Яких передвиборчих меседжів від політиків слід очікувати прикарпатцям


Цьогорічні парламентські вибори принесуть українцям очікувану хвилю політичної риторики й чергову порцію обіцянок порятунку від усіх земних бід.

 

І, якщо, постійний відданий електорат з року в рік голосує за своїх й напередодні виборів міняє точку зору доволі рідко, то є таке поняття як протестний електорат – ті, що не підтримують жодну політичну силу, шукаючи альтернатив і, як правило, або голосують проти всіх, або ж визначаються в останній момент.

 

Саме заволодіння їхньою прихильністю, головним чином, і направлена робота політтехнологів.

 

Гучним, багатослівним передвиборчим обіцянкам політиків, пересічні українці мали б вже давно перестати вірити. З кожним роком кількість протестного електорату зростає.

 

Принаймні, за даними моніторингу громадської думки, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» вона становить 13,9% .

 

А тому кожна виборча кампанія змушує бажаючих спробувати ласого депутатського пирога добре продумувати передвиборчу риторику, щоб «купити» ситуативну симпатію виборців.

 

На загальнодержавному рівні головними темами, якими напередодні виборів спекулюють політики є, в першу чергу, мовне, газове питання, вектори зовнішньополітичного розвитку, окремі історичні дати й постаті.

 

Дані ідеологічні маркери, свого часу, дуже вдало були підкріплені протиставленням «свій - чужий», який після осінніх подій 2004 року перетворився на поділ громадян на прихильників «помаранчевих» і «біло-блакитних».

 

Саме в цьому контексті були побудовані всі наступні виборчі кампанії.

 

Проте, цьогорічна виборча кампанія, повинна відрізнятися від попередніх.

 

По-перше, тому, що останні суспільно-політичні події в країні засвідчують прагматизацію мислення українців. Тепер першочерговими повинні стати питання реальних економічних зрушень, аніж аморфні балачки про національну іде, патріотизм й месіонерство. Але й без цього не обійдеться.

 

А по-друге, запровадження мажоритарної частини виборів змушує політиків-мажоритарщиків на рівні окремих регіонів піднімати специфічні поточні питання життя мешканців саме того регіону й округу, в якому кандидат має намір бути у виграші.

 

І Прикарпаття в цьому випадку не є виключенням.

 

Прикарпаття й Галичина загалом – є доволі специфічним краєм, в якому якраз чітко простежується позиціонування по матриці «свій-чужий», і в якому питання історичної пам’яті є доволі загостреними. А тому в цьому контексті кожен кандидат повинен обачно вибудовувати свою роботу з виборцями.

 

Початковими критеріями для кандидатів, вже традиційно, будуть партійна приналежність (якщо така є), займана керівна посада й рівень «розкрути» кандидата в окрузі. Саме тому політики, що мають амбіції на місце у парламенті, завчасно під різними приводами, починають популяризувати себе в середовищі потенційних виборців.

 

Загалом же усі передвиборчі меседжі, як очікують на прикарпатців, можна умовно поділити на певні групи.


По-перше, це передвиборчі лозунги націонал-демократичних опозиційних сил.  Вони, звичайно ж прогнозовано, спробують зіграти роль пригнічених існуючим режимом Януковича. Не обійдеться без хвилі популістської риторики й протиставлення існуючій системі.

 

Тут в хід піде увесь арсенал засобів: від апеляцій до переслідування режимом колишніх опозиціонерів й судовими процесами над лідерами опозиції, до зовнішньої політики – відступу від євроатлантичних перспектив України, пригадають антинаціональні Харківські угоди й газові перемовини. Щодо соціальної політики, то тут закидатимуть антиукраїнською політикою в сфері освіти, інфляційними процесами, антинародним податковим кодексом й зубожінням значної частини громадян на тлі збагачення провладної команди.

 

Натомість пропонуватимуть відновлення справедливості, об’єднання навколо ключових питань й національне відродження.

 

По-друге, нас очікує доволі потужна передвиборча кампанія провладних політичних сил. Вона базуватиметься на підкресленні того, що вже вдалося за останні роки зреалізувати.

