Традиційно 1 квітня не обходиться без жартів і розіграшів. Вдосталь їх траплялося й у наших політиків та зірок. Причому далеко не всі ставали жертвами розіграшів.
Багато кому вдавалося зрежисерувати вдалі жарти над своїми друзями та рідними, і найскладнішим, за їхніми словами, було "не розколотися" і не зайтися сміхом.
Крім того, наші VIP-и запевняють, що 1 квітня вони завжди насторожі, тому підколоти їх вкрай непросто. Проте День сміху покаже, чи вдасться їм "розкусити" розіграші й цього року. А поки що вони поділилися з ТСН.ua своїми спогадами про першоквітневі жарти.
А президент-то й справді чекав…
Регіонал Ярослав Сухий запевнив, що він є оптимістом по життю і має веселу вдачу, тому завжди не проти посміятися. "Тим більше, зараз, за наших умов, коли то сніг, то дощ, то незрозуміло взагалі яка погода", – додав він. Проте політик зауважив, що не любить жарти, які принижують людську гідність, та зубоскальство. Жарти типу "а в тебе вся спина біла" чи "на носі – губна помада" – це нецікаво, вважає він. Добре запам'яталося Сухому 1 квітня 2010 року, коли поблизу Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та праці задзвонив його мобільний телефон. "Я почув голос: "Шановний Ярославе Михайловичу, Вас розшукує президент України Віктор Федорович Янукович. Він хотів би з Вами переговорити". Я, пам'ятаючи, що це 1 квітня відповів, мабуть, дещо грубо… І відключив телефон. Через 5 хвилини знову зателефонували: то справді був працівник Адміністрації президента, він пояснив, що мене справді розшукує президент. А я був переконаний, що то був жарт", – розповів депутат. Той жарт, за словами Ярослава Сухого, скінчився для нього тим, що президент призначив його губернатором Тернопільської області. І 7 квітня політик уже був у Тернополі, приймаючи посаду.
"Душещіпатєльниє" історії доньки Геращенко та скептицизм Бенюка
Народний депутат від УДАРу Ірина Геращенко зазначила, що часто нашим політикам бракує почуття гумору, але у неї воно, слава Богу, є. Політик розповіла, що 1 квітня дуже любить її донька, якій зараз 17 років. Але років із десяти у День сміху вона не давала батькам перепочити – "вигадувала "душещіпатєльниє" історії", в які вони беззаперечно вірили. "Найкращий спогад про 1 квітня – її реакція на те, що їй вдалося "розвести" батьків. Це був такий радісний крик: "Первое апреля – никому не верю!"", – розповіла Геращенко. Крім того, депутат згадала, що в цей день дуже люблять пожартувати ЗМІ. "Мої друзі інколи вірять у такі історії, наприклад, про призначення чи кадрові пертурбації. Мене ж так і не вдалося "розвести" жодному ЗМІ. Тому що очевидно – 1 квітня треба бути уважним до стрічки новин. У тому числі раджу бути уважними читачам ТСН.ua і не всьому вірити", – наголосила Ірина Геращенко.
Вкрай скептично ставиться до 1 квітня народний депутат (ВО "Свобода"), актор театру і кіно Богдан Бенюк: для нього це "звичайний побутовий день", а свято – хіба що в контексті дня народження письменника Миколи Гоголя. "Те, що твориться довкола нас 365 днів на рік, суттєво перекриває те, що ми починаємо вигадувати, вважаючи, що 1 квітня – це неймовірно цікавий день, якого всі з нетерпінням очікують. Для мене це абсолютно не так. Бо я працюю в театрі, де щодня трапляється безліч усіляких подій. Я вже не кажу про Верховну Раду, де я працюю: там відбуваються такі речі, що жарти з крейдою та кнопками, що підкладають на стільці, – просто дитячі забавки", – наголосив Бенюк.
Майстер розіграшів
Справжнім майстром першоквітневих розіграшів можна вважати опозиціонера, депутата Андрія Шевченка. Одна його першоквітнева історія пов'язана з батьком, який, за словами політика, є "великим жартівником".
"1 квітня телефонує він мені й каже, що за мною прийшли із військкомату. Відповів, що не можу говорити, поклав слухавку і скинув йому смс-кою номер телефону із проханням набрати мене. Він дзвонить і просить покликати Андрія Шевченка. На що йому відповідають, що його там немає. Тато довго дискутує з цією людиною, доводить, що Андрій Шевченко там точно є, бо він щойно особисто цей номер надіслав і чекає дзвінка. У підсумку його запитали, а хто Андрія питає. – Батько. Кажуть: "Якщо батько, то Ви повинні знати, що Андрій Шевченко уже два роки в Мілані, Італії". Батько питає: "А куди я дзвоню?". …А телефонував він на стадіон "Динамо-Київ", – сміється політик. Та додає: "Ну, він же перший почав!". Крім того, Андрій Шевченко згадав ще один жарт, через який на нього й досі трохи ображається дружина.
"Вночі після пізнього ефіру повернувся додому, Аня вже спала. Збудив, кажу, що у нас внизу повідомлення від ЖЕКу, який вже взагалі з'їхав із глузду, докотився до ручки: збирає на аналіз воду, і потрібно зараз до шостої ранку обов'язково набрати гарячу та холодну воду, віднести вниз і розписатися. І саме моя дружина має розписатися як відповідальний квартирозйомник. І моя нещасна сонна дружина встає, проклинаючи всі можливі ЖЕКи й чиновників, знаходить пластикові пляшки, набирає в них гарячу та холодну воду, вирізає листочки паперу, пише на них номер квартири й прізвище і в халаті приречено бреде вниз сходами. Я за нею зміг пройти тільки два поверхи. А потім вже просто сів від сміху, бо не міг далі йти", – сміється Шевченко. Політик додав, що такі пам'ятні історії трапляються не щороку, але якщо вдаються, приносять море задоволення.
