Анатолій Гриценко-лідер партіі "Громадянська позиція"
Праймеріз підтримую, більше того, я їх ініціював. Праймеріз ми з лідерами інших демократичних партій почали і проводимо ще з березня 2017 року. Зараз настав час припинити ці конкурентні змагання, здійснити об’єднання уже не в онлайн, а в реалі й об’єднаною командою перемагати.
Згідно з останніми соціологічними опитуваннями, лідер «Громадянської позиції» посідає другу сходинку у президентському та партійному рейтингах, а у другому турі президентської гонки має шанси перемогти. А тим часом він трохи лякає налаштований на демократичний розвиток України електорат. «Я хочу, щоб люди зрозуміли одну просту річ – не потрібно боятися авторитарного режиму. Це не диктатура, яка масово пригнічує права і свободи людей. Авторитаризм має однокорінне слово – авторитет», – заявив він цієї весни в інтерв’ю виданню РБК-Україна.
Чому він вважає, що Україна вже втратила незалежність, як ситуацію обіцяє виправити об’єднана політична сила і чому відмовляється від ідеї провести «праймеріз» задля визначення єдиного кандидата від демократичної опозиції – у розмові з Анатолієм Гриценком.
— «Громадянська позиція» заявила про об’єднання з іншими політичними силами, зокрема з партією «Альтернатива» Єгора Фірсова. Який мотив?
— Ми почали переговори про об’єднання ще на початку березня минулого року. Було усвідомлення того, що країна доходить до червоної лінії й треба сконцентрувати зусилля всіх, хто має іншу мораль, інші життєві цінності і бачення позитивного розвитку для того, щоби взяти владу і змінити ситуацію.
В останніх рейтингах, які оприлюднили кілька соціологічних служб, ми вже вийшли на другу позицію – і це додатково стимулює приходити людей до нас. Другий напрям об’єднання – з тими політичними партіями, які хочуть залишитися партіями, окремими політичними рухами чи громадськими організаціями або просто окремими людьми, які готові ввійти в команду. Таку команду ми створюємо і будемо створювати. Дай Бог, щоб ми пішли перемагати і працювати, тому що перемога на виборах – це, попри всі труднощі, максимум 10% зусиль, а 90% – це потім зробити справу.
— Наскільки успішними є ці переговори? Адже деякі політики вважають, що потрібно об’єднуватись не існуючим політичним партіям, а створювати нову або ребрендовану платформу.
— Ми виходимо із реалій життя і з розуміння своєї відповідальності. От ви говорите зі мною, я представляю партію «Громадянська позиція», яка була утворена фактично в 2010 році. Ми дуже довго переходили електоральний рубіж в 1%, 1,5%, 2%. Ми його перейшли – і зараз соціологи говорять про те, що ми на другому місці й будемо представлені в парламенті. Я бажаю успіху й іншим політичним партіям, але в нас їх майже 400. Це неправильний шлях – створювати ще кілька партій, це тупик для країни. Я їздив до людей в регіони, і там дуже гостро звучить запит про об’єднання. Якщо ви маєте спільні цінності – об’єднайтеся, познімайте свої гетьманські шапки і будьте однією командою, яка справді стане альтернативою. І всі ті, хто мають такі цінності, як наші – ми їх запрошуємо. Вони можуть з нами стати депутатами, міністрами. Абсолютно нормальний і комфортний режим, який базується на реалістичності і відповідальності. Якщо хтось захоче сам спробувати йти на вибори і з високою ймовірністю програти, тоді це спрацює на статус-кво, на збереження нинішніх при владі. В моєму розумінні це безвідповідально.
— Від початку ви декларували курс вступу України до НАТО та ЄС. Окрім подолання корупції та реформи державних інститутів, ЄС також диктує й інші правила – наприклад, створення відповідних умов для життя та захисту меншин, зокрема сексуальних…
— Якщо ми живемо не в межах лозунгів, а реальної політики, то Україні на протяжну перспективу, років з десять, як би ми цього не хотіли, не світить ані членство в ЄС, ані в НАТО. Насамперед через неготовність ЄС і НАТО вирішувати це питання, через проблеми з біженцями, через тиск Росії тощо. Треба піднімати життєві стандарти в Україні спочатку до ближніх європейських держав, потім до Центральної Європи і далі вище. Стандарти, які пов’язані із захистом людини, її прав і свобод, стандарти соціального захисту, безпеки, судочинства, дерегуляції. Ось цим треба займатися.
