Албанія – країна орлів

 

 

Албанія - країна-ребус, край з фантастичною природою, і найголовніше, щирими та добрими людьми. Тут закохані в «мерседеси», смоляно-чорну преміцну каву і не уявляють себе без спілкування. Що ще? На кожному кроці авто-мийки, бункери і гори. Але про все це - згодом.

 

Незважаючи на своє розташування, Албанія зовсім не схожа на балканську країну. Відрізняється вона не лише релігією і традиціями, але і мовою. Розмовляють тут албанською, яку залишили після себе в спадок ще іллірійці. Ці племена приблизно з VI ст. до Р. Х. займали північний захід Балканського півострову від середньої течії  ріки Дунай до Адріатичного моря. Пізніше іллірійцібули скорені римлянами і з часом зовсім асимілювались.

 

Самі албанці називають свою державу Шкіперією (Shqipёria), що в перекладі означає «Країна орлів». Чорний двоголовий орел був емблемою національного героя Албанії — Скандербега, який у XV ст. вів національно-визвольну боротьбу проти турків.

 

Маючи прекрасні природні умови, Албанія не являється популярним курортом, як ті ж Хорватія та Чорногорія вище по Адріатиці, тай життя тут нелегке. Можливо саме через це, до туристів в Шкіперії ставляться з великою повагою і ціни залишаються більш ніж доступними.

 

Грошовою одиницею в Албанії є лек. Сьогодні 1 євро буде дорівнювати 140 лек, тобто за 1 грн ви отримаєте приблизно 13 лек.

 

Подорожувати тут досить складно, адже  Албанія — переважно гірська країна. На півночі — північно-албанські Альпи висотою до 2700м, на півдні — південні Альпи, між ними Центральний гірський масив висотою 2000 —2400м. Вздовж узбережжя адріатичного моря, від озера Шкодер до затоки Вльора, приморська рівнина простягається на 200 км, але шириною лише 10—30 км. На півдні дорожнє покриття практично в ідеальному стані, адже ця магістраль є єдиним сполученням і побудована італійцями, які люблять тут відпочивати. Хоча дорога хороша, але їхати нею довго, тому що прокладена вона у вигляді серпантину. Водії їдуть повільно і обережно, бо спішити тут дуже небезпечно. Хоча в цьому є і свої переваги, адже можна краще роздивитись фантастичні краєвиди. На іншій території країни дороги в гіршому стані, трапляються навіть шматки страшного бездоріжжя (як на трасі Івано-Франківськ - Львів). Залізниці як так такої тут практично нема. Подорожувати країною можна автобусами . Краще вибирати рейсові великі автобуси, а не маленькі маршрутні, бо чим більший автобус, тим менша ціна. Проте знайти місце зупинки рейсового автобусу і його графік – це нелегке завдання, адже автобусних станцій як таких тут немає. Щоправда повсюди в великих містах є, так звані, автобусні сервіси, де знають англійську, і в яких вам запропонують на вибір рейс та ціну. В такому випадку ви можете перевірити різні варіанти і вибрати найбільш зручний для вас. До речі, з Албанії досить дешево добиратись автобусом в Грецію.

 

Загалом албанська туристична інфраструктура розвинута погано. Мабуть тому, що на різноманітні атракції просто немає грошей. Хоча, наприклад, туристична галузь розвивається досить стрімко. На півдні країни будують багато готелів, ресторанів, туристичних центрів. Все більше з’являється туристичних карт, відновлюються історичні пам’ятки і все це завдяки допомозі сусідніх держав,  Євросоюзу і міжнародних організацій.

 

На території Албанії збереглося багато пам'яток міської та фортечної архітектури не тільки з середньовіччя і епохи турецького панування, а й також з античних часів. Деякі з них навіть занесені до Каталогу Світової Спадщини ЮНЕСКО. Особливої уваги заслуговує Берат,  старовинне албанське містечко з унікальною архітектурою, збереженою з часів Османської імперії. Його ще називають «містом тисячі вікон», завдяки особливому розташуванню будинків. Не менш цікавим є місто Джірокастра, в центрі якого височіє старовинна фортеця. Варто побачити також  археологічний парк Бутрінт з розкопками давньогрецьких поселень, культурну столицю Албанії - Корчу і руїни фортець в Бурініто та Дурресі.