 

Головним чином, представники від влади розповідатимуть про показники соціально-економічної ситуації в країні, яких вдалося досягти на фоні загальносвітової економічної кризи й провальних газових угод уряду Юлії Тимошенко (наочно, майже кожна прес-конференція губернатора області не обходиться без нарікань про мільйонні переплати за купівлю блакитного палива в Росії, які лягли на плечі кожного економічно активного українця). Свіжим «козирем» стануть славнозвісні соціальні ініціативи Президента, згідно яких вже з травня жити стане краще, принаймні для деяких соціальних верств. Згадають і про стабілізацію, за їхніми ж словами, зовнішньополітичної кон’юктури. А також нарікатимуть на опозицію, яка дестабілізує ситуацію в країні своїми заявами й діями.

 

Тут як ніколи раніше, у хід піде випробування програмою «Писанкове Прикарпаття», якою так відверто послуговується в області Партія Регіонів.  Пропонуватимуть завершення розпочатої медичної реформи, будівництво дитячих садочків, шкіл й дотації на розвиток села.

 

Не слід забувати й про мажоритарну частину виборчих списків. Для представників обох політичних таборів вона буде схожою із відмінністю тільки в ідеологічному підході до організації. Адже, доволі вагома частина успіху кандидата-мажоритарника, який висуватиметься певною партією, залежить від іміджу його політичної сили. І хочуть вони того чи ні, але в окрузі повинні відстоювати саме партійну лінію.

 

Однак, політична риторика таких кандидатів має бути більш предметною й спрямованою на вирішення конкретних проблем округу.

 

До прикладу, у гірських районах Прикарпаття нагальними будуть питання боротьби з паводками й будівництва доріг, розвитком туризму й рекреації. У рівнинних районах – кандидати пропонуватимуть програми відродження сільського господарства, створення нового виробництва й розширення робочих місць.

 

Усі без винятку торкатимуться й тем культурного розвитку того чи іншого історико-етнографічного регіону, повернення до його автентичності й традицій.


І, по-третє, як альтернативу пропонуватимуть себе виборцям кандидати-самовисуванці. Які, не обов’язково мають за плечима політичне минуле.

 

У них дещо інша ситуація. Їм потрібно, як нікому іншому, самотужки прокладати собі поле для дій в окрузі.

 

Такі кандидати, скоріш за все, опиратимуться на свою попередню діяльність й демонструватимуть успіхи на раніше займаних посадах. Такий підхід, апріорі, повинен допомоги у створенні образу доброго господарника чи вдалого менеджера, який здатен вирішити питання, що виявились не під силу жодному представнику нинішньої владної еліти.

 

Для прикаладу, то й же Олександр Шевченко(директор ТК «Буковель») – доволі невимушено працює над створенням собі образу топ-менеджера, під керівництвом якого за декілька років в Україні розвинувся потужний туристичний комплекс.  Хоча про вибори ще й мови, за його словами, немає.

 

Тому такі гравці привертають увагу населення  завчасно, добрими справами, благодійністю й допомогою у вирішенні конкретних щоденних питань – чи то ремонт школи, розширення бібліотечних фондів , чи то обладнання для мед закладу подарували,  тощо.

 

Ця категорія має, на разі, доволі не погані шанси на успіх. Адже «протестні» виборці прагнуть змін, яких очікують саме від, так званих, нових облич із самовисуванців.

 

Однак, слід розуміти й той факт, що багато із них приховано представлятимуть певну політичну силу й реалізовуватимуть її передвиборчий план, однак у дещо модифікованому вигляді.

 

Передвиборча кампанія обіцяє бути цікавою й насиченою на різноманітні політ технологічні маневри.  А тому пересічному виборцеві доведеться докласти чимало зусиль, щоб розгледіти у цьому шоу справжню альтернативу.