Є в Європі й інші чутливі сфери, які ви згадали, до сприйняття яких українське суспільство ще не готове. І не тільки українське, а й угорське, в якихось аспектах болгарське чи румунське, хоча вони вже є членами ЄС і НАТО. Не треба «педалювати» ті питання, до вирішення яких країна ще не готова. Наприклад, одностатеві шлюби, які є нормою в багатьох країнах Європи. Нам треба провести багаторічний процес реінтеграції нині окупованих територій, які будуть повернені завдяки міжнародним зусиллям, повернути мінімум 800 тисяч переселенців до своїх домівок (хто захоче), відновити український прапор, законодавство і цілісність України. І тому зараз вкидати ті питання, які десь гостро сприймаються, є абсолютно недоречно. Так само, як і вимоги з боку ЄС, які говорять про їхню егоїстичність. Наприклад, вимога, щоби ми зняли мораторій на експорт лісу-кругляка – неприйнятно категорично. Це знищить ліси, знищить деревооборобну галузь промисловості. Треба відстоювати свій інтерес там, де це важливо.
— Якщо допустити, що єдиним кандидатом у президенти від об’єднаної опозиції будете не Ви, хто на, Вашу думку, є найбільш достойним? Кого б Ви могли підтримати?
— Коли ми починали об’єднавчий процес у березні 2017-го, то ці люди, які його починали, і я їх вже називав, всі вони близькі за цінностями до нас і всі вони достойні. На той момент якби тоді були дострокові президентські вибори, тоді б пішов Андрій Садовий – і всі б ми його дружно підтримали, і я в тому числі. З цього часу йшли «праймеріз». Всі працювали, кожна політсила працювала на підтримку своїх ідей, кожен пропагував свої підходи. Тому тепер вже не до розмов. Якщо є почуття відповідальності перед тим, що зараз країна над прірвою і треба відвернути від прірви і піти позитивним шляхом, справедливим, безпечним, мирним, то зараз уже не до «праймеріз». От знайдіть будь-яке соціологічне опитування – і там абсолютно чітко видно, хто станом на зараз, коли треба вже серйозно планувати кампанію, має реальний шанс. От вам і відповідь.
— Отже, Ви вважаєте, що станом на зараз у демократичній опозиції Вам альтернативи нема?
— Я вважаю абсолютно деструктивним зараз сидіти і чекати, нічого не робити, не об’єднувати людей, не формувати план дій, кадрову команду, не розгортати штаби, не розробляти стратегію, не працювати з бізнесом, щоби мати фінансовий ресурс, бо вибори – це гроші, а почати це десь у грудні, після якихсь міфічних нових опитувань чи фейсбук-праймеріз. Тоді ця команда точно програла, тоді вона точно безвідповідальна – і тоді при владі залишиться Порошенко П.О. От і все.
— У 2014-му піднялася тема Ваших зловживань на посаді міністра оброни. Ви можете це спростувати?
— В 2014 році це все пішло по команді Порошенка. З 2014-го вони при владі: у них прокуратура, всі слідства, тепер НАБУ і САП. Але жодного кримінального провадження проти мене не порушено. Виходили, розказували всю цю брехню, але мене жодного разу ніхто не запросив у прокуратуру – як таке може бути? Наші партійці були обурені тими «кримінальними справами». Вони письмово звернулися до генпрокурора, до генерального військового прокурора із проханням надати номери цих справ, показати, де і по яких справах висунуто підозру проти Гриценка. Вони отримали письмові відповіді: «нема». Тому це все стовідсоткова брехня і тут нема чого спростовувати.
