частунок для бідних. Традиційно для людей з низьким соціальним статусом будуть підготовлені смачні частування та подарунки.   

3350
23.12.2021

Насправді, і православні, і католики святкують Різдво Христове в один день – 25 грудня. Хоча ця дата народження Ісуса Христа – умовна. Ані в Біблії, ані в жодному документі її не знайти.  

3972 1
13.12.2021

В Івано-Франківськ прибув Глава УГКЦ Блаженніший Святослав, в рамках відзначення 10-ліття Івано-Франківської Митрополії.  

5183
03.12.2021

Релігійні діячі звернули увагу Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля на потребу розробки державної сімейної політики та затвердження відповідної державної програми з необхідним бюджетним фінансуванням.

6597 1
11.01.2022

В Івано-Франківську третій день триває XIII міжнародний фестиваль «Коляда на Майзлях». Різдвяна подія об’єднує колядників не лише з України, але й з Європи, Південної та Північної Америки, інформує Фіртка. «Враховуючи, що проєк

1331
13.01.2022

Все, що відбувається протягом двох з половиною років навколо Петра Порошенка - це є юридичний треш.

951
10.01.2022

Відповідні положення містить законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питання запровадження карантину», що його внесли днями на розгляд парламенту.

1565
08.01.2022

Печерський районний суд міста Києва ухвалив рішення про арешт майна народного депутата України, п’ятого президента України, лідера політичної партії «Європейська солідарність» Петра Порошенка.

1679 1
05.01.2022

За інформацією світових ЗМІ, громадське невдоволення викликав значний рівень інфляції в країні, зокрема, суттєве зростання ціни на скраплений газ для автомобілів.

2374