 

Незважаючи на багату культурну спадщину, туристів сюди найбільше приваблює зовсім інше, а саме чисте море і прекрасні пляжі. В порівнянні з сусідніми країнами східного Середземномор’я, ціни на відпочинок тут значно нижчі, а краса природи просто фантастична. Албанія омивається водами Адріатичного та Іонічного морів. Напопулярнішими курортами є: Саранде, який знаходить поблизу Греції, Дюррес, Вльора. Але як на мене, то починаючи з Хімаре і закінчуючи Саранде, обирати можна будь який курорт, бо краса тут просто неймовірна. Саме на цьому райському відрізку узбережжя і розташувалось курортне містечко з зовсім українською назвою Борщ.

 

Ті хто не любить морський відпочинок також знайдуть для себе багато цікавого в цій країні. Тут є  албанські Альпи, каньйони Скрапара, гірська ріка Валбона, мальовничі озера Шкодер, Охрід та Сирі i Кальтер, що в перекладі означає «голубе око», завдяки унікальному кольору води.

 

Де б ви не знаходились, в будь якій частині Албанії ви зможете побачити бункери. Вони розташовані всюди, навіть в самих несподіваних місцях (на пляжі, біля дитячих майданчиків і навіть в морі).  Побудували їх за часів правління комуністичного диктатора Енвера Ходжи. Головною ідеєю було об’єднати країну проти уявного зовнішнього ворога. Бункери мали використовуватись громадянами як схованка, з якої зручно і безпечно можна було б воювати. Скільки їх зараз є точно ніхто не знає. За приблизними підрахунками від 600 до 900 тисяч. Що є шаленою кількістю для близько 3 млн населення, яке проживає в Албанії. Сучасні албанці вважають бункери історичним жартом і з посмішкою демонструють їх всім бажаючим.

 

Спілкуватися з місцевим населенням потрібно албанською, бо іноземними мовами тут мало хто володіє. Звичайно, в курортних містечках такої проблеми немає, тут буде достатньо володіти англійською. Залежно від регіону Албанії, тут поряд з албанською, можна почути італійську або грецьку мови. Слово, яке буде вас переслідувати по всій країні це «Lavazh»,що в перекладі означає «мийка машин». По справжньому корисним буде знати слово «фалеміндеріт», що означає «дякую».

 

Саме це слово ви будете говорити після смачного обіду. Харчуватись найкраще в тавернах з місцевою кухнею. Загалом ціни тут дуже низькі, тому можна не обмежувати себе і пробувати все що душа забажає. Албанська кухня – це суміш балканської, турецької і середземноморської. На півдні варто смакувати морепродуктами, а на півночі стравами з баранини. Особливо рекомендую домашнє вино. Його можна замовити у будь якому ресторані. Також дуже смачним виявилося місцеве морозиво, але домашнє, а не з заводу. Воно також продається в магазинах, але його відрізу можна впізнати по паперовій незграбній обгортці.

 

Зекономивши завдяки низьким цінам, можна потратити зайві 50-100 доларів на подорожі по країні. Албанія того варта і дуже важко виділити тільки одну її частину як найкращу.

 

Хоча є дещо спільне для всіх регіонів країни – це люди. Тут вони надзвичайно доброзичливі і прості. В Албанії можна не боятись, що тебе обмануть навіть якщо ти іноземець. Є в цих людей щось таке, що важко описати, якась чарівна смішинка в очах. Вони люблять багато розповідати і жартувати. З самого ранку всі місцеві кафе наповнені чоловіками, які п’ють шалено чорну каву, курять міцний-преміцний тютюн і обговорюють справи, посміюючись в вуса. Так вони можуть проводити цілі години.

 

Каву і тютюн тут дуже цінують, тому в їхній якості можна не сумніватись. Тому саме вони будуть найкращим подарунком з Албанії. Також з собою можна прихопити  цікавий алкогольний напій фернет і місцевий коньяк.

 

Найкраще відвідувати Албанію літом або на початку осені, щоб насолодитися морем, озерами і гірськими подорожами. Вартість 4–зіркового готелю залежить від курортності міста. Номер на двох зі сніданком буде коштувати від 20 євро.

 

Раджу не зволікати, адже коли такі країни стають більш туристично привабливими – ціни стають зовсім іншими. Бажаю всім гарного відпочинку і багато цікавих вражень!

 

Злиднючка, спеціально для Фіртки


21.03.2014 Злиднючка 5941 0
Коментарі (0)

16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1387
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

794
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1268
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2493 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3587
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

3009 2

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

242

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

266

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

870

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

1061
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5018
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10411 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8872
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

687
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

889
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1179
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

952
17.07.2026

Тарас Прохасько — письменник, інтелектуал та лауреат Шевченківської премії, один із провідних представників «Станіславського феномену».

3140 4
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1201
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1605
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1522
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1747