Але для розуміння. Кажуть, що Гриценко розпродав велику зброю. Гриценко, кажуть, задешево розпродав зброю. Є чинне законодавство, згідно з яким ніякий міністр оборони, ні Гриценко, ні Кузьмук, ні Єхануров, ні тепер Полторак, не мав і не має права продавати зброю. Хто продає зброю згідно з законодавстом? Структури, утворені Кабміном, які за межами Міноборони. Це Укроборонпром, Укрспецекспорт, Спецтехноекспорт, Укроборонсервіс та інші. Хто призначає керівників цих структур? Президент своїм указом, не міністр оборони. Чи йдуть ці кошти в бюджет Міноборони? Ні, вони йдуть у загальну скарбницю бюджету. Кому продавати, вирішує не Міноборони, а комісія, яка працює в структурі РНБО. Хто тоді був секретарем РНБО? Знову ж таки, Порошенко.
— Згідно з останнім опитуванням «Рейтингу», найважливіше очікування людей від нового Президента – це припинення війни на Донбасі. Ви знаєте, як це зробити?
— Це найважливіше завдання для нової влади. Нинішня влада вже не вирішить це питання, з нею переговори про мир проводити вже не будуть. Вона вже втратила свій шанс, довіру зарубіжних партнерів і в неї на календарі залишилося менше року. Але ми не чекаємо, бо мир потрібен зараз, ще вчора, для того, щоб дати людям спокій і відчуття безпеки, розвиватися економічно, соціально і рухатися вперед. Тому ми, перебуваючи в опозиції, не сидимо і не чекаємо перемоги на виборах – ми працюємо на мир. Я особисто входжу до складу робочої чотиристоронньої групи, будучи в опозиції і не при посаді. Але до чотиристоронньої групи, яка працює в Європі в закритому режимі з осені минулого року, в якій представлена Україна, Росія, Європа і Америка. Мирний план підготовлений, обґрунтований поетапно, по фазах, по завданнях, по чисельності, по пріорітетах. Цей план ми не ховаємо. Більше того, будучи людьми відповідальними, ми поклали його на стіл і Порошенку, і Путіну, і Макрону, і Меркель, і Трампу. Але він буде задіяний з внутрішніх наших причин тільки після виборів – раніше ні, бо немає довіри до цієї влади, вона не тримає слово. І з зовнішніх причин – ще не готовий до підписання такого плану і його втілення Путін. І тому тут треба посилити скоординовані дії з зарубіжними партнерами для того, щоб така готовність була. Ми розуміємо, що це ключове і без цього країна не зможе рухатися вперед.
— Методи – політичні, дипломатичні, економічні та інші. Там, де треба, військові сили задіяти – це насамперед контроль за кордоном, для проведення розмінування, для роззброєння незаконних збройних формувань, забезпечення громадського порядку. Все решта – це заходи, які торкаються по рівню поліції, юстиції, роботи з населенням, відновлення мереж, життєзабезпечення і так далі. Якщо хтось думає, що це може бути здійснено проведенням якоїсь блискавичної воєнної операції по звільненню Криму і Донбасу, тоді нехай спробує реалізувати такий свій план, але при тому усвідомить, що це буде мінімум 50 тисяч загиблих з кожної сторони. Чи готові ми платити таку ціну? Тому повернімося до реалістичності й зрозуміємо, що Україна не сама вирішує це питання, а спільно з міжнародними партнерами. I тут ситуація після Мінська зайшла вже так далеко, що якби Україна дозволила собі діяти нескоoрдиновано воєнними засобами, то санкції проти Росії зняли б, а проти України ввели б.
Розмовляла Дарія ГІРНА, інтернет-видання Збруч
Довідка
Нові рейтинги від КМІС вкотре підтвердили лідируючі позиції Анатолія Гриценка. Якби вибори Президента України відбувалися в середині червня, то лідер партії «Громадянська позиція» Анатолій Гриценко вийшов би у другий тур. Такі дані в результаті опитування отримав Київський міжнародний інститут соціології.
Так, серед всіх громадян віком від 18 років, 7,9% проголосували б за Анатолія Гриценка. Таким чином він – на другому місці у рейтингу.
Нагадаємо, що 7 травня 2018 року Київський міжнародний інститут соціології оприлюднив результати дослідження, під час якого серед іншого моделювався другий тур виборів Президента України. Відповідно до оприлюднених даних, якби вибори відбулися у середині квітня 2018 року, то лідер партї «Громадянська позиція» Анатолій Гриценко ймовірно став би наступним президентом України.
на правах реклами