 

Максим Куций, спеціально для "Фіртки"


23.03.2012 Максим Куций 1279 2
Коментарі (2)

фахівець 2012.03.23, 15:33
дуже КУЦИЙ аналіз з минулостолітніми темами. Ганьба, що таке друкуєте, шкода, що потратила час на читання
Гість 2012.03.23, 18:49
Народний примітивізм. Не мажоритарна складова, а змішана модель виборчої системи. І питання, які піднімаються кандидатами в депутати є валентні(подібні) або позиційні(відмінні).
09.07.2025
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю професорка кафедри судової медицини Івано-Франківського національного медичного університету Наталія Козань розповіла про процес та методи ідентифікації тіл загиблих військових, виклики, з якими стикаються фахівці та чому ця робота — це насамперед про гідність.  

328
05.07.2025
Вікторія Косович

Про те, що таке фемінізм, як він розвивався в українському суспільстві та чому його не потрібно боятися, Фіртка поспілкувалася з журналісткою та письменницею, авторкою книги "Слово на літеру "Ф" Іриною Славінською.

654
30.06.2025
Тетяна Ткаченко

Про актуальність проблеми больового синдрому в периопераційному періоді журналістці Фіртки розповів завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Івано-Франківського національного медичного університету, професор Іван Тітов.  

1937
26.06.2025
Олег Головенський

Фіртка вже проаналізувала декларації нардепів, керівників рад, ОВА та голів громад Прикарпаття за 2024 рік. Сьогодні — фінальна частина: декларації керівників правоохоронних органів області.

3415
24.06.2025
Павло Мінка

19 червня 2025 року Івано-Франківська обласна прокуратура повідомила: судитимуть організатора злочинної групи торговців бурштином.

1252
21.06.2025
Діана Струк

Нікіта Тітов — художник, плакатист, ілюстратор. Ще кілька десятиліть тому він називав себе «ватніком», а сьогодні його роботи — символи українського спротиву. Його плакати надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається.

1258

По соцмережах пішла дискусія про зрізані кілька дерев (ялинок) на Івано-Франківській Площі Ринок. «Політично» мотивований ґвалт наростає. Аж до вимог «засадити» ринкову площу деревами та зробити парк.

1391

Гадаю багато хто був свідком такої ситуації в церкві, коли дитина могла пробігтись у церкві, кудись заглядати, можливо щось голосно запитувати й одразу отримати зауваження або присоромлення від інших, часто старших, людей або бабусь.

399

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

1054

Тема про заборону абортів, яку вчора запустила Івано-Франківська міськрада, не «від добра» і, звісно, «для піару». Якщо «піаром» вважати висловлення консервативної правої традиціоналістської політичної позиції.

1220
04.07.2025

Харчування під час війни немає відрізнятись від звичного раціону, який був у мирний час, та обов'язково повинне бути збалансованим. 

24183
30.06.2025

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

432
26.06.2025

Мер зазначив, що це приватний бізнес, а тому місто не видає земельні ділянки чи майно для таких закладів.

2590
05.07.2025

Протягом двох днів, 12-13 липня, у Погінському монастирі Успіння Матері Божої відбудеться XVI міжнародний з'їзд Апостольства страждальної Матері Божої покровительки доброї смерті.  

471
30.06.2025

У рамках цього благодійного заходу зібрали 78 тисяч 320 гривень на підтримку 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс».  

1424
27.06.2025

Сьогодні, 27 червня, віряни відзначають свято Найсолодшого Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа – Людинолюбця.  

621
24.06.2025

Один чоловік ходив по окрузі, проклинаючи священика та розповсюджуючи про нього по всій парафії брехливі, злісні чутки.

15288
01.07.2025

Плакати Нікіти Тітова надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається. Художник прагне, аби про героїзм українців знали в усьому світі.  

421
04.07.2025

«Більдерберзький клуб» — одна із найбільш загадкових закритих «тусовок». Зустрічі клубу щороку тривають кілька днів щоразу в іншому місці.

1126 1
02.07.2025

Президент США Дональд Трамп оглянув новий центр утримання мігрантів "Алігатор Алькатрас" у Південній Флориді.  

556
26.06.2025

Рішення саміту НАТО, ухвалене у Гаазі за підтримки президента США Дональда Трампа, підтверджує статус росії як спільної загрози для всього Альянсу.  

460
23.06.2025

Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер заявив, що ядерна програма Ірану — серйозна загроза, а США вжили заходів для усунення цієї загрози.  

541