Як Ліхуту теща розіграла
Продюсера та чоловіка Таїсії Повалій Ігоря Ліхуту на 1 квітня розігрує теща – за його словами, "жінка із надзвичайним почуттям гумору, дуже весела українка". "Ми живемо разом: я, Таїсія і Таїна мама. Якось спускаюся вранці зварити кави, а теща мені каже: "Я от заходила в гараж і не побачила там твоєї машини. Ти її не ставив на ніч у гараж?". Відповідаю, що ставив. А вона каже: "Ти подивися – її там немає. Може, в охорони треба запитати, і вкрали твою машину?". Я, як навіжений, лечу в гараж – машина на місці. А вона рада, сміхом заходиться, з 1 квітня, каже", – згадує Ліхута. Після того, як зазначив продюсер, він знає, що, прокидаючись вранці 1 квітня, "на тещу потрібно поглядати з підозрою з-за рогу".
Натомість телеведучий та колишній КВНщик Дмитро Танкович розповів, що з ним не траплялися веселі історії 1 квітня. За традицією ведучому в цей день доводиться працювати. "1 квітня – це такий день, коли постійно очікуєш підступу, тому саме в цей день зазвичай жарти не проходять. Принаймні, у тому середовищі, в якому я знаходжуся. Напевно, у всіх це веселе свято, а у нас – свято насторожі", – зазначив він.
Для когось жарти, для когось – День янгола
Для співачки, композитора і поетеси, екс-учасниці проекту "Голос країни" Ілларії 1 квітня – особливий день, тому що це День янгола, день Святої Ілларії. Крім того, це день народження одного з найулюбленіших письменників співачки – Миколи Гоголя. А, за словами самої артистки, чимало її образів пов'язані з літературними героями гоголівських романів, мають таку саму "містичність і відчуття України".
Що ж до Дня сміху, то Ілларія настільки любить це свято, що навіть має пов'язану з ним традицію. "Два роки поспіль 1 квітня до мене приходять мої друзі і розмальовують стіни в моїй кімнаті. Ще у 2011 році запросила друзів, і хтось намалював дерево, хтось – сонце, а одна подружка зробила мені подарунок і намалювала Вінні-Пуха. Торік ми розмалювали другу стіну, а на цей рік лишилися фрагменти стіни і стеля", – розповіла вона.
Особливим для Ілларії був також минулорічний ефір "Голосу країни" 1 квітня. "Це було не смішно – за два дні до ефіру мені змінили пісню на "Привид опери". Напевно, Олег Скрипка або так надихнувся днем народження Гоголя, або вирішив так наді мною пожартувати й дати мені таку складну пісню за кілька днів до ефіру. Мені було не смішно, але то була знакова подія, тому що я поставилася до цього з гумором, і номер вдався", – зазначила співачка.
Ілларія рідко стає "жертвою" розіграшів, проте любить пожартувати над знайомим сама. "Колись сказала музикантам, що буде остання репетиція, бо мені запропонували контракт, і я їду за кордон. Вони всі прийшли засмучені, ми репетирували, я сказала, що це була найцікавіша репетиція за наше творче життя. А наступного дня зізналася, що я нікуди не їду", – сміється співачка.
За її словами, найскладніше – триматися до останнього, не засміятися, не "розколотися". Але коли вона жартує, це виходить дуже переконливо, і ніхто не може зрозуміти, що це лише жарт, додала Ілларія.
Як здатність Лузіної "зависати" заважає її розігрувати
Відома письменниця Лада Лузіна вважає, що вона – найбільш незручна людина для першоквітневих жартів, тому що розіграші змушують її "зависнути". "У людей різна реакція на стрес: хтось кричить, хтось кіпішує, хтось впадає в істерику. А я – "зависаю", тому що я – тугодум. Ще нікому не вдалося мене вдало розіграти", – наголосила вона.
Якось письменниця прийшла в офіс до своєї подруги – Наталії Могилевської, де на неї чекав сюрприз. "До мене підбігає адміністратор із криком: "Хутко їдь додому, хапай паспорт – терміново їдемо до Москви, Наталя потім пояснить навіщо". Будь-яка інша людина зателефонувала б Наталі, запитала б, що трапилося, яке питання, чому до Москви.
А я зависла – куди ж я паспорт свій поклала… Стояла і намагалася згадати, на якій же полиці він у мене лежить. Ніколи не ношу паспорта, бо вважаю, що мене і так повинні вгадувати, тому паспорт мені не потрібен. І от, доки я "висіла" над запитанням – а де ж мій паспорт, встигла прийти Наталя і сказати, що це був жарт", – розповіла Лузіна.
А пару років тому чоловік письменниці намагався розіграти її, начебто повідомивши про розлучення. "Коли ми сваримося, постійно йому кричу, що все, завтра розлучаємося. І він вирішив помститися. Прийшов і сказав: "Ми з тобою розлучаємося". Я "зависаю". Чому? Він каже, що закохався в іншу жінку. Я "зависаю". Без емоцій. Причому "вишу" настільки довго, що встигаю зрозуміти за його поглядом, що він сміється, тому що на п'ятому році подружнього життя дружина вже такий погляд вичислює. Запитую – а хто ж вона. Він відповідає: "Ти її не знаєш". І тоді я дуже майстерно вийшла із ситуації: "Ні, не вийде. Я її вже вчора застрелила", – сміється Лада.
